Переселення Власний будинок став не лише втіленням давньої мрії, а й вигідним вкладенням коштів

До кінця ХІХ століття заміське житло вважалося елітарним і було доступне аристократам, поважним городянам або вищому духівництву. На початку XX століття з розвитком у дореволюційній Росії дачного будівництва, зі створенням дачних селищ і початком типової дачної забудови таке житло міг собі дозволити і середній клас — викладачі й службовці. Масове дачне будівництво задовольнило всі верстви населення: забезпечені громадяни отримували або, як правило, винаймали на літо особняк з обслугою, гарячими обідами й роялем, менш забезпечені задовольнялися простим одно-двокімнатним будиночком у селі, на березі річки.

У радянські часи навіть у селах намагалися будувати безликі багатоповерхівки. Проте партійна еліта активно обзаводилася заміськими котеджами й особняками, скромно іменуючи їх дачами.

У 90-х роках на пострадянському просторі розпочався справжній дачний бум. Сотні тисяч городян кинулися отримувати ділянки і будувати на них найрізноманітніші будівлі — від мініатюрних однокімнатних будиночків до палаців, які не поступаються царським резиденціям.

На межі тисячоліття в Україні з’явився попит уже не просто на окремі заміські будинки, а на котеджні селища, на ще зовсім недавно екзотичні види житла — таунхауси і садиби.

Без Фонду фінансування будівництва можна обійтися

Сьогодні заміське індивідуальне житло стає дедалі популярнішим. Причому котедж або особняк сприймається вже не лише як літня резиденція, а як постійне місце проживання. Відповідно до соцопитувань, 53% громадян України віддали б перевагу своєму будинку за містом, а не квартирі у багатоквартирній будівлі.

За оцінками провідних експертів у галузі нерухомості, ринок заміського житла сьогодні — найперспективніший в Україні. Фахівці заявляють про те, що цей ринок входить у новий етап розвитку — із «купівельного» він перетворюється на «ринок пропозиції». Така ситуація веде до досить жорсткої конкуренції об’єктів, що лише на руку споживачеві: якість будинків поліпшується, а пропозиції урізноманітнюються. Протягом найближчих років попит на котеджі й особняки в Україні тільки збільшуватиметься, а ціни на них, відповідно, зростатимуть. Тому побудований сьогодні власний будинок, може стати не лише втіленням давньої мрії, а й дуже вигідним вкладенням коштів.

Цікаво, що особняки-палаци початку 90-х відходять у минуле. На думку спеціалістів, площа будинків у містечках з котеджів і особняків щороку зменшується і сьогодні становить 250—350 кв. м. При цьому 60% вітчизняних покупців цікавлять будинки не більше двох поверхів із площею прибудинкової ділянки від 15 до 40 і більше соток.

На думку експертів з нерухомості, зміни в законодавстві України на межі 2005—2006 років призвели до того, що сьогодні і для будівельних компаній вигідніше й дешевше зводити одноквартирні будинки або котеджні селища, ніж багатоповерхівки у спальних районах. Адже для будівництва індивідуального житла немає необхідності залучати Фонд фінансування будівництва, який, відповідно до нових змін у Законі України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», необхідний при будівництві багатоповерхівок і, природно, веде до зростання цін на житло в багатоповерхових будинках.

Європейський вибір

Однак не лише стрімке зростання цін на квартири сприяє розвитку будівництва і купівлі власних заміських будинків. Змінюється уявлення про комфортне житло у заможних людей і середнього класу. Дедалі більше наших співвітчизників замислюється про переваги свого заміського будинку.

По-перше, це можливість відокремитися від сусідів, здатних спантеличити вас несподіваним потопом або галасом нічної гулянки, здобути незалежність від горезвісних РЕПів і ЖЕКів, бачити за дверима доглянутий сад, а не брудний темний під’їзд з обшарпаним скрипучим ліфтом.

По-друге, жити у своєму будинку — означає прокидатися під спів птахів і шелест листя, а не під гуркіт моторів і гамір сусіднього ринку, вдихати пахощі квітів, а не чад вихлопних газів і сморід переповнених сміттєвих контейнерів під вікном, милуватися гаєм або морським прибоєм, а не сірими стінами сусідніх «хрущовок» чи місячним пейзажем довгобуду.

По-третє, заміське житло дає можливість щодня відчувати привабливість відпочинку на природі — із шезлонгом або гамаком під деревом, з мангалом, сніданком або вечерею під відкритим небом.

Нарешті, свій будинок — це свобода вибору. Якщо можливості перепланувати квартиру в багатоповерховому будинку жорстко обмежені, то власний будинок можна спочатку придбати або побудувати за індивідуальним проектом, передбачаючи можливість розширення — додавання нових «модулів».

Межа між містом і областю сьогодні поступово стирається. Закони ринку диктують бурхливий розвиток інфраструктури передмістя — магазинів, кафе, сфери послуг, а в перспективі — дитячих садків і шкіл. Зростає кількість приватного автотранспорту, а результатом конкуренції транспортників є майже миттєва поява нових маршрутів у передмістя, які розбудовуються.

Фахівці прогнозують, що вже найближчим часом забезпечені люди переміщатимуться в передмістя, оселяючись у власних котеджах, особняках і садибах, як це відбувалося в Європі і Сполучених Штатах ще півстоліття тому.

Один у полі
не селище

З 2004—2005 років дедалі більшої популярності почали набувати котеджні селища, які мають багато незаперечних переваг перед неорганізованою забудовою. Це і створення певного життєвого середовища, в якому можна почуватися безпечно й комфортно, і наявність єдиного плану забудови, який гарантує, що поруч із вашим будинком не з’явиться раптом промисловий об’єкт, і, нарешті, інфраструктура відпочинку і побуту, яка дає змогу отримувати максимум зручностей.

Заміські поселення відрізняються одне від одного ступенем централізації їхнього проектування та облаштованості. Є селища з єдиним планом забудови, певним набором будинків, які споруджуються силами однієї фірми під єдиним керівництвом. Цей тип селищ характеризується наявністю високотехнологічної інфраструктури, що включає сучасні засоби зв’язку, оплачувані ще на стадії купівлі котеджів. В інших випадках майбутні мешканці самі вибирають собі і проект, і фірму, яка його реалізує. Проте всі види котеджних селищ гарантують наявність комунікацій, які, при проведенні їх до одиночного заміського будинку стануть просто «золотими».

Безпека — ще одна перевага котеджних селищ. Обов’язковий атрибут більшості з них — власна служба охорони або підрозділ однієї з охоронних фірм.

За європейськими мірками, котеджним селищем вважається комплекс із 30—50 житлових будівель, що має не лише набір комунікацій, а й дитячі майданчики, місця для прогулянок і відпочинку, господарські служби тощо.

У Росії в останні роки зріс інтерес до великих котеджних селищ у 150—200 будинків. Їхні жителі значно заощаджують на щомісячних платежах за інфраструктуру. Комунальні послуги дорожчають, відповідно, у селищі на 50 будинків вартість обслуговування зростатиме набагато швидше, ніж у селищі на 200 котеджів. Нарешті, у великих селищах краще розвивається сфера послуг, з’являються вже не лише магазини та майстерні, а й школи, дитячі садочки. Мабуть, така сама тенденція невдовзі дасть про себе знати і в нашій країні.

Таунхаус —
вибір ощадливих

Останнім часом на ринку індивідуального житла України з’явилася така новинка, як таунхауси — зблоковані котеджні секції з окремим входом і невеличкою ділянкою землі для кожного власника.

Найбільш вдалим місцем розташування таунхаусів є віддалені від центру райони міст або ж, навпаки, ділянки в історичному центрі міста, де існують жорсткі обмеження висотності будівництва.

Таунхаус можна розглядати як щось середнє між звичайною квартирою і заміським будинком, який поєднує їхні переваги. Недарма цей вид нерухомості такий поширений у Європі.

Статус таунхауса — квартира. При цьому повна ізольованість і незалежність від сусідів, наявність окремого входу і прибудинкової території наближають таунхаус до поняття приватного особняка.

Ціни за квадратний метр у таунхаусах помітно нижчі, ніж на квартири, але через велику площу загальна вартість таунхауса порівнянна з цінами на житло бізнесу-класу. За оцінкою експертів з нерухомості, це хороша можливість не лише придбати власне житло в місті, а й здійснити прибуткові інвестиції. У Підмосков’ї для подальшого здавання в оренду купується до 20% житла такої категорії.

Найпопулярніші котеджі —
у Києві і в Криму

Будівництво котеджних селищ сьогодні найшвидше йде у передмісті Києва. За оцінкою фахівців із нерухомості, лише 2005 року під Києвом з’явилося близько 10 нових котеджних містечок. Через три-чотири роки їхня кількість збільшиться вдвічі.

Свої прогнози експерти складають відповідно до розвитку аналогічного ринку у Підмосков’ї. Ринок заміської та міської нерухомості Києва відстає від московського років на п’ять. Тому, оцінюючи перспективи ринку котеджних містечок під Києвом, фахівці орієнтуються на московські показники.

Другий за популярністю регіон розвитку котеджного будівництва — Крим. Тут найпопулярнішими серед покупців є два варіанти розміщення: або на березі моря з власним пляжем чи поруч із береговою смугою, або в гірських районах, передгір’ях із їхньою унікальною природою.