Колапс будівельної індустрії і усунення з ринку грального бізнесу завдав нищівного удару по великих і маленьких ПП, які спеціалізуються на фізичній і пультовій охороні.
Межа розумної достатності
В Україні вже сьогодні спостерігається найвищий за останні 17 років рівень безробіття, а число офіційно зареєстрованих безробітних нещодавно перевалило за 1 млн. людей, що вдвічі перевищило показник піврічної давності. Тим часом світова статистика свідчить про те, що зростання безробіття на 1% підвищує зростання злочинності на 5%, хоча і з запізненням приблизно на рік.
«Сьогодні ціни на охоронні послуги всюди знижуються, — коментує директор білоцерківського представництва охоронної компанії «А1» Павло Пащенко. Ми переглянули всі ціни для постійних клієнтів. Якщо раніше виклик «тривожної кнопки» (абонентська плата) коштувала 500 грн., то тепер — близько 400, тобто все подешевшало в середньому на 20—25%, причому з нашої ініціативи. Обслуговування стало набагато гнучкішим — це й відстрочка платежів, і компромісні варіанти: як наприклад — викуп охоронного обладнання за рахунок заборгованостей у гральних закладів, які закриваються...
Заощаджувати в охоронному бізнесі сьогодні доводиться багато на чому. Системи охорони класу преміум стали непопулярними, особливо на периферії — настала межа розумної достатності, коли клієнти вважають за краще обходитися без зайвих «наворотів». Багато охоронних підприємств перейшли на роботу з українським сертифікованим обладнанням, а це — простота в обслуговуванні, сервісна підтримка виробника і незначне подорожчання техніки (вітчизняний виробник підняв ціни на охоронну техніку за час кризи на 15—20%).
Охороняємо... копицю сіна!
Першою жертвою кризи стала фізична охорона. Це насамперед охорона підприємств, прохідна, а великі підприємства і будівництва з настанням кризи зупинилися.
«У Білій Церкві будівництво зупинено на 80—85%, — розповідає Павло Пащенко. — До цього охоронці наглядали за будівельними матеріалами, які начебто й не надто цінна річ, не золото або долари, але їх розкрадання теж виливається в колосальні суми — зараз машина щебеню вже коштує тисячі гривень.
Фізична охорона — це зарплати людям, у цьому сенсі технічна охорона менш витратна. Крім того, техніка хороша тим, що не ввійде в злочинну змову, не нап’ється, не винесе, не вкраде. «Стиснути» зарплату охоронців можна лише неістотно — вона й так невелика. Затримувати виплати теж: не заплатив місяць-другий, і люди розбіглися, фірма розпалася. Це не 1990-ті роки, коли зарплат не платили місяцями. Якщо у фірмі великий сегмент фізичної охорони — це катастрофічно.
Дещо зріс попит на пультову охорону, особливо в перші місяці кризи, коли люди знімали вклади з депозитів і несли додому. Охорона родичів зросла тільки у великих містах, на периферії це екзотика. Найбільший сегмент, втрачений охоронним бізнесом, — гральні заклади. Ми обслуговували близько 50 клубів, що становило близько 25% обороту валової виручки».
Сьогодні багато охоронних підприємств подумують про те, щоб «висунутися» у невеликі населені пункти, де до кризи ніхто нічого не охороняв... Здавалося б, навіщо охоронні служби в селі, де й узяти нічого? Та це тільки на перший погляд — є врожай, зерно, а їх дехто не проти позичити. Коли роботи в місті вистачало всім, село залишалося поза увагою охоронного бізнесу. Тепер бізнесмени роз’ясняють фермерам, яких вони можуть зазнати збитків у період кримінального розгулу. З настанням осені, після збору врожаю, дехто вже планує укладати договори...
Чи врятує «Безпечне місто»?
Навіть найтяжчі дні кризи — восени 2008-го і навесні 2009-го — відмови від технічної охорони були рідкістю, хіба що фірма розорялася або змінювала адресу. Кожен розумів: відмовлятися від охорони нерозумно.
За спостереженнями охоронних підприємств, кількість крадіжок у будинках і на дачах зростає, особливо в столичному регіоні. Статистика МВС констатує зростання кількості пограбувань банків і вуличної злочинності на 10% з початку року. Можливо, ми ще не наздогнали США, де вторгнення в будинки трапляються кожні вісім секунд. Але, мабуть, уже зрівнялись із Канадою, де, відповідно до статистики, у кожного є знайомий, котрого пограбували.
Не змінило ситуації і те, що наприкінці минулого року було оголошено амністію з нагоди 60-річчя проголошення загальної декларації прав людини. Під неї потрапили відразу кілька тисяч засуджених.
Але особливі побоювання викликає навіть не криміналітет «зі стажем», а непрофесіонали — люди, котрі втратили роботу, особливо приїжджі наймані робітники, котрі опинилися в розпал кризи в Києві та інших великих містах і не хочуть повертатися додому, в економічно безперспективні регіони.
Фахівці зазначають, що останнім часом особливо поширилися крадіжки: розбій усе-таки лякає непрофесіоналів, оскільки на відкритий напад зважиться не кожен. За такої тенденції охоронним підприємствам безробіття не загрожує...
Проте нещодавно з’явився проект, який може «підім’яти під себе» частину ринку охоронних послуг — він називається «Безпечне місто». Львів став першим містом в Україні, де впроваджуватимуть цю систему, заплановану в рамках підготовки до Євро-2012.
У Львові вже встановлено 200 відеокамер, які допоможуть міліції оперативно реагувати на події. У майбутньому їхня кількість зросте до 700, вони будуть розташовані в багатолюдних місцях і на особливо важливих об’єктах — у музеях, магазинах класу преміум, банках і збройових магазинах. На черзі — інші великі міста України.
«Гадаю, охоронний бізнес усе одно знайде свою нішу, — коментує Павло Пащенко. — Такі системи забезпечують безпеку на вулицях, а ми переважно відповідаємо за безпеку приміщень. Хоча якоїсь частини нашого «поля діяльності» це все-таки торкнеться, зокрема відеоспостереження за об’єктами зовні. Загалом ідея хороша, питання в тому, як вона реалізується. Не секрет, що гостро не вистачає кадрів у МВС. Припустімо, встановлять камери, а хто виїжджатиме на сигнал? Ми могли б стати помічниками в цій справі. Ця програма корисна у сфері охорони банкоматів, які найчастіше встановлені прямо на вулиці. Це малоосвоєна охоронними фірмами сфера обслуговування...»
Дійсно, існує думка, що пограбування банкоматів — це викрадання номерів і ПІН-кодів кредитних карток. Проте «зломи» самих автоматів, згідно із статистикою, завдають значно більших збитків, ніж «інтелектуальні» крадіжки. З’явилися навіть збройні нальоти — не на клієнтів банкоматів, а на самі апарати. А оскільки вони зазвичай добре технічно захищені, деякі екстремали задіюють потужну будівельну техніку.
За кордоном, наприклад у Великобританії, зломи банкоматів — звична справа, там усього за один рік кількість зломів і спроб крадіжки банкоматів зросла майже на 30%. У США злом банкоматів щорічно завдає економіці збитків у 4,5 млн. доларів.
Деякі українські охоронні підприємства вже зараз подумують про цю сферу обслуговування, оскільки дотепер банкомати розглядалися лише як внутрішня складова того маркету або банку, в якому вони розташовані. Вуличні банкомати залишаються бездоглядними, і їхні власники можуть покладатися тільки на антивандальне оснащення…