Новими дорогами в оновлений ліс

Рубати чи не рубати? Не в цьому питання. Лише «зелені» дилетанти, далекі від розуміння основ лісівництва, можуть говорити про заборону рубок лісу, оскільки це не просто економічно безглуздо, але й екологічно недоцільно. В Європі вилучають деревини з одного гектара мало не удвічі більше, ніж в Україні, й ніхто від того не страждає. Якраз навпаки.

Питання в іншому: як рубати, щоб не шкодити природі? Шляхам і методам оптимального лісокористування й був присвячений науково-практичний семінар «Поступові та вибіркові рубки як основа ведення наближеного до природи лісівництва», організований минулого тижня Державним комітетом лісового господарства України і Лісівничою академією наук України на базі Берегометського лісомисливського господарства, що на Буковині. Поважні вчені і досвідчені лісівники-практики ділилися думками щодо того, як краще користуватися дарованим природою багатством, аби і ліс був цілим, і ринок деревини — наповненим.

Буковина, зокрема Берегомет, обрані не випадково. Тут саме так господарюють: з максимальною користю для природи і економіки цього гірського регіону, де третина території вкрита лісами.

— Ми здавна і широко застосовуємо вибіркові рубки, а точніше — рівномірно-поступові, які дозволяють підтримувати і покращувати різнобічні корисні властивості лісу, не знижуючи його екологічний і ресурсний потенціал, — каже начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Воробчук. — Це ще досвід австро-німецької школи ведення лісового господарства, який ми зберегли і вдосконалили. Саме тому буковинські ліси, особливо букові і ялицеві, відзначаються своєю високою продуктивністю. Адже ми не рубаємо все підряд. Спочатку з лісосіки вилучаємо лише 40% запасу деревини, забираючи відсталі у рості, пошкоджені дерева. Це дає змогу деревам, що залишилися, набирати масу і водночас під зрідженим лісовим покривом підростають молоді деревця. Коли ось таким природним способом сформується надійний підріст, проводимо кінцевий прийом рубки з дотриманням відповідних технологічних вимог. Економічний і екологічний ефект від рівномірно-поступових рубок важко переоцінити. Нема голих схилів, ліс росте і, що дуже важливо, природно відновлюється за рахунок корінних здорових деревостанів. Такий ліс в усіх аспектах набагато кращий за штучно насаджений. З іншого боку — знижуються витрати на створення нових насаджень, збільшується вихід цінних сортиментів. Одне слово, всім добре — нам, лісівникам, екологам, деревопереробникам. А головне — лісу.

Учасники семінару мали змогу в цьому наочно переконатися, побувавши на високогірних ділянках Фальківского і Чемернарського лісництв, де стиглий ліс вилучають саме за допомогою вибіркових та поступових рубок. Без шкоди для природи в гірських лісах їх можна проводити на площі до 10 га.

— Площа лісів і запаси деревини в країні постійно зростають. Ми сьогодні заліснюємо у півтора, а в окремих областях — у два рази більшу площу, аніж та, що призначається під заготівлю лісоматеріалів, — розповідає заступник голови Держкомлісгоспу України Микола Ведмідь. — Щороку площа нових лісів на прийнятих землях зростає на 25 тис. га. Потенційні можливості українського лісу досить значні, й ними треба уміло розпорядитися. Діяльність нашого комітету спрямована на забезпечення постійного, рівномірного, невиснажливого лісокористування на засадах його сталого розвитку, гармонізації економічних, екологічних і соціальних аспектів, аби зберегти ліси, підтримати їхню багатогранну природну і суспільну роль в довгостроковій пер­спективі.

— Практичний досвід лісівників, результати впровадження міжнародних проектів розвитку лісового господарства вказують на значні переваги саме такої системи господарювання в лісах, яка забезпечує безперервне існування лісового покриву, — продовжує розмову Микола Ведмідь. — Тому комітет лісового господарства, працюючи, зокрема, над удосконаленням способів та технологій лісокористування, визначив завдання більш широко застосовувати не суцільні рубки в системі головного користування, а поступові та вибіркові, ясна річ, винятково на основі наукового обгрунтування, там, де це необхідно. Вони максимально забезпечують ведення наближеного до природи лісівництва, даючи можливість підвищити природоохоронну роль лісу, його біорізномаїття, запобігти небезпечним стихійним явищам, зберегти і примножити лісові багатства. Так нині працюють в багатьох країнах Європи.

Сьогодні поступові та вибіркові рубки проводять переважно в букових і ялицевих лісах Карпатського регіону. Як свідчать дані лісовпорядкування, вони забезпечують надійне природне відновлення корінних насаджень цих деревних порід й вирощування високопродуктивних деревостанів. В окремих лісогосподарських підприємства Київщини, Волині їх починають опановувати і в соснових деревостанах.

Однак для того, щоб такі рубки остаточно і безповоротно переважали над суцільними, потрібен не один рік копіткої праці. Річ у тім, що ліс за своєю природною структурою є різновіковим. Саме в такому лісі й можливі вибіркові рубки — одні дерева вилучаються, інші тим часом підростають. Але останні сто років лісове господарство орієнтувалося переважно на вирощування одновікових деревостанів, тобто на систему суцільних рубок, коли на лісосіку заганяють техніку й рубають все підряд. В нестійких до вітровалів смерічниках, як кажуть спеціалісти, це цілком виправдано. В інших лісах — ні. Тому Держкомлісгосп визначив серед пріоритетів галузі переформування одновікових, почасти й однопородних деревостанів у мішані різновікові з природним відновленням. Останнє особливо важливо. Адже половина українських лісів є штучно створеними, звідси — чимало господарських і екологічних проблем. Поступові й вибіркові рубки відіграють в реалізації такої стратегічної мети, як переформування українських лісів, провідну роль.

Торік з цією метою Держ­комлісгосп розробив й прийняв низку нормативно-правових документів: правила відтворення лісів й поліпшення їхнього якісного складу, порядок спеціального використання лісових ресурсів. На виході — інструкція з проведення рубок, формування і оздоровлення лісів.

Свій внесок у перехід до вибіркової системи господарювання робить і наука. Вчені Націо­нального лісотехнічного університету у лісах Львівщини і Тернопілля заклали дев’ять науково-виробничих стаціонарів, де проводять комплексні лісівничі дослідження впливу різних спосо­бів поступових і вибіркових рубок на репродуктивність лісу, відпрацьовують технології форму­вання різновікових лісостанів.

Однак впровадження поступово вибіркових рубок, як і переформування лісу, гальмує катастрофічна нестача в лісогосподарських підприємствах відповідної лісозаготівельної техніки. 60% тракторів застарілі і фізично зношені. Вкрай необхідні повітряно-трелювальні установки, коли зрубану деревину доставляють на верхні склади встановленими на лісосіках підвісними канатними дорогами. Від цього велика користь лісові: зберігаються молоді дерева, не псується грунт. На жаль, як зазначали учасники семінару, вітчизняні підприємства таких канатних установок не випускають, а закордонні вельми дорогі. Попри все, держлісгоспи вишукують кошти на придбання сучасної техніки.

Ще одна проблема, особливо для Карпат, — дороги. Транспортна лісова мережа потребує термінового розвитку. На щастя, багатостраждальне питання нарешті зрушило з місця. Другий рік поспіль держлісгоспи активно прокладають нові магістралі: десь власним коштом, десь — за рахунок бюджетного фінансування. Торік з’явилося понад 200 км лісових трас з твердим покриттям. Цього року буде побудовано не менше. І так доти, доки дорожня мережа не відповідатиме європейським нормам: відстань трелювання не повинна перевищувати 500 м. Лише за наявності доріг на лісосіки прийдуть природозберігаючі технології заготівлі деревини і лісоексплуатації загалом. Зокрема і вибіркові рубки.

Можна сказати, чернівецький науково-практичний семінар дав офіційний старт великій справі. Усе заплановане, звичайно, потребує часу і значних зусиль. Зате потім нас із вдячністю згадають нащадки.