Одинадцятий інвестиційний форум: інвестицій як не було, так і немає - Економіка - dt.ua

Одинадцятий інвестиційний форум: інвестицій як не було, так і немає

21 жовтня, 2011, 13:50 Роздрукувати Випуск №38, 21 жовтня-28 жовтня

Хронічною проблемою цього заходу стала відсутність потенційних інвесторів.

© lvivforum.com.ua

Одинадцятий інвестиційний форум, що пройшов у Трускавці, вже не вперше продемонстрував: на Львівщині вміють улаштовувати подібні заходи. Кваліфіковано, з розмахом, по-купецькому... Цього разу тут зібралося понад 650 учасників з 25 країн світу. Серед них представники США, Німеччини, Росії, Канади, Італії, Швейцарії, Казахстану, Грузії, Ісландії, Китаю. Останні прибули на форум поки що з культурною програмою…

Форум став майданчиком, де можна було зустрітися, обговорити ситуацію на ринку України. Про ефективність, конкретні результати наразі говорити зарано. Хронічною проблемою цього заходу стала відсутність потенційних інвесторів. Тож не дивно, що коли на прес-конференції журналісти попросили голову Львівської ОДА Михайла Цимбалюка назвати найвдаліші проекти, реалізовані в області, він дещо розгубився… «Окко», проект ділового центру фірми «Нестле», черговий проект ТзОВ «Леоні», згідно з яким у місті Броди протягом двох наступних років буде створено близько трьох тисяч робочих місць.

Михайло Михайлович забув назвати ще один, найбільший, проект, який реалізується в Жовківському районі. Інвестором будівництва першої в Україні приватної шахти «Любельська №1-2» виступає дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай Любеля» американської компанії Steleks L.S. Вартість будівництва — майже 800 млн. доларів США. Планується, що після його завершення тут матимуть роботу до трьох тисяч працівників. Проте навіть з урахуванням цього проекту інвестиційні здобутки Львівщини дуже скромні.

Державі навіть довелося рятувати бюджетними коштами чимало об’єктів до Євро-2012. Чи потрібно говорити, що їх можна було вкласти в набагато вигідніші проекти. Нап­риклад, місцевий бізнесмен П.Димінський брався звести новий стадіон у Львові, але не зумів переконати місцеву владу. В результаті, як зазначив М.Цимбалюк, «держава опинилась у ситуації, коли далі чекати на кошти інвесторів місцева громада вже не мала часу. Потрібно було рятувати репутацію держави і міста».

Досвід марнотратства і тяганини у Львові має свою історію. «Самсунг», «Томсон», «Тайко Електронік»... Перш ніж осісти у Словаччині, Польщі, Івано-Франківську, ці компанії зі світовими іменами побували у Львові. Про­понували свої можливості, та їх не почули.

Свіжіший приклад — реконструкція привокзальної площі. Ще в 2009 році «Львівська залізниця» обіцяла представити західного інвестора, який би вклав у ці роботи 300 млн. євро, перетворивши район на райський куточок з міжнародним вокзалом, готелями, транспортними розв’язками, підземними паркінгами. Проте далі концепції справа з місця не зрушилася. Всі питання були заблоковані у Львівській міськраді. І знову уряду у спішному порядку довелося шукати бюджетні гроші на реконструкцію привокзальної площі.

Як треба працювати з інвесторами на початку 2000-х — було продемонстровано на Стрийщині. У селі Нежухів зусиллями німецьких інвесторів звели сучасне підприємство зі складання джгутів для автомобільної промисловості. Нині завдяки проекту тут мають роботу та непогану заробітну плату 5600 працівників. Клієнтами концерну є такі автомобілебудівники, як «Дженерал Моторз», «Фольксваген», «Порш», «БМВ» та інші. Але аналогічних прикладів вдалого інвестування на Львівщині небагато. Як вважає президент фонду «Громадська думка» Воло­димир Подгорнов, влада не навчилася працювати з іноземними інвесторами.

На думку голови комісії з питань інвестиційної діяльності, ПЕК та енергозбереження Львівської обласної ради Тараса Федака, інвестиційне середовище в області нині не найкраще. Але інвестиції в регіон все ж таки надходять. Об’єкти під Євро-2012 зводяться, дороги ремонтуються. Просто на інвестиційний процес слід подивитися трохи ширше: визначити пріоритети — куди насамперед вкладати інвестиційний ресурс. Якщо Львівщина прикордонна область, то потрібно вкладати в розвиток інфраструктури, аграрний сектор, енергетику та енергозбереження і думати про завтрашній день. Гроші та інвестиції потребують тиші. Нині не скажеш, що в Україні спокійна політична ситуація. А це один із чинників, що зменшує інвестиції. Другий чинник — умови, що їх створює територіальна влада. Якщо інвестор вкладає кошти у пріоритетні напрями, він повинен мати заохочення, певні преференції на території області.

Те, що подібні пропозиції іноземців цікавлять, підтвердив виступ на форумі менеджера з проектів в Україні компанії RAG Вольфганга Нахтмана. Як він повідомив, компанія вже добуває сланцевий газ в Угорщині. Це поки що дослідна розробка. Зроблено перші три свердловини на території Польщі. Відбулися перші зустрічі з представниками української влади. Є сподівання, що підтримка від неї буде, і компанія почне працювати в Україні.

Загалом, на думку учасників, форуму бракувало конкретики, цільової спрямованості. І знову наводили приклад сусідки Польщі, де аналогічні заходи працюють на інвестора, на них спрямовано всю увагу. Великі кошти там вкладають не в організацію форумів, а в їхній зміст. На сайті «Європейський простір» директор відділу стратегії та розвитку Кракова Рафал Куль­чицький повідомив, що 2010 року в місті налічувалося майже 100 тис. суб’єктів господарювання. В тому числі близько 2,5 тис. — закордонних фірм. Рівень безробіття сягає 3,5%, а середня зарплата — 2 тис. злотих, тобто 5500 грн.

А яка ж ситуація на Львівщині? Згідно з повідомленням Головного управління статистики від 31 серпня 2011 року, в області підприємницькою діяльністю займалися понад 140 тис. суб’єктів підприємництва. Але слід пам’ятати, що чотири з п’яти — це фізичні особи-підприємці. Рівень зареєстрованого безробіття станом на 1 жовт­ня 2011 року становив 1,5%. Але цим цифрам уже давно ніхто не вірить, бо на 10 вакансій на Львівщині претендують 66 осіб. «Най­цікавіше» — із заробітною платою. Виявляється, що в серпні номінальна зарплатня одного штатного працівника становила 2 тис. 324 грн. Як бачимо, до 5500 грн., як у Кракові, далеко.

Коментар

 

Олег Астахов, Генеральний консул РФ у м. Львові:

— Інтерес у бізнесу викликають ті регіони, де створено реальну базу для роботи будь-якого зовнішнього інвестора. Це стабільність, прозоре законодавство, найменші ризики. На таких територіях інвестор швидко зможе реалізувати свої проекти. Якщо на Львівщині буде створено відповідні умови, сюди обов’язково прийдуть інвестори. Подібні форуми проводяться для того, щоб «звірити годинники» — вимоги бізнесу і готовність влади їх задовольнити. Ось чим цікавий цей форум.

 

Зеновій Бермес, голова асоціації роботодавців Львівщини:

— Інвестиційний форум на Львівщині проводиться вже в одинадцятий раз, але інвестицій як не було, так і немає. Перманентні реформи, які проводять в Україні, для інвестора нічого не змінили. Вони сприяють наповненню бюджету, посиленню відповідальності за ухилення від сплати податків, але не змінюють мотивації для бізнесу.

С.Тігіпко говорив про подальше послаблення оподаткування бізнесу, але є питання набагато важливіші. Зокрема банківські кредити. Сьогодні проблема в тому, що кошти в Україні є, але бізнесмени не хочуть їх брати. Порівняймо Україну, Польщу і США. У США бізнесмен може взяти кредит під 2—3%, у Польщі — під 7—8%, в Україні — під 20—25%! Відчуваєте різницю? Це і є головна причина того, що бізнес в Україні не може нормально працювати.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво