ОПЕРАТОРИ КАБЕЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ: МОНОПОЛІСТИ ЧИ ІЗГОЇ? - Економіка - dt.ua

ОПЕРАТОРИ КАБЕЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ: МОНОПОЛІСТИ ЧИ ІЗГОЇ?

24 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №41, 24 жовтня-31 жовтня

Антимонопольний комітет України прийняв рішення оштрафувати оператора кабельного телебачення ЗАТ «Воля-кабель» на 17 тисяч гривень...

Антимонопольний комітет України прийняв рішення оштрафувати оператора кабельного телебачення ЗАТ «Воля-кабель» на 17 тисяч гривень. Штраф накладено за порушення компанією прав споживачів, про що свідчили численні звернення абонентів кабельної мережі, які скаржилися на негативні зміни в трансляційній політиці «Волі».

Визнання київського оператора кабельного зв’язку монополістом створює прецедент для подальших відносин держави й операторів кабельних мереж, про що заявив під час засідання Антимонопольного комітету його голова Олексій Костусєв. Він сказав, що після визнання ЗАТ «Воля-кабель» монополістом на регіональному рівні розглядатимуться й аналізуватимуться дії інших операторів кабельного телебачення, і їм у разі потреби буде дано відповідну оцінку.

Спочатку АМК хотів оштрафувати «Волю» на суму, яка дорівнює 10% доходу, але потім пом’якшив своє рішення, узявши до відома той факт, що компанія визнала порушення й пообіцяла надалі не допускати обмеження прав споживачів. Було враховано й те, що «Воля-кабель» за пільговою абонентською платою (1 грн.) надає свої послуги 90 тис. соціально незахищеним абонентам і в цілому тарифи кабельного телебачення компанії одні з найнижчих в Україні.

Чому ж компанія не стала відстоювати своїх прав, а визнала факти порушень і погодилася заплатити штраф? Адже порушення полягають у тому, що абонентів повідомили про зміну списку ретрансльованих каналів за 18 днів, а треба було — за місяць. Однак це сталося через форс-мажорні обставини:

1) ремонт Київського радіотелевізійного передавального центру з 15 серпня по 15 вересня, що викликав перерви в трансляції сигналу державних каналів, які компанія, згідно із законом, зобов’язана доставляти своїм абонентам. З цієї причини компанії довелося в стислі терміни залучити значні кошти, щоб спроектувати й побудувати лінію, яка б забезпечила безперебійну трансляцію програм. І це, у свою чергу, позначилося на прийомі сигналу;

2) складні переговори із дистриб’юторами програмних продуктів, що проходили тоді ж і в процесі яких тимчасово припинялися дії договорів.

Президент Союзу кабельного телебачення України (СКТУ) Олександр Ляхов стверджує, що діяльність кабельних операторів надто зарегульована суперечливим законодавством, унаслідок чого оператори змушені вибирати між штрафом і кримінальним переслідуванням: «Якщо ретранслювати ряд російських каналів за договором, кабельний оператор змушений буде платити за ретрансляцію на рахунки компаній, зареєстрованих в офшорних зонах. Таким чином, якщо кабельний оператор укладе договір на ретрансляцію, він порушує українське податкове законодавство. Якщо ж він транслює канал без такого договору, то порушує Кримінальний кодекс України. Якщо він відмовляється від ретрансляції — порушує галузеві нормативні документи у сфері телемовлення, і на нього може бути накладений штраф. Не дивно, що оператори не хочуть кримінального переслідування й за таких умов вибирають штрафи».

СКТУ вважає, що прецедент створено, і тепер можливі некваліфіковані дії територіальних відділень АМК на місцях. Вони можуть бути породжені необхідністю втручання в програмне наповнення мереж і в сфери дії законів «Про телебачення та радіомовлення» і «Про авторське право та суміжні права», що не передбачено ст.2 Закону «Про Антимонопольний комітет України». А це, у свою чергу, призведе до ускладнення відносин між кабельними операторами і постачальниками програмного продукту, ускладнення процедури укладання договорів і збіднення програмного наповнення мереж кабельного телебачення.

Якщо потенціал «Волі» ще дає шанс вистояти в настільки непростій ситуації (компанія перебуває в управлінні інвестгрупи «Сигма» — українського партнера приватної міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer — і має понад 500 тис. абонентів), то малим компаніям у глибинці втриматися на плаву буде набагато складніше.

Позитивне у цій історії те, що держава в особі АМКУ нарешті звернула увагу на ринок кабельного телебачення і помітила його проблеми. Попереду нелегка робота з приведення до норми законодавчого поля. Так, АМК планує звернутися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з пропозицією розробити й затвердити публічний договір на надання послуг кабельного телебачення, а також провести відкрите обговорення проблем дотримання операторами кабельного телебачення норм конкурентного законодавства й шляхів упровадження конкуренції на цих ринках. До цієї роботи планується залучити народних депутатів України, представників органів влади, громадськості та операторів кабельного телебачення.

Перед операторами ж стоїть завдання модернізувати мережі, поліпшити якість передавання телевізійного сигналу, перейти на цифрові технології, що дозволить сформувати достатню кількість пакетів каналів, зорієнтованих на різні соціальні групи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво