Облгази виводять із гри - Економіка - dt.ua

Облгази виводять із гри

14 серпня, 2009, 15:30 Роздрукувати Випуск №30, 14 серпня-21 серпня

У нафтогазовій галузі України, мабуть, першим сформувався саме ринок роздрібної торгівлі газом. І сталося це задовго до створення НАК «Нафтогаз України»...

У нафтогазовій галузі України, мабуть, першим сформувався саме ринок роздрібної торгівлі газом. І сталося це задовго до створення НАК «Нафтогаз України». Якось тихо так з’явилися тоді ще обл- і міськгази, які навіть не орендували в держави, а просто користувалися більш як десять років розподільними мережами газопроводів, які належали державі та якими газ доставляється власне населенню як кінцевому споживачеві. І цей самий споживач (кожен із нас чи принаймні більшість із нас) цей газ більш-менш регулярно оплачував. Та чомусь наші платежі тільки частково надходили реальному власнику та продавцю газу, а саме «Нафтогазу». У результаті в бюджеті цього держхолдингу утворилася і постійно розширювалася фінансова діра. А власники нинішніх облгазів загалом увесь цей час жили приспівуючи.

Дуже наочно і докладно схему «виїмки» коштів із бюджету НАК через облгази описав Дмитро Менделєєв у статті «Що заходить через трубу, а розходиться по кишенях?» («ДТ», №11 від 28 березня 2009 року). У його ж статті зверталася особлива увага: «Уряд має зрозуміти: якщо немає контролю над роздрібним ринком природного газу, то відсутній і контроль над своєчасним збиранням коштів за спожитий… енергоресурс».

Хотілося б вірити, що створення дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» покликано ліквідувати цю прогалину. Однак окремі питання все-таки залишилися і після інтерв’ю з директором ДП «Нафтогазмережі» Віталієм ГНАТУШЕНКОМ, яке «ДТ» і пропонує увазі читачів.

— Віталію Владиславовичу, навіщо взагалі потрібно було створювати ДП «Нафтогаз­мережі», якщо раніше вже була спроба «зібрати» розподільчі мережі (обл- і міськ­гази), тільки під дахом іншого дочірнього підприємства — «Укргазмережі»?

— Я спробую відповісти на ваше запитання, починаючи з кінця. Термін «зібрати» у цьому контексті не зовсім доречний. Йдеться насамперед про організацію ефективного управління дер­жавним майном, що відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки країни. Водночас створення «Укргаз­мереж» до реалізації державних інтересів жодного стосунку не мало. Просто відома промислово-фінансова група, яка на той момент, по суті, контролювала систему державного регулювання наф­тогазової галузі, у тому числі і менеджмент НАК «Нафтогаз України», намагалася одержати контроль над рядом облгазів, у яких власники великих пакетів акцій не хотіли розставатися зі своєю власністю. І з метою тиску на «непокірних» власників цих підприємств, базуючись на формулі «не віддасте облгази — заберемо мережі», і було створено «Укргаз­мережі». Водночас, коли зазначена група нарешті одержала підприємства, які її цікавили, інтерес до «Укргазмереж» зник. На той момент цьому підприємству було передано мережі тільки одного облгазу — ВАТ «Чернівцігаз», і на цьому процедуру передачі мереж було зупинено, причому навіть по підприємству «Чернівцігаз» її не довели до логічного завершення.

Як результат, у наступні роки ми мали дуже неефективну роботу ДП «Укргазмережі», і якби не розпочалася нинішня реорганізація, то все одно з цим підприємством потрібно було б щось робити для впорядкування ситуації в сфері управління державними газорозподільчими активами.

Що ж до другої частини запитання, то до створення ДП «Нафтогазмережі» підштовхнуло чимало чинників. Облгази успішно поставляють газ населенню та одержують практично 100% оплати від нього, але при цьому не доплачують кошти НАК «Нафтогаз України». Причому заборгованість облгазів за останні місяці значно зросла. Їхні борги за останні десять років уже перевищили 7 млрд. грн.! Виходить пікантна ситуація: уряд країни докладає всіх зусиль, щоб одержати в країн Європейського Союзу кредит для закупівлі газу, а облгази дозволяють собі недооплачувати нам за вже проданий товар.

Більш того, аварійні ситуації всеукраїнського масштабу, які почастішали та мали місце не так давно, не могли залишитися без реакції з боку НАК «Нафтогаз України» і Мінпаливенерго. Перевірки підтвердили, що нинішні «хазяї» облгазів не вкладають у них коштів, передбачених договорами щодо експлуатації мереж. Таким чином, стан газопроводів, який з кожним роком погіршується, дедалі більше загрожує безпеці та життю споживачів.

При цьому газорозподільні мережі, що їх використовують обл­гази, не підлягають приватизації. НАК «Нафтогаз України» віддала їх у користування на певних умовах, і термін дії договорів завершується 31 грудня 2009 року.

Необхідно також зазначити, що йдеться про державну власність, побудовану за бюджетні кошти. Проте останнім часом почастішали спроби переведення мереж із державної в інші види власності, що може поставити під сумнів стабільне та безперебійне забезпечення споживачів природним газом і загрожує енергетичній безпеці всієї країни.

Тому Кабінет міністрів України разом із керівництвом Мінпаливенерго і НАК «Нафтогаз України» дійшли висновку, що з метою підвищення безпеки споживачів, виконання Закону України «Про трубопровідний транспорт», поліпшення контролю над модернізацією газопроводів та їхнім ефективним використанням не варто продовжувати роботу з міськ- і облгазами. Було прийняте рішення створити нове підприємство «Нафтогазмережі», передати йому мережі, покласти на нього обов’язок ефективно їх експлуатувати та управляти ними. І за рахунок цього забезпечити надходження 100% коштів від населення. Саме так, на виконання постанови уряду №775, і народилася «дочка» НАК — «Нафтогазмережі».

— Як відреагували співвласники акцій цих підприємств на таку зміну в управлінні розподільчими газовими мережами?

— Реакція співвласників акцій облгазів на ситуацію, що склалася, різниться. Примітно, що ті облгази, в яких немає великої заборгованості перед НАК «Нафтогаз України», відреагували досить позитивно, а ті, в яких заборгованість зашкалює, — негативно. Це й зрозуміло, адже противники цієї ідеї тепер не зможуть контролювати грошові потоки від розрахунків за газ, за рахунок махінацій із якими багато хто з них став мільярдерами. Зовсім скоро, після початку роботи ДП «Нафтогазмережі», керівників облгазів буде відсторонено від фінансових потоків і з’явиться жорсткий контроль за фінансуванням реконструкції газопроводів. У результаті підвищиться безпека поставок газу населенню. Крім того, поліпшиться дисципліна газоспоживання, оскільки ряд облгазів неодноразово відмовлялися виконувати доручення з припинення поставок газу боржникам. У результаті, НАК «Нафтогаз України» була змушена зменшувати поставки газу регіонам, від чого потерпали й сумлінні платники-споживачі.

Водночас слід визнати, що процес створення нового підприємства йде непросто, тим паче наближається початок нового опалювального сезону. Для його оптимізації та прискорення ми щодня проводимо консультації з представниками та акціонерами облгазів. Показово, що представники боржників навіть у «Нафтогаз» не приїжджають. Адже вони вважають, що в них є інший власник. Попри те, що в більшості облгазів НАК «Нафтогаз України» належить більш як 50% акцій.

Хочу звернути вашу увагу на ще один важливий аспект: ми гарантуємо, що трудові колективи облгазів роботи не втратять. Їм буде гарантований соціальний захист і своєчасна виплата зарплати у разі згоди та переходу на роботу до філій ДП «Нафтогазмережі». Справжніх фахівців у НАК «Нафтогаз України» завжди цінують.

— Чи завершено процес ліквідації підприємства «Укргаз­мережі» та з яким результатом?

— Підприємство «Украгазмережі» не було ліквідовано. Це досить тривала й непроста процедура. Для якнайшвидшого вирішення поставленого завдання «Нафтогаз України» викупив у ДК «Газ України» 100% статутного фонду ДП «Укргазмережі» і перейменував його на ДК «Нафтогазме­режі». Топ-менеджмент «Нафтогазу» вважає, що більш ефективно управляти газорозподільчими мережами зможе сама НАК, а не її дочірня компанія «Газ України».

— Уточніть, у чому принципова відмінність цих компаній та ідей їх створення?

— Частково я уже відповів на це запитання. По-перше, «Укргазмережі» були дочірнім підприємством ДК «Газ України». Логіка передачі в управління підприємства, відповідального за транспортування та розподіл газу, структурі, яка контролює торгівлю газом, може бути лише одна — надання додаткових можливостей для зловживань.

У свою чергу, ДП «Нафтогазмережі» — компанія рангом вища, із ширшими правами та обов’язками, а найголовніше — вона ближче до держави, оскільки напряму підпорядковується НАК «Нафтогаз України». Таке рішення цілком відповідає сучасним європейським принципам регулювання газового ринку, зокрема поділу видів діяльності з транспортування та торгівлі газом.

Друге — географія діяльності. «Укргазмережі» — компанія, яка діяла тільки в Чернівецькій області. А робота та повноваження ДП «Нафтогазмережі» поширюються на всю країну.

Крім того, важливим аспектом діяльності «Нафтогазмереж» стане дисципліна не тільки у фінансовій сфері, а й під час виконання доручень з відключення злісних боржників. Облгази фактично саботували відключення боржників від газопоставок. Таким чином, добросовісні платники за газ опинялися в нерівних умовах із боржниками. Виходить, і той, хто платить, отримує газ, і той, хто не платить, теж його одержує. Хіба це цивілізовані відносини?

Ідея одна — навести лад у використанні газових мереж, які належать державі, і усунути фінансові зловживання в цій сфері.

— Чого ви очікуєте від створення ДП «Нафтогазмережі», зокрема яких фінансових результатів?

— «Нафтогазмережі» — виробниче підприємство, в якому основну увагу буде приділено реконструкції, підтримці, експлуатації, створенню умов безаварійної роботи газових мереж.

За роки радянської влади побудували сотні тисяч кілометрів газопроводів. Нині на рік будується кілька сотень кілометрів. Серед причин цього — передача даних питань у компетенцію обл­газів, чимало з яких замість розвитку мереж займалися виключно набиванням кишень своїх власників.

У свою чергу, уряд України вже пішов назустріч утворюваному підприємству: буквально днями Кабмін затвердив програму будівництва розподільчих газопроводів на суму в 700 млн. грн. Ці кошти стануть хорошою підмогою для ДП «Нафтогазмережі» з поновлення величезної роботи з газифікації, фактично замороженої понад десять років тому.

Хочу зазначити, що поки мережі перебувають на балансі облгазів, можливості НАК «Нафтогаз України» дуже обмежені. Часто компанію не допускають до проведення інвентаризації мереж. Облгази неодноразово в судовому порядку оскаржували рішення про інвентаризацію і робили все, щоб вивести державне майно з державної форми власності.

«Нафтогазмережі» мають стати повноважним представником усіх громадян України з контролю над газовими мережами.

Фінансові потоки, які надходитимуть від облгазів, використовуватимуть за цільовим призначенням. З цією метою в кожному регіоні буде створено спеціальні рахунки ДП «Нафтогазмережі».

Якщо раніше гроші спочатку одержували облгази й потім уже самі вирішували, куди й скільки спрямувати, то нині кошти одержуватиме фактично держава й потім уже переказуватиме на потреби філій ДП «Нафтогазмережі» та оплачуватиме узгоджені рахунки підрядникам-облгазам.

Від редакції. Після письмових відповідей голови ДП «Нафтогазмережі» на запитання «ДТ» залишився ряд нез’ясованих моментів. Риторичного запитання: чи можна використати нову схему для традиційних крадіжок, ми не ставили. Зрештою апріорі позбавляти надії на диво ми не маємо права. Однак є й інші запитання, відповідей на котрі, схоже, ще нема ні у керівництва НАКу, ні в уряду.

Так, уряд видав постанову №775. Так, газові мережі сорока трьох (а взагалі-то тридцяти дев’яти) облгазів мають бути передані «Нафтогазмережам». Але який механізм цього процесу, про це в постанові Кабміну жодного слова. Якщо навіть під час останньої інвентаризації обл-, міськ- та інших «газів» дані, м’яко кажучи, розходилися, то можна собі уявити, якою може виявитися реальність.

Процедура здавання-приймання державної інфраструктури господарств обл- та інших «газів» не прописана. Точніше: мало хто собі уявляє, як це відбуватиметься. А з урахуванням того, що на балансі деяких обл- і міськгазів значаться газопроводи низького тиску, побудовані їхнім коштом, то вирішити це завдання буде досить складно.

Неважко припустити, що газорозподільні мережі, котрі в останні роки використовували як хотіли бахматюки, фірташі й ін., «Нафтогазмережам» передадуть тільки у разі судового рішення. Хтозна, коли і яким буде рішення останньої інстанції?

А ще є муніципальні газові мережі (тобто ті, що побудовані за рахунок конкретної громади і належать їй).

І в першому, і в другому випадку на ДП «Нафтогазмережі» очікують затяжні суди. А суд, як відомо, у нас найсправедливіший! Процес передачі газового майна буде щонайменше тривалим. І чи вистачить у «Нафтогазу» снаги, волі та часу на затяжну облогу.

Ще одна проблема: чи захочуть професіонали з облгазів перейти на роботу в представництва «Нафтогазмереж»? Коли врахувати, що їхні старі (і поки ще нинішні) роботодавці напевне запропонують їм «відступні», тобто бонуси за те, щоб вони не йшли працювати в структуру ДП «Нафтогазмережі», то створюване підприємство очікують серйозні кадрові проблеми — пошук широкого кола фахівців від інженера до обхідника-ремонтника, обліковця тощо. Такими кадрами за оголошенням у газеті про вакансії штат не укомплектуєш. Принаймні доти, доки у цих людей залишається нинішня робота.

Якщо абстрагуватися від прийнятих у нас «правил експлуатації», то ідея створення держкомпанії, котра відповідатиме і за поставки газу споживачам, і насамперед за безпеку газорозподільних мереж, їхнє належне обслуговування, давно перезріла. Адже газорозподільні мережі в країні поступово будувалися з 60-х років минулого століття. За ступенем газифікації Україна, як то кажуть, попереду Європи всієї. Але все це газове господарство потребує дуже делікатного обходження і ретельного догляду.

В організаційній метушні якось випали з уваги побутові прилади обліку газу. Хтось із споживачів сам оплатив їхню купівлю та встановлення. Іншим — місцевий рай-, міськ- або облгаз. Хто тепер їх обслуговуватиме, на чий баланс їх буде передано? Адже не жарт — у країні понад 16 млн. абонентів. Хто займатиметься цією кропіткою роботою?..

Також усі без винятку підприємства з газопоставок (облгази) свого часу отримали ліцензії НКРЕ на розподіл і поставку газу. Тепер усі ці ліцензії потрібно в ході дебатів у НКРЕ отримати «Нафтогазмережам». У нашій країні цей процес може розтягтися не на один день...

Хоч би хто задумував у 2007-му «Укргазмережі», а тепер — ДП «Нафтогазмережі», ідея була одна: контроль над потоками газу і — головне — платежами за нього.

Так, пан Гнатушенко досить докладно виклав мету створення ДП: «Нафтогазмережі» мають стати повноважним представником усіх громадян України з контролю над газовими мережами». На жаль, поки що це лише благі наміри.

Коли створювалася НАК «Нафтогаз України», а потім «Укргазмережі», був шанс реалізувати ідею про поділ монополії за видами діяльності: видобуток, транспортування і торгівля газом і нафтою (зауважте — не просто поставки газу). Свого часу так вчинили з «Берлінгазом», який розділили на п’ять самостійних компаній, і це кардинально змінило газовий ринок Німеччини.

Так, це дорого. Але «за все, що дороге, і плата висока». Це рядки не про газ, але дуже доречні.

При тому, що російський «Газпром» має намір вийти з Договору про Європейську енергохартію, росіяни хоча б формально і досить давно розділили газову монополію: «Мострансгаз» транспортує і поставляє газ, «Росгазхолдинг» — будує тощо. І це відповідає євростандартам.

НАК «Нафтогаз України», а точніше, її керівники могли усе зробити і розумніше, і швидше. Було б бажання. Створення НАК, швидше за все, було виправдане: галузь потрібно було зберегти керованою (в організаційно-технологічному плані). А потім перейти від монополії, нехай навіть державної, до того, до чого сьогодні прагне Євросоюз, — до цивілізованого поділу видів діяльності: видобуток — перший, транзит — другий, імпорт — третій, продаж у країні — четвертий, будівництво магістральних газопроводів (високого тиску) — п’ятий, наукові розробки — шостий, обслуговування розподільних мереж — сьомий тощо.

У цьому напрямі НАК «Нафтогаз України» зробила тільки два кроки: у структурі НАКу явно проглядаються юрособи (про спільні підприємства поки що не йдеться) — «Укргазвидобування», «Укртрансгаз», «Укртранснафта», «Укрнафта» і «Чорноморнафтогаз». Є ще мережа АГНКС і «Шебелинка», котра виробляє паливо. А от чи стануть ДК «Газ України» і створюване ДП «Нафтогазмережі» не формальними, а реальними, самостійними юридичними особами, покаже час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво