ОПЕРАЦІЯ «ВРОЖАЙ»

Поділитися
Пам’ятаєте давній фільм-казку, у якому нічна варта сповіщала громадян: «Чесні люди лягають спати.....

Пам’ятаєте давній фільм-казку, у якому нічна варта сповіщала громадян: «Чесні люди лягають спати... Злодії та розбійники виходять на роботу...»? Так от, застаріла казочка. Нині і вдень, і вночі тягнуть. Особливо хліб, коли достигне. Це, схоже, стало видовою особливістю гомо- постсовєтікуса. Торік законними, напівзаконними, а то й зовсім незаконними способами з Херсонщини вивезли ледь не половину врожаю. Потім, звісно, закуповували. Чи то в Югославії, чи то в Казахстані. Подейкують, що нашу, херсонську, пшеничку днів так зо п’ять по морях-океанах повозили, та нам же й привезли. Втричі дорожчу.

Так це чи ні — стверджувати не беруся. А ось те, що пшениця — шматочок ласий, годі й казати. Як тут не вкраяти? І крають. Приміром, в одному із сіл Білозерського району Херсонщини керівництво тишком-нишком вкраяло і спробувало вночі вивезти «крихти» у 30 тонн. Природно, за готівку без будь-якої каси і за підробленими документами. У даному випадку любителям свіжого хліба не пощастило: зерно опинилось на елеваторі, а голова і головбух — під вартою. Не врахували, бідолашні, що ще на старті жнив силові структури області розпочали операцію «Врожай».

Мабуть, вже й не згадаєш, кому належить фраза, яка стала крилатою, про чотири херсонські моря: Чорне, Азовське, рукотворне Каховське і золоте хлібне. За всієї своєї банальності, колись ця формула мала під собою грунт: Херсонщина справді була житницею країни. Збирали тоді понад два мільйони тонн зерна, а в рекордні роки — до трьох мільйонів. Рекорди, не секрет, кувалися суто більшовицькими методами і розмахом — область розорали аж до узбіч шляхів. Однак золоте колосся справедливо красувалося на емблемі Херсона.

Зміліло хлібне море. Значні острови роками не ораної землі стали невід’ємною частиною ландшафту. Тільки за офіційними зведеннями торік не оброблялося понад 66 тисяч гектарів. Скільки тисяч га перейшло в ранг цілинних і перелогових земель не за звітом, а фактично — про це навряд чи хтось знає. Минулої осені, скажімо, спостерігався істотний різнобій (назвемо це так) в поглядах чиновників про кількість засіяних гектарів. У чому вони були одностайні, то це в тому, що виявилося цих гектарів значно менше, ніж намічалося. За таким же сюжетом будувалися зведення про озимину, що перезимувала. Навесні площі «гуляли» майже на 40 тисячах гектарів.

Але найдивніші метаморфози стали відбуватися під час жнив. За «кулуарними» даними, ранні зернові зібрали з площі близько 500 тис. га, за офіційними — з 614. До самого кінця липня у зведеннях фігурували дуже скромні (і набагато більш схожі на істину) обсяги зібраних зернових — щось трохи більше 800 тисяч тонн за середньої врожайності близько 20 центнерів з гектара. І раптом несподіванка: буквально за кілька днів серпня у звітах з’явився аж мільйон тонн зерна, про походження якого і досі ламають списи місцеві ЗМІ. Чиновники Головного управління АПК області про «добавку» говорять не дуже охоче і досить туманно: врахували, мовляв, вирощене фермерами та в підсобних селянських господарствах.

Бог із ним, із цим мільйоном: нашкребли, де треба, намели, де могли, от і набралося достатньо для «справної» цифри. Інше тривожить. Власне пшениці в цьому мільйоні трохи більше 600 тисяч тонн (зауважу, офіційні особи не дуже схильні говорити про ці обсяги, тож дані отримано з «компетентних джерел»). А коли ще врахувати, що понад 80 відсотків зібраного — шостий клас, ясно, що продовольчої пшениці на Херсонщині майже немає. Тим більше, що значна кількість (за деякими даними, до чверті) зерна уражена шкідниками і хворобами. Ну, до недоїдків клопа-черепашки нам не звикати. Гірше, коли це сажеві грибки — таке зерно не здається навіть на фураж.

Складові неуспіху, якщо так можна висловитися, відомі. Восени зерно лягло в сухий грунт. Зрозуміло, які отримали сходи і як вони перезимували. Навесні не підгодували, не полили, не захистили: підгодівлю провели тільки на 15 відсотках площ, зрошення стало не по кишені більшості господарств, а про захист посівів у багатьох залишилися лише спогади. Пари, як відомо, такими можна вважати тільки умовно, швидше, це полігони для поширення бур’янів, аж до злісних. На думку фахівців, усі ці «не» призвели до втрати до 30 відсотків врожаю. Додайте до цього хронічний брак паливно-мастильних матеріалів, розбитий, зношений машинний парк, низьку якість посівного матеріалу...

Особлива розмова про насіння. Не секрет, що в землю найчастіше лягає щось, іменоване другою репродукцією. На ділі це просто частина нашвидкуруч підготовленого насіння свого ж врожаю, і хто може сказати, яка за рахунком «репродукція»? Що таке елітний посівний матеріал, можна переконатися на прикладі Ізраїлю. Там кібуци все своє зерно реалізують, а насіння купують у спеціалізованих господарствах. Врожайність у них вражаюча. На поливі вони одержують до 85 центнерів із гектара, на богарі — не менше 35. Звичайно, одне лише насіння погоди не зробить, тут потрібен увесь комплекс агротехніки. Та все ж, як вважають ізраїльські фахівці, не менше 20 відсотків врожаю припадає саме на якість насіння.

Звичайно, і на Херсонщині є насіннєві господарства, де можна придбати справді елітне насіння. Але за тонну еліти потрібно віддати 2,5 — 3 тонни звичайного зерна. Чимало господарств не можуть собі цього дозволити. Інші — не вважають за потрібне. Тут уже справа в культурі господарювання. Показово, що елітою цікавляться фермери. Вони завалили заявками насіннярів. І це зрозуміло — хто як не фермери кровно зацікавлені у результатах своєї праці. Дивує якийсь холодок реформованих господарств до кращих районованих сортів, якісного насіння. Адже віддача значна.

Навряд чи ця байдужність пояснюється тільки безгрошів’ям села. Тут, вочевидь, дається взнаки незнищенна наша звичка рапортувати з приводу і без. Адже чим дорожче насіння, тим, ясна річ, меншу площу можна засіяти за ті ж гроші. А що ж буде з наміченими рубежами? От і засівають сміттям, щоб сміття ж і зібрати. Пардон, пшеницю шостого класу. Зате план за площами під озимі виконано. У звітах, принаймні.

Не можна сказати, що в області не розуміють стану справ у АПК. Скажімо, пальне. Його, за великим рахунком, скільки завгодно, тільки гроші плати. Яких саме й немає. Пальним у жнива господарства Херсонщини забезпечувалися в кредит — використовували можливості місцевих бюджетів. Схема нескладна, і, на думку фахівців, вона себе виправдала. Адміністрація отримала казначейський вексель на суму дотації районам (у даному випадку — 20 мільйонів гривень) і заклала цей вексель у Брокбізнесбанку як заставу під кредит. Гроші пішли на забезпечення господарств, а після жнив і реалізації врожаю повернулися в банк. Довелося, щоправда, трохи налякати декого з районних босів, які не поспішали розраховуватися: просто припинили виплату дотації з обласного бюджету. Допомогло. Не буду стверджувати, що така схема найоптимальніша. Але спрацювала.

Звичайно, усе це не рятує «лежачі» сільгосппідприємства. На віру ніхто не кредитуватиме, і це зрозуміло як Божий день. Парадокс: ті, хто й сам у змозі розплатитися, можуть розраховувати на позички. У кого вже немає чого заставляти — так і сидять без грошей, пального, добрив, навіть без насіння. Вихід, звісно, у реформуванні. Але й донині селянин так і не став справжнім господарем своєї землі. Чи не тому поруч із ПАК «Зоря» Білозерського району, яке зібрало по 38 центнерів на круг, а пшениці — понад 40, спокійно загниває сільгоспкооператив «Покровський», набравши аж... по 6,1 центнера? Чому «Асканійське» Каховського району одержало по 47,4, АТ ім. Шевченка Генічеського — по 45, а ЗАТ «Маяк» того ж району — близько 8? Та більше на сівбу пішло...

Цікаво, що в кожному районі області є одне-два міцні господарства, на які не діють жодні погодні катаклізми. Не інакше «руку» мають у «небесній канцелярії». Чи, що суттєвіше, гарного хазяїна. І мимоволі сам себе питаєш — а що буде, коли керівники цих господарств підуть на пенсію? І взагалі, два-три десятки нормальних сільгосппідприємств погоди не роблять. Ось і виходить в області в середньому по 17 центнерів з хвостиком ранніх зернових на круг. Тут і красти, за великим рахунком, нічого.

Біди херсонського поля, на жаль, характерні для всієї країни. Не випадково ж промайнув у ЗМІ дозвіл центру використовувати пшеницю п’ятого-шостого класів як продовольчу. Зрозуміло, як виняток. Тільки дуже добре знаємо ми долю всіх цих винятків, які через певний час стають правилом. А щоб цього не сталося, давно час налагодити механізми реальної підтримки сільського виробника. Щоб і кредити доступні, і страховка, і, нарешті, горезвісний паритет цін на продукцію... Час упритул зайнятися підготовкою кадрів для села, менеджерів із сучасними поглядами. Сьогодні ж доходить до анекдотів. Приміром, в одному з так званих реформованих КСП головою правління обрали... клубного гармоніста. Людина, кажуть, хороша.

...Скінчилися жнива, а з ними й операція «Врожай». Було, звісно, і дрібне злодійство, і розкрадання. За вісім місяців ц.р. в АПК області виявлено 204 злочини різноманітного ступеня тяжкості. 55 керівників сільгосппідприємств притягнуто до кримінальної відповідальності. На порядку денному — нова операція. Посівна. Херсонщина сподівається зібрати наступного року не менше двох мільйонів тонн зерна. Обладміністрація сповнена оптимізму. Треба буде засіяти близько 300 тисяч гектарів озимих по пару, більше 100 тисяч — на зрошуваних землях, близько 200 тисяч — на поліпшених попередниками. Візьме своє, треба сподіватися, і яровий клин. Ось тільки перші тривожні повідомлення вже промайнули в херсонських ЗМІ. Протруєно від шкідників лише близько 30 відсотків посівного матеріалу. То що ж ми зберемо року наступного?

Невідомо. Зате з упевненістю можна чекати чергових битв, операцій, трудових звитяг. Чи доживемо, щоб просто сіяли і просто збирали? Хотілося б дожити.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі