ПРО РЕСУРС, І НЕ ТІЛЬКИ АДМІНІСТРАТИВНИЙ - Економіка - dt.ua

ПРО РЕСУРС, І НЕ ТІЛЬКИ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

5 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

Відразу скажу, жодного стосунку до виборів, політики, чорного чи білого PR тощо тема цього матеріалу не має...

Відразу скажу, жодного стосунку до виборів, політики, чорного чи білого PR тощо тема цього матеріалу не має. Увазі читачів пропонується публікація про ресурси (резерви), які мають усі без винятку вітчизняні підприємства і галузі національної економіки. Мова йтиме про можливості зниження витрат на енергоресурси, тобто про реальне енергозберігання. А також про недостатньо використаний адміністративний ресурс, тобто про ті можливості, які можуть дати економічні методи стимулювання енергозберігання як на державному, так і на регіональному рівні.

Попередні опитування показали, що більшість керівників підприємств мають вкрай нечітке уявлення про реальні можливості енерго- та ресурсозберігання. Багато хто ставиться до цього як до чергової кампанії на кшталт «Йдучи, гасіть світло!» Однак мало хто знає, що цілком реально знизити витрати на енергоресурси як мінімум на 5—6% уже протягом 1—1,5 року. Для цього не потрібно закуповувати дороге імпортне енергоефективне устаткування чи відкривати на території підприємства родовища нафти, газу, золота. Багато що можна вирішити за рахунок організаційних заходів, які є практично безвитратними чи маловитратними з періодом окупності до декількох днів чи тижнів.

Більше того, в Україні з урахуванням реального (і навіть європейського!) рівня цін на енергоресурси використання дорогого імпортного енергоефективного устаткування може виявитися економічно недоцільним порівняно з дешевим і навіть не завжди якісним вітчизняним (без префіксу євро-) обладнанням, особливо якщо врахувати реальну вартість кредитних ресурсів.

Енергоаудит — це не ревізія

В Україні, як і багатьох інших країнах, у числі перших було прийнято нормативно-правові акти про фінансовий аудит. У зв’язку із надто загальними формулюваннями про суть і зміст фінансового аудиту у вітчизняних правових документах украй складно використовувати термін «енергетичний аудит» без побоювання ініціювати юридичний казус. Тому при розробці нормативно-правових документів про енергоаудит вирішили використовувати термін «енергетичне обстеження» (енергетичний аудит). Раніше в деяких випадках використовувався термін «енерготехнологічне обстеження», але тепер від нього відмовилися. Відповідно до «Положення про порядок організації енергетичних обстежень» (затверджено наказом Держкоменергозберігання України №27 від 9 квітня 1999 року і зареєстровано Мін’юстом 12 травня 1999 року) діяльність у сфері енергетичного аудиту включає організаційне і методичне забезпечення, практичне визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів суб’єктами господарювання, у тому числі за допомогою урахування паливно-енергетичних ресурсів, а також розробку й обгрунтування енергозберігаючих заходів і бізнес-планів інвестиційних проектів в галузі енергозберігання. У зазначеному «Положенні...» вперше у вітчизняних нормативно-правових документах уведено поняття про професійну етику (стосовно енергоаудиторів), як і вимоги до етики поведінки енергоаудиторів.

Однією з цілей енергетичного аудиту є отримання простої, але вичерпної «фотографії» ситуації з використанням енергії в межах досліджуваної системи (будинок, підприємство чи технологічний процес). Ця цілісна картина допомагає в розумінні всієї діяльності підприємства як системи, розкриває взаємозв’язки і дозволяє визначити її характеристики. Вона виділяє основні «вузькі» місця, де має місце непродуктивна витрата енергії і дозволяє робити економічні оцінки, що ведуть до цілком обгрунтованих інвестиційних рішень.

Оскільки енергоаудит є одним із видів діяльності суб’єктів господарювання, цілі, які він переслідує, визначаються замовником (клієнтом). Замовника (клієнта) частіше за все цікавить відповідь на деякі практично важливі питання чи допомога у розробці техніко-економічного обгрунтування енерго- і (або) ресурсозберігаючих проектів.

Можливості енергоаудиту

Основним документом, який отримує замовник енергоаудиту по завершенні робіт, є звіт. Відповідно до проекту державного стандарту України про порядок і вимоги до проведення енергоаудиту, розробленого київським підприємством «Електромеханіка», звіт по енергоаудиту в загальному випадку складається з трьох основних розділів: аналіз економічного положення підприємства (розділ не є обов’язковим), аналіз питомого споживання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва, розробка енергозберігаючих заходів (у тому числі — організаційних або безвитратних).

Оцінка економічного становища підприємства

Аналіз економічного становища підприємства полягає в розкритті структури витрат на виробництво в порівняних цінах і обчисленні на цій основі точки беззбитковості (Break-Even Point) залежно від обсягів виробництва, рівня зарплати, вартості сировини і комплектуючих, а також від рівня втрат від бартеру й інших чинників, які впливають на собівартість виробництва. Для порівняння можна взяти ціни поточного року і (або) середньоєвропейські. Доцільно також проаналізувати ризики, чутливість і стійкість підприємства з урахуванням можливих змін господарської ситуації, податкового й іншого законодавства, тобто всього маркетингового середовища, у якому працює фірма.

Як приклад тих можливостей, які дає замовнику сумлінно виконаний аналіз економічного становища підприємства, може слугувати такий факт. При проведенні енергоаудиту на одному великому підприємстві було виявлено, що, коли виконати вимогу профспілок про підвищення зарплати пропорційно обсягам виробництва, збиткове вже на той момент підприємство ніколи не стало б прибутковим, оскільки точка беззбитковості перевищувала б його проектну потужність. Завдяки цьому було укладено угоду про «заморожування» зарплати до досягнення підприємством беззбиткової роботи. Необхідно наголосити, що розділ з аналізом економічного положення підприємства не є обов’язковим, а його виконання мало бути передбачене договором на проведення робіт.

Аналіз питомого споживання енергоресурсів

Аналіз питомого споживання енергоресурсів в Україні виконують лише кілька фірм. При цьому з’ясовують, наскільки ефективно працювало підприємство (окремі його підрозділи) за звітний період. На основі такого аналізу можна виявити «вузькі місця», а також факти нераціонального використання енергоресурсів персоналом підприємства. У цьому випадку з’являється також можливість прогнозування потреби в енергоресурсах при планованих обсягах виробництва. Такий підхід дозволив, приміром, виявити розкрадання дизельного палива на суму в кілька сотень тисяч доларів США.

Ще один приклад, пов’язаний із використанням дизельного палива: питомі його витрати різко зростали в періоди проведення сільськогосподарських робіт (період весняних і осінніх посівних робіт і збирання врожаю). Ні чим іншим, як крадіжками і відсутністю належного контролю з боку керівництва підприємства за використанням палива як водіями, так і в місцях його зберігання, такий факт пояснити не можна.

Таким чином, питомі енерговитрати при розумному їх використанні є дуже ефективним інструментом оцінки ефективності роботи підприємств, галузей і всього народногосподарського комплексу. До речі, зазначені підходи було покладено в основу проекту державного стандарту, який регламентує методологію проведення аналізу і розрахунку питомого енергоспоживання.

Розробка енергозберігаючих заходів

Найважливішою є розробка саме організаційних, тобто практично безвитратних або маловитратних із окупністю до декількох тижнів енергозберігаючих заходів. Наприклад, при проведенні енергоаудиту для одного з гірничо-збагачувальних комбінатів було розроблено безвитратних енергозберігаючих заходів на суму 9—10 млн. дол. на рік, що складало понад 25% середньорічних витрат на енергоресурси. Після реалізації частини розроблених заходів підприємство стало прибутковим.

На жаль, лише кілька фірм розробляють в Україні організаційні заходи, але ж саме їхня реалізація становить першочергове завдання служб енергоменеджменту підприємств. Багато в чому саме цим і пояснюється відсутність «енергозберігальних» підрозділів на переважній більшості вітчизняних підприємств. До речі, саме на згадуваному вище ГЗК за підтримки київської консалтингової компанії було створено одну з перших у країні служб енергоменеджменту.

Енергоаудит потрібен далеко не всім

Деякі «прожектери» від енергозберігання намагалися і намагаються нав’язати думку про те, що енергоаудит має бути обов’язковим і просто необхідний для всіх без винятку суб’єктів господарювання. Тому нижче подано рекомендації на вибір підприємств для проведення енергоаудиту.

1. Частка витрат на енергоресурси в структурі собівартості має бути не меншою за 10—15%. Якщо ця вимога не буде дотримана, енергоаудитори опиняться на підприємстві, для якого об’єктивно важливішими є інші, не пов’язані з енергозберіганням завдання, наприклад, заміна і модернізація технологічного обладнання на нове, не завжди економічніше (економічні показники таких проектів найчастіше можуть значно перевищувати показники енергозберігаючих проектів).

У випадку, якщо підприємство витрачає на енергоресурси значні кошти, а в структурі собівартості на них припадає не більше 6—7% (як, наприклад, хлібо- чи молокозавод), можна порекомендувати піти шляхом створення служби енерго- і ресурсозберігання з одночасним проведенням самоенергоаудиту.

2. Для економіки України набагато вигіднішою є робота енергоаудиторів на підприємствах, із річним споживанням енергоресурсів на суму понад 10—15 млн. дол. Більш рентабельні такі роботи і для підприємств.

3. Керівництво підприємства має бути зацікавлене у впровадженні політики енергозберігання. Якщо замовниками енергоаудиту є власники (акціонери) підприємства, а керівництво не виявляє в ньому зацікавленості — на успіх робіт розраховувати складно.

4. Підприємство повинне мати персонал необхідної кваліфікації, принаймні в складі енергетичних служб (керівництво підприємства має бути зацікавлене висококваліфікованим персоналом).

5. Підприємство повинно бути економічно стійким, прибутковим (за певних умов) і мати перспективи розвитку.

На закінчення хотілося б наголосити, що для енергоаудиту катастрофічно бракує кадрів. В даний час у 48-мільйонній Україні зареєстровано трохи більше 100 енергоаудиторських фірм, які мають у своєму складі в середньому 1—2 енергоаудитора. Для порівняння: у 5-мільйонній Данії працюють (тобто забезпечені замовленнями) 2,5—3,0 тисячі енергоаудиторів-теплотехніків і понад 1,5 тисячі енергоаудиторів, які спеціалізуються в галузі електротехніки. Тому нам в Україні необхідно вчитися енергозберіганню. На щастя, перший досвід у країні вже є. Важливо — не зупинятися, адже дорогу подужає той, хто рухається.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво