Поки суд, але не діло. Оператори зовнішньої реклами заждалися від міської влади виконання судового рішення

Поділитися
На щастя київських операторів зовнішньої реклами, їхній шоковий стан, викликаний розпорядженням столичної держадміністрації №70 від 26.01.2005 р...

На щастя київських операторів зовнішньої реклами, їхній шоковий стан, викликаний розпорядженням столичної держадміністрації №70 від 26.01.2005 р. «Про внесення змін і доповнень у розпорядження Київської міської державної адміністрації №2159 від 02.12.2002 р. «Про порядок розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м. Києві», тривав недовго. Нові тарифи на право тимчасового використання місць для розташування об’єктів зовнішньої реклами ставили багатьох підприємців, які займаються рекламним бізнесом, на межу виживання. Тому, хутенько оговтавшись від першого потрясіння, вони кинулися на пошуки захисту від чиновницького свавілля.

Як і очікувалося, діалог із міською владою не вплинув на її рішення. У повітрі повисли всі докази операторів зовнішньої реклами про те, що настільки різке збільшення тарифів на розміщення рекламоносіїв на вулицях і площах міста замість гаданого зростання надходжень до міського бюджету призведе до прямо протилежного результату. Після чого Всеукраїнське об’єднання громадян «Асоціація зовнішньої реклами України» було змушене звернутися до Господарського суду столиці з позовною заявою про визнання недійсним розпорядження Київської міськдержадміністрації №70 від 26.01.2005 р. Однак Господарський суд м. Києва, не угледівши в діях столичної влади якихось порушень чинного законодавства, відмовився задовольнити позов. До іншого висновку дійшов Київський апеляційний господарський суд. Вивчивши апеляційну скаргу позивача, матеріали справи й вислухавши пояснення представників сторін, він зробив такі висновки.

Господарський суд м. Києва не взяв до відома те, що, відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою отримання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта й відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їхньої відсутності — у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Знехтувавши процедурою прийняття розпорядження, яке кардинально змінює встановлені відносини між підприємцями та міською владою, Київська міськадміністрація зазіхнула, ні багато ні мало, на принципи державної регуляторної політики, котрими, як твердить відповідний закон, є доцільність, адекватність, ефективність, прозорість і повага громадської думки. Відповідно до статті 8 Закону України «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», щодо кожного проекту регуляторного акта його розробник готує аналіз регуляторного впливу, який має відповідати певним вимогам. А це, зокрема, обгрунтування необхідності розв’язання проблеми за допомогою державного регулювання, а не ринкових механізмів, очікувані результати ухвалення запропонованого регуляторного акта з розрахунками ймовірних витрат і придбань суб’єктів господарювання, громадян і держави, докази того, що намічених запропонованим регуляторним актом цілей буде досягнуто з найменшими втратами для всіх зацікавлених сторін. Жодній з перелічених вимог аналіз регуляторного впливу, наявний у справі, не відповідав.

Отож, керуючись чинним законодавством, Київський апеляційний господарський суд визнав за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Всеукраїнського об’єднання громадян «Асоціація зовнішньої реклами України» на рішення Господарського суду міста Києва, скасувавши останнє. Водночас суд визнав недійсним розпорядження Київської міськдержадміністрації №70 від 26.01.2005 р. «Про внесення змін і доповнень у розпорядження Київської міської державної адміністрації №2159 від 02.12.2002 р. «Про порядок розміщення об’єктів зовнішньої реклами в місті Києві».

Із цим вердиктом цілком солідарний Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. У своєму рішенні №4 від 15 червня 2005 р. «Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики відповідно до вимог Закону України «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» він запропонував КМДА скасувати розпорядження №70 від 26.01.2005 р., підкресливши, що рішення комітету про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягають неухильному виконанню в порядку, обумовленому статтею 28 згаданого закону.

Примітно, що з 1 липня ц.р. Київська міська держадміністрація дещо знизила тарифи на розміщення об’єктів зовнішньої реклами на території столиці, побічно визнавши цим необгрунтованість розпорядження №70. Однак про виконання рішення Апеляційного господарського суду м.Києва і Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва мова не йде. Загальновідомо: чиновники взагалі й міські зокрема дуже неохоче визнають свої поразки. Так сталося й цього разу. Посилаючись на те, що судовий вердикт не є рішенням в останній інстанції, вони подали касаційну скаргу до Вищого господарського суду, продовжуючи тим часом виставляти завищені рахунки операторам зовнішньої реклами, анітрохи не бентежачись тим, що факт подачі касаційної скарги не є підставою для призупинення раніше прийнятого судового рішення.

Очевидно, наступним етапом протистояння стане звернення операторів зовнішньої реклами до судових органів з вимогою компенсувати їм за рахунок міської казни перевитрату коштів за час дії завищених тарифів. Їх можна зрозуміти. Адже йдеться про суму близько 15 млн. грн., і ті, з чиєї вини було допущено таких збитків, явно не заслуговують на великодушне прощення. Тим більше. що будь-яке нехтування нормами чинного законодавства не повинно залишатися безкарним.

Можливо, для батьків міста, які звикли оперувати набагато більшими сумами, 15 млн. грн. — це дрібниця, особливо коли врахувати, що компенсацію здійснюватимуть не з їхньої власної кишені. Але пересічні кияни — платники податків навряд чи відчують глибоке задоволення, дізнавшись, що їхніми кревними грошиками вже вкотре оплачуються чиновницькі амбіції.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі