Пристрасті за єврооблігаціями - Економіка - dt.ua

Пристрасті за єврооблігаціями

14 серпня, 2009, 14:06 Роздрукувати Випуск №30, 14 серпня-21 серпня

Липневі «передчасні» девальваційні тенденції значно загострили інтерес вітчизняних ЗМІ до майбутніх виплат за зовнішніми боргами вітчизняних позичальників...

Липневі «передчасні» девальваційні тенденції значно загострили інтерес вітчизняних ЗМІ до майбутніх виплат за зовнішніми боргами вітчизняних позичальників. Попередні розрахунки балансу наявних валютних запасів і майбутніх платежів свідчать: надзвичайних приводів для занепокоєння немає. Валюти для цих цілей має вистачити.

Надходження в Україну чергового траншу МВФ і своєчасне погашення урядом єврооблігацйної позики могли б цілком розвіяти побоювання стосовно здатності основних українських позичальників виконувати свої найближчі зобов’язання. Якби у Кабміну раптом не з’явився не зовсім логічний намір реструктуризувати позику «Нафтогазу України», яку слід погасити наприкінці вересня.

Черговий транш МВФ у 3,3 млрд. дол. не тільки значно полегшив життя українській владі, а й став потужним позитивним сигналом для інвесторів. Уся його сума «у повному обсязі доступна для бюджетного фінансування», у тому числі — для виплат за зовнішніми держзобов’язаннями.

Це навіть змусило одного з найбільш затятих стосовно України песимістів — міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s — розпочати першу з 2005 року позитивну зміну рейтингу для нашої країни. І хоча самі суверенні рейтинги за українськими зобов’язаннями в іноземній валюті агентство залишило незмінними («CCC+/C»; до цього значення вони були знижені в 2008—2009 роках з рівня «BВ-»), прогноз було поліпшено з «негативного» на «позитивний».

Відповідно до статистики S&P, рейтинги групи CCC передбачають 40-відсоткову ймовірність суверенного дефолту в перспективі одного року і майже 60-відсоткову — у перспективі двох років. Таким само низьким, як і в України, рейтингом може «похвалитися» тільки Пакистан, а вищі оцінки («В-») мають навіть Аргентина і Ліван.

Два інші агентства — Moody’s Investors Service і Fitch Ratings — поки що не підвищували «оцінок» українському суверену, але їхні рейтинги мають вищі значення («В2» і «В», відповідно).

5 серпня Мінфін оголосив про своєчасне погашення п’ятирічних облігацій 2004 року випуску. Це викликало на ринку справжній фурор.

Індекс «EMBI+Україна спред» (враховує премію в дохідності випущених українським урядом єврооблігацій стосовно аналогічних за термінами американських держоблігацій) після оголошення цієї новини знизився порівняно з попереднім тижнем більш як на 20%. Дохідність українських євробондів, які перебувають в обігу, знизилася до цілком прийнятних рівнів: із погашенням у 2011 році — до 10% річних, у 2013-му — до 10,7%.

Спреди п’ятирічних CDS України (Credit Default Swaps — дефолтні свопи, або «страховки від дефолту») скоротилися відразу майже на 20%, до 1142 пунктів (проти 1412 п. 3 серпня). Звичайно, вони ще дуже невигідно відрізняються від аналогів найближчих сусідів по СНД. Проте якщо порівнювати нинішні котирування з березневим максимумом (понад 5304 п. 10 березня), то можна стверджувати, що ринкові котирування враховують майже п’ятиразове зниження ризику дефолту в Україні порівняно з піками початку року.

У вересні Українська держава та її структури мають здійснити три великі платежі на загальну суму близько 1,5 млрд. дол. 15 вересня Мінфін повинен заплатити 768 млн. швейцарських франків (близько 710 млн. дол.). На 23-тє припадає погашення євробондів державним Укрексімбанком на 250 млн. дол., а на 30 вересня — єдиного випуску єврооблігацій «Нафтогазу» на 500 млн. дол., який досі перебуває в обігу (із загального зовнішнього боргу в розмірі 1,8 млрд. дол.).

Звичайно, у нинішніх умовах не можна давати найменших приводів засумніватися в платоспроможності суверена. Тому уряд муситиме беззаперечно оплатити пред’явлені до дострокового погашення випущені 2006 року десятирічні облігації, номіновані у швейцарських франках (привіт від Миколи Яновича!). Оголошення про майбутнє погашення цієї позики з’явилося на веб-сайті Мінфіну ще наприкінці липня. Намір платити підтвердила і Юлія Тимошенко, пообіцявши, що «до кінця року ми повернемо ще 1,5 млрд.».

Що стосується зовнішніх зобов’язань Укрексімбанку, то й тут проблем не очікується. На початку тижня агентство «Інтерфакс-Україна» процитувало неназване джерело в уряді, відповідно до якого Укрексімбанк не розглядає можливості реструктуризації єврооблігацій на суму 250 млн. дол. США. Судячи з котирувань цих паперів (на рівні близько 98—99% від номінальної вартості), інвестори теж майже не сумніваються в цьому: фін­установа має змогу виконати свої зобов’язання і без урядової допомоги.

Ще в травні держбанк одержав довгостроковий субординований кредит на все ті ж 250 млн. дол. від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). У липні за участі ЄБРР було оформлено першу для українських банків зовнішню ринкову трансакцію. Із загальної суми кредиту в 134,5 млн. дол. ЄБРР надав 50 млн., а решту 84,5 млн. дол. було видано через синдикований кредит від групи банків у складі Standard Bank, Calyon, Citi Bank NA (London Branch), Unicredit Bank Austria AG і Bayerische Hypo-und Vereinsbank AG.

В останній декаді липня, відкривши лінію на 40 млн. дол., до числа кредиторів Укрексімбанку приєднався IFC — член групи Світового банку.

З урахуванням можливої підтримки з боку уряду минулого тижня агентство Fitch Ratings підтвердило рейтинги Укрексімбанку на рівні суверена (B). А от оцінки рейтингових агентств стосовно випуску єврооблігацій іншої держструктури — НАК «Нафтогаз України» — далеко не такі оптимістичні.

30 липня Fitch понизив рейтинги НАК та її євробондів одразу на кілька позицій (із «В-» і «В» до «СС»). Слідом за цим агентство Moody’s 7 серпня теж понизило корпоративний рейтинг «Нафтогазу» (із Caa1 до Caa2). Як повідомлялося в прес-релізі агентства, це рішення було прийнято «на тлі зростання ризику дефолту компанії».

Цей ризик різко збільшився після того, як 27 липня стала надбанням гласності постанова Кабміну (№764 від 22 липня 2009 року), яка дозволяє НАКу реструктуризувати свою зовнішню заборгованість і наказує вжити з цією метою необхідних заходів. Далі було кілька заяв урядовців про те, що «Нафтогазу» варто розпочати переговори з іноземними кредиторами щодо реструктуризації безпосередньо перед погашенням єврооблігацій.

У коментарях для британської Financial Times деякі експерти прирівняли можливість реструктуризації до дефолту, заявивши, що це «дасть дуже поганий сигнал інвестиційному співтовариству», оскільки «раніше уряд неодноразово заявляв, що готовий підтримати компанію».

Сама НАК берегла і зберігає мовчання. А от котируванням її євробондів довелося значно пожвавитися: вони впали з рівнів 93—95% від номіналу спочатку до 83, а потім і до 70%.

Пристрасті трохи вщухли, коли глава місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіолу заявила, що реструктуризація боргу «Нафтогазу України» не входила до числа рекомендацій фонду, і він схвалить реструктуризацію у разі, якщо вона буде добровільною. Нагадаємо, що заради фінансування потреб газового монополіста (і в основному для збільшення капіталу на 18,4 млрд. грн.) уряд умовив МВФ погодитися на розширення допустимих меж бюджетного дефіциту з 4 до 6% ВВП (без урахування витрат на капіталізацію банків).

3 серпня Єврокомісія оголосила, що Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і ЄБРР готові виділити загалом до 1,7 млрд. дол. як довгострокові кредити для України і держхолдингу «Нафтогаз».

Заступництво МВФ трохи заспокоїло інвесторів. Оскільки, на їхню думку, заручитися добровільною підтримкою трьох чвертей власників євробондів «Нафтогазу» (і кількість, і географія котрих досить великі) до кінця вересня навряд чи реально. Тож що до кінця минулого тижня котирування облігацій НАК підтяглися до 83—85% від номіналу.

Проте, як з’ясувалося, Кабмін не має наміру відмовлятися від своїх планів. Як повідомив 12 серпня в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, перші переговори представників уряду і НАК «Нафтогаз України» з кредиторами компанії відбудуться наступного тижня. Їхнім предметом стане можливість реструктуризації заборгованості газової монополії, у тому числі й за її єврооблігаціями. «Нам важливо побачити реакцію на таку пропозицію з боку хедж-фондів, оскільки основні зобов’язання НАК «Нафтогаз України» хеджовані інвесторами», — підкреслив пан Уманський.

У результаті котирування єврооблігацій НАКу знову впали — до 74% номіналу, і по ринку циркулюють зовсім різні чутки. Інвестори чекають, укотре проклинаючи трикляту непередбачуваність поведінки української влади...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво