Обличчям до підприємців чи мінімізаторів? - Економіка - dt.ua

Обличчям до підприємців чи мінімізаторів?

20 травня, 2011, 14:55 Роздрукувати Випуск №18, 20 травня-27 травня

Несподівано, але факт: принциповий Микола Азаров пішов на серйозну поступку бюджетним «кровосісям».

Несподівано, але факт: принциповий Микола Азаров пішов на серйозну поступку бюджетним «кровосісям». Кабмін таки передав до парламенту законопроект (№8521 від 16.05.2011 року), який у разі схвалення відновить не тільки можливість для існування сотень тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, а й одну з найбільш поширених в Україні схем мінімізації оподаткування. Йдеться про повернення підприємцям можливості включати до валових витрат оплату товарів і послуг, придбаних у платників єдиного податку. Списувати такі платежі на витрати забороняє Податковий кодекс, але Азаров з Ярошенком вирішили підправити головний податковий документ і пропонують вилучити з нього, зокрема, і цей пункт. Окрім цього, законопроект містить ще кілька цікавих норм. Наприклад, запроваджує диференціацію платників податків. Їх пропонують розбити на три категорії. Перша платитиме 10—100 грн. (замість 20—200 грн., згідно з діючими нормами законодавства); ставки для другої категорії залишаються незмінними — 20—200 грн.; а для третьої — 3 і 5% доходу залежно від сплати чи без сплати ПДВ.

Зміни до Податкового кодексу подані за підписом міністра фінансів Федора Ярошенка, хоча його справжнім ініціатором є саме Микола Азаров. Приймався документ у дуже стислі строки без віз інших міністрів.

У Мінфіні навряд чи толком порахували, скільки може коштувати держскарбниці така ініціатива, та й, як стверджують колишні керівники міністерства, оцінити втрати практично неможливо. До того ж їх зараз легко приховати за заявами про значне поліпшення економічної ситуації в країні, підкріпленими результатами скорочення дефіциту Пенсійного фонду та виконання бюджету, про які звітує податкова адміністрація, а також оптимістичними прогнозами керівників держави. Надходження до Пенсійного фонду у січні—березні 2011-го зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 23%, до 30,9 млрд. грн., а доходи зведеного бюджету збільшились у 1,4 разу, до 80,5 млрд. грн. Віктор Янукович пообіцяв, що за результатами року країна вийде на бездефіцитний бюджет, хоча запланований показник недоїмки — 3,5% ВВП. Азаров прогнозує дефіцит державного бюджету 2,5%.

Показники справді привабливі, та чи можна вважати, що саме вони зумовили появу законопроекту? Мовляв, у уряду з’явилися додаткові ресурси, чому б не дати послаблення малому та середньому бізнесу з розрахунком на поліпшення іміджу в очах виборців?

Насправді причину варто шукати не у фінансовій площині. Нею також не була акція протесту проти Податкового кодексу, організована опозицією під назвою «День гніву». Навряд чи 500 чоловік, що зібралися під стінами Верховної Ради та Кабміну, могли змусити пана Азарова зробити такий реверанс у бік вітчизняних підприємців. Пропонуючи цей законопроект, голова уряду насамперед керувався власними політичними інтересами. Азаров розуміє безперспективність свого професійного майбутнього: у статусі голови уряду він, скоріш за все, проводить останні місяці, якщо не тижні.

Микола Янович уже отримував особисто від президента пропозицію знайти заміну недостатньо компетентному для позиції міністра фінансів, на думку глави держави, Федору Ярошенку. Однак перспектива втратити чи не останнього надійного підручного в уряді та ключовому міністерстві
настільки не влаштовувала прем’єра, що він мусив під час квітневої розмови з Януковичем зайняти принципову позицію на кшталт «ми підемо тільки разом».

Обійшлося поки що втратою іншого міністра, але навряд чи глава держави, у якого, як відомо, дуже добра зла пам’ять, пробачить таку неслухняність. Тим більше, що вік і наявність великої кількості впливовіших кандидатів на прем’єрське крісло робить його шанси затриматись у головному кабінеті на вул. Грушевського примарними.

Як прем’єр, Азаров тривалий час був «щитом» для Януковича, захищаючи його від критики та приймаючи на себе більшість негативу невдалих реформ, і буде перебільшенням стверджувати, що Азаров робив це за власним палким бажанням. За даними DT.UA, його антирейтинг, згідно з результатами закритих соціологічних досліджень Банкової, сьогодні є найвищим серед діючих політиків (мінус 74 пункти), перевищуючи навіть тимошенківський (мінус 71 пункт).

Позиція «цапа відбувайла» за промахи і невдачі всієї ПР-команди на тлі тотального секвестру прем’єрських повноважень, схоже, набридла прем’єру. Пропонуючи законопроект, до якого будуть серйозні запитання як з боку президента, так і з боку впливових регіоналів, Азаров, судячи з усього, переслідує дві мети. По-перше, демонструє характер і те, що він усе-таки — самостійна політична одиниця. По-друге, грається з претендентами на прем’єрське крісло у «сапера», розкладаючи «бомби уповільненої дії»,
на яких пізніше спадкоємці «підірвуться». Іншими словами, погіршує життя своїм колегам уже сьогодні, створюючи вигідну для себе «базу порівнянь» на майбутнє.

Законопроект, поданий Кабміном до Верховної Ради, у разі значного скорочення податкових надходжень, яке він потенційно може спричинити, зачіпає інтереси багатьох, у тому числі і дуже поважних фігур у таборі «блакитних». Наприклад, віце-прем’єра Сергія Тігіпка, який у разі схвалення документа втратить хорошу можливість звітувати про скорочення дефіциту Пенсійного фонду, одночасно критикуючи ставлення влади до підприємців та заробляючи на всьому цьому політичні «вісти». Або іншого, набагато впливовішого віце-прем’єра Бориса Колеснікова, якому і так бракує коштів на фінансування таких масштабних потреб Євро-2012. Чи навіть першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, якому бракуватиме коштів на вже заплановані супермасштабні інвестиційні проекти. Чи не тому у парламенті, здається, не надто зраділи можливості трохи відновити рейтинги Партії регіонів, оперативно підтримавши потенційно популярний законопроект. Нардеп Віталій Хомутинник, замість того, щоб «взяти під козирок», уже розіслав по урядових інстанціях парламентський запит із вимогою надати офіційний аналіз впливу ухвалення змін до Податкового кодексу на державні фінанси.

Крім того, в ухваленні законопроекту однозначно не зацікавлені ті регіонали, які відстоюють інтереси конвертаційних центрів (так званих ям). Адже якщо документ буде схвалено у тому вигляді, в якому він зареєстрований, то це призведе, як зауважують обізнані спостерігачі, до значного падіння попиту на конвертаційні послуги. Нині їх ціна — 9—12% від суми, яку переводять у готівку. Якби законопроект ухвалили, то весь середній і малий бізнес перейшов би на схему «обготівковування» через ФОП-єдиноподатників. Коштує вона набагато дешевше — максимум 5%. Тому для того, щоб пролобіювати інтереси «конвертів», їх «патрони» намагатимуться або прибрати з проекту закону норму про скасування обмежень на віднесення на витрати платежів на користь платників єдиного податку, або домагатимуться підвищення ставки єдиного податку з 5 до 8—10%.

З роздратуванням сприйняли появу законопроекту на Банковій, адже президент пообіцяв цього року підвищити соціальні стандарти і навряд чи поставить підпис під документом, який легалізує мінімізаційну схему. Причому Микола Азаров, наскільки відомо DT.UA, не захотів навіть слухати аргументи Ірини Акімової, нагадавши, що «це не вашої відставки вимагають на площах». Крім того, Микола Янович послався на достатність повноважень голови уряду приймати відповідне рішення та запропонував Ірині Михайлівні, у разі незгоди, використати право президента на вето...

Можливо, адміністрація президента намагатиметься заблокувати законопроект іще в парламенті, оскільки накладати вето на закон, який дає можливість легше дихати підприємцям, — надто вже непопулярна дія. Але остаточно рішення ще нема. Саме тому, схоже, у справу втрутився «директор ВР» Андрій Клюєв.

«Опрацювання» законопроекту народними обранцями розпочалося одразу, щойно він надійшов до Ради (16 травня). Через кілька годин після опублікування документ несподівано зник і знову став доступним на сайті Ради тільки через два дні.

Не виключено, що парламент все ж ухвалить закон про зміни до Податкового кодексу в частині спрощеної системи оподаткування, але це буде не законопроект, поданий Кабміном. Альтернативою для парламентаріїв є проект закону, підготовлений головою комітету з промислової та регуляторної політики Наталією Королевською. У цьому документі вона також запроваджує диференціацію платників податків на п’ять категорій, але норми про скасування обмежень на віднесення платежів «спрощенцям» на витрати там нема, що робить цей документ набагато більш компромісним, ніж мінфінівський.

Однак уже сьогодні очевидно, що компроміси у владному таборі досягаються дедалі важче. Буде ще й не таке…

Коментар

Іван ЧАЛИЙ, редактор «EL-бухгалтер», експерт «Центру Лібермана»:

— Загалом законопроект можна оцінити дуже позитивно. Якщо його буде ухвалено у тому вигляді, в якому він був оприлюднений на сайті Верховної Ради, то феномен єдиного податку в нашій країні вступить в епоху ренесансу. Щоправда, важко сказати, чи влаштує це наших міжнародно-валютно-фондових кредиторів.

Нескладно зрозуміти й те, що нові норми кодексу не принесуть радощів придворним «конвертаторам». Ясно також, що новий регламент сплати єдиного податку навряд чи сприятиме збільшенню надходжень до бюджету. Саме тому багато моїх колег сумніваються, що законопроект дійде до другого читання та президентського підписання в тому вигляді, в якому його спочатку було зареєстровано.

Крім хороших речей, про які вже багато було сказано, я зазначив би три моменти, які можуть бути оцінені негативно та стати проблемними:

1. Порівняно з діючою нині системою оподаткування податкове навантаження на деяких єдиноподатників істотно збільшиться. Пов’язано це буде з їхнім переходом від сплати абсолютної суми податку до обкладення обороту за відсотковою ставкою.

2. Різнорідні критерії віднесення єдиноподатників до різних категорій (за ознакою місця реалізації, виду наданих послуг, податкового статусу контрагентів) можуть зіграти злий жарт із тими, хто примудриться підпасти одночасно під кілька критеріїв. У таких ситуаціях підприємці напевно зіштовхнуться з фіскальним свавіллям місцевих податківців.

3. Правило обов’язкової ПДВ-реєстрації для двох категорій єдиноподатників, швидше за все, призведе до плутанини: кому і як стануть видавати ПДВ-свідоцтва податківці, одному Богу відомо. Беручи до уваги нинішній драматичний стан справ у цій сфері, складно, скажімо, уявити процедуру спокійного «надання свідоцтв» тим єдиноподатникам, які оберуть 5-відсоткову ставку податку.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво