Нове приватизаційне законодавство має невирішені проблемні питання — експерт

Практика застосування покаже рівень якості нового приватизаційного законодавства, хоча вже зараз можна зазначити його загальні невирішені проблемні питання. Це неповна заборона на участь російського капіталу; примітивізація критерію віднесення об'єктів до малої/великої приватизації (вартість майна 250 млн грн) і неврахування ні чисельності працюючих, ні належності до переліку об'єктів, що мають стратегічне значення; невизначеність правового статусу земельних ділянок під об'єктами приватизації; обмеження строку на оскарження приватизаційних угод трьома роками разом із можливістю перенести місце вирішення судових спорів за вимогою покупця до іноземних юрисдикцій.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Павло Фролов, консультант апарату ВРУ. На його думку, різні стадії банкрутства, поганий фінансово-господарський стан, специфічність і подекуди кримінальний характер схем виникнення боргів на багатьох інших об'єктах великої приватизації не дають підстав сподіватися на успішну та ефективну їх приватизацію й участь в аукціонах західних інвесторів.

"Хоча інвестиції в модернізацію їм необхідні найбільше. Зокрема, непокритий збиток минулих років у ВАТ "Орiана", НАК "Украгролізинг", ПАТ "Сумихімпром" перевищує балансову вартість їх активів, у "Оріани", "Украгролізингу" - майже вдвічі. Короткострокова заборгованість перевищує річну виручку від реалізації в усіх ТЕЦ, "Азовмашу", "Оріани", а у вугільної компанії "Краснолиманська" - у майже дев'ять разів", - зазначає експерт.

Детальніше про проблеми приватизації читайте в статті Павла Фролова "Приватизація по-новому: чергові зміни, чергові ризики" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".