Під загальним наглядом. Досвід мирного співіснування національних і міжнародних платіжних систем - Економіка - dt.ua

Під загальним наглядом. Досвід мирного співіснування національних і міжнародних платіжних систем

28 січня, 2011, 14:34 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

Фундаментом економіки і самого суспільства в кожній країні сьогодні є гроші, платіжна система і платіжні інструменти.

Фундаментом економіки і самого суспільства в кожній країні сьогодні є гроші, платіжна система і платіжні інструменти. Саме вони дозволяють забезпечити універсальний обмін між власниками товарів та послуг, забезпечують існування всієї держави. Сучасний цивілізований світ рухається в напрямку поступової відмови від використання в повсякденному житті готівки, широко використовуючи різні форми електронних розрахунків. Мабуть, найбільш відомим і поширеним інструментом у цій сфері є пластикові платіжні карти. Величезну роль упровадження і підтримки сучасної індустрії платіжних систем розуміють усі уряди й фінансові організації світу. Тільки шлях до цієї важливої мети може бути дуже різним.

Європейський досвід

Європейський Союз намагається сприяти досягненню своїх цілей зростання (викладених у Лісабонській стратегії) з допомогою радикальної реструктуризації індустрії платежів у своїх країнах. Створивши єдину зону платежів у євро (SEPA) і прийнявши Директиву про платіжні послуги (PSD), ЄС має намір домогтися ефективності індустрії безготівкових платежів за рахунок масштабу, посиленої конкуренції та інновацій. PSD спрямована насамперед на захист прав споживачів та гарантування безпеки електронних платежів на території Європейської економічної зони і передбачає запровадження єдиних умов здійснення платежів у рамках держав ЄС.

Починаючи з 2008 р., всі банки в ЄС уже були зобов’язані видавати розрахункові карти з чіпами, які відповідають стандартам EMV (Eurocard MasterCard Visa), і забезпечувати їх використання для розрахунків та отримання готівки в банкоматах усіх держав ЄС. А з кінця 2010 р., відповідно до нового закону, всі банківські розрахункові карти мають без обмежень використовуватися у всій єдиній зоні платежів у євро.

Регуляторні зміни на ринку платіжних інструментів привели до серйозних перетворень самих платіжних систем. Ефективність та інвестиції, необхідні для дотримання вимог ЄС, могли бути забезпечені лише масштабом і здатністю діяти у транскордонному режимі. Більшість національних систем не змогли забезпечити достатній масштаб і обсяг інвестицій в інфраструктуру і рентабельний бізнес з випуску та обслуговування платіжних карт. У результаті, з великою ймовірністю можна стверджувати, що європейський ринок скоро, як альтернатива колишнім 18+ національним системам дебетових карт, обслуговуватимуть дві або три міжнародні мережі платіжних карт. Наведемо найхарактерніші приклади.

У Великобританії індустрія платіжних карт розвивалася, мабуть, найактивніше. Хоча регулятор ніколи не втручався у процесинг пластикових карт, у Великобританії на певному етапі переважала національна система дебетових карт. Проте з розвитком ринку і глибшою інтеграцією у глобальну фінансову систему назріла необхідність міграції на міжнародну мережу. У 2001 р. Національна компанія Великобританії Switch Card Services Ltd розпочала переговори з компанією Europay International (нині — MasterCard), які зрештою привели до зникнення бренда Switch. У 2002 р. MasterСard оголосила про перехід Switch на бренд Maestro. Результатом став більш відкритий і конкурентний ринок, на якому платіжні системи могли претендувати на частку ринку Maestro. Подальший конкурентний розвиток ринку привів до того, що на початок 2010 р. найбільшу частку ринку завоювали дебетові карти Visa (44 млн. карт). MasterCard посіли другу позицію з показником 22 млн. карт.

З огляду на регуляторні зміни та інвестиції, необхідні для приєднання до SEPA, банки Ірландії також почали поступово відмовлятися від національної карткової системи і національного процесингу Laser. Національні карти виявилися непопулярними у споживачів через проблеми з використанням їх для онлайн-платежів та за кордоном. Зважаючи на 2,9 млн. дебетових карт Laser, які перебували в обігу в Ірландії у 2008 р., акціонери Laser вирішили, що вкладати інвестиції у відновлення та розвиток національної системи невигідно, і запланували протягом 2010—2011 рр. перевести карткові портфелі в міжнародні платіжні системи (МПС).

Початкове рішення банківського співтовариства Бельгії про ліквідацію національної системи дебетових платіжних карт Bancontact і Mister Cash (MC) на користь МПС було заблоковане регуляторним тиском з боку Європейської комісії і Європейського Центрального Банку. Проте після кількох років обговорень у ділових та урядових колах, виходячи з комерційної доцільності, банкіри знову повернулися до початкового рішення. Банківське співтовариство Бельгії дійшло висновку, що інвестування в національну систему, аби відповідати вимогам SEPA і PSD, економічно невигідне, у результаті чого було прийнято рішення мігрувати на міжнародну мережу.

Немає конкуренції — немає розвитку

В Україні 2010 р. для ринку платіжних карт видався дуже непростим. З одного боку, за інформацією Українського процесингового центру, цей ринок уже в середині року сягнув стабільних докризових темпів розвитку. У другому кварталі власники платіжних карт здійснили 169 млн. транзакцій на загальну суму майже 105 млрд. грн. Це на 13% більше, ніж у першому кварталі. З іншого боку, за даними НБУ, за той самий період кількість пластикових карт в обігу зменшилася на 100 тис. штук, а середній обсяг однієї операції з використанням пластикових карт становив усього 621 грн. Причому картки, як і раніше, використовувалися переважно для зняття готівки в банкоматах.

Торік в Україні активізувалася робота з перегляду діючих регуляторних норм у сфері електронних платежів. Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕДІПК) провів широкомасштабне дослідження «Вплив регулювання на розвиток ринку електронних платежів». Починаючи з квітня 2010 р., ідеться в резюме цього дослідження, Нацбанк ухвалив ряд постанов, які значно посилюють його роль як регулятора електронних платіжних систем у країні. Було прийнято Концепцію впровадження нагляду (оверсайта) над платіжними системами. Проте найважливіші зміни містяться в законопроектах №6465 і №6466, зареєстрованих у Верховній Раді в червні 2010 р. Зазначені документи спрямовані на регулювання діяльності платіжних систем і, у разі їх прийняття, матимуть істотний вплив на подальший розвиток ринку безготівкових платежів в Україні. Серед позитивних моментів цих законопроектів — обов’язковий прийом платіжних карт торгово-сервісними підприємствами та оверсайт за діяльністю платіжних систем і систем розрахунків з боку Національного банку України. Проте ці ж таки закони несуть у собі ризик кардинальної зміни сформованого балансу на ринку роздрібних безготівкових платежів в Україні. Проаналізувавши вже здійснені і заплановані зміни, ІЕДІПК показав, що деякі з них можуть призвести до істотного обмеження конкуренції на ринку, що, своєю чергою, загальмує розвиток електронних платежів і негативно позначиться на економіці України загалом. Більше того, окремі положення не відповідають міжнародним зобов’язанням України, зокрема перед Світовою організацією торгівлі.

Проект закону передбачає створення Платіжної ради, яка має отримати дуже широкі повноваження з розробки правил і стандартів діяльності платіжних систем та систем розрахунків в Україні, а також моніторингу за дотриманням вимог зазначених правил і стандартів. «При цьому в проекті не врегульовано ні питання правового статусу платіжної Ради, ні умови і порядок її формування, — зазначає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. — Також передбачається запровадити обов’язкове розміщення гарантійних депозитів учасниками платіжних систем щодо операцій, здійснених у межах України, у банках-резидентах у національній валюті. Тут два ризики: по-перше, низький рівень надійності багатьох банків-резидентів, порівняно з закордонними, по-друге, таке розміщення може призвести до підвищення вартості відповідних послуг для кінцевих споживачів. Планується замкнути всі операції, що проводяться на території України, на спеціальному національному кліринговому центрі, що, фактично, означає створення монополії на ринку. Крім того, нова система призведе до збільшення витрат банків, оскільки їм доведеться змінювати налагоджені технології роботи».

Хто заплатить?

Державний контроль і регулювання ринку електронних платежів, безумовно, необхідні. Питання в тому, яка мета такого контролю. Регулювання має стимулювати розвиток ринку, бути зрозумілим і створювати рівні умови для всіх учасників ринку. При цьому регулювання електронних платежів слід розглядати не окремо, а в ширшому контексті норм СОТ і тенденцій розвитку індустрії безготівкових платежів та фінансової сфери в цілому. Не дивно, що дослідники ІЕДІПК назвали проблемною насамперед норму законопроекту «про обов’язкове здійснення клірингу тільки резидентом України, що прямо дискримінує міжнародних гравців і обмежує конкуренцію на внутрішньому ринку». (До речі, автори проекту закону про національну платіжну систему РФ, який у грудні 2010 р. розглядався у першому читанні в Державній Думі РФ, вважають однією з важливих умов цього документа саме зміцнення конкурентних умов для всіх гравців ринку платежів.)

Нарешті, залишається відкритим питання своєчасності та економічної доцільності запропонованих ініціатив. Безперечно, з’являться і складнощі — доведеться змінити технології роботи. Причому як платіжним системам, так і банкам та самому регулятору. Можна запропонувати будь-яку схему роботи, ідеальну, з погляду авторів законопроектів, але постає запитання: а хто за це заплатить? І, доки немає відповіді на це запитання, ми не можемо сказати, чи приведе це до поліпшення якості послуг, безпеки обслуговування та реального зниження тарифів.

У резюме дослідження ІЕДІПК пропонується спрямувати зусилля на вдосконалення законодавства в таких напрямах:

— надання гарантій вільного доступу на ринок платіжних систем і учасників платіжних систем, а також надання права платіжним системам і учасникам платіжних систем на вільний вибір механізму обробки платежів;

— боротьба з тіньовою економікою і зменшення готівкових платежів. Цьому можуть сприяти контроль за дотриманням вимог, які стосуються встановлення електронних терміналів у торговій роздрібній мережі, а також фіскальні стимули заохочення споживачів до використання електронних платіжних засобів. Дослідження свідчать, що чим менше електронних платежів на душу населення у країні, тим вищий рівень тіньової економіки (у відсотковому відношенні до ВВП) і навпаки;

— і, нарешті, — удосконалення механізму захисту прав споживачів на ринку електронних платежів.

Загалом, експерти сходяться на думці, що український ринок безготівкових платежів має великий потенціал і потребує планомірного розвитку з урахуванням найкращого світового досвіду.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво