Перманентна цінова гонка на тлі розгортання інвестиційної кризи. Про що свідчать структурні процеси в економіці України - Економіка - dt.ua

Перманентна цінова гонка на тлі розгортання інвестиційної кризи. Про що свідчать структурні процеси в економіці України

15 липня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №27, 15 липня-29 липня

Макроекономічні події поточного року характеризуються значними структурними зрушеннями як у розподілі доходів між населенням, державою і підприємствами, так і в розподілі прибутків між різними видами діяльності...

Макроекономічні події поточного року характеризуються значними структурними зрушеннями як у розподілі доходів між населенням, державою і підприємствами, так і в розподілі прибутків між різними видами діяльності.

Якщо в січні—травні 2004-го наявні доходи населення становили лише 55,8% від ВВП, то за аналогічний період поточного року — 65,9%. Відповідно, витрати населення на купівлю товарів і послуг разом з натуральними трансфертами досягли 74,6%, а споживчий сегмент внутрішнього попиту, за нашими оцінками, перевищив 84% ВВП.

При цьому наші громадяни стали ощадливішими й частину доходів не витратили, що привело до підвищення рівня заощаджень у їхньому наявному доході з 1,7 до 10,1%1.

Постає запитання, за чий рахунок домогосподарствам дісталася така величезна частина національного пирога?

Офіційна статистика ще не скоро дасть відповідь на це запитання. Тому спробуємо знайти її самотужки, аналізуючи доходи підприємств.

Недавно з’явилися дані про фінансові результати великих та середніх підприємств України в розрізі видів економічної діяльності, зокрема дані про прибуток до оподатковування і після (чистий прибуток). Судячи з них, рівень чистого прибутку відносно ВВП не зменшився. Однак чистий прибуток, як відомо, проходить фазу розподілу, тому незмінність його рівня відносно ВВП ще не означає, що незмінним залишився і рівень доходів, котрі залишаються на підприємстві. Особливо цього року, коли до бюджету надходить дедалі більше доходів від державної власності. А збільшення частки ВВП, яка перерозподіляється через держсектор, і значне зростання державних індивідуальних та колективних послуг сигналізують про те, що саме нефінансові корпорації стали тим основним донором, який і поповнив доходи домогосподарств. Слідом за ними в цьому рейтингу йде і сама держава, яка скоротила свою участь у капіталоутворенні.

Однак спочатку розгляньмо, як шокові зміни в законодавстві зі зняттям численних пільг, цінові битви та інші колізії позначилися на фінансових результатах підприємств різних видів діяльності (за підсумками перших чотирьох місяців року). Чи справді мали підстави побиватися через збитки дехто з учасників ринку, які виявили особливу активність у підвищенні цін?

З таблиці видно, що в умовах відносно низького реального зростання виробництва (за нашими оцінками, воно було трохи нижчим зростання ВВП) в економіці відбулося непогане номінальне зростання прибутку — як чистого, так і до оподатковування.

І коли в будівництві скоротилися і виробництво, і прибуток, то в таких галузях, як виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, а також у металургії та обробці металу зниження обсягів виробництва супроводжувалося досить динамічним зростанням фінансових результатів (чистого прибутку — у 2,1 разу в перших і на 35% — у других). Щоправда, в металургів виросли й збитки збиткових підприємств, тому сальдований фінансовий результат збільшився лише на 6,5%, а в реальному обчисленні знизився. Чого не скажеш про нафтопереробників, у яких сальдовані доходи зросли в 1,8 разу. І не дивно, адже ціни виробників у цьому виді діяльності стабільно випереджали зростання цін на імпортовану сиру нафту, що наочно видно на графіку 1.

Співвідношення прибутку нетто до прибутку брутто в зазначених галузях змінилося ненабагато. Це означає, що цьогорічні податкові зміни не стали для них фактором зниження чистих прибутків.

Загалом на підприємствах, які звітують про свої фінансові результати, співвідношення прибутку до і після оподатковування змінилося лише на один процентний пункт, хоча для окремих виробників відхилення виявилося значним.

З усіх видів діяльності в найгіршому становищі, з погляду зростання чистого прибутку та зміни його співвідношення з прибутком брутто, опинилося машинобудування. Тобто саме та галузь, яка належить до високо- й середньовисокотехнологічного сегмента ринку й тому потребує найбільшої підтримки. Але це якщо справді виходити з пріоритетів підвищення конкурентоспроможності економіки...

Незважаючи на триваюче зростання виробництва (111,9%), чистий прибуток у машинобудівників номінально виріс лише на 12% (отже, в реальному обчисленні, з урахуванням зростання цін виробників, скоротився на 8,2%), а його співвідношення з прибутком до оподатковування знизилося з 89,8 до 81,8% за середнього по економіці рівня — 83,6%. Через цей дисбаланс єдиним способом підтримки рентабельності машинобудування стає підвищення цін, у чому досягли успіху інші учасники ринку. Особливо ті з них, хто через ціновий механізм, не обтяжуючи себе нарощуванням виробництва, перетягнули на себе прибуток менш беручких партнерів, позбавлених можливості відповісти їм у той же спосіб.

Так, за період із грудня 2003-го по травень 2005-го в ціновій гонці особливо процвітали виробники коксу й продуктів нафтопереробки (див. графік 2), які тепер, незважаючи на скорочення виробництва, навіть подвоїли свій чистий прибуток. Але цього року їх зуміли обігнати видобувачі неенергетичних матеріалів. Лише за п’ять місяців року вони підвищили ціни в 1,6 разу, що дало змогу замість торішніх чистих збитків заробити 1,3 млрд. грн. чистого прибутку.

Подорожчання сировини погіршує і структурні характеристики економіки. Так, за даними Держкомстату України, у січні-квітні ц.р. у структурі реалізованої продукції підприємствами видобувної та обробної промисловості сировинна складова збільшилася до 70,2% (проти 68,4% за аналогічний період минулого року), а в загальному обсязі виробництва відбулася деіндустріалізація і скорочення частки високотехнологічного сегмента.

У товарному експорті рівень високотехнологічної складової знизився до 1,9%, тоді як низькотехнологічної та середньонизькотехнологічної зріс до 77%.

Висока динаміка поповнення бюджету, зростання бюджетних витрат на оплату індивідуальних та колективних послуг і скорочення капітальних витрат дають підстави припустити, що саме остання складова стала другим вагомим джерелом стрибка рівня наявних доходів населення. Виплати громадянам відсунули на другий план такі прозаїчні речі, як упровадження інновацій і капітальне будівництво.

У результаті структурних зрушень уповільнилося, а в деяких видах виробництва (особливо інвестиційно-орієнтованого) — припинилося зростання інвестиційного попиту, що одночасно зі зниженням активності держави звузило цей ринок і його роль в економічному розвитку.

Яскравим індикатором входження України в інвестиційну кризу є спад у будівництві, який посилюється з кожним місяцем. Він неминуче призведе до подальшого уповільнення загальноекономічної динаміки з усіма наслідками.

Внаслідок революційного наскоку в нарощуванні доходів домогосподарств купівля товарів і послуг населенням номінально зросла на 31,4% (п’ять місяців 2005-го до п’яти 2004-го). Як відповіли на нього вітчизняні виробники? Не маючи необхідної кредитної й інвестиційної підтримки, вони виявилися не в змозі підсилити динаміку адекватно попиту, навпаки, виробництво деяких видів споживчих товарів скоротилося. У травні проти квітня підприємства харчової промисловості мали нульовий приріст, а проти травня минулого року приріст становив лише 10,9%. Як наслідок, імпорт споживчих товарів збільшився в 1,7 разу (продовольчих — на 69%, непродовольчих — на 73%).

З одного боку, спостерігається зниження рівня національних заощаджень і одночасно — рівня їхньої капіталізації (тому що зростаючі заощадження населення капіталізуються погано), з іншого — зростає імпортна складова на внутрішньому споживчому ринку.

Отже, що ми маємо на середину 2005 року? По-перше, структурне зрушення в доходах, що призвело до зміни споживчої та інвестиційної складової у внутрішньому попиті, яка, в свою чергу, може ще погіршити загальноекономічну динаміку не тільки в поточному, а й у наступному році. По-друге, змінилася структура доходів підприємств у розрізі видів діяльності, що знижує і без того слабке інвестування високотехнологічних виробництв і призводить до негативних структурних зрушень у виробництві й експорті. По-третє, лідерами за динамікою прибутків є підприємства, які нарощують ціни, а не виробництво.

Усе це — індикатори неблагополуччя в економічній політиці, недосконалості законодавчої бази в частині недопущення неринкових способів підвищення цін. Економіка України втягується в перманентну цінову гонку на тлі інвестиційної кризи, що розгортається, і наслідки цих процесів для країни можуть виявитися далеко не радісними.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво