ПОТРІБНА ГОЛОВА ДЛЯ КОРОНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО ТРЕЙДЕРА - Економіка - dt.ua

ПОТРІБНА ГОЛОВА ДЛЯ КОРОНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО ТРЕЙДЕРА

9 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 9 серпня-16 серпня

Поговоривши про битву за врожай і прогнози виробництва зерна, аграрії перемкнулися на проблему збуту й цін, а уряд — на інфраструктуру ринку...

Поговоривши про битву за врожай і прогнози виробництва зерна, аграрії перемкнулися на проблему збуту й цін, а уряд — на інфраструктуру ринку. Про те, що таке національний трейдер, і чи є він в Україні, учасники ринку поки що особливо не переймаються. Тим паче, що не менше половини з них у глибині душі вважають свою компанію тим самим вітчизняним зерноторгівцем, котрий своєю діяльністю повертає країні славу житниці Європи. На українському ринку структур, що спеціалізуються на торгівлі зерном, надзвичайно багато, від дрібних, які купують зерно в агровиробників, і до монстрів, що скуповують продовольство в портах і здобули славу міжнародних торгівців. Немає тільки компанії, що мала б статус національного зернотрейдера.

Злети й падіння хліба

Сьогодні про державну компанію «Хліб України» говорять набагато менше, ніж тоді, коли компанія створювалася. Спочатку проект замислювався як зразково-показовий приклад ролі держави на ринку продовольства. Реалії виявилися набагато жорсткішими, і тепер компанія, маючи непогані базові характеристики, переживає не найкращі часи свого існування, щиро вірячи, що головна подія її життя попереду. Зацікавлення щодо існування «Хліба України» дещо пожвавилося після того, як продовольчий ринок почав мусувати проблему національного зернового трейдера.

Після березневого виступу Президента Леоніда Кучми, під час якого тему трейдера було піднято на гребінь хвилі, більшість учасників ринку вирішила, що держава віддасть цей титул «Хлібу України». У принципі це було б природно. П’єдестал національного трейдера дуже підходить компанії. По-перше, це державна структура, що дозволяє водночас із наданням їй статусу повернути державі роль великого гравця зернового ринку. По-друге, для цієї ролі аж надто пасує назва «Хліба України». По-третє, компанія має великий досвід роботи на зовнішніх ринках.

Єдина заковика в тому, що занадто багато фінансових проблем у потенційного претендента. Але Кабмін обіцяє допомогу. Виконавча влада планує провести санацію й реорганізацію «Хліба України», а в майбутньому розвивати компанію як національного зернового трейдера. Останній проводитиме не тільки активну експортну політику, а й забезпечуватиме стабільність цін на внутрішньому ринку. «Необхідно створити потужного національного трейдера, який визначатиме політику на внутрішньому ринку й буде визнаним на світовому ринку», — вважає віце-прем’єр Леонід Козаченко.

Ось так, дуже просто «Хліб України» посів перший рядок серед можливих претендентів на титул національного трейдера.

Довідка. Компанію «Хліб України» створено 1996 року, до її складу входить 81 підприємство системи хлібозаготівель. У березні 2001 р. компанія збільшила свій статутний фонд на 66% до 1,38 млрд. грн.

Починаючи з кінця 1998 року, має фінансові проблеми: будучи посередником при поставках палива й добрив аграріям, «Хліб України» заборгував великі суми нафтовим і газовим компаніям. Борги становлять 1,4 млрд. гривень.

Кабінет міністрів збирається найближчим часом затвердити план санації державної акціонерної компанії «Хліб України», що передбачатиме списання 0,5 млрд. гривень її боргів (близько 40% усіх зобов’язань). Частину решти боргів Кабмін воліє реструктуризувати на 10 років.

Після санації компанії, уряд готовий розглянути питання про її приватизацію.

Затвердження компанії «Хліб України» національним трейдером дозволить уряду ліквідувати борги, що виникли «завдяки» самому ж уряду. Крім того, можна буде заявити про наявність на ринку ефективної структури, спроможної регулювати ринок. Важливо й те, що розвиток компанії можна об’єднати з програмою розвитку експорту загалом.

Конкуренти

Одним із найімовірніших конкурентів «Хліба України» на шляху до корони національного трейдера є Державний комітет із матеріальних резервів. Як і «Хліб України», Держрезерв займається закупками зерна для держави й ніколи не проти поговорити про необхідність контролю на ринку зерна та наявність у держави структури, яка цим займатиметься.

Ці дві держструктури давно й безнадійно сперечаються за 9 підприємств системи хлібозаготівлі, про суму боргових взаємних зобов’язань.

Не виключено, що Держрезерв боротиметься з «Хлібом України» і за статус національного трейдера. Приватні компанії, що працюють на ринку продовольства, хоча і вважають шанси «Хліба України» на перемогу в конкурсі на приз національного трейдера дуже високими, але зазначають, що реально на зерновому сегменті вони вже працюють як національні компанії, а «Хліб України» все ніяк не розв’яже своїх проблем.

У самому «Хлібі України» до ідеї національного трейдерства ставляться з очевидною байдужістю. У цьому сезоні компанія не займатиметься цим питанням. Передусім «Хліб України» хоче розв’язати свої фінансові проблеми.

Житниця Європи

Сьогодні на Грушевського вітають усіх, хто хоч якимось чином пов’язаний з торгівлею зерном. Окрилений результатами 2001—2002 маркетингового року, уряд не хоче відмовлятися від поверненого Україні іміджу великого експортера зернових, тож одним із пріоритетних завдань вважає розвиток експорту, зокрема й через підтримку торгівців. «Ми зробили дуже серйозний крок у зміцненні своїх позицій на зовнішніх ринках. З урожаю 2001 року Україна вже експортувала 9 млн. тонн зерна і стала в лави найбільших експортерів світу. Я був приємно вражений, коли дізнався, що страйкують французькі фермери після того, як у Європі з’явилася українська пшеничка», — сказав прем’єр Анатолій Кінах. І додав, що, готуючись до не менш жорсткої конкуренції в майбутньому, влада повинна вдосконалювати всі складові, що сприяють зміцненню позицій України на світовому ринку зерна.

Нового маркетингового року Кабмін, попри зниження врожаю, падіння експорту зерна не чекає. Перехідні залишки зернових урожаю 2001 року й непоганий урожай нинішнього сезону дозволять здійснювати значний продаж на зовнішніх ринках.

Довідка. За станом на 1 серпня аграрії зібрали 30 млн. тонн зерна. Середня врожайність становить 28,1 ц/га.

Перебіг жнив дає підстави фахівцям Міністерства аграрної політики стверджувати, що аграрії можуть виконати державну програму «Зерно-2002», якою передбачено виробництво 36,6 млн. тонн зерна. Нагадаємо, що цього року очікуваний урожай зернових становить 35 млн. тонн.

На недавній нараді в Кабміні прем’єр Анатолій Кінах закликав учасників зернового ринку зберегти обсяги експорту продовольства 2002—2003 маркетингового року на торішньому рівні. «Не маємо права знизити темпи (експорту) і втратити той чи інший регіон світових ринків», — говорив прем’єр. Він нагадав, що 2001—2002 р. Україна ввійшла в першу шістку світових експортерів зерна. Кабмін готовий максимально сприяти експорту.

Довідка. За даними Міністерства аграрної політики, з липня 2001 до квітня 2002 року включно Україна продала на зовнішні ринки 8,3 млн. тонн зерна, а загалом компанії уклали контрактів на експорт 10,6 млн. тонн зерна.

Порівняно з попереднім маркетинговим роком експорт збіжжя збільшився в кілька разів. Розширилася географія експорту. Крім традиційних ринків збуту, компанії змогли продати понад 1,5 млн. тонн зерна в Європу.

Очевидно, що попри прагнення розвивати експорт, уряду невигідно підтримувати винятково «Хліб України» як національного трейдера. Тому, безумовно, Кабмін підтримуватиме й інші компанії, які можна вважати українськими експортерами зернових. Така політика має принести Кабміну вищі дивіденди. Але при цьому поки що незрозуміло, чи погодиться хтось із трейдерів приклеїти собі національний ярлик.

Більшість учасників ринку дотримуються думки, що з державою ігри або жарти кепські. Тим паче, що статус трейдера може обернутися не лише похвалою, а й критикою, якщо не чимось гіршим. Компанії не поспішають висовуватися, адже саме слово трейдер, як і колись, у багатьох, зокрема в чиновників, викликає негативні емоції. «Життя саме розставить крапки й коми там, де треба», — сказав один із торгівців.

* * *

Тим часом, аналізуючи дії Кабміну і його взаємовідносини з учасниками зернового ринку протягом останніх двох років, можна зауважити ось що: пошук національного трейдера — це не що інше, як серйозна заявка України на розвиток експорту та прагнення вибороти лідерство серед світових експортерів зерна. Сьогодні на запитання, чи знаєте ви Україну, багато іноземців відповідають негативно. Потім, на мить замислившись, кивають головою, мовляв, знають і кажуть: «Чорнобиль». Можливо, через кілька років вони почнуть відповідати інакше: «Україна — це зерно». Однак хтось же має цьому посприяти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво