ОСТАННЯ НАДІЯ ОЛІГАРХІВ - Економіка - dt.ua

ОСТАННЯ НАДІЯ ОЛІГАРХІВ

3 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 3 листопада-10 листопада

Нарешті Росія убезпечила себе від поганих менеджерів українського газового ринку й низької дисципліни платежів, яка склалася в нашій країні...

Нарешті Росія убезпечила себе від поганих менеджерів українського газового ринку й низької дисципліни платежів, яка склалася в нашій країні. Тепер несанкціонований відбір газу з трубопроводів вважатиметься крадіжкою у бюджету, а не російського «Газпрому». А неповна оплата спожитого газу стане не питанням відносин приватних компаній, а знов-таки питанням відносин двох держбюджетів — російського й українського.

Якщо платежі за газ залишаться на нинішньому рівні, то щорічно борг України перед Росією збільшуватиметься на 600—800 млн. доларів США. Це велике навантаження на бюджет. Дуже схоже, що ініціатива Президента Кучми залучити Росію до управління (а отже, володіння) українськими магістральними газопроводами націлена на компенсацію газового боргу пакетом акцій цих газопроводів з тим, щоб мати запас часу для реорганізації системи збору платежів за газ із метою їхнього підвищення. Тому допуск «Газпрому» до власності українських магістральних газопроводів є справою часу. Тільки- но це станеться, РАТ наведе порядок у системі обліку й транзиту природного газу. Буде виключено можливість нелегального експорту газу з України до Центральної Європи, що був основною статтею доходу більшості українських олігархів.

Наближення «Газпрому» впритул до української газотранспортної системи символізує загальне посилення економічної присутності росіян в Україні. Ця присутність спостерігається в нафтовій, хімічній та алюмінієвій промисловості, у виробництві труб, в авіа- та машинобудуванні. Зараз росіяни є найімовірнішим джерелом інвестицій в українську економіку. На відміну від західного капіталу, вони не бояться існуючого в нашій країні несприятливого підприємницького клімату, бо самі проходили становлення і діють у ще складніших умовах. Зате вже сьогодні російські менеджери мають більш просунуті управлінські й фінансові технології. Досить сказати, що на даний момент у російську економіку залучено 40 млрд. доларів проти трьох із половиною, залучених в українську. І це не наслідок різниці в розмірах території.

Необхідність відновлення економічної кооперації між українськими й російськими підприємствами в ряді галузей є необхідною умовою участі обох економік у світовому ринку. Для капіталу це не порожні балачки. Російські компанії мають намір взяти участь у конкурсах з приватизації всіх великих українських підприємств. І вони готові платити Українській державі реальні гроші.

Грошова приватизація найліквідніших українських підприємств буде другим і останнім ударом по вітчизняних фінансово-політичних групах, для яких власна виробнича діяльність не є істотним джерелом прибутку. Неформальний контроль над підприємствами з великим пакетом державних акцій, зокрема, за допомогою поставок газу й електроенергії та одержання натомість продукції підприємств за заниженими цінами, і досі залишається інструментом заробітку для певних українських фінансових груп. Отож, для них єдиний засіб зберегти свій вплив у країні та джерела прибутку — це взяти участь у приватизації державних підприємств нарівні з іноземними інвесторами. Проблема в тім, що підприємств продається багато, а претендують на них більш заможні російські й західні компанії. Український капітал у принципі слабший за російський і західний, і в нього забракне коштів змагатися з такими конкурентами на такому великому полі. 9 мільярдів гривень від приватизації наступного року — сума більш ніж реальна. Але не для вітчизняних фінансових груп.

Перед українськими олігархічними групами сьогодні стоїть завдання зберегти контроль над кращими підприємствами й витратити при цьому на приватизацію якнайменше грошей. Схема вже відпрацьована — це приватизація підприємства під інвестиційні зобов’язання. І зараз нам слід очікувати активної кампанії, котра лобіюватиме інвестиційні зобов’язання як пріоритетну умову приватизації держпідприємств, відсуваючи на другий план вартість держпакету акцій і зобов’язання погасити борги підприємства. Суть приватизації підприємства під інвестиційні зобов’язання полягає в тому, що підприємство продається за невелику суму реальних грошей і зобов’язання інвестора вкласти велику суму в розвиток підприємства.

Наявність великих інвестиційних зобов’язань в умовах приватизаційного конкурсу є важливою для зацікавлених осіб з двох причин.

Перша — це відлякування західних конкурентів, які в принципі не розуміють, як, довівши свою нездатність управляти підприємствами, чиновник може розповідати інвесторам, куди й у яких обсягах направляти інвестиції.

Друга причина — необхідність здешевити покупку державних акцій підприємства під приводом того, що в інвестора мають залишитися гроші на інвестування придбаного підприємства.

Нинішня приватизація Запорізького алюмінієвого комбінату — рубіж для українських олігархів. Якщо їм вдасться пролобіювати приватизацію ЗАлКу під інвестиційні зобов’язання, отже, їм вдасться відрізати від приватизації російських і західних конкурентів, заощадити гроші і, головне, створити прецеденти зручної для себе приватизації інших привабливих підприємств. З цією метою в електронних ЗМІ вже розгорнуто кампанію, що пропагує відсікання іноземних інвесторів від приватизації дохідних підприємств і передачу цих підприємств українському капіталу. Це, природно, пояснюється необхідністю захистити національні інтереси України, але не вказуючи, в чому саме ці інтереси полягають.

Приватизація Запорізького алюмінієвого комбінату — тестова ситуація для України з точки зору західних інвесторів. Захід дуже болісно реагує на часту зміну нормативного поля й зокрема — на зміну умов приватизації підприємства вже після її початку. З дня на день очікується поява у Верховній Раді проекту закону про особливості приватизації Запорізького алюмінієвого комбінату. Якщо це станеться, Україні не бачити західних інвесторів, які готові й заплатити за пакети акцій приватизованих підприємств, і принести на ці підприємства реальні інвестиції та хороше управління. У такому випадку програму приватизації майбутнього року можна буде вважати зірваною. Більш того, різко погіршиться імідж України в очах західних урядів, а також експертних та ділових кіл. А це фактично перекреслює надії на поновлення зовнішнього кредитування країни, бо прийнята в усьому світі прозора грошова приватизація є однією з умов підтримки України цивілізованим світом.

Уряд, поза сумнівом, може залучити 2001 року 9 млрд. гривень від приватизації. Для цього потрібно виконати одну просту умову: не вірити в інвестиційні обіцянки, особливо великі — в сотні мільйонів. Держава повинна вимагати від інвесторів максимальну суму реальних грошей за пакети акцій, що продаються, і рекомендувати інвесторам компенсувати борг приватизованих підприємств перед бюджетом.

Немає сумнівів, що державні органи приватизації зіткнуться із сильною протидією з боку багатьох громадських і політичних сил, ділових кіл. Адже приватизація ліквідних підприємств під інвестиційні зобов’язання — це остання надія українських олігархічних груп. Перший заступник голови ФДМ фактично натякнув, що Фонд зазнає тиску, спрямованого на зміну умов приватизації Запорізького алюмінієвого. Зрив грошової приватизації ЗАлКу, швидше за все, спричинить збитки для держави як у момент продажу пакету акцій цього підприємства, оскільки бюджет недоотримає частину можливого прибутку, так і в майбутньому, адже інвестиційні зобов’язання часто не виконуються, а підприємство виводиться «у тінь». Від того, чи подолає уряд опір українських фінансових груп, які хочуть заощадити на країні, залежать успіх програми приватизації, економічної програми Президента та поява на українських підприємствах ефективного власника.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво