Подорожчання хліба: Виклик держрегулюванню? - Економіка - dt.ua

Подорожчання хліба: Виклик держрегулюванню?

26 жовтня, 2007, 15:03 Роздрукувати Випуск №40, 26 жовтня-2 листопада

Дев’ятий вал подорожчання цін на хліб і хлібобулочні вироби, який прокотився у червні цього року, недавно воскрес у пам’яті мешканців різних регіонів України...

Дев’ятий вал подорожчання цін на хліб і хлібобулочні вироби, який прокотився у червні цього року, недавно воскрес у пам’яті мешканців різних регіонів України. Після завершення виборчої кампанії чергове спустошення гаманців відчули споживачі Одеси, Вінниці, Луганська, Сум: там вартість хліба знову зросла. 13 жовтня найбільший виробник хліба у Волинській області — ВАТ «Хліб» — підвищив оптово-відпускні ціни. Популярні види хліба — «Подільський», «Столичний», білий першого гатунку формовий — подорожчали на 10—17 коп. за хлібину. А з урахуванням великої частки хлібного ринку регіону (понад третину), яку займає це підприємство, його дії відчують на собі більшість жителів Волині.

Серед причин подорожчання продукту першої необхідності керівники підприємства називають зростання заробітної плати, а також підвищення вартості пально-мастильних матеріалів та інших витрат, що пов’язані з його виробництвом та реалізацією. Проте вартість борошна, яке у собівартості хліба займає майже 40%, задекларовано на попередньому рівні. Дивуватися нічого: для випікання хліба його брали зі старих запасів.

Але підстави для подальшої тривоги є. Бо загнано у «підпілля» інший резерв подорожчання — низьку рентабельність виробництва популярних видів хліба. За інформацією Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області, саме у ВАТ «Хліб» вона виглядає доволі пристойно — до 4%. Тоді як в інших великих хлібопекарських підприємств регіону, наприклад ТОВ «Волинь­зовнішторгхліб», вона не перевищує 2%, а в ДП «Луцький КХП-2» — взагалі від’ємна. Збитки оцінюються у сотні тисяч гривень.

В обличчя споживачів Волині несподівано дихнув холодом дефіцит продовольчого зерна. От як оцінює ситуацію на ринку хліба заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Сергій Кочкін:

— Усі категорії господарств області в цьому році вироблять 571 тис. тонн зерна, що дещо більше, ніж торік. На Волині сформовано незнижуваний три­місяч­ний запас зерна для потреб хлібопекарської галузі в обсязі 19 тис. тонн, який буде викорис­товуватися в кінці маркетингового року. Але ряд природних стихій у краї цього року призвели до того, що область може спіткати дефіцит продовольчого зерна, яке відповідає стандартам хлібопечення. А низька пропозиція високоякісного борошна здатна підштовхнути зростання цін на нього. Тому ми звернулися до Міністерства аграрної політики з проханням виділити для області такого борошна з Державного матеріального резерву в обсязі 24 тис. тонн...

Коли було написано ці рядки, міністерство на сигнал тривоги з регіону ще не відреагувало. Міс­цева влада намагається самотужки «розрулити» ситуацію на ринку хліба, тим більше що досвід застосування ринкових механізмів нагромаджено чималий.

Понад два роки в області діяло вільне ціноутворення на хліб та інші продукти харчування. Регіональна влада не застосовувала жодних видів державного регулювання, не встановлювала навіть граничних торговельних надбавок. До речі, донедавна таким шляхом йшла і Львівська облдержадміністрація. Під впливом переконувань з боку влади торговельні підприємства і підприємці Волині нарешті ніби усвідомили, що багато заробляти на хлібові не личить. У результаті меморандумів, джентльментських угод між облдержадміністрацією, контролюючими органами та бізнесом торговельні надбавки на хлібину в області коливалися від 3% у юридичних до 15% у підприємців — фізичних осіб.

Результат? Навіть при вільному ціноутворенні вартість різних видів на Волині була лише на 1—14 коп. вищою за середньоукраїнський показник. У масштабах України область і досі славиться дешевизною продуктів харчування. Наприклад, ковбаси варені станом на 10 жовтня «трималися» дешевше на 1 грн. 76 коп. за кг (12%), молоко — на 24 коп. за літр (2,5%), сметана — на 70 коп. за кг (7,1%), ніж у середньому по Україні.

Однак за зобов’язанням уряду будь-що недопустити зростання «хлібних» цін у період виборів регіональна влада Волині все-таки вдалася до держрегулювання. 25 вересня ц.р. було прийнято розпорядження голови облдержадміністрації, за яким запроваджено режим декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно і вироби з нього, встановлено граничний рівень торговельних надбавок — 6% для всіх суб’єктів підприємництва і 8% — для підприємств споживчої кооперації, які переважно реалізують хліб і борошно в селах. Ефект «приструнювання» цін вийшов протилежним. Хліб, як уже відомо, подорожчав.

Адміністративне втручання у хлібний ринок зіграло злий жарт — як зі споживачами, так і з владою. Бо половинчасті заходи, як показала боротьба різних урядів із «упокоренням» цін на хліб і хлібобулочні вироби, починаючи з літа 2003 року, проблеми аж ніяк не вирішили. Вони тільки показали, наскільки довго можна від неї втікати. Лише недавно у Кабміні заговорили про необхідність активних товарних інтервенцій на ринку борошна. А Закон «Про державну підтримку сільського господарства», який вступив у дію з 1 січня 2005 року, зобов’язує відповідні органи робити це постійно, щоб мінімізувати цінові стрибки на хліб та інші продовольчі товари.

— Для стримування зростання цін на хліб у ринкових умовах потрібні комплексні механізми, — вважає начальник Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області Тарас Куйбіда. — Товарні інтервенції зерна і борошна — це перший захід. Далі необхідно виконувати Закон «Про ціни і ціноутворення», який передбачає здійснення компенсаційних виплат соціально незахищеним верствам населення, а також підвищення зарплат низькооплачуваним громадянам у разі зростання цін і тарифів. Нарешті, як вимушений крок, варто тимчасово, до шести місяців, запрова­джувати держрегулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби.

Ліквідація наслідків подорожчання продуктів першої необхідності із залученням слідчих Генеральної прокуратури, до якої вдався уряд, — це, як писав Леонід Глібов, удар не по конях, а по голоблях. Проте такий удар повторюється із запрограмованою періодичністю — майже кожні півроку. І серйозних висновків — кіт наплакав. Складно придумати кращий спосіб дискредитації роботи органів влади в очах населення. А який її рівень допускає промахи — центральний чи регіональний — це для гаманця пересічного українця не принципово.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво