ПРО УКРАЇНУ І УКРАЇНА ПРО СЕБЕ В ЛОНДОНІ НА ДЕСЯТИХ ЩОРІЧНИХ ЗБОРАХ ЄБРР

Європейський банк реконструкції та розвитку святкував своє десятиліття. Відбувалося це 23—24 квітня 2001 року в лондонському «Хілтон Метрополь готелі» на Щорічних зборах управляючих. Ніякої особливої помпезності не було, скажімо, слоганів, що переливаються вогнями, або тортоподібних кошиків квітів на сцені. Усе проходило скромно, по-діловому. Проте організація зборів цього разу, на загальну думку учасників, була якісною.

У своїх виступах головним досягненням ЄБРР за минулий рік усі управляючі, найчастіше міністри фінансів країн-акціонерів, визнали те, що Банк досить швидко й успішно оговтався від кризи 1998 року та упевнено набрав обертів у своїй діяльності. Президент ЄБРР Жан Лем’єр у звітній доповіді підкреслив, що в наступні роки Банк нарощуватиме обсяги своїх проектів, поліпшуватиме їх якість у сенсі впливу на ринкові перетворення, зміщуватиме акценти на країни колишнього СРСР, більше приділятиме уваги соціальним аспектам і регіональному співробітництву.

Крім цього, планується ще одне нововведення. Оскільки, на думку практично всіх акціонерів Банку та президента Лем’єра, без демократії неможливі справжні і глибокі ринкові реформи, Банк суворіше оцінюватиме політичний розвиток у країнах операцій на предмет того, чи відповідає він вимогам ЄБРР. А їх сформульовано в Статті першій Угоди про створення ЄБРР, де йдеться про те, що Банк допомагатиме своїми проектами лише країнам, які паралельно з ринком будують і демократичну політичну систему. Досі європейські банкіри не дуже активно використовували ст. 1, проте сьогодні, певне, час настав. Попереджено президента Лукашенка про те, що лакмусовим тестом для ЄБРР будуть президентські вибори у вересні. Якщо вони пройдуть відповідно до демократичних вимог, ЄБРР готовий і далі фінансувати проекти в цій країні. На черзі розгляд аналогічного питання щодо Туркменістану. Хто далі?

За минулий рік ЄБРР інвестував у країни операцій (а їх 27 із 62 акціонерів) 2,7 млрд. євро. Показник явно успішний — це на 24% вище рівня 1999 року. Загалом це найвищий показник за всі десять років існування ЄБРР.

Із загальної суми кредитів на Україну 2000 року припало десять підписаних проектів вартістю 293 млн. євро. Попри те, що Україна торік вийшла на третє місце серед країн операцій після Росії і Польщі, уряд, за словами міністра фінансів Ігоря Мітюкова, який очолював українську делегацію в Лондоні, турбує проблема не досить динамічного освоєння кредитів ЄБРР — вибірка коштів становить менше 40%. Це за середньостатистичних 55—60% по Банку загалом. Причин, на думку міністра, дві: тривала обробка коштів українськими галузевими міністерствами, безпосередньо відповідальними за реалізацію проектів, і часті затримки з ратифікацією проектів у Верховній Раді.

Водночас Жан Лем’єр у своїй промові згадав Україну й Росію як країни, де Банк планує збільшувати обсяги операцій. Про важливість розширення діяльності ЄБРР в Україні говорили у своїх виступах багато управляючих, а також пані Клер Шорт, міністр із питань міжнародного розвитку Великобританії, яка відкрила офіційне засідання Ради управляючих. «Винуватцем» цього стало, звісно, закриття Чорнобильської АЕС і роль ЄБРР в ухваленні рішення про фінансування добудови двох українських ядерних реакторів на Рівненській і Хмельницькій АЕС як потужностей замість чорнобильських. А також, мабуть, визнання Заходом відчутних успіхів України в проведенні протягом останнього року реформ. Комісар Єврокомісії Педро Солбес, управляючий від Європейського союзу, висловився досить чітко, що «тепер основні кредитори мають швидко порозумітися в Паризькому клубі щодо реструктуризації боргів України, аби можна було завершити фінансування проекту Рівне/Хмельницький і продовжити в цілому надання міжнародної підтримки цьому проекту».

Українська офіційна делегація, до складу якої, крім міністра фінансів, входили голова Нацбанку Володимир Стельмах, заступник міністра економіки Ігор Шумило, директор ЄБРР від України Юрій Полунєєв, провела переговори з керівництвом ЄБРР. Двосторонні зустрічі відбулися з делегаціями майже всіх країн великої «сімки» (крім Японії, яка зустрічатися відмовилась), Європейського союзу, з польською та російською делегаціями. І не було жодної зустрічі, де не лунала б тривога з приводу політичної ситуації в Україні.

Важлива подія для країн операцій під час Щорічних зборів ЄБРР — презентація країни в рамках бізнес-форуму. За якихось дві години делегація повинна якомога вигідніше висвітлити перед інвесторами інвестиційну привабливість своєї країни й відповісти на запитання аудиторії. Для України таким днем була неділя 22 квітня.

Бізнес-презентацію України було задумано як динамічну розповідь про те, якою стала макроекономіка 2000 року, що очікується 2001-го, що треба зробити для поліпшення інвестиційного клімату. Нинішнього року в українській презентації з’явилася новинка — зроблено регіональний акцент. Заступник глави адміністрації Донецької області Андрій Клюєв розповідав поважному зібранню (а було понад 350 чоловік присутніх) про наявні на Донеччині інвестиційні можливості. Цікаво, що ідея «регіональної родзинки» належала керівникові команди банкірів по Україні Ендрю Сіттону, і в розмові зі мною він пояснив, чому вибрано саме Донецький край. Потужна індустріальна область, на його думку, не може не зацікавити великих інвесторів. І якщо регіональний підхід виявиться результативним, його можна буде застосувати й до інших, менш потужних у промисловому плані областей. Аби підтвердити привабливість Донеччини, було запрошено «живого» інвестора з регіону — молодого чоловіка Мохамеда Захора, президента компанії ІСТІЛ. Його корисна й повчальна розповідь була вельми доречною.

По закінченні презентації на запитання «ДТ», чому вибрано Донецьк, пан Клюєв не вагаючись відповів, що тут ведеться планомірна робота, спрямована на залучення інвестора. «Ми не поділяємо інвестора на українського й іноземного. Ми будь-якого інвестора плекаємо, оберігаємо, створюємо умови для того, щоб він ефективно працював і вкладав гроші в Донецьку область». З його ж слів випливає, що за 2000 рік у Донецькому регіоні освоєно 333 млн. гривень і що є 122 схвалених проекти (у стадії реалізації перебувають 86, 55 із яких уже працюють). Серед інвесторів — компанії Великобританії, США, Німеччини, Нідерландів, Австрії...

Одне слово, ідея включення регіону в презентацію виявилася вдалою, і це як особливий «шарм» української презентації відзначила банківська газетка Emerging Markets, що скрупульозно відстежувала всі презентації країн. Кореспондент, щоправда, чомусь згадав «засмагу та стильний костюм» містера Клюєва... Той самий автор, до речі, у попередньому номері в статті про Україну помістив фотографію колишнього міністра фінансів Росії Бориса Федорова, хоча підпис під нею стверджував, що це Віктор Ющенко...

На загальну «кулуарну» думку — українська презентація вдалася. Навіть попри те, що перше запитання на ній поставлено в лоб: мовляв, уряд за минулий рік домігся значного прогресу у сфері економічної стабілізації та зростання, чому ж тоді український парламент проголосував за резолюцію, у якій висловлене його невдоволення діяльністю цього уряду? А решта запитань рівномірно розподілилися по економічному спектру — від приватизації газотранспортних магістралей до ситуації навколо українсько-британського СП «Полтавська нафтогазова компанія».

У коментарі для «ДТ» стосовно того, що сьогодні хвилює інвестора в Україні найбільше, пан Митюков відповів — оподаткування як головна складова інвестиційного клімату. І пояснив, що запитання, «поставлені на презентації, стосувалися передусім проблем у відносинах із податковою адміністрацією, і насамперед питання відшкодування ПДВ». Ігор Олександрович вважає, що ухвалення Податкового кодексу в травні-червні істотно вплине на інвестиційний клімат.

А на запитання, чи вплине політична ситуація в країні на відносини України та міжнародних фінансових організацій, міністр відповів: «Політична ситуація не вплине. Може вплинути зміна курсу, якщо вона відбудеться».