НОВИЙ ФРАНЦУЗЬКИЙ ПАРАДОКС - Економіка - dt.ua

НОВИЙ ФРАНЦУЗЬКИЙ ПАРАДОКС

19 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 19 квітня-26 квітня

Вийшовши минулого тижня на вулиці Парижа, тисячі сердитих французьких медиків відразу ж опинилися в центрі уваги преси...

Вийшовши минулого тижня на вулиці Парижа, тисячі сердитих французьких медиків відразу ж опинилися в центрі уваги преси. Прості громадяни одержали досить серйозне попередження про те, що піддаватися різноманітним недугам зараз украй не своєчасно, а політики — черговий козир у вельми жорстокій боротьбі, яка менш як через сто днів має закінчитися президентськими виборами. Адже найчисленніша армія державних службовців протестує проти програми економічного реформування, запропонованої нинішнім прем’єр-міністром Франції Ліонелем Жоспеном.

У найзагальніших рисах суть цієї програми зводиться до заміни традиційного 40-годинного робочого тижня на вкорочений, 35-годинний. Такий маневр мав дозволити створити в країні нові робочі місця й розв’язати дуже болісну проблему безробіття. У корпоративному секторі національної економіки все так і сталося, і було навіть зафіксовано досить відчутний приріст продуктивності праці, а також підвищення конкурентоспроможності «вкорочених» підприємств. Проте в державній сфері реформа безнадійно забуксувала.

Найцікавіше, що у Франції медицина зовсім не перебуває виключно в державному керуванні, як, приміром, у Великобританії. У Франції пацієнти вибирають собі платних лікуючих лікарів і лікарні на свій власний розсуд, але при цьому користуються всіма перевагами розвиненої системи державного медичного страхування, яка й відшкодовує їм велику частину витрат на підтримку здоров’я. Донедавна ця система вважалася найвдалішою, і нерідко пацієнти з Великобританії, де існують довгі черги на багато операцій і медичних процедур, відправлялися лікуватися до Франції. Правда, з минулого року й тут ситуація почала помітно погіршуватися.

Чотири профспілки французьких медиків об’єднують більш як 780 тис. співробітників медичних установ. Лідери профспілок запевняють, що внаслідок переходу на 35-годинний робочий тиждень у госпіталях було створено не 45 тисяч нових робочих місць, як було обумовлено спочатку, а всі 80 тис. При цьому ціни на послуги охорони здоров’я почали зростати безпрецедентними темпами. Лише торік вони збільшилися на 5,6 відсотка, а загальна сума витрат на медицину досягла рекордних 88 мільярдів євро, з яких як мінімум один мільярд доведеться записати в дефіцит. І це ще без урахування істотного гальмування економіки, яке сталося наприкінці минулого року й тривало на початку нинішнього.

Найпарадоксальніше, що найбільше медики, поставлені в нові умови, скаржаться на перевантаження. Створення додаткових робочих місць зовсім не оптимізувало процес їхньої праці, а призвело до загрози колапсу, коли хворих обслуговують належним чином лише за рахунок понаднормової (більше того, незаконної!) роботи медичних працівників. І зараз, у розпал епідемії грипу, ці перевантаження досягли критичної величини: лікарні «швидкої допомоги» змушені обслуговувати хворих, цілком посильну й достатню допомогу котрим відмовилися надати терапевти. Тому, хоч би який президент і який парламент (а вибори депутатів відбудуться відразу за президентськими) прийшов до влади, розв’язувати згадану проблему можна буде лише одним способом — скороченням державного сектора. Ось тільки до цього потрібно буде на виборах перемогти, для чого необхідно залучити на свій бік максимальну кількість прибічників із середовища працівників цього самого держсектора...

за матеріалами International Herald Tribune

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво