Підприємці скаржаться на непідйомне ціноутворення на виконання робіт для Міноборони

Запропоноване приватним підприємцям ціноутворення від МОУ є для них непід'ємною брилою, пише в своїй статті для DT.UA Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

За його словами, на відміну від більшості держав-виробників ОВТ (озброєння і військової техніки), на вітчизняній околиці оборонки тісняться приватні підприємства, незважаючи на те, що три десятки приватних структур сьогодні виробляють вже майже дві третини всього обсягу специфічної продукції.

"На щастя, замовники вибирають ОВТ не за принципом приналежності підприємства до державного або приватного сектору. Підтверджені характеристики техніки входять в тренд - все-таки війна. Але до приватного сектору все ж особливе ставлення", - йдеться в статті.

Голова правління ХК "Укрспецтехніка" (розробник і виробник РЛС і засобів РЕБ) Віра Кошова каже, що внутрішні інструкції військового відомства часом шокують.

"Особливо це стосується приймання і ціноутворення. В останньому випадку взагалі використовується наказ колишнього міністра оборони Павла Лебедєва, згідно з яким підприємство не має права вказувати прибуток на виріб більше 15% фактичної вартості", - говорить вона.

"І це всупереч абсолютній переконаності, що згаданий чиновник взагалі працював на сусідню країну", - зазначає автор статті.

"Керівник НВП "Атлон Авіа" Артем В'юнник теж не приховує, що на практиці виконання робіт в інтересах Міноборони не вигідне підприємствам - ціноутворення є такою непід'ємною брилою, що інколи легше відмовитися від контракту. Не все налагоджено і у сфері інтелектуальної власності. Наприклад, директор НВФ "Адрон" (розробник систем захисту літальних апаратів від високоточної зброї і керованих бомб) Микола Архипов теж не приховує подиву з приводу відмови включати в контракти роялті. Як тоді взагалі вижити підприємству, яке не виробляє, але створює зброю? Тих, кого у світі цінують найбільше, у нас відштовхують. Питання роялті свого часу намагалися включити в законопроект про виробництво ОВТ, але, як і інший проект закону, який незмінно критикують, - про військово-технічне співробітництво - поки що відклали на невизначений термін. Замість стимулювати приватні підприємства гарантіями або хоча б участю у випробуваннях нових ОВТ держава сама створює передумови для того, щоб вони відмовлялися від взаємодії", - йдеться в статті.

За словами Бадрака, саме відсутність нормальних правил гри на українському ринку розширює коло погоджень і стримує своєчасне виконання держоборонзамовлення на 2016 рік, затвердженого напередодні.

"Високі посадові особи з пафосом говорять про перехід на натовські стандарти. А адже українські сертифікати не визнаються на Заході. У країні немає жодної випробувальної лабораторії, чи це стосується шоломів або тестування бронетранспортерів на мінну стійкість. Приватний сектор міг би вирішувати завдання таких інвестицій, але для цього необхідно оформлення відносин з державою. А сьогодні державі приватник не вірить...", - йдеться в статті.

Як раніше писав Бадрак в своїй статті для ZN.UA "Збройне випробування президента", президент, схоже, всерйоз занепокоївся переозброєнням сил оборони країни, що вкрай важливо з багатьох причин.

Докладніше про перспективи виконання держоборонзамовлення читайте в статті Валентина Бадрака "Держоборонзамовлення-16. Справа в деталях" в свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".