НЗФ: третій реєстратор. Віктор Пінчук готує черговий перепродаж Нікопольського заводу феросплавів? - Економіка - dt.ua

НЗФ: третій реєстратор. Віктор Пінчук готує черговий перепродаж Нікопольського заводу феросплавів?

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Чіплятися за від’їжджаючий поїзд нерозумно. По-перше, це небезпечно. А по-друге, поїзд все одно від’їжджає...

Чіплятися за від’їжджаючий поїзд нерозумно. По-перше, це небезпечно. А по-друге, поїзд все одно від’їжджає. І все-таки Віктор Пінчук гарячково намагається утримати в руках Нікопольський завод феросплавів, який уже давно йому не належить. Суд прийняв рішення про повернення контрольного пакета акцій державі.

Між іншим, Віктор Михайлович від першого дня знав, що одноосібне хазяйнування на НЗФ коли-небудь закінчиться. І починаючи з першого дня до цього готувався. Благо, заступництво високопоставленого тестя — екс-президента України Леоніда Кучми — цілком дозволяло закладати юридичні «бомби» уповільненої дії.

Передусім він обзавівся паралельним реєстратором «Альфа-Інвест». Зроблено це було кулуарно: на загальні збори акціонерів НЗФ, де затверджувалося рішення про паралельного реєстратора, міноритаріїв, котрі мали іншу думку, не запросили.

Потім суд позбавив «Альфа-Інвест» ліцензії, але Віктор Михайлович і це рішення не визнав. Хоча реальний реєстр продовжував вести первинний реєстратор — ТОВ «Славутич-Реєстратор».

25 липня ц.р. Київський апеляційний господарський суд розібрався й ухвалив: консорціум «Придніпров’я», що належить Пінчуку, придбав 50%+1 акцію ВАТ «НЗФ» на незаконних конкурсах, тому має повернути контрольний пакет державі.

Зауважте, повернути, а не передати чи якось інакше. Тобто повернути незаконно захоплене. Просто кажучи, прихватизоване. Підкреслюю це для того, аби читач чітко зрозумів: усі рішення, у голосуванні яких брало участь «Придніпров’я», незаконні.

26 серпня відповідність вердикту Київського апеляційного госпсуду закону було підтверджено Вищим господарським судом України. 8 вересня Верховний суд України залишив рішення ВГСУ в силі. Таким чином, починаючи з 25 липня, контрольний пакет акцій повернувся до легітимного власника — держави.

Залишалося лише процедурно виконати рішення суду. До речі, саме його президент України Віктор Ющенко й назвав унікальним. 2 вересня Віктор Андрійович дав доручення провести загальні збори акціонерів і повернути акції державі. Визначив і термін для виконавчих органів — за три дні розібратися й доповісти.

Відразу ж після рішення Вищого госпсуду «Славутич-Реєстратор» добровільно його виконав і зарахував контрольний пакет акцій НЗФ на рахунок Фонду держмайна. На цій підставі глава ФДМ Валентина Семенюк підписала доручення заступнику міністра промполітики представляти інтереси держави на чергових зборах акціонерів НЗФ.

30 серпня такі збори відбулися. Держава зареєструвалася на них як акціонер, котрий володіє контрольним пакетом акцій, і разом із 26% міноритаріїв проголосувала за зміну спостережної ради, правління, інших органів ВАТ, а також прийняла рішення з інших робочих питань.

Від цього моменту весь колишній склад керівних органів ВАТ «НЗФ» став нелегітимним. Незаконні й усі ухвалені ним рішення.

Отут і розпочалися дива. Зрозумівши, що поїзд пішов, Віктор Пінчук вирішив не виконувати судові рішення.

Доручення президента, як і рішення судів, олігарх ігнорує досі. Фонд держмайна — також. Безкарно. Чому? Як довго ще президент має намір миритися з цим?

Пінчук вимагає укласти з ним так звану мирову угоду. Проте розмовляти про це можна виключно після того, як він виконає рішення судів і доручення президента.

Нині ж у фактичних союзниках у нього виявилися Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку та глава ФДМ.

Яким чином Пінчуку вдалося переконати згадані вище інстанції, що реєстратором акціонерного товариства є позбавлений ліцензії «Альфа-Інвест», питання, поза сумнівом, цікаве. Але факт залишається фактом. Попри численні документи про те, що контрольний пакет зарахований на рахунок ФДМ, Валентина Семенюк уперто не бажає помічати: рішення суду виконали всі, крім неї самої й Віктора Пінчука.

Позиція Віктора Михайловича зрозуміла: він сподівається на зміну політичної ситуації й усіляко сприяє цьому. А наразі зовсім не поспішає йти з заводу. І це також зрозуміло: кожен день хазяйнування на НЗФ приносить йому понад 1 млн. дол. У нього справді кожна хвилина — на вагу золота.

Позицію Фонду держмайна й Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку можна пояснити лише некомпетентністю або змовою. Про некомпетентність чи непрофесіоналізм казати важко. Що залишається думати?

Валентина Семенюк, підбадьорена підтримкою ДКЦПФР, зажадала роз’яснень, як їй процедурно виконувати судові вердикти. Виглядає так, нібито вона взяла курс на затягування передачі контрольного пакета акцій державі. Лише тому Пінчук і досі на заводі. Лише тому позбавлений повноважень старий менеджмент продовжує ухвалювати рішення на шкоду державі.

Генпрокуратура й Мін’юст підтвердили особисто президенту та Фонду держмайна, що реєстратором акціонерного товариства є «Славутич-Реєстратор» і що акції вже перебувають на рахунку Фонду. Це саме 27 вересня ц.р. визначив Київський апеляційний господарський суд.

Розуміючи, що його притисли до стінки, колишній власник вдається до безпрецедентних дій. Цього самого дня, 27 вересня, за його дорученням уже нелегітимний менеджмент НЗФ кулуарно розриває незаконний договір на ведення реєстру з паралельним реєстратором «Альфа-Інвест» і оголошує завод одночасно і реєстратором, і зберігачем реєстру. Хоча законом таке сумісництво заборонено.

А зараз — увага! 6 жовтня заступник гендиректора НЗФ пан Борисов звертається з офіційним листом до «Славутича» (котрого ані НЗФ, ані ФДМ, ані ДКЦПФР не визнають реєстратором!), щоб той... повідомив акціонерів про зміну реєстратора та зберігача. Чому було зроблений такий, здавалося б, необачний крок? Пояснення — на поверхні. Пінчук чудово знає, що реальний реєстр акціонерів є тільки в «Славутича». На відміну від Семенюк і ГКЦБФР, він не хоче мати додаткових конфліктів з акціонерами.

Цікаво, що при цьому і Фонд, і Держкомісія з цінних паперів продовжують стверджувати, що реєстратор НЗФ — «Альфа-Інвест».

13 жовтня, коли державний виконавець склав акт про цілковите виконання судового рішення, інформація про зміну реєстратора (нелегітимну) потрапляє у пресу. 14 жовтня позбавлене права правління продовжує незаконні дії та, укотре кулуарно, укладає договір на тимчасове ведення реєстру власників цінних паперів НЗФ із реєстратором ТОВ «Олівер-Реєстратор». Ця нова кишенькова структура розташована за тією самою адресою, що й «Альфа-Інвест», і головна компанія Пінчука НВІГ «Інтерпайп» (Київ, вул. Шовковична, 42/44).

Генпрокуратура, у черговий раз, звертається до суду із заявою про встановлення способу й порядку виконання постанови Київського апеляційного госпсуду від 25 липня 2005 року.

20 жовтня Господарський суд Києва ухвалою в справі 18/196 підтверджує: реєстратором ВАТ «НЗФ» є «Славутич-Реєстратор» і знову роз’яснює той самий порядок повернення акцій державі.

Враховуючи, що справа перебуває під судом, в ухвалі спеціально роз’яснено: «Якщо на час виконання виконавчого документа про передачу акцій державний виконавець з’ясує, що реєстр від первинного реєстратора в порядку виконання судових рішень (підкреслено автором) передано іншій особі, він зобов’язаний… встановити особистість нового реєстратора й застосувати зазначений порядок повернення у власність держави в особі Фонду державного майна України пакета акцій ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».

Судового рішення про призначення реєстратором НЗФ «Олівер-Реєстратора» немає й бути не може. Отже, легітимним залишається виключно «Славутич-Реєстратор». Усе, що вимагав суд, він виконав від слова до слова.

Тут доречно розпочався аукціон із продажу «Криворіжсталі», і все вщухло. Валентина Петрівна занедужала. Що збіглося і з позицією її партії — у приватизації «Криворіжсталі» в жодному разі участі не брати.

Пінчук продовжує господарювати на феросплавному заводі, який йому не належить. Третій — не зайвий. Для кого? І поки чиновники не діють, Віктор Михайлович дуже навіть активний.

Із контрольним пакетом нікопольських акцій афери відбуваються постійно. Перелічу те, що на слуху. Від початку року Пінчук вів закулісні переговори про продаж НЗФ російським компаніям «Евразхолдинг» і «Ренова». Враховуючи, що інвестзобов’язання, прийняті при купівлі контрольного пакета, ще не виконано, без повідомлення Фонду держмайна власник не мав права цього робити. Проте в рахунок оборудки «Евразхолдинг» перерахував Пінчуку 25 млн. дол., що потім були оформлені як купівля в «Придніпров’я» акцій Орджонікідзевського й Марганецького ГЗК, які нібито йому належать. Насправді у «Придніпров’я» немає жодної акції цих ГЗК, а ті, що є в інших компаній Пінчука, коштують небагато.

Інформація набула розголосу й викликала міжнародний скандал серед іноземних акціонерів «Евразхолдинга». Зареєстрована в Лондоні компанія «Флінк Інвестментс С. А.» — акціонер «Евраза» — звернулася з цього приводу до інших акціонерів групи «Евраз» через The Wall Street Journal. Афера, затіяна з незаконним продажем українського феросплавного заводу, вийшла на перші шпальти закордонних видань. Спеціально нагадую про це тим, хто має «особливу думку» з приводу того, хто руйнує інвестиційну привабливість України.

Розуміючи, що напряму продати акції НЗФ не вдасться, у червні Пінчук влаштовує таємну стовідсоткову зміну вітчизняних учасників консорціуму «Придніпров’я» (під кваліфікаційні характеристики котрих було продано контрольний пакет акцій НЗФ) на кіпрські компанії, зареєстровані за однією адресою та, як запевняють експерти, пов’язані з одним із потенційних покупців НЗФ Віктором Вексельбергом. Поза сумнівом, Віктор Михайлович вирішив: коли не вдасться законно продати контрольний пакет акцій НЗФ, він продасть їхнього власника... разом із цими самими акціями.

Тепер «клінічний» випадок із третім реєстратором. Знову той самий обхідний маневр, аби все-таки закулісно продати акції НЗФ, уже... повернуті державі. Судіть самі. «Олівер-Реєстратор» не значиться в жодному судовому рішенні. Із акцій НЗФ знято арешт. Ринком уперто ходять чутки, що реєстратора «Альфа-Інвест» Пінчук продав Григоришину. І через цей «місток» терміново виводить свої активи.

Сигнал тривоги вже палає. Але цього знову вперто не хочуть помічати ані в Фонді держмайна, ані в ДКЦПФР. Там дозволяють колишньому власнику продовжувати свої операції. Ще небагато — і держава вкотре може втратити контрольний пакет акцій НЗФ. І, цілком можливо, цього разу остаточно.

За підрахунками міноритарних акціонерів, лише за дев’ять місяців цього року власники НЗФ приховали від держави й акціонерів понад 164 млн. дол. прибутку. Нагадаємо, два року тому пакет дістався їм за 80 млн. дол. Заодно для забезпечення його «давальницьких» схем відмивання грошей невиправдано витрачено понад 100 млн. дол. на закупівлю закордонної марганцевої руди, коли вітчизняна — під боком.

Міноритарні акціонери практично щотижня запрошують Фонд держмайна на загальні збори, аби довести до кінця виконання рішення суду з повернення контрольного пакета акцій ВАТ «НЗФ» у власність держави. Валентині Петрівні досить лише поворухнути пальцем, і крапку буде поставлено. Але... для цього треба прийняти рішення. А його все немає й немає.

Фактично Фонд забезпечує Віктору Пінчуку найцінніший в існуючій ситуації ресурс — час. Можливо, він все-таки вичерпається.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво