ПОДОЛАННЯ ПРІРВИ В ДВА СТРИБКИ - Економіка - dt.ua

ПОДОЛАННЯ ПРІРВИ В ДВА СТРИБКИ

19 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №27, 19 липня-26 липня

Реформі в житлово-комунальній сфері, про яку так довго говорили на всіх рівнях влади Дніпропетровщини, — бути...

Реформі в житлово-комунальній сфері, про яку так довго говорили на всіх рівнях влади Дніпропетровщини, — бути. Принаймні так вважають губернатор Микола Швець і його заступник, одночасно новий начальник управління житлово-комунального господарства області Леонід Турчин. Власне, призначення нового заступника й начальника управління найбільш недолугої служби обладміністрації було визначено його передвиборною програмою кандидата до ВР, у якій основний наголос було зроблено на реформуванні житлово-комунального господарства. Виконати задумане, за словами голови облдержадміністрації Миколи Швеця, і кардинально розв’язати житлово-комунальні проблеми можна завдяки загальній економічній ситуації в області. А вона як ніколи хороша, оскільки, стверджує Микола Антонович, «Дніпропетровська область — єдина в Україні, де цілком виконано показники зростання в промисловості за перше півріччя». Тож можна «здійснювати будь-які реформи й розвивати соціальну сферу, давати людям надію на зміни на краще».

Щодо надії — дуже доречно. Тим паче що постанові Кабміну з питань реформування галузі в січні виповнилося три роки, а указу Президента з цього ж приводу в жовтні «стукне» стільки ж — і все без видимого поліпшення. Більше того, місяць у місяць, рік у рік у ЖКГ спостерігається зростання дебіторської та кредиторської заборгованості на сотні мільйонів гривень.

Скільки перепало області від «виконання показників», губернатор, на жаль, не сказав. Судячи з його оптимізму — чимало. Інакше як він збирається гасити борги підприємств ЖКГ області за енергоносії, які на сьогодні становлять 1 млрд. 518 млн. грн.?

Реформи починаються тоді, коли закінчуються гроші

На засіданні колегії облдержадміністрації, присвяченому стану й заходам щодо реформування житлово-комунального господарства області, Леонід Турчин видав й іншу, не менш вражаючу інформацію. Комунальникам заборгували 22,6 млн. сільські споживачі, 39,5 млн. грн. — будівельники. По вуха в боргах промпідприємства — 380 «лимонів». Тож природною виглядає відсутність гарячої води в містах і селах області, за винятком Кривого Рогу.

До речі, повернення левиної частки боргів — справа безнадійна. Багато підприємств-боржників оголошено банкрутами, реструктуровано або продано новим власникам, котрі про старі борги й чути не хочуть. Мимохіть згадавши про необхідність зниження тарифів на газ і тепло, Леонід Турчин пропонує списати безнадійні борги (це скільки ж буде?), після чого дебіторську та кредиторську заборгованості підприємств ЖКГ розділити на дві частини. У першій — розписати попередню заборгованість по роках і по споживачах у розрізі міст за станом на 1 січня ц.р. У другій — таку саму роботу виконати по місяцях за перше півріччя нинішнього року. Далі облдержадміністрація допоможе всім нужденним вибити або погасити борги аж до 1 січня 2002 року. Натомість комунальники повинні точно забезпечити стовідсоткову оплату платежів року нинішнього й наступних. Важко сказати, як обласна влада виконуватиме обіцяне, але повна оплата комунальних платежів 2002 року — утопія, оскільки кожен сегмент ЖКГ, будь то житлове, водопровідне або теплогосподарство, перебуває в жалюгідному стані.

Єдиної структури управління житловим господарством на Дніпропетровщині не існує. Стан житлового фонду комунальної власності області, а це 34,1 млн. кв. метрів, рік у рік, за визнанням пана Турчина, погіршується. Практично цілком припинено комплексний капітальний ремонт житла. А ті 8—10% від потреби, що виділяються з місцевих бюджетів, використовуються на локальні разові потреби. З цієї причини тільки в житлофонді місцевих органів самоврядування нараховується близько 12,5 тис. (12%) житлових будинків, делікатно названих «технічно й морально застарілими», і понад півтори тисячі відверто в аварійному стані. Ще в гіршому стані ліфтове господарство: понад 20% із наявних 10 тис. ліфтів жителів давно не возять.

Не менш сумні справи з заміною газових приладів, непридатних для експлуатації, але які досі гріють і кип’ятять. В області нараховується 170 тис. газових плит і 95 тис. проточних газових водонагрівачів, що відпрацювали два й більше нормативні терміни. А стосовно мертвонародженої 3 липня вже далекого 1995 року програми Кабміну щодо обладнання квартир приладами обліку з виділенням коштів на це з держбюджету, то її провалено цілком. При завданні встановити 11250 лічильників холодної та 7500 гарячої води разом із 7500 регуляторами температури тепла фактично на 1 січня 2002 року встановлено лише 2140 приладів обліку! Тим часом борги населення області за опалення зростають і до 1 липня нинішнього року сягнули 370 млн. гривень. Проведений Леонідом Турчиним аналіз заборгованості на один квадратний метр опалюваної площі показав, що в Дніпропетровську вона становить 10,9 грн., у Нікополі — 7, у Дніпродзержинську — 22,2 грн.

Череду легше поганяти, ніж завертати

І все-таки, Леонід Аркадійович сповнений оптимізму, пропонуючи вихід із кризи за власною методою, що грунтується на Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Мовляв, об’єднання самі враховуватимуть витрату коштів, що стягуються з жителів на благоустрій будинків, вивезення сміття тощо. І знайдуть альтернативу «Зеленбуду», який вимагає за викорчовування похиленого дерева, що складає загрозу, 300 гривень. А контроль над подачею енергоносіїв, включаючи воду, здійснюватимуть прилади обліку, куплені... ну ясна річ, жителями. У результаті — всі задоволені.

Як наочний приклад пан Турчин, у недавньому минулому гендиректор НВО «Творець», що зводить елітні багатоквартирні будинки, навів приклад жеків свого об’єднання. Якщо врахувати, що господарі фешенебельних квартир виклали за кожен квадратний метр у середньому 300 доларів, то добробут таких кондомініумів аж ніяк не дивує. Дивує прагнення «повісити» на власників приватизованих і державних квартир упорядкування старого житлофонду за власний кошт, оскільки багато хто став власником житла в старих і напівзруйнованих будинках. І, таким чином, самотужки зняти питання про значні кошти, витрачені, судячи з документів і звітів, на ремонтні роботи, про які навіть натяку не було.

Відповідно до закону, об’єднання жильців може складатися з власників приватизованих і державних квартир. Причому об’єднання вважається легітимним, якщо за його створення проголосувало не менше двох третин присутніх на установчих зборах 51 відсотка власників квартир. Далі процес вибивання боргів для комунальників спрощується: позов до юридичної особи про відчуження житлового комплексу за борги призведе до дійових розбірок між співвласниками. У результаті — повернення боргів гарантоване. Багато хто це, ясна річ, розуміє. Та й сам Леонід Турчин добре усвідомлює, що супротивників створення таких співтовариств не бракує. Саме тому в Дніпропетровській області сьогодні зареєстровано так мало — 59 об’єднань, із яких 12 — на базі ЖБК. Про позитив говорити рано, оскільки аналіз їхньої діяльності ще не проводився.

Чудово розуміючи неспроможність таких об’єднань за нинішніх тарифів і зарплат, пропонуються косметичні заходи. Зокрема, Нікопольський міськвиконком на базі існуючого ЖКО створив десять комунальних підприємств, що працюють на єдиному податку. Таким самим шляхом пішов Дніпродзержинськ, створивши три подібні організації. Крім того, новий начальник управління житлово-комунального господарства області цілком резонно хоче скасувати десять (!) розрахункових книжок, за якими дніпропетровці розраховуються з кожним постачальником послуг, вистоюючи в черзі по три-чотири години. До речі, у Кривому Розі такої проблеми немає, оскільки там запроваджено єдину автоматизовану систему прийому платежів. А рівень проплат нечувано високий — 76%. Що характерно, єдиної моделі жеків у Кривому Розі не існує, вони різних форм власності: і державні, і приватні.

Результатом великої доповіді Леоніда Турчина став заклик, що вже набив оскому: шукати інвесторів під розроблювану ним програму реформування. За домовленістю з Дніпропетровським міськвиконкомом у липні на житломасивах Аеропорт і Лівобережний буде проведено експеримент. У кожному жеку заведуть особливі картки житлових будинків, де фіксуватимуть надходження коштів і їх витрачання. Обрані мешканцями вповноважені розподілятимуть гроші винятково на потреби своїх багатоповерхівок. Далі, зрозумівши всю привабливість такого нововведення, городяни, за задумом розробників програми, дружно створять об’єднання. Аби прискорити процес, для двох мікрорайонів уже знайшли інвесторів, котрі встановлять прилади обліку газу й води, укомплектують ліфти спецприладами, що працюють за принципом автомобільного мультилока. У результаті одна поїздка в ліфті коштуватиме для мешканця будинку п’ять копійок — незалежно від загальної площі квартири, виходячи з якої нині стягується плата за послуги ліфта. Працівників міськгазу, міськводоканалу й інших, зокрема лікарів «швидкої допомоги», котрі не мають електронних брелоків, просять не хвилюватися: клієнт почекає їх біля під’їзду...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво