За останні три роки на племзаводах молочного напрямку надоїли 4285 кг молока на корову, тоді як генетичний потенціал продуктивності худоби вдвічі вищий.
Худоба сама по собі нічого не вирішує – потрібні комплексні проекти «ферма + худоба = молоко». Ефективніше поліпшувати національний генофонд за рахунок ембріонів високопродуктивних порід великої рогатої худоби з країн Північної Америки та Європи. Це дало би змогу через три-п’ять років налагодити їх виробництво в Україні на базі створених племінних репродукторів.
Теля закордонного походження, закладене спеціалістами біотехнологічного центру і народжене сурогатною матір’ю, обійдеться замовнику десь у 300 дол., тоді як імпорт нетелі - у 10-15 разів дорожче. Однак ці пропозиції не знаходять достатньої підтримки в державі.
Між тим, розвиваючи племінну справу, держава мала би з цього економічний зиск більший, аніж з виробництва власне молока. Бо сусідні країни також відчувають дефіцит племінних тварин, адаптованих до природно-кліматичних умов, помірної годівлі. Наразі ж Україні необхідно зберегти безпородне поголів’я, яке є, щоб остаточно не перейти до категорії імпортозалежних країн у молочному вимірі.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Чопенка «Урядова жуйка».