Проблемні діти єврозони

Нові економічні реформи й заходи щодо посилення контролю над державними видатками нинішнього тижня призвели до масових протестів на вулицях Мадрида й Афін.

Іспанія: на двох стільцях

В уряду Іспанії з’явився ще один шанс підвищити рівень довіри до економіки своєї країни: в четвер прем’єр-міністр Маріано Рахой представив довгоочікуваний проект бюджету на 2013 рік. Суперечки щодо документа, який має визначити майбутній курс країни й подальші відносини з Європою, точилися до останнього моменту.

Отже, карти розкрито. Насамперед уряд поспішив заспокоїти маси, що збунтувалися на вулицях Мадрида: іспанцям пообіцяли підняти пенсії та субсидії. І це попри вимогу ЄС скоротити пенсійні виплати або просто заморозити їх. Однак уряд вирішив застосувати кмітливість і запозичити потрібну суму (не багато не мало - 3,06 млрд. євро) в резервного Пенсійного фонду.

А от скорочувати дефіцит бюджету Іспанія планує в основному за рахунок зниження державних видатків і збільшення податків. Держвидатки планується скоротити на 8,9%. Зростання надходжень від податків очікується наступного року на
5 млрд. євро (з 170 млрд. євро до 175 млрд.), чому частково має сприяти збільшення податку з продажів. Для любителів лотерей приголомшуючою новиною стало те, що тепер із виграшу треба буде віддавати в скарбницю 20%.

Заслуговують на увагу й інші, озвучені під час презентації іспанського держбюджету, цифри. Міністр бюджетної політики Крістобаль Монторо заявив, що 2013 року очікується м’яка рецесія. Судячи з цифри в мінус 0,5%, складно не зауважити, що іспанці все-таки дуже оптимістичний народ (утім, як і українські урядовці, які очікують зростання ВВП України наступного року на 4,5%). За середніми оцінками експертів, спад економіки Іспанії 2013 року становитиме від 1,3 до 1,8%. Однак пана Монторо це не бентежить. Ба більше, він упевнено заявив, що «2013 рік стане останнім роком кризи». Ех, його б слова, та Богові у вуха!

На думку пана Монторо, Іспанія за результатами 2012 року може виконати вимогу ЄС щодо скорочення дефіциту бюджету до 6,3% від ВВП (40 млрд. євро). Виникає запитання - як? Відомо, що за підсумками першого півріччя недоїмка в іспанській держскарбниці вже перевищувала 4% від прогнозованого ВВП. І якщо докласти скромних математичних зусиль, стає очевидним, що мати 6,3% на кінець поточного року доволі проблематично. При цьому малоймовірно, що європейські чиновники підуть на подовження періоду виконання зобов’язань Мадридом (2011 року дефіцит бюджету становив 9% від ВВП). Але ворогу не здається наш гордий «Варяг»: Іспанія пообіцяла довести дефіцит бюджету до 4,5% від ВВП 2013 року, 2014-го - взагалі до 2,8, а 2015-го - до 1,9% ВВП.

Ситуація в країні, тим часом, залишається невтішною. На сьогодні уже п’ять іспанських провінцій звернулися до центрального уряду з проханням про фінансову допомогу (Кастилія-Ла-Манча - 850 млн. євро; Каталонія - 5 млрд.; Андалусія - 4,9 млрд.; Валенсія - 4,5 млрд.; Мурсія - 600 млн. євро).

Сумарні регіональні борги налічують 150 млрд. євро, а державний борг країни перевищує 800 млрд. євро (понад 85% ВВП), причому цього року потрібно виплатити 38 млрд. за зовнішніми зобов’язаннями.

Загалом же поданий бюджет справляє двояке враження. Начебто й цифри прописано гарно, що дає документу шанс на схвалення вищих європейських органів. Однак водночас усі розуміють, що іспанці багато чого дофантазували. І що втілити намічене в життя в прописаний термін нереально. Але Мадрид прекрасно усвідомлює, що тільки реформи, які відповідатимуть вимогам ЄС, допоможуть надалі добратися до скарбнички ЄС/ЄЦБ/МВФ без проходження складної процедури прийняття умов Євросоюзу. Своєю чергою, Європейський центральний банк зможе виконати дану на початку вересня обіцянку й стабілізувати ситуацію на ринку боргових зобов’язань.

Ринкова реакція на представлений держбюджет вийшла змішаною. У четвер дохідність за 10-річними іспанськими бондами знизилася на 11 базисних пунктів (до 5,92%). На початку вересня глава Європейського центробанку Маріо Драгі озвучив нову програму скуповування бондів після того, як дохідність за облігаціями Іспанії перевищила критичну межу в 7%. Однак перш ніж приступити до інтервенції на ринку боргових зобов’язань, ЄЦБ має одержати відмашку у вигляді офіційного запиту країни на фінансову допомогу. А Іспанія з цим рішенням не квапиться.

У п’ятницю уряд країни мав представити результати перевірки банківської системи на стійкість до стресів. А громадськість - довідатися, скільки грошей потрібно місцевим банкам з Європейського механізму стабільності (ESM) на рекапіталізацію. Іспанія розраховує пустити на це ті 100 млрд. євро (130 млрд. дол.), які було асигновано нею в рамках пакета допомоги банківській системі. За словами держчиновників, остаточна цифра буде трохи нижчою за попередню оцінку в
62 млрд. євро.

Такі показники можуть надихнути інвесторів і, знову-таки, відстрочити офіційний запит про фінансову допомогу. Однак із боку уряду буде нерозумно тривалий час зберігати мовчання. Спекуляції щодо того, що програма ЄЦБ зі скуповування бондів так і залишиться на папері, можуть збільшити дохідність за державними облігаціями Іспанії до літніх максимумів, і країні все одно доведеться сісти за стіл переговорів.

Тим часом Каталонія оголосила про намір провести референдум про вихід зі складу держави. Попри те, що ця провінція завжди вирізнялася сильними сепаратистськими настроями, до голосування діло ще не доходило. Та й якщо дійде, в незалежність провінції віриться слабко. Але не варто також забувати, що в Іспанії на носі вибори, а це також призводить до нагнітання ситуації.

Греція: громадські заворушення тривають

Як і їхні сусіди-іспанці, десятки тисяч греків вийшли на вулиці Афін, щоб висловити свій протест новому урізанню держвидатків. Прем’єр-міністр Греції Антоніс Самарас опинився під перехресним вогнем: з одного боку на нього тиснуть громадськість і опозиція в парламенті, а з іншого - міжнародні кредитори. Опозиція не погоджується з прийняттям програми зі скорочення видатків на 11,5 млрд. євро (14,9 млрд. дол.), однак виконання цієї умови обов’язкове для одержання нового траншу фінансової допомоги «трійки» в розмірі 31 млрд. євро, якого Греція чекає з червня.

Ситуація погіршується тим, що прем’єр уже не вперше отримує несхвалення з боку опозиційних політичних сил. Із кожною новою відмовою ймовірність прийняття програми знижується, а разом із нею зростають ризики подальшого поглиблення рецесії в країні. Спроби міністра фінансів Яніса Стоурнараса домовитися з інспекторами «трійки» про зниження вимог щодо скорочення держвидатків поки що не увінчалися успіхом.

На сьогодні із запропонованого пакета заходів погоджено лише скорочення видатків на 9,5 млрд. євро замість 11,5 млрд. На відміну від іспанців, уряд Греції планує заощадити 6,5 млрд. на пенсіях, зарплатах і преміях, а також збільшити пенсійний вік з 65 до 67 років, що принесе до бюджету додатковий 1 млрд. євро.

У разі досягнення згоди щодо запропонованої програми економії обома сторонами (Грецією та ЄС) Афіни одержать потрібний
31 млрд. євро на рекапіталізацію місцевих банків. Однак ситуація погіршується тим, що в жовтні місія трійки основних міжнародних кредиторів подасть звіт про стан економіки Греції. На початку цього тижня стало відомо, що дефіцит грецького держбюджету майже вдвічі перевищує попередні оцінки інспекторів і становить близько 20 млрд. євро.

Євросоюз, ЄЦБ, МВФ відмовляються продовжувати співробітництво з Афінами щодо виділення нового траншу доти, доки країна не знайде рішення проблеми дефіциту. Германія неодноразово повторювала, що не бажає витягати греків із боргової ями за рахунок своїх платників податків. З іншого боку, всі чудово розуміють, що нікуди їм там, у єврозоні, одне від одного не подітися, і рятувати Грецію, яка потопає в боргах, доведеться. Інше питання - на яких умовах і що ще з неї можна вичавити? Афіни ж продовжують боротьбу в парламенті й потихеньку продають свої острови та урядову нерухомість за кордоном.