Охорона: між безробіттям і злочинністю... Гральні заклади — найбільший сегмент, втрачений охоронним бізнесом

Поділитися
Колапс будівельної індустрії і усунення з ринку грального бізнесу завдав нищівного удару по великих і маленьких ПП, які спеціалізуються на фізичній і пультовій охороні.

Колапс будівельної індустрії і усунення з ринку грального бізнесу завдав нищівного удару по великих і маленьких ПП, які спеціалізуються на фізичній і пультовій охороні.

Межа розумної достатності

В Україні вже сьогодні спостерігається найвищий за останні 17 років рівень безробіття, а число офіційно зареєстрованих безро­бітних нещодавно перевалило за 1 млн. людей, що вдвічі перевищило показник піврічної давності. Тим часом світова статистика свід­чить про те, що зростання без­робіття на 1% підвищує зростання злочинності на 5%, хоча і з запізненням приблизно на рік.

«Сьогодні ціни на охоронні послуги всюди знижуються, — коментує директор білоцерківського представництва охоронної ком­панії «А1» Павло Пащенко. Ми переглянули всі ціни для постійних клієнтів. Якщо раніше вик­лик «тривожної кнопки» (абонент­ська плата) коштувала 500 грн., то тепер — близько 400, тобто все подешевшало в середньому на 20—25%, причому з нашої ініціативи. Обслуговування стало набагато гнучкішим — це й відстрочка платежів, і компромісні варіанти: як наприклад — викуп охоронного обладнання за рахунок заборгованостей у гральних закладів, які закриваються...

Заощаджувати в охоронному бізнесі сьогодні доводиться багато на чому. Системи охорони класу преміум стали непопулярними, особливо на периферії — настала межа розумної достатності, коли клієнти вважають за краще обходитися без зайвих «наворотів». Багато охоронних підприємств перейшли на роботу з українським сертифікованим обладнанням, а це — простота в обслуговуванні, сервісна підтримка виробника і незначне подорожчання техніки (вітчизняний виробник підняв ціни на охоронну техніку за час кризи на 15—20%).

Охороняємо... копицю сіна!

Першою жертвою кризи стала фізична охорона. Це насамперед охорона підприємств, прохідна, а великі підприємства і будівництва з настанням кризи зупинилися.

«У Білій Церкві будівництво зупинено на 80—85%, — розповідає Павло Пащенко. — До цього охоронці наглядали за будівельними матеріалами, які начебто й не надто цінна річ, не золото або долари, але їх розкрадання теж виливається в колосальні суми — зараз машина щебеню вже коштує тисячі гривень.

Фізична охорона — це зар­плати людям, у цьому сенсі технічна охорона менш витратна. Крім того, техніка хороша тим, що не ввійде в злочинну змову, не нап’ється, не винесе, не вкраде. «Стиснути» зарплату охоронців можна лише неістотно — вона й так невелика. Затримувати випла­ти теж: не заплатив місяць-другий, і люди розбіглися, фірма розпалася. Це не 1990-ті роки, коли зарплат не платили місяцями. Як­що у фірмі великий сегмент фізич­ної охорони — це катастрофічно.

Дещо зріс попит на пультову охорону, особливо в перші місяці кризи, коли люди знімали вклади з депозитів і несли додому. Охорона родичів зросла тільки у великих містах, на периферії це екзотика. Найбільший сегмент, втрачений охоронним бізнесом, — гральні заклади. Ми обслуговували близько 50 клубів, що становило близько 25% обороту валової виручки».

Сьогодні багато охоронних підприємств подумують про те, щоб «висунутися» у невеликі населені пункти, де до кризи ніхто нічого не охороняв... Здавалося б, навіщо охоронні служби в селі, де й узяти нічого? Та це тільки на перший погляд — є врожай, зерно, а їх дехто не проти позичити. Коли роботи в місті вистачало всім, село залишалося поза увагою охоронного бізнесу. Тепер бізнесмени роз’ясняють фермерам, яких вони можуть зазнати збитків у період кримінального розгулу. З настанням осені, після збору врожаю, дехто вже планує укладати договори...

Чи врятує «Безпечне місто»?

Навіть найтяжчі дні кризи — восени 2008-го і навесні 2009-го — відмови від технічної охорони були рідкістю, хіба що фірма розорялася або змінювала адресу. Кожен розумів: відмовлятися від охорони нерозумно.

За спостереженнями охоронних підприємств, кількість крадіжок у будинках і на дачах зростає, особливо в столичному регіоні. Статистика МВС констатує зростання кількості пограбувань банків і вуличної злочинності на 10% з початку року. Можливо, ми ще не наздогнали США, де вторгнення в будинки трапляються кожні вісім секунд. Але, мабуть, уже зрівнялись із Канадою, де, відповідно до статистики, у кожного є знайомий, котрого пограбували.

Не змінило ситуації і те, що наприкінці минулого року було оголошено амністію з нагоди 60-річчя проголошення загальної декларації прав людини. Під неї потрапили відразу кілька тисяч засуджених.

Але особливі побоювання викликає навіть не криміналітет «зі стажем», а непрофесіонали — люди, котрі втратили роботу, особливо приїжджі наймані робітники, котрі опинилися в розпал кризи в Києві та інших великих містах і не хочуть повертатися додому, в економічно безперспективні регіони.

Фахівці зазначають, що остан­нім часом особливо поширилися крадіжки: розбій усе-таки лякає непрофесіоналів, оскільки на відкритий напад зважиться не кожен. За такої тенденції охоронним підприємствам безробіття не загрожує...

Проте нещодавно з’явився про­ект, який може «підім’яти під себе» частину ринку охоронних послуг — він називається «Безпеч­не місто». Львів став першим міс­том в Україні, де впроваджувати­муть цю систему, заплановану в рамках підготовки до Євро-2012.

У Львові вже встановлено 200 відеокамер, які допоможуть міліції оперативно реагувати на події. У майбутньому їхня кількість зросте до 700, вони будуть розташовані в багатолюдних місцях і на особливо важливих об’єк­тах — у музеях, магазинах класу преміум, банках і збройових магазинах. На черзі — інші великі міста України.

«Гадаю, охоронний бізнес усе одно знайде свою нішу, — коментує Павло Пащенко. — Такі системи забезпечують безпеку на вулицях, а ми переважно відповідаємо за безпеку приміщень. Хоча якоїсь частини нашого «поля діяльності» це все-таки торкнеться, зокрема відеоспостереження за об’єктами зовні. Загалом ідея хороша, питання в тому, як вона реалізується. Не секрет, що гостро не вистачає кадрів у МВС. Припустімо, встановлять камери, а хто виїжджатиме на сигнал? Ми могли б стати помічниками в цій справі. Ця програма корисна у сфері охорони банкоматів, які найчастіше встановлені прямо на вулиці. Це малоосвоєна охоронними фірмами сфера обслуговування...»

Дійсно, існує думка, що пограбування банкоматів — це викрадання номерів і ПІН-кодів кредитних карток. Проте «зломи» самих автоматів, згідно із статистикою, завдають значно більших збитків, ніж «інтелектуальні» крадіжки. З’явилися навіть збройні нальоти — не на клієнтів банкоматів, а на самі апарати. А оскільки вони зазвичай добре технічно захищені, деякі екстремали задіюють потужну будівельну техніку.

За кордоном, наприклад у Ве­ликобританії, зломи банкоматів — звична справа, там усього за один рік кількість зломів і спроб крадіжки банкоматів зросла майже на 30%. У США злом банкоматів щорічно завдає економіці збитків у 4,5 млн. доларів.

Деякі українські охоронні підприємства вже зараз подумують про цю сферу обслуговування, оскільки дотепер банкомати розглядалися лише як внутрішня складова того маркету або банку, в якому вони розташовані. Вуличні банкомати залишаються бездоглядними, і їхні власники можуть покладатися тільки на антивандальне оснащення…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі