ПІД ЛЕЖАЧИЙ КАМІНЬ ГРОШІ НЕ ТЕЧУТЬ

Своє невдоволення формуванням головного фінансового документа на наступний рік Одеса й область стали виявляти відразу, щойно розпочався бюджетний процес. Мінфін, як відомо, заявив, що цього року порівняно з минулим місцеві бюджети помітно збільшаться. Проте насправді вийшло навпаки. Цифри, спущені згори, показували: Київ пропонує тугіше затягти пояси. Принаймні Одещині.

Здавалося, з прийняттям нового Бюджетного кодексу місцева влада більше не ходитиме з простягненою рукою. І справді, цього року Одеса змогла відчути себе «білою людиною». Практично вперше за багато років вона залишилася задоволена своїм бюджетом. Але, схоже, часи, коли місто-донор змушений ставати в позу прохача і вибивача коштів, не минуть ніколи.

Причому мова йде насамперед про виконання делегованих державою повноважень — з фінансування освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної допомоги тощо. Згідно з розрахунками Мінфіну, Одесі на ці цілі необхідно 211,5 млн., тоді як потреба — 263 млн. грн. (Майже стільки ж значиться й у бюджеті на цей рік, хоча Мінфіном передбачалося на 80 млн. менше.) Отже, питання в тому, де взяти гроші для виконання цих видатків бюджету.

За розрахунками центру, Одеса 2003 року зможе зібрати податків (які йдуть на фінансування делегованих повноважень) набагато більше, ніж 2002-го. Виходячи з цього, Київ дохідну частину одеської скарбниці збільшив на 20,1%. (При цьому видаткову, зауважте, — лише на 15,1%.) Місцеві фінансисти з таким підходом цілком не згодні. За їхніми розрахунками, доходи в такому обсязі нереальні і завищені на 23,8 млн. грн. Але це ще не все. Київ крім усього іншого підрахував, що частина грошей у бюджеті міста буде зайвою. І запланував вилучити до держбюджету 111,8 млн. грн. Нинішнього року цей показник становить 85,5 млн., тобто заплановане у 2003-му зростання — в 1,3 разу, або на 26,3 млн. грн.

Звісно, коли загалом по Україні сума вилучень із місцевих бюджетів скорочується, а дотація збільшується, в Одесі запропоновані Мінфіном розрахунки викликали обурення. І річ не лише в тому, що в когось забирають, а комусь віддають. Проблема в іншому — ті, хто заробляють, у результаті не можуть забезпечити фінансування мінімальних потреб. За розрахунками міськфінуправління, Одеса забезпечена ресурсами на виконання делегованих повноважень лише на 80%.

І така ситуація з бюджетом складається не лише в самому обласному центрі, а й в інших містах і районах. Загалом по області сума вилучень збільшилася на 64,6 млн. грн., тобто в півтора разу.

Одеса, звичайно, на таку «турботу» центру про міста і села відреагувала відразу. Бюджетне питання 4 вересня було винесене на сесію міськради, що прийняла звернення до Верховної Ради з вимогою забезпечити місту належне фінансування делегованих державою повноважень або відповідальність за їхнє невиконання перенести на центр. Зі своїми вимогами підключилося і керівництво області. У результаті загальними зусиллями вдалося домогтися скорочення сум вилучень із місцевих бюджетів. По Одесі — на 8,5 млн., Іллічівську — на 2 млн. Загалом по області відвойовано 28,5 млн. грн. Також удалося збільшити дотацію для місцевих бюджетів на 5,1 млн. грн.

Загалом, усе, що можна було видавити з Мінфіну, область видавила. Проте заспокоюватися вона не має наміру. Губернатор Сергій Гриневецький вважає, що можна домогтися більшого, якщо кожне місто і район працюватимуть з комітетами Верховної Ради.

Річ у тому, що дохідна частина місцевих бюджетів, за даними облфінуправління, крім Одеси завищена ще по чотирьох містах обласного значення і 11 районах (із 26), а також в обласному бюджеті. Всього на 88,6 млн. грн. Особливо постраждав Іллічівськ. У Мінфіні підрахували, що доходи цього портового містечка наступного року зростуть на 46%. Хоча з точки зору місцевих фінансистів, усього лише на 7%. Київські розрахунки, на їхню думку, не що інше, як груба помилка.

В облфінуправлінні вважають, що причина таких перекосів криється в недосконалості формульного методу, за яким формуються місцеві бюджети. Приміром, розрахунки робляться на основі такого показника, як індекс податкоспроможності, взятого за 1999—2001 роки й у середньому по країні. Яка при цьому спроможність окремого міста або району, нікому не цікаво. По жодному з місцевих бюджетів не зроблено аналіз виконання доходів і їхнього очікуваного обсягу на цей рік. Не враховуються і планові темпи зростання доходів. У результаті одним районам ставиться завдання забезпечити приріст на 25—35%, а іншим — у межах 4%.

Треба сказати, що при формуванні місцевих бюджетів, як і раніше, не враховуються ухвалені закони і нормативні акти, що впливають на доходи. Приміром, нині робітники сільгосппідприємств, які одержують зарплату в натуральній формі, звільнені від оподатковування. Сьогодні скорочуються площі орендованих земель, і громадяни, що самостійно господарюють на них, сплачують земельний податок, ставки якого значно нижчі за ставки орендної плати. Але ці суттєві зміни до уваги чомусь не беруться.

Але якщо говорити загалом про формульний метод, то цього року він зазнав деякої шліфовки в частині розподілу видатків. І 14 вересня ц.р. ці зміни були закріплені постановою Кабміну. Свою лепту в «формульний» процес внесла й Одеська область. Тепер, приміром, видатки на культуру для обласного бюджету встановлюватимуться не нижче рівня минулого року. У битві за бюджет область вважає це своїм найважливішим досягненням. І, звичайно, скориставшись перемогою, вона уже надіслала листа до Кабміну з проханням збільшити їй видатки на культуру.

Була вдосконалена і формула розрахунків щодо видатків на охорону здоров’я. Тепер вона враховуватиме вік населення, яке проживає на тій або тій території. А от пропозиції області запровадити коригувальний коефіцієнт для бюджетів міст і районів, не забезпечених природним газом, враховані не були. Проте оскільки існує величезна відмінність у тарифах на паливо, то область наполягатиме, щоб негазифікованим територіям збільшили дотацію. Нарешті з’явився розрахунковий показник обсягу коштів і на утримання місцевої міліції. Що важливо відзначити, витрати на дорожньо-патрульну службу залежатимуть від довжини автомобільних доріг. У цьому сенсі Одеській області пощастило, тому що в ній вона найбільша.

Проте на цьому проблеми з видатковою частиною бюджету-03 не закінчуються. Поки готувався проект, вийшла постанова Кабміну від 30 серпня 2002 року про оплату праці бюджетникам на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів, що буде впроваджена з 1 січня 2003 року. Облфінуправління підрахувало, що оклади зростуть, щонайменше, у 1,6 разу. Щоб виконати цю постанову і підвищити зарплату, скажімо, працівникам охорони здоров’я, культури і спорту, грошей у бюджеті не вистачить, навіть якщо всі кошти, передбачені Мінфіном на утримання даних установ, пустити на зарплату. У сфері освіти становище не краще — на зарплату підуть майже 94% усіх виділених Мінфіном коштів. Отже, для розв’язання тарифної проблеми область просить додатково 208 млн. грн.

Область також має намір домагатися збільшення коштів на утримання місцевих держадміністрацій. До речі, це питання, як зауважили в Києві одеситам, ніхто, крім Одеси і Запоріжжя, не порушує. Але, зрозуміло, це не аргумент для чиновників. За їхніми розрахунками, для нормального функціонування апарату необхідно 40 млн. грн. Мінфін же на наступний рік виділяє лише 27 млн. — стільки ж, скільки і на 2002-й. Але з цією цифрою чиновники не згодні. Оскільки грошей не вистачає, щоб оплачувати послуги зв’язку, утримувати автотранспорт, їздити у відрядження... Не кажучи вже про ремонт будівель.

Слід сподіватися, що зусилля влади не будуть даремними. Бо вже вдалося вибити трохи більше півмільйона, що підуть на утримання апарату на о.Зміїному, держархіву і на підвищення кваліфікації держслужбовців...