ПРО ПЛЮСИ Й МІНУСИ - Економіка - dt.ua

ПРО ПЛЮСИ Й МІНУСИ

19 вересня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №36, 19 вересня-26 вересня

Валерій СУШКЕВИЧ, секретар комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, фракція партій ППУ і «Трудова Україна»: — У бюджетному процесі мене здивували два моменти...

Валерій СУШКЕВИЧ, секретар комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, фракція партій ППУ і «Трудова Україна»:

— У бюджетному процесі мене здивували два моменти. Спочатку про позитив. І Міністерство фінансів, і уряд дали мені як депутату, що займається питаннями соціального захисту пенсіонерів й інвалідів, можливість попрацювати над документом ще на етапі його підготовки. І низку моїх зауважень враховано. Крім того, мене по-доброму здивувало, що уряд, посилюючи соціальну складову бюджету, пішов на кілька новацій, до яких попередні уряди ніколи не вдавалися. Приміром, на 25—45 гривень збільшилися розміри щорічної одноразової допомоги інвалідам війни першої-третьої груп, учасникам бойових дій і родинам полеглих. З 90 до 100 грн. підвищено норму, що використовується при розрахунку розміру соціальної допомоги інвалідам дитинства та дітям-інвалідам. Ряд інших позицій також свідчить, що уряд виявив ініціативу щодо підвищення соціальної зорієнтованості бюджету.

Що на тлі такого позитиву мене шокувало? Несподівано з’явилася норма, яка вперше, ще з часів Союзу, ліквідує податкові преференції підприємствам, на яких працюють інваліди. Підтримка таких підприємств, відповідно до проекту, припиняється на один рік. Далі її можна й не відновлювати: десятки тисяч із такими труднощами створених робочих місць інвалідів буде знищено. Хоча коли взяти всю сукупність податкових пільг, то на «інвалідівські» преференції в загальному обсязі припадає лише 0,05 відсотка.

Чи можна було вдарити в таке болюче місце, та ще й у рік, оголошений в Україні роком розв’язання проблем інвалідів? З чиєї ініціативи це зроблено? Я не пам’ятаю, щоб такі пропозиції виходили від профільного міністерства чи від віце-прем’єра з прем’єром...

Нестор ШУФРИЧ, комітет із питань бюджету, фракція СДПУ(о):

— Проект бюджету, на перший погляд, оптимістичний. Єдине, що Міністерство фінансів ще мусив довести реальність приблизно 4 млрд. грн. дохідної частини. Безумовно, буде внесено корективи у видаткову частину. Крім того, Кабміну доведеться відповісти, чому на один відсотковий пункт (це приблизно 2 млрд. гривень) зменшено рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет.

На сьогодні об’єднаних соціал-демократів не може не тішити той факт, що уряд не порушує питання про перенесення термінів запровадження мінімальної зарплати в розмірі 237 грн. Хоча в зв’язку з новим зарплатовим мінімумом буде дуже гаряча дискусія навколо введення нової тарифної сітки.

Володимир РИБАК, представник Кабміну в парламенті, фракція «Регіони України»:

— У середу під час презентації бюджету депутати говорили, що уряд уперше подав бюджет до 15 вересня, як цього вимагає Бюджетний кодекс. Тож Верховна Рада має шанс затвердити документ до кінця листопада. Це перше.

По-друге, уряд намагається скласти бюджет таким чином, щоб не доводилося вдаватися до ручного управління. Знаю з власного досвіду (я 25 років пропрацював в органах місцевого самоврядування), як набридає їздити в Київ і щось у когось просити. 2003 рік — це практично перший наш досвід, коли до прем’єра, віце-прем’єрів, міністра фінансів не стоїть черга ходоків. Сподіваюся, що завдяки ухваленню збалансованого бюджету на 2004 рік ця тенденція продовжиться й нам удасться виключити з бюджетного процесу суб’єктивізм і ручне управління. Це дуже серйозне питання.

Сьогодні нам слід звернути найсерйознішу увагу на бюджети органів місцевого самоврядування. Я назвав би їх головними економічними інституціями в системі управління країною. Оскільки в кожного з нас, хоч яку хто посаду обіймає, усі біди та проблеми пов’язані з конкретним містом, конкретною квартирою, зі станом комунального господарства, якістю медичного обслуговування, освіти тощо. Те, що питома вага місцевих бюджетів у зведеному на один відсоток більша, ніж 2003 року, — це позитивний факт. Але цього замало. Треба прагнути, щоб понад половину коштів зведеного бюджету припадало на бюджети місцеві. Рухатися до цього з року в рік. Україна може піднятися на новий рівень розвитку тільки тоді, коли ситуація в регіонах почне змінюватися на краще.

Як представника Донбасу мене, звісно, не може не цікавити, як виглядає в бюджеті вугільна промисловість. 2004-го пропонується збільшити її фінансування на 100 млн. грн. порівняно з поточним роком. Можна говорити про те, що програмою «Вугілля України» кошти передбачалися куди більші. Але країна сьогодні не має змоги виділити на потреби вуглярів шість із лишком мільярдів. Отже, треба погодитися з тим, що записано в проекті бюджету, і здійснювати контроль із боку уряду над витрачанням виділених на розвиток галузі коштів. Розумію, не на всіх вугільних підприємствах із моєю позицією погодяться, але я звик дивитися на речі реально...

Анатолій МАТВІЄНКО, голова комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Блок Юлії Тимошенко:

— Мене дивує ейфорія з приводу суперового бюджету. Погляньмо на цифри. Бюджет збільшується на 6,5 млрд. грн. проти минулого року. Однак ми маємо близько 9 млрд. грн. запозичень, хоча цього року їх було менше. З 1 до 2,4 млрд. зріс дефіцит бюджету. Це означає погіршення ситуації в Україні, а не її поліпшення.

Стосовно соціальної спрямованості. Коли урядовці нам кажуть, що рівень соціальних видатків в Україні за 1995—2002 роки сягав майже 42% загального обсягу бюджетних видатків, а в США — 21,4, то я цього просто не сприймаю. Треба називати абсолютні цифри. На мою думку, ми не можемо твердити, що нинішній бюджет є кращим за попередні.

Тепер про реальність, якої вимагає Бюджетна резолюція. Бюджет нереальний, бо завищено податкову базу. Я проаналізував лише частину документа, пов’язану з місцевими бюджетами, однак уже там ми маємо «дірку» в 4 млрд. грн. Завищено фонд оплати праці, а це база прибуткового податку — основи основ місцевих бюджетів. Занижено розрахунки щодо соціального пільгового кредитування згідно з законом про податок на доходи фізичних осіб: суму відшкодувань із місцевих бюджетів штучно зменшено майже на 1 млрд. грн.

А якщо вести мову про видаткову частину, то великих проблем слід очікувати із запровадженням нового зарплатного мінімуму. Поки що уряд каже, що з 1 січня діятиме лише доплатний механізм до 237 грн., а відновлення співвідношень між зарплатами не передбачається. Однак у бюджеті цього прямо не прописує. Тому я б не виключав, що потім від місцевих органів влади зажадають, аби вони профінансували відновлення цього співвідношення за рахунок власних ресурсів. А це ще 1,5 млрд. гривень... Тому маємо велику небезпеку не тільки для місцевих бюджетів.

Віктор КАПУСТІН, перший заступник голови комітету з питань фінансів і банківської діяльності, фракція «Наша Україна»:

— Даючи загальну оцінку бюджету, можна сказати, що його зроблено професійно. Є серйозне поліпшення за соціальними статтями. Найголовніше, що доходи й видатки на наступний рік оцінювалися, виходячи з податкових законів, ухвалених наприкінці минулого року й навесні-влітку нинішнього. Це дуже важливо, оскільки навколо законів було багато спекуляцій — мовляв, вони призведуть до зменшення податкових надходжень і не дозволять сформувати нормальний бюджет. Проте з фінансового балансу країни ми бачимо, що бюджет на наступний рік не лише не зменшився, а й збільшився. А з огляду на те, що існують сталі тенденції до зменшення податкового тягаря на підприємства й фізичні особи, ми досягаємо виведення капіталів і грошового обігу з тіні.

Ця тенденція розвиватиметься. Я маю на увазі ухвалення закону про ПДВ, який, на жаль, заветував Президент із незрозумілої для мене причини. Хоча там ішлося про зниження ставки ПДВ із 20 до 17%, що є дуже важливим позитивним сигналом для економіки. Ми ще будемо повертатися до цього закону, щоб знайти якийсь компромісний варіант.

Стосовно запропонованої урядом реструктуризації боргу за ПДВ, то я не думаю, що таку ініціативу нині можуть підтримати. До речі, представляючи бюджет, Петро Порошенко висловив досить цікаву пропозицію: якщо є бажання випустити для реструктуризації боргу за ПДВ цінні папери, то ці папери можна розмістити в банках, одержати грошові ресурси й уже ними відшкодувати підприємствам ПДВ. Хоча, заради справедливості, слід відзначити, що й у пропозиціях уряду є одна дуже здорова думка — зробити відшкодування ПДВ автоматичним, через Казначейство.

У бюджеті є декілька питань не принципового, а робочого характеру. Зокрема, збільшення з 1 до 2% комісії за конвертування банками валюти. Я обговорював це питання з головою Пенсійного фонду, він теж не розуміє, навіщо нам правою рукою діставати ліве вухо. Навіщо нам змінювати акцизну політику, а потім компенсувати доходи, що випадають, за рахунок збільшення комісії при купівлі-продажу безготівкової валюти. Абсолютно зрозуміло, що ці видатки банки перекладуть на клієнтів, що невигідно для експортерів. А либонь експорт — одна з небагатьох статей, які дають країні сталий дохід.

Ця пропозиція неправильна за своєю суттю, з економічного погляду. Я не розумію, як вона загалом могла з’явитися...

Ярослав СУХИЙ, секретар комітету з питань соціальної політики і праці, фракція СДПУ(о):

— На засіданні комітету ми вже говорили, що задекларована соціальна спрямованість бюджету і зростання соціальних видатків не відображаються ні в реальних цифрах, ні в підходах. Поясню на прикладі 237–гривневої мінімальної зарплати. Коли ми з урядом по-партнерськи домовлялися перенести запровадження нового мінімуму на 1 грудня, то при цьому йшлося й про забезпечення міжпосадових співвідношень. Мала бути запроваджена єдина тарифна сітка, де 237 гривень — це перший тарифний розряд. Однак усього цього уряд у бюджеті на наступний рік не врахував. Більше того, в пояснювальній записці до документа сказано, що міжпосадова диференціація окладів здійснюватиметься за рахунок структурної перебудови певних галузей. Що це означає, пояснювати, гадаю, не треба. Це — нові скорочення.

У бюджеті немає навіть натяку на те, коли, як саме з розбивкою по роках уряд досягатиме забезпечення мінімальної зарплати на рівні прожиткового мінімуму. Водночас уже в 2004 році мінімальна зарплата у розмірі 237 гривень знижує соціальну гарантію для працездатної особи відносно прожиткового мінімуму з 65 до 62 відсотків. Не зафіксовано схему погашення заборгованості по заробітній платі, а вона по деяких регіонах нинішнього року зросла. Не побачив у бюджеті й графіка погашення заборгованості по знецінених заощадженнях.

Юрій ЄХАНУРОВ, голова комітету з питань промислової політики і підприємництва, фракція «Наша Україна»:

— Передусім мене непокоїть зростання тиску на дрібних підприємців. Пряма урядова рекомендація збільшити розміри платежів призводить до реального підвищення навантаження на єдиноподатників приблизно вдвічі. Зрозуміло, що в такий спосіб уряд намагається компенсувати втрати від введення в дію закону про податок на доходи з фізичних осіб. Проте питання занадто делікатне, щоб вирішувати його легкодумно.

Інша проблема, пов’язана з посиленням тиску на підприємців, — це виведення соціальних фондів з підпорядкування міністерств і відомств і передача управління ними на рівень Кабінету міністрів.

Крім того, є декілька питань, які вимагають найпильнішого вивчення. Це півтора мільярда гривень на розвиток вугільної галузі. Це чіткий намір уряду не повертати підприємствам борги з ПДВ. Природно, що наш комітет виступить категорично проти урядової позиції, проти конвертування боргу в цінні й дуже цінні папери.

Хочу привернути вашу увагу також до ст.16—17 бюджетного законопроекту. У 16-й Мінфіну надається право здійснювати операції з держборгом України з метою економії бюджетних коштів. А в 17-й Кабмін наділено правом приймати зобов’язання від імені України, пов’язані зі здійсненням запозичень. Ми хотіли б одержати дуже чітку відповідь, що розробники бюджету мали на увазі, якими конкретно повноваженнями який з органів запропоновано наділити, щоб згодом не виникало неприємних сюрпризів. Тим паче що в країні так і не ухвалено закон про державний борг.

Ясна річ, не може не хвилювати низка соціальних питань. Як фінансуватиметься введення нового мінімуму зарплати? Поки що я не бачу чіткої відповіді.

Всі ми ховаємо голову в пісок, коли йдеться про фінансування ст.57 закону про освіту. Є сотні судових рішень, які Казначейством не виконуються. Ми ж відповідальні люди, треба нарешті на щось зважитися. Якщо йдемо на реструктуризацію, треба визначитися, як її проводити. Вважаю, що в процесі нинішнього бюджетного обговорення Верховна Рада разом з урядом повинні розставити всі крапки над «і».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво