Однією з основних проблем енергосистеми України є її фізичні межі - експерт

Однією з основних проблем сьогоднішньої української електроенергетики є реальна конфігурація Об'єднаної енергетичної системи України, її існуючі, а головне - майбутні кордони, не політичні, а фізичні.

Про це в статті DT.UA пише Світлана Голікова, член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень, директор "Трансенергоконсалтинг".

При цьому, як пише автор, про цю проблему намагаються не говорити вголос ні політики, ані навіть самі енергетики.

"Де закінчується команда диспетчера і де починається неможливість впливати на оплату за відпущений товар? Чому тільки за 22 дня березня 2015 р. допущено перевищення ліміту на 45,8% з електроенергії і 81,7% з потужності в Луганській області та 24,9 і 27,9% відповідно - у Донецькій? Чому в проекті плану розвитку ОЕС України до 2024 р., нещодавно опублікованому оператором Об'єднаної енергосистеми - НЕК "Укренерго" і Міненерговугільпромом, передбачено зниження виробництва електроенергії в Україні у 2015 р. лише на 0,7%, хоча показники перших місяців поточного року наближаються до 8%? Чому стабільним протягом десяти років (37–39%) залишають показник виробництва електроенергії на ТЕС, хоча в лютому цього року Міненерговугільпром затвердив список з 19 електростанцій, що перебувають у зоні АТО, включаючи Старобешівську і Зуївську ТЕС, які сумарно виробляли до 16% усієї електроенергії теплової генерації? Чому в проекті енергобалансу з 2015 р. немає імпорту, хоча він фактично здійснюється?" - запитує експерт.

Автор зазначає, що станції, які перебувають у зоні АТО, не повернути так швидко, як хотілося б. І якщо за паливом для ТЕС є нехай і дорога, але альтернатива, то, відмовившись від 10 млн кВт∙год. цих станцій, відрізаних воєнними діями, ми або повинні розрахувати заново енергобаланс, скоротити споживання, скласти графік відключень на зиму 2015–2016 рр., або продовжити контракт на імпорт електроенергії з РФ, бадьоро рапортуючи про дешеву електроенергію і "скромно" замовчуючи те, у що вона обходиться навіть Росії.

Так, для зменшення фінансового навантаження на решті енергоринок простіше відмовитися від проблемної зони, тим більше що платити за електроенергію населенню в зоні проведення АТО практично нічим. Складніше прорахувати наслідки. Або навіть не прорахувати, а вплинути на них. Енергетичний ринок не враховує майбутні процеси. Він їх сам формує, в режимі реального часу. Те, що зараз буде втрачено, може бути втрачено безповоротно", - пише Голікова.

На її думку, зараз необхідно прийняти український "енергетичний пакет" законів, включаючи закон про регулятора, зміни до закону про енергоринок, окремий закон про альтернативну енергетику, що включає виробництво не тільки електроенергії, але й тепла, закон про ко- і тригенерацію тощо. Провести інституціональні зміни в міністерстві, енергоринку, "Укренерго", почати процес розподілу функцій обленерго (на передачу і збут електроенергії), не забувши при цьому про споживачів і проблеми підключення до мереж. Форсувати будівництво ГАЕС і ЛЕП, звільняючи "замкнути" потужності атомних станцій. Працювати з інвесторами, переконуючи, що головне зараз - не ціна об'єкта, а гарантія його роботи. Наріжним каменем ставити енергоефективність та енергозбереження, впевнена автор статті.

Докладніше читайте у статті Світлани Голікової "Щоб зрозуміти енергоринок, не обов'язково встромляти пальці в розетку" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".