Платить переможець. Приблизно 8 млн. дол. США перерахує «Оболонь» «Сармату», коли, скориставшись рішенням Конституційного суду, здобуде остаточну перемогу в суперечці пивоварів - Економіка - dt.ua

Платить переможець. Приблизно 8 млн. дол. США перерахує «Оболонь» «Сармату», коли, скориставшись рішенням Конституційного суду, здобуде остаточну перемогу в суперечці пивоварів

27 травня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №20, 27 травня-3 червня

Щоправда, донецький «Сармат» наразі не поспішає отримувати цей утішливий «приз» за свою невдалу недружню скупку акцій міноритаріїв київського пивзаводу...

Щоправда, донецький «Сармат» наразі не поспішає отримувати цей утішливий «приз» за свою невдалу недружню скупку акцій міноритаріїв київського пивзаводу. Принаймні це засвідчує прес-реліз компанії, в якому донеччани мало не на свою користь розцінюють рішення Конституційного суду від 11 травня по конституційному зверненню ЗАТ «Оболонь» і громадянина Вінника про офіційне тлумачення положень ч.2 ст.28 Закону «Про господарські товариства», п. 1, абзацу першого п.5 ст.4 Закону «Про власність». Мовляв, «угоди з купівлі-продажу акцій ЗАТ на користь третіх осіб, здійснені до 01.01.2004 року відповідно до законодавства, яке діяло на той період, є правомірними й юридичної сили не втрачають» (нічого не сказано про угоди, які суперечать законодавству. — Ред.). Тоді як, судячи з тексту рішення й висновків юристів, Конституційний суд України (КСУ) своїм травневим рішенням у справі про права акціонерів ЗАТ фактично звів до нуля шанси «Сармату» стати повноцінним акціонером «Оболоні».

Із козирним тузом на руках

Уже не виникає сумнівів із приводу подальшої перспективи суперечки. Експерти сходяться в думці, що рано чи пізно акції, придбані «Сарматом», доведеться повернути «Оболоні», котра, продемонструвавши справжні бійцівські риси, три роки чинила відчайдушний опір загарбникам. Звичайно, КСУ не вирішує справ по суті, але він дає однозначне тлумачення спірних положень законодавства, якими суди зобов’язані керуватися в своїй роботі. Отже, 12 суддів КСУ дали позитивні та гранично чіткі відповіді на запитання заявників, розтлумачивши:

— положення ч.2 ст.28 Закону «Про господарські товариства» не виключає й не виключало можливості передбачати в установчих документах ЗАТ переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами товариства;

— положення п.1, абзацу першого п.5 ст.4 Закону «Про власність» треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов’язаний не порушувати права й інтереси громадян, юридичних осіб і товариства, які охороняються законом, у тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів ЗАТ на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами.

Судді перейнялися серйозністю проблеми (далеко не щодня КСУ приймає конституційні звернення не від Президента, групи з 50 депутатів або Верховного суду, а від виробничої компанії) й однозначно розв’язали її, а отже, можна сподіватися, правова вакханалія навколо закону про госптовариства закінчилася. Адже їхнє рішення було потрібне не лише заявникам, а й десяткам тисяч «акціонерок», дві третини котрих становлять ЗАТ. Тепер принаймні цілком зрозуміло, що акціонери ЗАТ завжди (незалежно від змін, які вносилися в ст.28 закону про госптовариства) мали право фіксувати в установчих документах своє пріоритетне право на купівлю акцій. І повинні були в обов’язковому порядку виконувати записане ними ж в установчих документах. Тобто, якщо в статуті чи в установчому договорі зафіксовано пріоритетне право акціонерів на купівлю акцій, то перед тим, як продавати акції на сторону, спочатку слід запропонувати їх за тією самою ціною колегам-акціонерам або самому ЗАТ.

Позаяк у випадку з «Оболонню» акціонери-продавці тримали в таємниці свої наміри й дії, то тепер їхнє рідне ЗАТ «Оболонь» має цілковите право на повторні позови в суди або на перегляд уже ухвалених рішень. Як, утім, і будь-яке інше ЗАТ, котре було захоплене шляхом схожої недружньої скупки.

Справу на новий виток?

У пресу вже просочилася інформація, що менш як через місяць, озброївшись тлумаченнями КСУ, київська «Оболонь» має намір звернутися з повторними позовами в районні суди, аби відстояти своє право на першочергову купівлю своїх акцій і повернути частку, придбану недружнім покупцем.

Як роз’яснив начальник юридичного відділу ЗАТ «Оболонь» Андрій Вітченко, не йдеться про певні претензії до колишніх акціонерів, так само, як ніхто не має наміру відбирати акції в «Сармату». Насправді, щойно суд визнає договір купівлі-продажу недійсним у частині покупця й законним покупцем 11,5% акцій стане «Оболонь», гроші (ті самі 8 млн. дол.) буде повернуто донецькому загарбнику-невдасі з розрахунку ціни придбання — 200 дол. за акцію.

Після рішення КСУ залишилося лише два шляхи, які ведуть до розв’язання суперечки та визволення з «полону» кругленької суми, сплаченої «Сарматом» за акції столичного пивзаводу.

Гроші в обмін на акції

Перший із можливих шляхів — тривалий і витратний передусім для господарів «Сармату». Вперто не визнаючи реалії сьогоднішнього дня й чіпляючись за кожну соломину (на кшталт: у статуті не було заздалегідь визначено механізм пріоритетного відчуження акцій, отож акціонери нічого не порушували), аби не заробити славу переможених, вони прирікають себе на нові втрати. Адже це обертається для них ще кількома роками бездіяльності чималих (навіть з урахуванням знецінення долара) коштів — 8 млн. дол. То не жарт, за три роки від моменту придбання акцій «Сармат» не отримав по них ані копійки дивідендів «Оболоні». Адже, купивши акції, він так і не набув статусу акціонера, не став повноправним власником.

Не йдуть на користь й іміджеві втрати. Заробити славу загарбника, та ще й невдалого, — це вельми серйозно для компанії, котра поважає себе. І явно на шкоду її конкурентоспроможності.

Не скинути з рахунку і зміну політичної розстановки сил. Це під час парламентських виборів 2002 року можна було напасти на пана Слободяна, президента «Оболоні» на громадських засадах, котрий фігурував у списку опозиційної «Нашої України» під номером 7. У 2005 році продовження війни з ним вже означає розширення й без того розтягнутого фронту протистояння з владою. Тоді як саме на часі опікуватися концентрацією сил і коштів для збереження того, що вже є. Адже ось-ось з’явиться остаточний список підприємств-кандидатів на реприватизацію.

Якщо «Сармат», наче страус сховавши голову в пісок, вибере тактику глухої оборони, подаючи апеляції, касації, то може знадобитися рік або навіть більше, аби справа знову дійшла до Верховного суду. Останньому нічого не залишиться, як бути послідовним і визнати правоту «Оболоні». Адже фактично він це вже зробив, заявивши на засіданні КСУ, що «установчими документами ЗАТ може встановлюватися порядок відчуження акцій, зокрема переважне право акціонерів товариства на придбання акцій у разі їхнього відчуження».

Відповідно, «Сармату» вигідніше не оскаржувати те, що оскарженню не підлягає, а скористатися другим варіантом виходу з ситуації. Цей варіант для сильних гравців, котрі вміють не лише вигравати, а й з гідністю визнавати свою поразку. Кажуть, можливість такого виходу цілком реальна. Тим паче що протилежна сторона ненав’язливо, але досить помітно демонструє готовність до швидкого розв’язання проблеми. Підтвердження пролунало при журналістах із вуст Олександра Слободяна: «Не виключаю, що крім судових розглядів можуть бути й елементи домовленості. Вони нам повертають акції — ми їм повертаємо гроші».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво