Поодинці не прорвешся. Щоб захищатися в умовах членства України в СОТ, вітчизняному бізнесу доведеться не лише модернізуватися, а й асоціюватися

Поділитися
Дискусії з приводу реанімації СЕЗів і вступу України до СОТ уже добряче набили оскому. Крім того, питання «бути чи не бути» тут уже не стоїть...

Дискусії з приводу реанімації СЕЗів і вступу України до СОТ уже добряче набили оскому. Крім того, питання «бути чи не бути» тут уже не стоїть. Недаремно ж у Мінекономіки повним ходом ведеться підготовка законодавства для відновлення спеціальних економічних зон. А для вступу до СОТ залишилося підписати протокол із Киргизією.

Тому актуальними стають деталі переходу вітчизняного бізнесу на нові умови господарювання. Їх розглядали на засіданні Національного прес-клубу реформ.

Стегенець більше не пропонувати

Щоб працювати в СЕЗах тепер доведеться бути інноватором. Принаймні так запевняв журналістів Євген Олейников, директор департаменту моніторингу адміністрування платежів Мінфіну: «Діяльність СЕЗів має бути спрямована на розвиток інноваційної структури. Тобто вони вироблятимуть не будь-що, а сприятимуть інноваційному прориву України. При цьому не розглядатимуться «інновації» за принципом «ми запропонували курячі стегенця не з лівої, а з правої лапки».

Ні для кого не секрет, як сильно відстає Україна від решти світу в інноваціях. Зрозуміло і те, чим це може обернутися для бізнесу, коли країна нарешті потрапить до СОТ. Адже бізнес уже не матиме у своєму розпорядженні більшості державних заходів щодо захисту внутрішнього ринку і практично нарівні конкуруватиме зі світом.

Лише ті, хто опиниться в СЕЗах, матимуть преференції за рахунок окремих податкових пільг, які нині розробляє Мінфін. Щоправда, законодавці обіцяють: усе, що вироблятиметься в СЕЗах, вважатиметься виготовленим за межами території України. І якщо воно потраплятиме на митну територію, то з нього сплачуватимуться такі самі митні податки і збори, як і при імпорті. У такий спосіб запобігатимуть дискримінації і шахрайству.

Природно, аж ніяк не всі працюватимуть в умовах СЕЗів. Комусь підійде ще один спосіб, котрий дасть змогу розвиватися і після вступу України до СОТ, — технічне і технологічне переозброєння. Так, дорого, клопітно, зате надійно...

Модернізацію в маси

Переважній більшості підприємств у конкуренції із зарубіжними колегами доведеться розраховувати на себе. Тому так гостро постають питання виживання в так званих депресивних регіонах. Проте й тут не все безнадійно. Ще один учасник Національного прес-клубу реформ підтвердив це на прикладі свого підприємства, яке розташоване в Луганській області.

— Починаючи з 1991 року багато підприємств у Луганській області зупинилося, зокрема й у Рубіжному: завод силікатної цегли, будматеріалів, гігант хімічної промисловості «Барвник», завод ЗБВ, панчішна фабрика. А ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» не лише прискорено розвивалося, а й стало містоутворюючим для Рубіжного, — каже Ольга Дяченко, директор доброчинного фонду «БлагоМир», засновником якого є колектив комбінату. — Розуміючи проблеми міста, генеральний директор комбінату Геннадій Мінін ухвалив рішення про участь у реалізації програми теплозабезпечення Рубіжного. Тільки за останній рік з участю комбінату було побудовано дві автономні міські котельні. Для сфери охорони здоров’я міста комбінат придбав автоклав, електрокардіографи, уретроскоп, дитячій поліклініці — устаткування для комп’ютерної діагностики. Щорічно комбінат лише на доброчинні цілі витрачає близько 600 тис. грн.

У чому секрет? З усього видно, на комбінаті не чекали манни небесної, а вкладали позикові (зокрема й 14 млн. дол. ЄБРР) і зароблені кошти в реконструкцію і технічне переозброєння комбінату. Не обійшлося і без іноземних інвестицій. За останні шість років у розвиток інвестовано понад 200 млн. дол. У результаті на місці радянського довгобуду з’явилося високотехнологічне підприємство паперової промисловості, яке стало лідером (близько 30% ринку) у сегменті виробництва картону та упаковки з нього. 25% продукції підприємство експортує в країни СНД і Балтії. За фінансовими показниками компанія входить до рейтингу ТОП 100. Є членом Міжнародної організації виробників гофрокартону FEFCO.

Тепер на комбінаті нарощують нові потужності і збільшують продуктивність наявних. Зокрема після модернізації потужність папероробної машини зросте із 40 тис. до 70 тис. тонн паперу на рік.

Під дахом асоціацій

Як бути тим, хто не встиг іще міцно стати на ноги? Яка доля малого і середнього бізнесу, котрий ні пільгами не користується, ні грошей не має на швидке переоснащення власного виробництва? На це запитання держава не дає відповіді. Зате обіцяє, що і після вступу до СОТ захист національного виробника можливий.

— Підприємствам треба готуватися до зростання конкуренції. Захист національного виробника після вступу України до СОТ можливий, якщо національний виробник, а особливо асоціації виробників відповідним чином звертатимуться до уряду, — сказала Наталія Ясько, директор Українського центру міжнародної інтеграції. — У нових умовах уряд без підтримки нацвиробників і асоціацій не зможе реалізувати заходи із захисту. Адже щоб почати розслідування з приводу несанкціонованого або демпінгового імпорту він має отримати звернення 50% представників бізнесу, які працюють у тому чи іншому сегменті.

Тому невеликим підприємствам, щоб захистити себе, доведеться шукати шляхи до галузевих асоціацій. Уряд теж зацікавлений у їхньому існуванні. Недарма ж при Кабміні нещодавно створено Раду національних асоціацій товаровиробників, до якої ввійшли понад 20 галузевих асоціацій. Тепер діло за роботою. Причому йдеться про її новий стиль. Адже якщо раніше асоціації лобіювали інтереси окремих підприємств, то тепер доведеться дбати відразу про всю галузь. Інакше не вийде — «назвався грибом — лізь у козуб».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі