Політика у сфері публічних закупівель повинна ґрунтуватися на аналізі виробничих можливостей і споживчих потреб — експерт

Політика успішних країн у сфері публічних закупівель ґрунтується на детальному аналізі виробничих можливостей і споживчих потреб. В обов'язковому порядку формуються середньо - і довгострокові плани державних закупівель, які корелюють з необхідністю оновлення основних фондів комунальних господарств, розвитку інфраструктури та транспорту, энергомодернізації та інноваційного розвитку, а також стимулювання розвитку депресивних регіонів або секторів економіки.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ігор Гужва, кандидат економічних наук, експерт CMD-Ukraine. За його словами, надаючи перевагу місцевим виробникам, держава зберігає баланс у циркуляції грошей:

- по-перше, гроші залишаються в межах країни.

- по-друге, через формування попиту з боку держави відбувається стимулювання виробництва і зайнятості населення.

"У результаті об'єднання зазначених факторів формується мультиплікативний ефект, що у цілому надає позитивний вплив на розвиток економіки, - відзначає експерт. - При імпорті кошти йдуть з країни назавжди. В українському кейсі це дещо більше, ніж просто відтік фінансових ресурсів за кордон. Оскільки ми не емітент валют міжнародних розрахунків (долар, євро та ін) і у нас від'ємне торговельне сальдо, для оплати контрактів з імпорту ми повинні йти на валютні запозичення, а це також додаткові витрати - в середньому 5% річних. Відповідно, держава програє двічі".

Детальніше про проблеми в сфері держзакупівель читайте в матеріалі Ігоря Гужви "Державні закупівлі як інструмент формування промислової політики" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".