Пенсійно-іпотечні гібриди - Економіка - dt.ua

Пенсійно-іпотечні гібриди

25 листопада, 2011, 13:23 Роздрукувати Випуск №43, 25 листопада-2 грудня

Система недержавного пенсійного забезпечення може поповнитися надто ризикованим видом інвестфондів.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Одна зі свіжоспечених законодавчих ініціатив, що дуже оперативно пройшла перше читання в парламенті, пропонує впровадити у систему недержавного пенсійного забезпечення ще один вид інвестиційних інститутів — фонди банківського управління (ФБУ). Вітаючи розвиток таких структур, доводиться зазначити, що ризики, з якими пов’язана їхня діяльність, занадто високі для настільки чутливої сфери, як пенсійні накопичення.

Не секрет, що наш парламент, як правило, нікуди не поспішає. Однак іноді деякі закони починають проходити етапи законотворчого процесу зі швидкістю, від якої перехоплює дух. 2 вересня ц.р. народні депутати Володимир Поляченко (не чужий холдингу «Київміськбуд») і Віталій Хомутиннік (голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики) внесли до парламенту законопроект №9093 «Про фонди банківського управління». І вже 23 вересня Верховна Рада прийняла його в першому читанні. Оскільки строк подання поправок до другого читання минув, у будь-який момент можна очікувати прийняття закону в цілому.

З пояснювальної записки до законопроекту можна довідатися, що він спрямований на «подальше розширення можливостей соціального забезпечення населення України, розширення досвіду будівництва житла за рахунок залучених коштів, а також досвіду використання механізмів і апробованих моделей недержавного пенсійного забезпечення». У тій самій пояснювальній записці зазначено, що «протягом десятирічного успішного функціонування фондів банківського управління до зазначених фондів залучено понад 440 млн. грн. Діяльність фондів банківського управління постійно забезпечує дохідність, що перевищує інфляцію у державі в середньому на 4—5%. Середній розмір додаткової пенсії досяг рівня, що перевищує 2 тис. грн. Зростання кількості осіб, які мають пенсійні або дитячі рахунки в системі ФБУ, збільшення накопичень на таких рахунках, а також зростання розміру пенсійних і цільових виплат свідчать про зміцнення довіри населення до соціальної політики держави, зокрема, до такого її механізму, як фонди банківського управління».

Нині термін «фонди банківського управління» асоціюється, зрозуміло, з «Київміськбудом», де ці установи функціонують за спеціальним законом, свого часу ухваленим під цю конкретну компанію. Їхній досвід і запропоновано поширити нині на всю країну, фактично вбудувавши фонди банківського управління в існуючу систему недержавних пенсійних фондів (НПФ).

«Київміськбуд», як зазначено на його сайті, — це група з 97 компаній. Рух фінансових потоків між цими компаніями, структура активів кожної з них на конкретний момент часу — не дуже зрозумілі. Те, що «Київміськбуд» хоча б реально забезпечує людей квартирами, — безумовно, дуже позитивний факт. Однак у житловій частині схема роботи компанії з населенням базувалася на одиниці «Одін» («одиниця інвестування»), методика розрахунків якої незрозуміла. Якщо перейти до пенсійної частини, то неясно, яка саме кількість людей і протягом якого часу отримують додаткову пенсію понад 2000 грн. на місяць з фондів управління «Київміськбуду»? Які внески робили ці люди і в які роки, щоб одержувати таку пенсію? Детальної публічної статистики з цих питань немає. Тому поки що дуже передчасно стверджувати, що «пенсійний» досвід «Київміськбуду» гідний того, щоб бути поширеним на всю країну як приклад для наслідування.

Доступна, щоправда, консолідована статистика Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг про діяльність фінансових компаній у ринковому сегменті залучення коштів фізичних і юридичних осіб під операції з нерухомістю. Як відомо, є дві групи відповідних операцій фінансових компаній.

У першій з них — фондах фінансування будівництва житла — сумарний обсяг залучених активів з початку 2009 року поступово, але постійно знижується з приблизно 8 млрд. грн. до позначки в 7 млрд. грн.

У другій групі — фондах операцій з нерухомістю (цей ринок набагато менший від попереднього) — наприкінці 2010-го — на початку 2011-го відбувся колосальний обвал. Сумарні залучені активи фізосіб упали з приблизно 60 млн. грн. до 43 млн., а юридичних — з 77 млн. до 8 млн. грн. Тобто практично всі юрособи з цього ринку вийшли.

Якщо це такий привабливий сегмент ринку, то чому з нього тікають гроші та у нього треба заганяти пенсійні накопичення громадян?

Імовірно, законопроект №9093 є спробою переломити зазначену тенденцію. Але ж її ключова причина полягає в надмірному спекулятивному зростанні цін на житло до кризи та їх нинішньому завищенні (навіть з урахуванням падіння, яке відбулося). Коли ціни на нерухомість повернуться до більш адекватних значень, тоді люди й повернуться на цей ринок. До об’єктивного повернення ринкової вартості житла на нормальний рівень державі взагалі не слід якось втручатися в ситуацію, бо таке втручання означатиме підтримку спекулятивного рівня цін.

Законопроектом запропоновано дозволити масове створення пенсійно-іпотечних гібридів, у тому числі під таку ідеологію: оскільки кредитувати без початкового внеску будівництво житла для банків надто ризиковано, то треба створити механізм поступового накопичення цього початкового внеску. Мета правильна, чого не можна сказати про запропоновані методи її досягнення.

Законопроектом запропоновано впровадити у систему недержавного пенсійного забезпечення (до якої і так є питання стосовно гарантій накопичення і збереження заощаджень) чужорідну їй гібридну інституцію — ФБУ. Ідеологічно НПФ — це за своєю природою консервативні установи. Для них надійність має бути важливішою за високу дохідність. Держава забороняє їм грати у високоризиковані спекулятивні ігри. Для любителів ризикованих спекуляцій існують інвестиційні фонди, які мають право задекларувати і дуже агресивну ризиковану стратегію (хоча деякі обмеження з інвестування існують і для останніх).

Ухвалення законопроекту №9093 провокує непередбачувані в плані наслідків ігри з пенсійними та іпотечними активами. Основний його сенс полягає в тому, щоб масово впровадити ФБУ в систему недержавного пенсійного забезпечення. Однак при цьому для таких фондів (у тому числі й тих, які працюють з пенсійними накопиченнями) скасовуються усі вимоги щодо надійності активів, установлені сьогодні для НПФ. Працюватимуть ФБУ фактично за власними «правилами, положеннями, інструкціями, методиками та іншими внутрішніми документами, які не підлягають додатковому узгодженню і реєстрації в будь-яких державних органах». У тому разі, якщо ФБУ зав’язнуть у сумнівних спекуляціях і почнуть банкрутувати, це дискредитує всю систему недержавного пенсійного забезпечення. І взагалі, коли на одному ринку працюватимуть суб’єкти з абсолютно різними за ступенем жорсткості правилами інвестування активів, це зовсім не схоже на рівноправність і забезпечення державою чесної конкурентної боротьби.

При цьому автор зовсім не є супротивником високоризикованих компаній і інвестицій у них. Вони цілком мають право на існування. Просто вони мають бути відділені від соціально вибухонебезпечних сегментів суспільного життя, зокрема таких, як масове забезпечення громадян житлом і пенсіями. А їхні клієнти зобов’язані добре усвідомлювати, що це за своєю ідеологією — значно більш високоризиковані компанії, і за пенсійні накопичення в них ніхто не відповідає.

Механізми ж накопичення початкового внеску для придбання житла справді необхідні. Однак навіщо для цього створювати фактично безконтрольні спекулятивні гібриди? І навіть якщо умовно припустити, що початковий внесок у такому гібриді буде накопичений, то де гарантія, що банки потім прокредитують решту вартості житла?

Ніякий новий «закон про гібриди» для вирішення цього завдання в комплексі взагалі не потрібен. Усе можна зробити набагато простіше в межах звичайного діючого банківського регулювання вже існуючої системи, вимог до комерційних банків. Наприклад, було б цілком достатньо невеликого доповнення до діючого Цивільного кодексу України про те, що:

— запроваджуються п’ятирічні поповнювані депозитні вклади без права їх дострокового розірвання і з обов’язком вкладника поповнювати їх за графіком;

— після закінчення строку депозиту він спрямовується виключно на початковий внесок на придбання житла, однак цей самий банк, у якому відкрито депозит, зобов’язаний видати кредит на відсутню частину вартості житла. Зрозуміло, гранична вартість житла, інші його характеристики, а також відсоткові ставки за депозитом і майбутнім кредитом обумовлюються і фіксуються банком та його клієнтом одразу ж.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво