ПРИВАТИЗАЦІЯ. У НАС УСЬОГО ВИСТАЧАЄ. НУ, МОЖЕ, НЕ ВСІМ - Економіка - dt.ua

ПРИВАТИЗАЦІЯ. У НАС УСЬОГО ВИСТАЧАЄ. НУ, МОЖЕ, НЕ ВСІМ

3 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 3 жовтня-10 жовтня

Сенсація: схоже, нарешті знайдено винуватця всіх українських бід із моменту набуття країною незалежності...

Сенсація: схоже, нарешті знайдено винуватця всіх українських бід із моменту набуття країною незалежності. Це — дніпропетровська компанія «Приват-Інтертрейдинг».

Що ж настільки екстраординарного сталося? А те, що, керуючи солідним пакетом акцій ВАТ «Дніпропетровського металургійного заводу ім.Петровського», якщо вірити словам голови головного приватизаційного відомства країни, «Приват-Інтертрейдинг» довів підприємство до ручки, накопичивши цілий мільярд гривень кредиторської заборгованості.

Пан Чечетов письмово та усно вже закликає припинити — як це там у тридцятих роках XX століття називалося? — саботаж (добре хоч не шпигунство). Закликає не когось, а МВС, прокуратуру та СБУ (чим не «трійка» XXI століття?). Більш того, бореться за проведення публічної екзекуції. І взагалі, згадана компанія голові ФДМУ не подобається. Що ж до особистих симпатій — силою не будеш милою. Буває. Втім, ніхто особливо й не нав’язується... А от коли Михайло Васильович закликає до проведення публічної екзекуції, то це трохи нагадує інспіровану Сталіним «Справу Промпартії». Її теж звинуватили в шкідництві, потім, щоправда, виправдали — років через двадцять. Як то кажуть, зачекайте. Тим паче, що цифра, яка невтомно озвучується, слід визнати, поки що навіть на фахівців, не кажучи вже про обивателів, діє магічно. Особливо якщо врахувати, що істерія, кимось уміло зрежисована, наростає. І рука мимоволі тягнеться — ні, поки що не до маузера — до кнопки телевізора: побільше дізнатися про жахливі подробиці щодо «пройдисвітів» (лексика Михайла Васильовича), які вкрали з України мільярд.

Щоб зберегти душевну рівновагу, спробуємо розібратися з «магічним мільярдом», який викликав хвилювання умів. Отже, понад 300 млн. грн. боргу ще 1999-го дісталося «Приват-Інтертрейдингу» у спадщину від державного... Агентства з управління держкорпоративними правами. Ще 136 млн. грн. — не повернуто заводу (державою ж) ПДВ.

Та й це не межа. Рідна держава взагалі любить пожартувати. Крім неповернення ПДВ, вона (точніше, обласна податкова адміністрація) примудрилася нарахувати ДМЗ за порушення ще півмільярда з хвостиком. Щоправда, правомірність нарахування цієї суми після звернення заводчан не підтвердив навіть Нацбанк України.

Між іншим, якщо скласти вищезгадані цифри, то саме близько мільярда й вийде. Тільки не «профуканого» керуючою компанією, а начебто навіть і державного.

До речі, якщо очистити борги від державної компоненти, цифри несподівано виглядатимуть так: на початок нинішнього року — 282,4 млн. грн., а на 1 серпня — уже 123,7. Якось не схоже на зростання. Адже за твердженням того самого ФДМУ, попри розірвання договору на управління, «рулюють» на підприємстві структури, близькі до «Приват-Інтертрейдингу».

Між іншим, коли компанія прийшла на завод, борги по зарплаті становили 22 млн. грн. Відтоді її середній рівень зріс на 60%, а заборгованість удалося знизити всемеро. Фондівські чиновники й цього, звичайно, не помічають. Та ви спробуйте в Дніпропетровську влаштуватися на «Петровку»...

І все-таки де ж, як казав у таких випадках Михайло Горбачов, «порився собака»? Вкотре — у «конкурсному кориті». Річ у тім, що 42,26% акцій однієї з найстаріших і досить зношеної «Петровки» Фонд повторно (перший раз бажаючих на це «добро» якось не знайшлося) виставив на продаж. Із знижкою.

Цього разу знайшлися і помічники — в особі «Індустріального союзу Донбасу». І відразу почалися скандали. М’яч викинули відразу: за версією донеччан, ставленики «неправильної» компанії «Приват-Інтертрейдинг» не допускають на підприємство представників «Індустріального союзу Донбасу», що вирішив прикупити шматочок заводу.

Ось стисла хронологія подій, які відбувалися на ДМЗ. 22 серпня біля прохідної «Петровки» з’явився громадянин, котрий назвався представником ІСД і зажадав «для ознайомлення» документи. Коли ж його попросили підтвердити свої повноваження, він якось зам’явся і... відбув у невідомому напрямі. Через деякий час «представник ІСД» з’явився на обрії знову — із факсовим папірцем, що він — «потенційний покупець» і навіть «уповноважена особа». Та оскільки подібні документи беруть до уваги лише в оригіналі й за наявності на них «живої» печатки, то задовольнити дивні примхи пана, звісно ж, відмовилися.

27 серпня на «Петровку» прибула вже мила дама з дорученням ІСД на відвідування заводу. Та, на жаль, доручення не було, як передбачено законом, нотаріально завірене. Про що візитерші й сказали. Робити нічого — довелося гості піти.

Наступного дня юрист ІСД, пані Кривошея, з’явилася вже з майже правильно оформленим дорученням. І, як пояснює комерційний директор ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» Володимир Пруцаков, «конкурентам було надано всю необхідну інформацію». Хоча матеріали перед оголошенням конкурсу були надані ФДМУ. І, за великим рахунком, забезпечити потенційних покупців необхідною інформацією зобов’язаний саме Фонд.

Більш того, Володимир Пруцаков вважає: «Серйозних намірів у покупці заводу в ІСД немає. Пакет продається неконтрольний. Я б сказав, що в них більше бажання під прикриттям конкурсу отримати максимум інформації про наше підприємство. До речі, конкурентні тим заводам, які належать донеччанам»...

Утім, пані Кривошея все одно залишилася незадоволена прийомом і подала позов у суд... на Фонд держмайна. І 5 вересня Печерський районний суд м.Києва призупинив проведення конкурсу з продажу акцій заводу ім.Петровського. Пані Кривошея просила суд зобов’язати відповідача надати їй інформацію про конкурс з продажу акцій ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», опублікувати нове інформаційне повідомлення про проведення конкурсу, усунути порушення законодавства, і визначити новий термін для подачі пропозицій та документів для участі в ньому. Та найцікавіше, що позов вона подавала не від імені корпорації ІСД, а як приватна особа. Цікаво: на прохідній заводу вона з’явиться як представник ІСД чи від себе особисто?

Та на неї ФДМ начебто не ображається. Він, як і раніше, незадоволений «Приват-Інтертрейдингом». Начебто розірвав ФДМУ — в односторонньому, до речі, порядку — договір на управління, термін якого минає лише в червні наступного року. Те, що компанія сприяла практично повному завантаженню потужностей заводу, до уваги не взяли. Гаразд. Неприємно, але що поробиш: послідовність у виконанні своїх зобов’язань — не найсильніша якість наших чиновників.

Замість цього знову знайшли змову. Полягає вона в тому, що Фонд не може відразу ввести до складу спостережної ради підприємства своїх людей. Добродії, ну прочитайте, нарешті, статутні документи підприємства! Три роки вони не викликали у вас жодних зауважень, і саме в них чітко написано, що повноваження СР завершуються 2004 року. А для дострокових перевиборів потрібно дотриматися процедури — збори акціонерів, кваліфікована більшість тощо. Ось і дотримуйтеся.

Причому тут уже колишня керуюча компанія? Чи порушує вона якийсь закон? Ні. Та все одно... винна. Законодавство в нас, виявляється, недосконале, що дозволяє не стояти виструнчившись перед чиновниками. Не кажучи вже про те, що пакет майже в 48% акцій, який належить приватним інвесторам, усе-таки дещо більший, ніж контрольований чиновниками.

Що ж до горезвісних «лазівок» у законодавстві, то цього насправді слід вимагати — причому найсуворішим чином! — з тих, хто ці документи «куховарить», хто за них голосує і хто їх підписує. Ті ж, хто, ні на йоту не порушує букви останніх, одержують деяку перевагу. Для того й голова на плечах. Так воно в усьому світі й відбувається.

До речі, особливо зворушливі на тлі вищесказаного заяви високопоставленого фондівського чиновника (не виключаю, що це був сам голова) про те, щоб робити приватизаційні конкурси «чесними і відкритими». Святі слова.

Не далі, як навесні поточного року, автор цих рядків ніяк не менше десятка разів за допомогою газетних публікацій буквально волав до того ж ФДМУ — припинити свавілля, що коїться навколо продажу акцій Північного гірничо-збагачувального комбінату. Як у стінку... Збагрили підприємство, причому за безцінь, «кому потрібно». Річ у тім, що в нас у країні поки що (до закінчення приватизації) вистачає всього. Та не всім. От і прагнуть можновладці попіклуватися винятково за «своїх». «Приват-Інтертрейдинг» у нинішній список «своїх» очевидно не потрапив. Звідси й проблеми. Все інше — це вже похідні.

Що ж до ціни для заводу, то рідко яка бійка покращувала добробут підприємства. У Фонді це точно знають, ось тільки чи захочуть пригадати.

P.S. Господарський суд Дніпропетровська відновив справу про банкрутство ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» і зобов’язав комітет кредиторів до 1 жовтня подати пропозиції про подальшу судову процедуру.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво