«ПЕРША В ЄВРОПі, АЛЕ НЕ ПЕРША В РОСіЇ...» ITERA GROUP ДИВЕРСИФіКУЄ «ГАЗОВИЙ» БіЗНЕС ВіД ТРЕЙДЕРСТВА ДО ВИРОБНИЦТВА і МАЄ НАМіР ОГОЛОСИТИ СПИСОК СВОЇХ АКЦіОНЕРіВ

Поділитися
За останні рік-півтора всі, хто хоч побіжно цікавився ситуацією на ринку газу взагалі та його опер...

За останні рік-півтора всі, хто хоч побіжно цікавився ситуацією на ринку газу взагалі та його операторами зокрема, часто були якщо не шоковані, то як мінімум, здивовані публічними і мало не напівдетективними оповідками про компанію Itera та її діяльність на теренах СНД. Вже тому, що Itera (на той час в особі Itera Energy) однією з перших заявила про себе на українському ринку газу, а згодом неодноразово брала участь у національних держпрограмах, «замішаних на газі» (приміром, з виробництва міндобрив для аграріїв), багато років була і залишається оператором практично всіх імпортних газопоставок до України.

З останніх, що запам’яталися інформаційних повідомлень на цю тему, напевно не забулися ще репортажі російських телеканалів про експансію Itera у Росії та її співробітництво з ВАТ «Газпром». Але впродовж останнього місяця ця тема мусувалася надзвичайно активно. Цьому фактові є об’єктивне пояснення — на 30 червня призначені загальні збори акціонерів ВАТ «Газпром»...

За місяць до «вирішального бою за «Газпром» Herald Tribune передруковує статтю Д.Хоффмана з Washington Post Service — «Таємничий постачальник газу швидко набирає силу в Росії», у підзаголовку якої автор констатує, що «стрімке зростання Itera викликає ряд запитань».

Саме в цей час активізувалися переговори про створення СП за участю НАК «Нафтогаз України» і однієї з компаній групи Itera. Цьому також є логічне пояснення, але про нього — дещо пізніше. А минулого тижня за активного благословення віце-прем’єра Юлії Тимошенко енергогенеруючі компанії України підписали (або, фактично, пролонгували) «газові» контракти з компанією Itera.

Причому спочатку йшлося про щодобове газопостачання обсягом до 45 млн. кубометрів «ітерівського» газу. Проте контракти передбачають жорсткі, як на українську енергетичну дійсність, умови оплати: 45 дол. за кожну тисячу кубометрів газу — «живими» грошима, без відстрочки платежів. З’ївши не один пуд солі на українському ринку газу, Itera на інші умови не погоджується. А вітчизняні енергетики за таких умов не можуть дозволити собі декларувати купівлю більш як по 3 млн. кубометрів газу на добу — на оплату більшого обсягу немає коштів...

Тим часом, днями очікується поява постанови уряду про порядок постачання газу в Україні у другому півріччі поточного року. Принциповим моментом практично вже погодженої з усіма сторонами схеми газозабезпечення українських споживачів повинна стати поява закритого акціонерного товариства у формі СП «Оптовий ринок газу», засновниками якого стануть НАК «Нафтогаз України» й одна з компаній групи Itera. Втім процес узгодження умов створення та наступної роботи майбутнього СП триває з минулого року і не раз сторони, що називається, заходили в безвихідь. Itera тим часом весь цей період продовжує постачати в Україну газ і, по суті, залишається єдиним оптовим постачальником імпортного газу в Україну. Утім, не можна сказати, що у вітчизняних «газових» колах «на ура» сприйняли ідею СП й імовірну нову схему газозабезпечення. Ставляться до цього скоріше за все як до неминучого. І саме тому тут цікаво знати думку представників Itera. Приміром, про те, навіщо цій компанії головний біль у вигляді СП, якщо Itera і так практично єдиний постачальник газу в Україну?

Усе сказане вище і спонукало «ДТ» провести «гарячий діалог» з віце- президентом та членом правління ITERA Holding Ltd. Володимиром Мартиненком (особливо зацікавлених осіб інформую: у родинних стосунках із прес-секретарем Президента України віце-президент ITERA Holding В.І.Мартиненко не перебуває).

Група компаній ITERA починалася зі створення 1992 року однойменної компанії в Джексонвілі (Флорида, США). Сьогодні до групи ITERA входять понад 120 компаній і підприємств енергетичної, металургійної, хімічної та ін. галузей виробництва в 24 державах, у тому числі в СНД, Балтії, США, Бельгії, Швейцарії.

В Україні групу представляє дочірнє ЗАТ «Торгово-енергетична компанія «Ітера-Україна», а також представництво ITERA. Роботу російських компаній групи координує створене наприкінці минулого року ТОВ «Ітера Холдинг».

80% сукупного бізнесу групи ITERA припадає на сектор газу — видобуток, транспортування і реалізацію природного газу. Група видобуває газ на Ямалі і постачає його в Свердловську обл. РФ, Україну, Білорусь, Молдову, Вірменію, Грузію, Казахстан і держави Балтії. Реалізацію газу в цих державах здійснюють СП, співзасновниками яких є ITERA і ВАТ «Газпром».

З 1997 року ITERA інвестує кошти в розробку чотирьох газових родовищ у РФ, із яких уже видобуто 10,67 млрд. кубометрів газу; доведені запаси газу в цих родовищах оцінюються в 3,9 трлн. кубометрів. 2000 року планується видобути до 20 млрд. кубометрів газу, а протягом 10 років довести щорічний обсяг видобутку до 70 — 80 млрд. кубометрів газу.

1999 року обсяг реалізації газу компаніями групи становив 60,5 млрд. кубометрів, нафти — 1 млн. тонн. Цього року група планує продати 74 млрд. кубометрів газу.

Крім того, що ITERA — основний оператор поставок «газпромівського» газу в Україну впродовж останніх років, торік групою ITERA укладені десятирічні угоди про поставки газу з держадміністраціями Одеської, Луганської, Донецької і Дніпропетровської областей та їх уповноваженими газоторговими операторами. ITERA також поставляє газ енергогенеруючим компаніям України.

— Володимире Івановичу, при згадці про компанію Itera та її активну співпрацю з «Газпромом» дуже часто, якщо не прямо говорять, то досить прозоро натякають на те, що нібито серед засновників Itera значаться впливові менеджери ВАТ «Газпром»; мовляв, тому для Itera і горить зелене світло на ринку газу. Не могли б ви чітко відповісти: так є серед акціонерів вашої компанії «газпромівці» чи ні?

— Серед акціонерів Itera дійсно немає ані співробітників «Газпрому», ані членів їхніх родин. Справа в тім, що, коли створювалася перша компанія Itera (у Джексонвілі), тоді в неї не було взагалі ніяких відносин із «Газпромом». У той час (1992 рік) ця компанія була просто постачальником продуктів до Туркменистану. І до «Газпрому» вона не мала жодного відношення, як і до газу взагалі протягом перших двох років свого існування.

І потім, давайте об’єктивно подивимося на ситуацію. Коли 1994 року президент тоді ще однієї компанії Itera Ігор Макаров, який очолює сьогодні всю однойменну групу компаній, прийшов до «Газпрому», він і його пропозиції об’єктивно не складали особливого інтересу для «Газпрому». Значно пізніше багато співробітників останнього, напевно, хотіли б стати акціонерами Itera, але на той час засновники компанії вже не хотіли розширювати число акціонерів.

— Чому ж компанію, що працює в СНД, зареєстровано у США?

— Усе пояснюється дуже просто. Для забезпечення поставок великих партій продовольства до Туркменистану, компанії потрібні були кредити. Ані російській, ані компаніям з інших держав СНД ніхто на Заході кредитів не давав і дати не міг з абсолютно зрозумілих причин, тому що тоді ще спільний на теренах СНД карбованець, що називається, котився в прірву... Тому компанію і зареєстрували в Джексонвілі, а її засновниками стали російські, американські громадяни та юридичні особи, а також фізичні особи з деяких інших держав. Під цю компанію був отриманий перший кредит (за нинішніми мірками — зовсім мізерний). Але для маленької ще тоді компанії це була значна сума...

— Але якщо все так логічно, як ви розповідаєте, то чому б не назвати конкретних засновників компанії Itera і в такий спосіб розвіяти всі чутки і натяки з цього приводу?

— Нині відбувається узгодження позицій акціонерів з цього питання і власне йдеться лише про те, хто з них і яким чином має намір оприлюднити цю інформацію. Гадаю, за два-три місяці список акціонерів буде оприлюднено і передано засобам масової інформації, щоб зняти всі запитання з цього приводу.

— І читачі «ДТ» зможуть із ним ознайомитися?

— Зрозуміло, серед перших.

— Чи стане коли-небудь група компаній Itera публічною компанією?

— Звичайно, протягом тих же двох-трьох місяців буде оприлюднений баланс усієї групи компаній. Нині в усіх компаніях групи здійснюється аудит.

— Відомо, що на певному етапі розширення свого бізнесу одна з компаній групи Itera придбала певний пакет акцій ВАТ «Газпром». Чи вигідна ця угода, і що вона дала обом компаніям? І чи не є це для Itera швидше невдалим досвідом?

— Швидше, так, тому що результат цієї угоди для Itera обертається фінансовими втратами. Боюся помилитися, але, здається, компанія з групи Itera придбала невеликий пакет акцій ВАТ «Газпром» — близько 1,3% із пакету, виставленого на продаж і доступного іноземним інвесторам. Акції ці були придбані в період (1998 рік), коли цінні папери ВАТ «Газпром» котувалися досить високо. Сьогодні ж, як ви напевно знаєте, «газпромівські» акції дуже здешевіли. Утім, і збитками це не назвеш. Як говорить один із віце- президентів групи компаній, що ж, почекаємо, доки акції «Газпрому» знову зростуть у ціні, тоді, можливо, і продамо їх.

— І скільки на цьому Itera втратила, якщо оцінювати угоду за нинішніх умов?

— Це легко підрахувати. Як на сьогодні, «втрати» по цій угоді становлять близько 200 тис. Втім, фізично ми цих коштів не втратили. Отже я б із висновками не поспішав.

— Так чи інакше, але тісна співпраця вашої компанії та «Газпрому» провокує розмови про те, що «Газпром» віддає компаніям групи Itera найласіші шматочки російського «газового» пирога, приміром, такі, як вельми продуктивні родовища газу...

— Родовище, про яке найчастіше говорять, є експериментальним і належить до групи Ачимовських родовищ, які розробляє СП «Роспан». Розробка цих родовищ починалася за фінансової підтримки «Газпрому». Але у зв’язку з відомими фінансовими труднощами і значними капітальними витратами, що були потрібні для подальшої розробки, ухвалили рішення виставити контрольний пакет акцій на продаж акціонерам, як того вимагає статут підприємства. Але за того стану речей ніхто з акціонерів не став купувати згадані акції. Itera виявила цікавість до цього пакету.

— Чим вона при цьому керувалася, якщо навіть акціонери відмовилися від цих акцій? Невже всі виявилися «дурніші», ніж Itera?

— Ні, звісно. Просто для розробки родовища потрібні значні витрати, які, вочевидь, ніхто не міг собі дозволити.

Справа в тім, що, хоча пакет цей наша група і купила за номінальною вартістю акцій, але умови його придбання передбачали дуже істотні зобов’язання для покупця. Приміром, погашення величезної (1,3 млрд. рублів за курсом 1:6 на той період) заборгованості по зарплатах, фінансування будівництва конденсатопроводу та багато чого іншого.

— Але чому ж тоді кажуть, що «Газпром» мало не подарував ці акції вашій групі?

— Візуючи відповідний документ, голова правління ВАТ «Газпром» Р.Вяхірєв (а ви знаєте, він висловлюється лаконічно) поставив резолюцію: «Віддати за номіналом». Але віддати — це ж не означає — подарувати. І якщо ознайомитися зі змістом документу, то в ньому усе докладно розписано. Отже, немає ніяких підстав говорити про «щедрі дарунки» «Газпрому».

Не менш складна фінансова ситуація і з іншим родовищем — Губкінським, яке розробляє підприємство «Пургаз». Його засновниками є одна з компаній групи Itera, місцева адміністрація, «Пурнафтогазгеологія». Itera не є єдиним власником цього підприємства, і, більше того, їй навіть не належить ліцензія на розробку цього родовища. У нас немає жодної ліцензії на родовища. І «Газпром» їх теж не роздає, оскільки ліцензії видає відповідний держкомітет РФ. Свого часу, десь у середині 90-х років, багато ліцензій розкупили як особи, так і компанії, які просто очікували попиту на цей товар, сподівалися, що він підніметься в ціні і завдяки перепродажу вони непогано зароблять. Але попит невеликий. І Itera тепер просто розшукує власників таких ліцензій і просто пропонує їм створити СП і розробляти родовища, що її цікавлять.

— Іншими словами, з суто торгуючої, трейдерської компанії Itera фактично перетворилася вже на видобувну компанію, причому оперує вже чималими обсягами газу і нафти...

— Це дійсно так. І обсяги видобутку постійно збільшуються.

— За такої диверсифікаціїі бізнесу оборот компанії, напевно, вражає?

— Неважко підрахувати обіг по операціях із газом. Торік компанії групи продали близько 65 млрд. кубометрів газу за середньою ціною 60 дол. за 1000 кубометрів. От вам і обіг. А зведений обіг по всіх операціях я поки не готовий назвати. Тим більше, що компанія постійно нарощує та розширює свій бізнес. Приміром, не дуже давно Itera стала співвласником золотоносної копальні в Таджикистані «Золотий Схід» (за назвою артілі, що раніше там працювала). Проект обіцяє бути успішним. Так що до названого вище обігу я б додав відсотків 20 по цьому проекту. А стосовно консолідованого балансу по всіх компаніях групи, гадаю, буде готовий десь за місяць—півтора.

— Володимире Івановичу, якщо говорити про газоторговельний бізнес компанії, яку ви представляєте в Україні, то, очевидно, достатнього платоспроможного попиту на «ітерівський» товар немає. Проте Itera, наскільки я розумію, зовсім не збирається йти з України.

— Звичайно, не збирається. Більше того, і ми цим керуємося, ми бачимо, що згодом це буде цілком платоспроможний ринок. Але й сьогодні ми маємо в Україні акуратних партнерів, і нам вдається розраховуватися з тим же Туркменистаном за імпортований звідти в Україну газ. Рівень оплати загалом сьогодні досягає 90%, щоправда, це не тільки кошти. Так що Україна — дуже перспективний партнер для нас. І якби не було додаткових витрат через запровадження митних зборів і в Росії, і в Україні, відпрацьовані нами програми дозволили б нам пропонувати українським споживачам газу ціни, які виявилися б їм, що називається, по кишені.

— Мабуть, Itera стане й оператором «газового» контракту, нещодавно укладеного «Газпромом» і Туркменистаном?

— Ми хотіли б на це сподіватися. І мені здається, що для всіх зацікавлених учасників цього проекту Itera об’єктивно є претендентом номер один. Оскільки мало хто ще має у своєму розпорядженні такий кваліфікований персонал і досвід роботи з такими величезними обсягами газу.

— Чи буде пролонговано угоду про використання газотранспортної магістралі «Газпрому» вашою компанією і на яких умовах?

— Гадаю, що так. Усі умови, як і плату за користування газотранспортною системою, встановлює не «Газпромом», а відповідні держоргани РФ. І, на жаль, для нашої компанії вона встановлена вельми висока — 0,96 дол. за транспортування кожної тисячі кубометрів газу по 100 км газопроводів. Це надзвичайно висока ставка! І для нашої компанії, образно кажучи, це дуже серйозний удар по кишені, тим більше, що ми сплачуємо «Газпрому» «живими» грошима.

— Деякі українські підприємства, котрі, до слова, є значними газоспоживачами (а деякі навіть залишаються боржниками компанії Itera з часів колишніх прямих поставок газу), найближчим часом будуть виставлені на продаж. Чи зацікавлена Itera брати участь у цьому процесі?

— Так, зацікавлена, але, так би мовити, поки загалом. Поки ми не бачимо конкретних підприємств, на яких могли б акцентувати увагу. Ми дуже уважно стежимо за українським ринком, зокрема фондовим, щоб визначити, які підприємства можуть бути приватизовані за умови, що повернення боргів у грошовій формі не відбудеться, для того, щоб при додатковому інвестуванні перетворити їх на рентабельні та прибуткові, як це ми зробили, приміром, із Молдовським металургійним заводом. Ви знаєте, що цей завод практично лежав, коли 1998 року Itera придбала 75% його акцій. У його модернізацію вже вкладено 110 млн. доларів, і сьогодні це підприємство має дуже добрі перспективи.

Нас цікавлять підприємства, які мають гарні господарські зв’язки, в усьому СНД і в державах Європи, які можуть бути постачальниками для наших підприємств. Стосовно українських підприємств — поки ми тільки все зважуємо і поки не маємо конкретних пропозицій по жодному з них.

— Могли б ви прокоментувати ситуацію зі створенням СП між вашою компанією і НАК «Нафтогаз України»?

— Ця тема була предметом недавньої розмови з прем’єр-міністром України Віктором Ющенком. Але поки, на мою думку, немає єдиного чіткого уявлення про те, за якою конкретно схемою працюватиме це спільне підприємство.

— Володимире Івановичу, але ж Itera і так давно присутня на українському ринку газу. Навіщо ж їй ще й головний біль у вигляді СП?

— У даному випадку йдеться про роботу Itera через СП на ринку розподілу газу, а не тільки його оптових поставок. Ми прагнемо, аби продаж нашими компаніями газу в Україні не розцінювався як монополізація якогось окремого сектора. І ми хочемо, щоб продаж газу в Україні був вигідний і Україні, яку в СП представлятиме НАК «Нафтогаз України». Але й наші інтереси мають бути враховані. Одним словом, поки триває досить делікатний процес узгодження вельми делікатних деталей, таких, приміром, як ціна.

— А найпринциповіший момент?

— Це поєднання ціни газу та платоспроможності. Відверто кажучи, у цьому аспекті — найбільша заковика.

— Схоже, ці визначення з площин, що не перетинаються.

— Чому ж? Це — пересічні площини. І Itera у цьому сенсі може допомогти в побудові взаємовигідних товарно-газово-грошових ланцюжків. У цьому плані Itera настільки набила руку, що може й Україні підказати. Так само, як свого часу, приміром, Свердловській області. Адже там платежі були на рівні 23%, коли нам дозволили працювати з цим регіоном. Зараз по багатьох підприємствах платежі становлять 100%. І директори багатьох підприємств уже говорять, що їм вигідніше тепер розраховуватися з нами банківськими коштами, а товар вигідніше експортувати самим. Так що досвід наші компанії мають достатній, і чому б його не використовувати Україні?

— «Газпром» із впертою наполегливістю звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу. Тим часом, чи втрачає при цьому щось сама Itera як оператор усіх газопоставок в Україну?

— Itera втрачає при цьому ринок збуту. Тому що той самий несанкціоновано відібраний «газпромівський» газ потім в Україні пропонується споживачам за демпінговими цінами. А сумлінні продавці внаслідок не можуть продати свій легальний товар. Тому ми підтримуємо проголошену українським прем’єром позицію про подальшу неприпустимість несанк- ціонованих відборів газу. Усі сумлінні учасники ринку газу від цього тільки виграють.

— У разі реалізації «Газпромом» нових газотранспортних проектів, що практично обминають територію України, однозначно скоротиться і прибуток від цих операцій українських газотранспортників та й держбюджету України. Чи позначиться це на прибутках групи Itera? І чи беруть участь компанії вашої групи в газотранспортних проектах «Газпрому»?

— Ніяким чином. Адже фізично українські газомагістралі залишаться, й Україні потрібний буде газ, а Itera його поставлятиме, і в тих обсягах, яких потребуватиме Україна. А можливе скорочення так званого великого транзиту російського газу в Європу до наших компаній відношення не має, тому що ми з Європою в цьому напрямі не працюємо. На жаль... Тому що ринок Європи давно чітко сформований, працювати там можна тільки в секторі, що звільняється або знову з’являється. Зі збільшенням попиту на газ Itera планує працювати й у Європі. Крім того, ми сподіваємося, що Державна дума РФ ратифікує Євроенергохартію, і тоді дуже гостро виникне питання про альтернативні поставки газу; тоді ми змушені будемо, як кажуть, ввійти в цю трубу. Отже, ми дивимося з оптимізмом на можливість постачання нашого газу в Європу, де газоспоживання збільшується, а «Газпром» фізично за нинішнього рівня видобутку газу не зможе задовольнити зростаючий попит. Хоча, звичайно, не може йтися про обсяги, співставні з обсягами експорту газу «Газпромом» як до Європи, так і до СНД. Порівняно з «Газпромом» ми — маленька компанія...

— Судячи із зростаючих обсягів видобутку газу та його реалізації вашою групою, не така вже і маленька...

— Лише перша в Європі, хоч і не перша в Росії. Перший — «Газпром». А в проектах «Газпрому», про які ви говорите, компанії нашої групи участі не беруть.

— Цього року у певний період і в Росії, і в Україні відбулися значні кадрові зміни, зокрема держчиновників, котрі безпосередньо керують галузями ПЕК. І нові люди ще не зовсім зміцнили свої позиції. Як ви гадаєте, наскільки така непевність і кадрові перипетії впливають на суто комерційні інтереси, зокрема ваших компаній? І наскільки правдиве твердження, що угода про СП із НАК «Нафтогаз України» не підписана дотепер через непевність статусу керівництва того ж НАКу?

— Гадаю, це не причина. Про принципові нюанси цієї теми я говорив вище. Стосовно ж компаній нашої групи, то Itera працювала й працює в різноманітних умовах, у тому числі і політичних, і вона за суттю своєї діяльності корисна практично будь-якій владі, будь-якому режиму у всіх державах, де провадить свій бізнес. Проте кожній нормальній людині зрозуміло, що періоди непевності — не кращі часи для всіх бізнесменів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі