Новий закон «Про акціонерні товариства» запізнився на декілька років?

Акціонери сумніваються в тому, що новий закон «Про акціонерні товариства» допоможе міноритарним акціонерам отримати значний прибуток від продажу акцій.

Згідно закону «Про акціонерні товариства», який набуде чинності з квітня поточного року, ціна викупу акцій товариства не може бути меншою за їхню ринкову вартість. Крім того, кожен акціонер має право на обов’язковий викуп АТ його акцій, якщо він голосував проти процесів злиття, придбання або продажу майна, вартість якого складає більше 10% вартості активів товариства, а також зміни розміру статутного капіталу.

Проте, дрібні утримувачі акцій не впевнені в тому, що новий закон допоможе їм поліпшити матеріальне становище.

«Вартість акції, на мій погляд, пов’язана в першу чергу з успішністю АТ, — відзначив в коментарі «Дзеркалу тижня» Валерій Васильев, акціонер невеликого ВАТ. — Якщо воно перебуває в тяжкому становищі у зв’язку з фінансовою кризою, звідки візьметься висока ціна? Чи буде власник контрольного пакета зацікавлений у придбанні залишку акцій в окремих акціонерів?»

Водночас, за словами керівника великого ВАТ, що побажав залишитися невідомим, новий закон «Про акціонерні товариства» явно «запізнився».

«Якби його ухвалили кілька років тому, можна було б уникнути багатьох лих. У Російській Федера­ції, наприклад, схожий закон діє з 1995 року», — підкреслив він.

На його думку, робота українських АТ протягом останніх 17 років на підставі застарілого закону «Про господарські суспільства» — не що інше, як свідоме прагнення деяких олігархів і можновладців прибрати до своїх рук акції рядових акціонерів і сконцентрувати у себе контрольні пакети акцій.

«Сьогодні, коли цей план уже втілено в життя, а багато найбільших підприємств продано іноземному капіталу або перебувають у руках конкретних осіб, новий закон мало що змінить», — вважає він.

Докладніше читайте у статті Наталії Вареник «Почому нині акції для народу?» у свежому номері «ДТ».