BESP - Поспішне впровадження податкового контролю за планом BEPS несе значні ризики для вітчизняного бізнесу - Економіка - dt.ua

Поспішне впровадження податкового контролю за планом BEPS несе значні ризики для вітчизняного бізнесу

25 червня, 2016, 16:48 Роздрукувати

В Україні поспішають впровадити план BEPS, коли він не впроваджений ще ніким у Європі.

При впровадженні нової системи бізнес може втратити конкурентну перевагу

Поспішне впровадження в Україні плану BEPS (план заходів з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування) є неприйнятним одразу з кількох причин, серед яких - значні ризики для вітчизняного бізнесу, а також сумнівність у його ефективності у теперішніх реаліях.

Про це йдеться у статті Данила Гетманцева для DT.UA.

"По-перше, тому, що наш великий і середній бізнес не зможе уникнути наслідків запровадження плану BEPS, на відміну від міжнародних корпорацій. Він втратить конкурентну перевагу, не отримавши ніякого компенсатора. По-друге, уникаючи наслідків від впровадження плану BEPS в Україні, наш бізнес зовсім не обов'язково вибере для себе українську юрисдикцію, цілком можливо — реально, а не номінально перерозподіливши активи на користь тих країн, котрі краще відстоять свої інтереси в боротьбі з впровадженням плану BEPS", - пише Гетманцев.

Читайте також: Рада провалила створення ТСК щодо офшорів

"По-третє, план BEPS на міждержавному рівні неможливо впроваджувати, маючи різноподаткові юрисдикції всередині держави (як-от — єдиний податок). По-четверте, низький рівень податкового контролю сукупно з іншими умовами оподаткування, хто б там що не казав, є конкурентною перевагою нашої юрисдикції в боротьбі за схильний до ризику капітал", - йдеться у статті.

Крім того, наголошує автор статті, Україну ніхто не примушує впроваджувати план BEPS сьогодні, коли він не впроваджений ще ніким у Європі, коли самі країни ЄС ще не цілком розуміють, як його впровадити, не нашкодивши собі.

"При цьому ми в жодному разі не хочемо приспати пильність вітчизняного законодавця. Дотримуватися практики правового регулювання протидії ухилянню від оподаткування необхідно. І ми не маємо права навіть на хвилину відвести пильний погляд від того, що відбувається в ЄС. Адже саме зараз із-під пера законодавця виходять основні документи анти-BEPS-реформ. З останніх ми можемо назвати: Комплекс заходів податкової політики анти-BEPS та їх основні положення, Зовнішня податкова стратегія ЄС (затверджена 25.5.16), Рекомендація 271 (тест основної мети (РРТ) у рамках GAAR у податкових угодах та визначення постійного представництва), Розширення сфери дії автоматичного обміну інформацією (EoI) зі звітності між країнами (Cbc reporting). І, звісно, дуже важливий проект Податкової директиви ЄС з анти-BEPS. Усі ці документи слід ретельно проаналізувати крізь призму вітчизняного досвіду і законодавства", - йдеться у статті.

Гетманцев нагадує, що піонером міжнародного руху "за повний міжнародний податковий контроль", стали США, що вже давно небезуспішно експериментують із нормами про протидію ухилянню від оподаткування (GAAR, SAAR).

"Саме вони, у т.ч. й через міжнародні організації, спонукали до участі в цьому русі і своїх європейських колег. Так з'явилося кілька міжнародних модельних документів, і найяскравіші з них — план заходів з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі — план BEPS) та модельна податкова конвенція ОЕСР", - йдеться у статті.

Нагадаємо, 3 квітня Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), а також сайти світових ЗМІ опублікували великий матеріал, в якому йдеться про численні офшорні компанії, що використовуються лідерами держав, політиками, знаменитостями і відомими спортсменами.

Розслідування базується на 2,6 терабайта даних, які включають в себе 11,5 млн документів з серверів одного з провідних реєстраторів офшорів у світі – панамської юридичної фірми Mossack Fonseca.

Росії присвячена значна частина розслідування – у ній стверджується, що близькі Володимиру Путіну люди через банк "Росія" і панамські офшорні компанії "відмили" понад 2 млрд доларів.

Також у матеріалах ICIJ, йдеться про те, що президент України Петро Порошенко ще не передав свої активи в "сліпий траст", як він заявляв раніше, проте для реструктуризації активів корпорації Roshen вже створені три офшорні компанії. Представники президента України пояснили, що офшор йому був потрібен для передпродажної реструктуризації кондитерського бізнесу.

Детальніше про план BESP читайте у статті Далина Гетманцева "Анти-BEPS-реформа" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >