Про руду, депутатів і марсіан…

Поділитися
Наприкінці зими на залізорудній шахті «Нова» у Жовтих Водах зупинили видобуток руди. Ще через три місяці зупинилася і збагачувальна фабрика...

Наприкінці зими на залізорудній шахті «Нова» у Жовтих Водах зупинили видобуток руди. Ще через три місяці зупинилася і збагачувальна фабрика. ТОВ «Схід-Руда» уже звільнило половину з тисячі працюючих на шахті і має намір скоротити ще третину...

Для Жовтих Вод, в яких немає надлишку робочих місць, подарунок ще той. Зате досягнуто успіхів на юридичному фронті — ініційовано справу про банкрутство підприємства. Причому практично не приховується, що це банкрутство «дружнє», і його мета — заморозити претензії кредиторів підприємства.

Таким виявився п’ятирічний результат співробітництва групи «Фінанси та Кредит» і шахти «Нова». Свого часу цей актив дістався групі вкрай недорого — приблизно за 2 млн. дол. Така низька ціна за родовище із запасами залізної руди в 400 млн. тонн і потужними проявами скандію пояснювалася просто: підприємство було доведене до ручки. А шахта — буквально потонула.

Місцева влада тоді говорила, що «нехай хоч марсіани прийдуть на шахту... аби вона нарешті почала стабільно працювати». От на роль добрих інопланетян і прийшла бізнес-група пана Жеваго…

У 2005 році Костянтин Валентинович особисто презентував інвесторам грандіозний проект реконструкції шахти. Обіцяли, що до 2010-го «Схід-Руда» даватиме до 2 млн. тонн руди з подальшим збільшенням видобутку.

Загалом, марсіанський дебют у «фініків» був не дуже вдалим. Щоправда, якщо подивитися на історію групи, вийшло «як завжди»...

Група славилася не стільки виробництвом, скільки потужною юридичною службою. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х від неї просто в дрож кидало ФДМ — з ним позивалися безперервно стосовно цілої групи об’єктів.

Хоча іноді панів юристів заносило. Зокрема, Нацкомісія регулювання електроенергетики запам’ятала полум’яний виступ представника юридичної служби «фініків», котрий доводив, що «Луганськобленерго», яке тоді їй належало, не зобов’язане сплачувати за електроенергію. І те, що воно таки сплачує аж 4% її вартості, це просто акт доброї волі.

З вуст компанії, яка накопичила вже тоді 1,5 млрд. грн. боргів, це звучало сильно...

До речі, кажучи про тлінність боргів перед державою, саме «Луганськобленерго» інтенсивно збирало чужі борги високоліквідних підприємств. Для подальшого використання.

Втім, луганська авантюра завершилася повним фіаско. Групу з області — при загальному схваленні — буквально винесли конкуренти. Державі, на пам’ять про приватизацію, залишилося доведене до банкрутства обленерго. І завислі на цій юридичній особі мільярдні борги перед Енергоринком.

Трохи пізніше групу сильно обкраяли конкуренти, і з’ясувалося, що реальних об’єктів у неї не так уже й багато. А з промислових — найбільший, отриманий ще на «роздачі» середини 90-х Полтавський ГЗК і «АвтоКрАЗ», який перманентно балансує на межі.

Саме завдяки «ущемленому» становищу, «Фінанси та Кредит» стали одним із спонсорів спочатку помаранчевих узагалі, а потім Блоку Юлії Тимошенко зокрема.

Після Майдану група знову потрапила на перші шпальти газет. Вона буквально фонтанувала проектами в Україні, близькому і далекому зарубіжжі. Чим тільки Костянтин Валентинович не збирався займатися. Щоправда, доля проектів виявилася напрочуд схожою — усі вони в результаті завершилися нічим.

Проте фонтанування мало і цілком раціональну причину: компанія готувалася до виходу на міжнародний ринок, і в інформпросторі створювалася критична маса нагадувань про потужну і успішну українську групу. У період кредитного безумства 2003—2007 років це практично гарантувало успіх.

Що й показало виведення акцій того самого Полтавського ГЗК (через спеціально створену компанію FERREXPO) на міжнародний ринок...

І все було б добре, але тут гримнула криза. І тут раптом виявилося, що в гонитві за стадами ситих зайців група зробила надто мало для розвитку свого основного активу — того самого ПГЗК.

Кілька років металургійного буму, коли ціни росли як на дріжджах, практично ніяк не позначилися на виробничій базі, з якої, власне, і стригли купони і від стабільної роботи якої залежить майбутнє міста Комсомольска (у 2010-му місто відзначить своє 50-річчя).

Якщо у виробництво надрентабельних котунів акціонери гроші ще вкладали, то з фінансуванням розвитку самого видобутку було украй погано...

У рекламних проспектах згадується, що «туристи можуть відвідати величезний кар’єр Полтавського ГЗК (довжина — 6,5 км, ширина — 2,1 км,
глибина — 298 м). Навряд чи їм розповідають, що ухил його стін виявився значно стрімкішим від запланованого, через що його іронічно називають «стаканом». Робилося це для економії на розкривних роботах. Заради неї ж частину порожньої породи складували в кар’єрі...

Та скупий платить двічі. Результатом стало різке погіршення умов праці в кар’єрі.

Були колись проекти використання для вивезення породи вентиляційної шахти на краю кар’єру. Однак знову вирішили заощадити і, поєднавши приємне з корисним, почали рити новий кар’єр на Єристівському залізорудному родовищі. Розмови про нього тривали років десять. Ще 2002-го ПГЗК одержав ліцензію на промислову розробку родовища, а влітку 2006-го Кабмін віддав йому в оренду на 49 років 580 гектарів землі під кар’єр.

Минуло три «золоті» роки, коли ціни на руду та котуни летіли в небеса. Але в акціонерів було стільки планів, що було просто не до того...

До чогось практичного дійшло тільки торік, коли все-таки розпочалися розкривні роботи. Почалися — і відразу закінчилися: припливли. Криза...

Пам’ятаєте давню історію про золоту рибку, жінку похилого віку і розбите корито? Навдивовижу життєва казка вийшла. Багатьом не завадить почитати її на ніч...

Загалом, здрастуй, дорогий старий кар’єре! Це без тіні іронії — група на нього молитися повинна. Саме робітники кар’єру своєю тяжкою працею забезпечують існування «фініків» як бізнесу.

Чесно кажучи, їм глибоко фіолетово, що Костянтин Валентинович вилетів із списку валютних мільярдерів. Усе одно він, бідний, за рік декларує доходи в 12—14 тис. дол.

Страшно сказати, не всі з них навіть знають котирування акцій FERREXPO на Лондонській біржі. А те, на чому вони працюють, їх стосується: ситуація з технікою в кар’єрі жалюгідна. Саме підприємство заявляє, що «вік значної частини техніки, експлуатованої на Полтавському ГЗК, — 30 років і більше, і вона уже вся фізично зношена».

Це інтегральна оцінка наслідків буму, від якого самому підприємству, крім зношеної техніки, залишилися на початок року борги в 1,5 млрд. грн.

Просто цікаво, куди «злили» прибуток. Те, що центр прибутку виведено за межі ГЗК, не новина. Але ж реально так нічого і не купили... Самі прожекти. А грошей, як і раніше, немає...

Іронія ситуації полягає в тому, що підприємство називає своїми конкурентами таких світових лідерів гірничорудної промисловості, як Vale SA, Rio Tinto Group і BHP Billiton Ltd. Про що гордо пишуть у звіті. Не завадило б подивитися, скільки в тих замінено устаткування. Людям буде реально цікаво. Хоча про ставлення народного депутата Жеваго до їхніх батьків (які будували у тому числі й ГЗК) найкраще свідчить той факт, що він традиційно не прийшов до парламенту навіть у той день, коли треба було голосувати за прожитковий мінімум для непрацездатних.

Втім, історія депутатства пана Жеваго ризикує стати українським анекдотом. Він є старожилом парламенту і водночас б’є всі рекорди з його невідвідування.

Звичайно, він далеко не єдиний, хто вважає, що головне — це «усюдихідний значок» і недоторканність.Та решта хоч раз на тиждень до Ради ходять, хоч кави попити...

Правда, у Верховній Раді у пана Жеваго неприємності. Наприкінці серпня спікер Володимир Литвин попередив Костянтина Валентиновича, що подасть на нього в суд — за сумісництво. Той із минулого року офіційно очолює цілком комерційне FERREXPO. А спікер нагадав, що за Конституцією поєднувати депутатство з будь-якою іншою діяльністю не можна (крім викладацької і наукової).

«Нещасних і убогих» у нас прийнято жаліти, і в Інтернеті на статті про «несправедливо скривдженого» депутата з’явився відгук — ну чого причепилися до людини? Ну, може, у нього виходить поєднувати...

Як у нього «виходить» керувати розвитком власного гірничого видобутку, викладено трохи вище. До парламенту він практично не ходить. Ці пункти — вочевидь не те, що в нього «виходить». Може, йому краще все-таки підшукати щось інше?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі