Опалювальний фарс-мажор

Це історії властиво повторюватися двічі, а опалювальному сезону — щороку. Причому, зовсім не за Гегелем, ситуація незмінно відтворюється у вигляді фарсу за традиційно невигадливим сценарієм. Спочатку влада бадьоро рапортує про цілковиту готовність до зими, а потім даються взнаки діряві тепломережі та холодні батареї. Нинішній рік теж не став винятком.

Щойно з’явилося розпорядженню про початок у Запорізькій області опалювального сезону, як чиновники одразу ж відрапортували про досягнення: тепло одержали 89% житлових будинків і 95% об’єктів соціальної сфери. Тоді як аналогічний усереднений показник по країні становив усього 56%.

Однак ці бадьорі рапорти чомусь не вселяли довіри. Навіть голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров засумнівався: «Райони звітують про стовідсоткову готовність до осінньо-зимового періоду, але, я вважаю, щойно розпочнеться опалювальний сезон, проблеми виникнуть». Так і вийшло.

Під час загальноукраїнського селекторного засідання, що відбулося 11 жовтня, заступник голови ОДА Лариса Мефедова доповіла про подачу тепла всім без винятку регіональним споживачам. А на оперативній нараді, що проходила того самого дня, у Запорізькому міськвиконкомі йшлося про те, що в обласному центрі не підключені до опалення 18 будинків, і тільки сім із них планується обігріти «найближчими днями».

Утім, і це цілком може зійти за незначне непорозуміння порівняно з тим, що в призначений термін опалювальний сезон в області взагалі не мав розпочатися. Оскільки задовго до запуску котелень із НАК «Нафтогаз України», як водиться, суворо попередили: на виділення лімітів газу та підписання договорів можуть розраховувати лише ті підприємства комунальної теплоенергетики, в яких немає боргів за спожите в попередньому опалювальному сезоні «блакитне паливо». А таких у регіоні — раз, два та й усе. До того ж з урахуванням двох попередніх років кредиторська заборгованість області перед ДК «Газ України» перевищила 223 млн. грн.

Левова частка цієї суми «повисла» на запорізькому концерні «Міські тепломережі» (МТМ), який споживає близько 80% газу, що використовується на потреби ТКЕ області. За словами комунальників, основна причина становища, що склалося, полягає в невчасних і неповних розрахунках споживачів за надані послуги. Закид, звичайно, небезпідставний, але все-таки слід врахувати деякі зовсім не другорядні обставини.

Упродовж останніх трьох років у Запоріжжі захоплено займалися змінами принципу розрахунків за опалення. Так, у 2007 році замість одноставкового тарифу, за яким оплату за теплопостачання стягували щомісяця, вирішили запровадити сезонний. Науково-аналітична рада з питань стратегії економічного та соціального розвитку міста дійшла висновку про економічну обгрунтованість платежів лише на час опалювального сезону. Як і слід було очікувати, комунальники повністю були позбавлені обігових коштів для підготовки до чергового опалювального сезону, тому з 2008-го довелося запроваджувати так званий двоставковий тариф, доповнивши сезонний щомісячною абонплатою. І все б нічого, та тільки підстави для недовіри виставленим рахункам були не лише в споживачів.

Так, у 2007 році Антимонопольний комітет оштрафував МТМ за завищення вартості послуг. Торік Держінспекція з контролю за цінами виявила невідповідність пред’явленого розміру оплати за опалення та гаряче водопостачання реальним витратам. Фокус полягав у тому, що комунальні підприємства закуповували в концерну «Міські тепломережі» теплову енергію з урахуванням фактичних середньомісячних температур, а мешканцям, чиї будинки не обладнані приладами обліку, плата виставлялася за тарифами, що базуються на нормативних температурах. У результаті мешканців тільки трьох запорізьких ВРЕЖО «нагріли» більш як на 5 млн. грн. Куди поділися ці гроші, можна лише здогадуватися, але напевно не на установку приладів обліку теплової енергії, якими міська влада обіцяла оснастити всі без виключення будинки. І вже тим паче не на впровадження енергозберігаючих технологій, які дають змогу скоротити обсяги споживання газу.

Утім, деякі спроби в цьому напрямі все-таки були і подавалися як «унікальна розробка, аналогів якої немає ні в Україні, ні в Європі». Суть її полягала у використанні надлишкового тепла металургійних підприємств для опалення і гарячого водопостачання житла та об’єктів соціальної сфери. Вона вже впроваджена в Орджонікідзевському та лівобережній частині Ленінського району Запоріжжя. Нібито це дає можливість скоротити щорічне споживання газу на 10 млн. кубометрів і не підвищувати тарифів. Хоча насправді все відбувається з точністю до навпаки: і газу спалюють не менше, і тариф змінюється виключно у бік збільшення.

Другу чергу проекту вартістю 7 млн. грн. міська влада обіцяла здати в експлуатацію до весни 2008 року. Але не вдалося виконати роботи на 1,5 млн., і термін пуску перенесли на наступну весну. Щоправда, для цього потрібно було вже 6 млн. грн. Улітку нинішнього року готовність теплотраси становила 70%, дефіцит коштів — більш як 8 млн. Така от «економія» виходить.

Та й, власне, чого б це їй бути іншою?! Адже опалювальний сезон усе одно розпочався. Газ у котельні подали в наказовому порядку, попри відсутність лімітів і договорів, — економіку знову потіснила «політична доцільність» у вигляді чергових виборів. Тому, напевно, нічого ні владі, ні комунальникам перейматися тим, що тільки за дві декади жовтня борг області за газ зріс на понад 16 млн. грн., а концерн «Міські тепломережі» розрахувався за нього менш як на третину.