Чому Нацбанк обрав політику контрольованої девальвації гривні та як це працює – експерт

Наразі Нацбанк продовжує політику «контрольованої девальвації гривні», хоча валютних резервів, завдяки партнерам, достатньо. Оскільки фінансові ризики для України залишаються високими, зокрема для бюджетних видатків. Про це пише Вадим Башта, адвокат Львівської колегії адвокатів, та Сергій Следзь, редактор відділу мікроекономіки ZN.UA, у статті «Доля української гривні: коли прорве дамбу?».

«Починаючи з моменту старту нової валютної стратегії з більшою гнучкістю обмінного курсу (початок жовтня 2023 року) гривня вже відчутно схудла, втративши 10% своєї ваги на міжбанку. Але ніхто їй не заважає худнути й надалі, скажімо, до рівня 41–43 грн за долар наприкінці поточного року», - зазначають автори.

На їх думку, головна небезпека «відкладання ефекту валютної пружини» - брак грошей на покриття видатків бюджету. А спровокувати його досить легко – все залежить від зовнішнього фінансуванні.

«Бо якщо отриманого поточного року зовнішнього фінансування буде недостатньо і воно не вирівняє бюджетного дисбалансу 2024-го, то в другій половині року доведеться шукати додаткові джерела для бюджету. Інакше форс-мажору не уникнути. А як бачимо на прикладі Туреччини, облікова ставка, на яку, найшвидше, розраховує Нацбанк, не завжди рятує ситуацію», - зазначають автори.

З іншими матеріалами Вадима Башти, адвоката Львівської колегії адвокатів, можна ознайомитися за посиланням.