ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ РОСТУТЬ ЯК ГРИБИ ПІСЛЯ ДОЩУ

Хто заважає діяльності підприємств і як допомагають ті, хто повинен допомагати? З’ясувати це шляхом анкетування вирішило Харківське обласне об’єднання роботодавців. Відповіді на анкету надіслали понад 95 відсотків великих підприємств і 52 відсотки підприємств малого та середнього бізнесу. Таку обережність останніх можна вважати виправданою, бо люди, як і раніше, бояться «засвітити» свою діяльність, передбачаючи реакцію контролюючих органів. Узагальнені дані перевірок за 2002 рік змусили вжахнутися навіть досвідчених фахівців.

Для прикладу було взято дані 20 анкет, які відбивають тенденції різних галузей народного господарства області. Отже, на десяти промислових підприємствах контролюючі органи провели 599 перевірок, 422 із них, або 70,5 відсотка, — позапланові. Десять підприємств малого і середнього бізнесу перевірено 160 разів, причому 80 перевірок, або 50 відсотків, — позапланові. З цих позапланових 34 перевірки, або 42,5 відсотка, проведено податковою міліцією. До речі, усі перевіряльники працювали за державні гроші, тобто за рахунок платників податків.

Розмах вражає. Так, Харківський тракторний завод 11 контролюючих організацій перевіряли 186 разів, при цьому 156 перевірок були позаплановими. перевіряльники провели на заводі 686 робочих днів, із них 547 днів — податкова служба. Після оскарження складених нею актів в апеляційному й судовому порядку результат її діяльності для бюджету виявився нульовим.

Завод «Південкабель» 15 контролюючих органів перевіряли 67 разів. Контролери провели на підприємстві 151 робочий день, із них 107 — співробітники податкової служби. Як результат цієї роботи, одному з найбільших підприємств України нараховано 4,5 тис. гривень пені.

ВАТ «Автрамат» 38 днів перевіряла санітарно-епідеміологічна служба та 24 дні — інспекція з охорони праці. Підприємство зі шкідливими умовами праці, але що робити контролерам упродовж такого часу? Якщо на заводі не розуміють, що треба займатися охороною праці, — закрийте його. Але про те, щоб виявити й усунути недоліки, схоже, не йдеться.

На фірмі «Спец» (її салони комп’ютерної та офісної техніки добре відомі в місті) податкова провела 21 день, при цьому підприємство 19 разів перевірялося в позаплановому порядку. Ніяких санкцій застосовано не було.

Дуже частими «гостями» транспортного підприємства «Герц» стали працівники обласного управління автотранспорту. Вони 15 разів перевіряли це підприємство. Результат такої активної діяльності — штраф на 510 гривень.

Керівники підприємств не проти планових і комплексних перевірок, але позапланова «бурхлива діяльність»...

АТ «Турбоатом» посідає одну з провідних позицій в українському енергомашинобудуванні, вважається стабільно працюючим. 70—75 відсотків його продукції йде на експорт. Але генеральний директор Анатолій Бугаєць стурбований. На зустрічі губернатора з директорами великих підприємств він заявив:

— Перевірки. Штрафи. Пеня. Десятки контролюючих організацій. По чотири місяці на заводі працюють податкова, працівники управління боротьби з організованою злочинністю, пожежники, санітарний нагляд. Кожна перевірка забирає час, потребує уваги і керівника, і співробітників, а вже про нервування й говорити не доводиться. Уявіть лише, століттями в техпроцесах застосовувалися луги, кислоти. Нині їх зарахували до групи прекурсорів, і на кожен такий матеріал потрібна ліцензія на право застосування.

Заступник генерального директора Харківського тракторного заводу Дмитро Сергієнко, за службовим обов’язком, планує відділи маркетингу, реалізації, цеху консервації й упаковки. Ситуацію з перевірками на підприємстві він характеризує так:

— У бухгалтерії 14 осіб. Упродовж року відсотків 40 часу вони займаються тим, що готують документи на вказівки й виписки, які надходять на завод. Коли на заводі йде планова перевірка, працюють від 20 до 30 чоловік, це нормально, але поточні перевірки податкової, податкової міліції, УБОЗ, прокуратури дуже заважають. Є безліч документів, які начебто мали б обмежувати перевірки, зустрічні перевірки, але... Ми — виконавці, і відмовити перевіряльникам не можемо. Доводиться надавати документи за судовими справами, порушеними проти фірм, які раніше працювали з ХТЗ. Було кілька кримінальних справ у зв’язку з тим, що за межі України хтось продав трактори не належної якості. Це були «ряджені» машини: під виглядом нових у Ростов продали трактори 1987-го й 1991 року випуску, що вже були в роботі. Сьогодні ті люди, які повинні займатися виробництвом, обліком, займаються підготовкою документів...

Голова об’єднання роботодавців Харківщини Леонід Рубаненко так коментує нинішню ситуацію:

— Цифри свідчать: найчастіше вдається до позапланових перевірок податкова міліція Харківської області. Через Український союз промисловців і підприємців та через Федерацію роботодавців України ми бачимо картину по Україні в цілому. Отож, «ноу-хау», які виникають у відносинах податкової міліції та підприємців, властиві лише Харківській області. В інших регіонах податкова міліція із суб’єктами господарської діяльності працює краще.

Про указ Президента України, в якому, зокрема, йдеться про зменшення кількості перевірок та перехід до планових і комплексних, багато керівників контролюючих структур наче й не чули. Або просто вважають, що перехід — це процес, який не треба форсувати... Ми не ставимо собі за мету вилити бруд на голову якомусь контролюючому органу чи посадовій особі. Це — початок послідовної роботи об’єднання організацій роботодавців із захисту інтересів тих, хто сьогодні створює валовий національний продукт.

Стосунки з контролюючими органами — болюча тема для кожного українського підприємця. Сьогодні проводити перевірку на підприємстві можуть 32 структури (на тих, які не використовують найману працю, — 21), і кожна з них може завдати чимало прикрощів. Багато хто воліє вирішувати свої питання без зайвого галасу, не дуже покладаючись на закон, який, як відомо, десь там, далеко, а перевіряльники — близько.