Племінна справа могла б принести Україні значно більше грошей, ніж виробництво молока

За останні три роки на племзаводах молочного напрямку надоїли 4285 кг молока на корову, тоді як генетичний потенціал продуктивності худоби вдвічі вищий.

Худоба сама по собі нічого не вирішує – потрібні комплексні проекти «ферма + худоба = молоко». Ефективніше поліпшувати національний генофонд за рахунок ембріонів високопродуктивних порід великої рогатої худоби з країн Північної Америки та Європи. Це дало би змогу через три-п’ять років налагодити їх виробництво в Україні на базі створених племінних репродукторів.

Теля закордонного походження, закладене спеціалістами біотехнологічного центру і народжене сурогатною матір’ю, обійдеться замовнику десь у 300 дол., тоді як імпорт нетелі - у 10-15 разів дорожче. Однак ці пропозиції не знаходять достатньої підтримки в державі.

Між тим, розвиваючи племінну справу, держава мала би з цього економічний зиск більший, аніж з виробництва власне молока. Бо сусідні країни також відчувають дефіцит племінних тварин, адаптованих до природно-кліматичних умов, помірної годівлі. Наразі ж Україні необхідно зберегти безпородне поголів’я, яке є, щоб остаточно не перейти до категорії імпортозалежних країн у молочному вимірі.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Чопенка «Урядова жуйка».