Нова енергія ЄБРР. Найбільший інвестор України провів у Києві своє щорічне засідання

Напередодні Ділового форуму, що супроводжував засідання Ради управляючих Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) у Києві, були цілком обгрунтовані сумніви в його успішності. Вирування вітчизняних політичних пристрастей досягло якщо не точки кипіння, то досить небезпечного рівня, щоб відсунути далеко на задній план значущість діалогу з іноземними інвесторами. Були й резонні побоювання, що наші чвари сильно зіпсують і так далеко не найкращу думку іноземних фінансистів про Україну, і замість того, щоб скористатися чудовою можливістю для самореклами, Україна тільки погіршить свій імідж.

Побоювання, схоже, не справдилися. Форум усе-таки зміг стати значущою та резонансною подією: у ньому взяли участь не тільки вищі українські чиновники, а й величезна кількість іноземних гостей-інвесторів, причому не тільки із сусідніх країн. Під час багатьох дискусій не вистачало вільних місць, аби вмістити всіх бажаючих.

Господарі і гості

Початок організованого українською стороною Між­народ­ного інвестиційного форуму під назвою «Україна: Інвестиції. Інфраструктура. Євро-2012», який передував щорічним зборам ЄБРР (тобто насправді з 17 по 19 травня ц.р. пройшли два форуми), практично збігся в часі з остаточним набуттям Україною членства у Світовій організації торгівлі. Це зумовило той факт, що питання, пов’язані з приєднанням нашої країни до світового торговельного клубу, стали одним із лейтмотивів діалогу із сотнями іноземних учасників, які з’їхалися до нас із понад 60 країн.

«Тому, хто сьогодні приїхав до України, вона здасться країною величезних контрастів. Столиця, Київ, бурхливо розвивається, проте рясний потік іноземних інвестицій ще не досяг глибинки. Найдорожчі західні автомобілі (звичайно, із затемненим склом) несуться нещодавно відремонтованими дорогами, але гальмують, зустрічаючи на своєму шляху старі вози. Україна славиться своїм родючим грунтом — чорноземом, однак багато сільгосппідприємств сьогодні на межі виживання», — попереджали гостей публікації на сайті ЄБРР.

Українська сторона, яка офіційно поставила за мету «привернути увагу ділового співтовариства, посадових осіб, академічних кіл і ЗМІ до сприятливих змін інвестиційного клімату України і провести презентацію інвестиційних можливостей країни, зокрема, у рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи-2012 з футболу», була представлена практично всіма вищими представниками влади. У роботі обох форумів взяли досить активну участь президент України Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, голова НБУ Володимир Стельмах, віце-прем’єр Григорій Немиря, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр економіки Богдан Данилишин і багато інших високих держчиновників.

Та хоч би якою активною була участь у форумі політиків, насамперед він призначений, звичайно, для фінансистів. Що, взагалі-то, й логічно, якщо пригадати, що його організатор — Європейський банк реконструкції та розвитку — також є фінансовою установою. Тож зовсім не випадково, що серед спонсорів форуму та його заходів виявилося чимало дуже іменитих банківських структур — таких як Raiffeisen International Bank-Holding AG, UniCredit Group, ING Wholesale Banking, Erste Group, Citibank, UBS та багато інших. Знайшлося серед світових грандів місце й вітчизняним фінустановам, у тому числі дер­жавному Укрексімбанку.

Які ж цілі були у фінансистів? Передусім вони, звісно ж, прагнули побільше дізнатися про Україну та інші країни регіону з «першоджерел», а також налагодити чи оновити ділові й особисті контакти під час пленарних засідань і секцій, групових і спеціалізованих дискусій, обговорень і презентацій, прийомів та особистих зустрічей.

Спектр обговорюваних тем був дуже широким. Нові джерела поновлюваної енергії та проблеми викиду парникових газів, останні високотехнологічні розробки й нові можливості в сільському господарстві, фінансова стабільність і перспективи світової, регіональної та української економіки, можливості й перешкоди для іноземних інвесторів в Україні та інших країнах регіону, проблеми зміцнення іпотечних ринків і розвитку інфраструктури — от далеко не повний їхній перелік.

Судячи з відгуків іноземних учасників, їхнє враження від побаченого виявилося загалом сприятливим.

—Україна сьогодні дуже відрізняється від тієї, яку ми бачили, приїхавши сюди десять років тому, — каже Манфред Шеперс, віце-президент ЄБРР з фінансів. — Деякі готелі залишилися такими самими, але вже пройдено значний шлях перетворень.

Звичайно, потрібна ще величезна кількість кардинальних покращень, але країна має чудовий потенціал, щоб цього досягти. Причому практично в усіх сферах, адже величезні перспективи відкрилися навіть перед секторами, які здавалися раніше малоперспективними, як, наприклад, сільське господарство, в якому Україна має величезний потенціал.

Мені здається, що Україна здатна реалізувати ці можливості, попри весь політичний шум, який відбувається тут. Президент і прем’єр-міністр України можуть конфліктувати й не розмовляти одне з одним у парламенті, але на церемонії відкриття та засіданнях ЄБРР ми побачили, як вони щасливо сидять поруч, що має вселяти людям упевненість у завтрашньому дні й подальшому розвитку.

Серед ключових результатів засідання Ради управляючих ЄБРР пан Шеперс відзначив «сильну схильність акціонерів подовжити мандат банку на продовження його місії» та повідомив, що київська нарада була «найкращою за кількістю відвідувачів серед усіх проведених цією організацією поза Лондоном, що підтверджує величезний інтерес до Україні з боку приватного сектора».

— Україна дуже виросла останнім часом, досить сказати, що нинішнього року вона стане другим нашим партнером за обсягами реалізованих ЄБРР проектів, — додав віце-президент банку. — Мені здається, що прогрес триватиме, оскільки сьогоднішній порядок денний в Україні величезний. Наш банк продовжуватиме розвивати тут свої інвестиційні програми, які ми реалізовували у 2007-му, що став рекордним. Ми очікуємо, що цей рекордний рівень зберігатиметься протягом найближчих кількох років.

Тут саме час нагадати нашим читачам про Європейський банк реконструкції та розвитку, його досягнення і плани.

Довідка «ДТ»

ЄБРР був створений після розпаду СРСР у 1991 році для сприяння становленню демократій і ринковим перетворенням у Центральній і Східній Європі, а також на пострадянському просторі. Сьогодні до сфери діяльності банку належить 28 держав регіону, у тому числі й Україна. Акціонерами банку на сьогодні є 61 країна і дві міжнародні організації, а його капітал становить 20 млрд. євро. За роки свого існування банк реалізував понад 2,5 тис. проектів: загальний обсяг реалізованих угод становить майже 37 млрд. євро.

Нинішнє щорічне засідання Ради управляючих ЄБРР було вже 17-м за ліком, причому Україна стала першою країною, в якій таке засідання проводили вдруге (уперше Київ приймав форум європейських банкірів 1998 року). Ця фінансова структура — найбільший зовнішній кредитор нашої країни, а Україна, у свою чергу, — один із найбільших позичальників цієї організації. Сумарний обсяг інвестицій банку у вітчизняну економіку в рамках 163 проектів (загальною вартістю 6 млрд. євро) уже перевищив 3,3 млрд. євро. Це — майже третина всіх ресурсів, отриманих Україною за останні 16 років від усіх міжнародних фінансових організацій.

У рамках спільних проектів ЄБРР інвестував кошти практично в усі галузі української економіки, охоплювані його мандатом: харчову і нафтогазову промисловість, транспорт і телекомунікації, сферу фінансів і суднобудування, сталеливарне виробництво й АПК, у муніципальну інфраструктуру і будівництво доріг, проекти в нерухомості і з підвищення енергоефективності.

Торік, як свідчить розповсюджений під час форуму інформаційний проспект, обсяг нових операцій ЄБРР в Україні становив приблизно 1 млрд. дол. США (647 млн. євро). Крім того, 2007 рік був рекордним за кількістю трансакцій (32). У відповідь на збільшення бізнес-потреб банк на третину збільшив кількість працівників в Україні і відкрив новий офіс у Дніпропетровську.

Також торік було підписано два програмні документи, які визначатимуть діяльність банку в нашій країні в найближчі роки. Це — «Стратегія діяльності ЄБРР в Україні» (жовтень 2007-го) і «Програма співробітництва України і ЄБРР у державному секторі» (червень 2007-го). Пріоритетними напрямами для нових інвестицій названо проекти з підвищення енергоефективності та безпеки, надійності систем транзиту і розподілу енергії, захисту довкілля, фінансовий сектор, транспортну і комунікаційну інфраструктуру, муніципальний сектор.

«Ми надзвичайно позитивно налаштовані щодо інвестування в Україну», — зазначив президент ЄБРР Жан Лем’єр. Він повідомив, що пріоритетними в питанні інвестування є приватний сектор, банківська сфера, малий і середній бізнес, енергетика, а також модернізація транспортної інфраструктури.

До речі, на форумі пан Лем’єр, який перебував на посаді голови ЄБРР два чотирирічні строки, склав свої повноваження. П’ятим за ліком президентом банку за рішенням Ради управляючих став Томас Міров, котрий раніше обіймав посаду державного секретаря міністерства фінансів Німеччини.

Вічна тема

Як повідомив під час Міжнародного інвестиційного форуму директор ЄБРР в Україні Камен Захарієв, нинішнього року планується надати нашій країні фінансування обсягом 1,5—1,7 млрд. дол. І особливе місце, як очікується, займуть енергетичні й інфраструктурні проекти, реалізація яких, мабуть, нині найактуальніша й для України. Про це свідчить не тільки слово «енергія» в назві форуму («Сучасній економіці — нову енергію») та опубліковані на сайті банку матеріали, в яких, серед іншого, повідомляється, що «нині ЄБРР особливу увагу в Україні приділяє інфраструктурі й енергоефективності».

Під час київського форуму було презентовано спеціально розроблений експертами ЄБРР показник стійкої енергетики (ПСЕ). У банку вважають, що «цей новий інструмент моніторингу дасть змогу експертам і відповідальним посадовим особам оцінити прогрес країн у реформуванні трьох ключових сфер — енергоефективності, використання джерел поновлюваної енергії й методики вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату».

Також у рамках форуму було оголошено, що рада управляючих ЄББР остаточно затвердила рішення про внесення на безоплатній основі 135 млн. євро у фінансування робіт зі спорудження саркофага на Чорнобильській атомній електростанції.

У вересні 2007 року було підписано два ключові контракти, потрібні для просування на цьому напрямку; ЄБРР виступає розпорядником використовуваних при цьому коштів. Один із контрактів передбачає створення нового безпечного конфайнменту (саркофага) — споруди, яку буде зведено над четвертим блоком ЧАЕС. Другий підряд видано на завершення будівництва тимчасового сховища №2; мета проекту — забезпечити збереження відпрацьованого палива з першого і третього реакторів.

Передбачається, що грант ЄБРР послужить своєрідним каталізатором і зможе надати додатковий імпульс у мобілізації донорської допомоги на потреби Чорнобиля з боку інших держав.

Нагадаємо, що на саміті «великої вісімки», який відбувся у Хайлігендаммі (Німеччина) у 2007 році, керівники країн, які до неї входять, підтвердили свою прихильність до мети переведення чорнобильського об’єкта в безпечний стан. Проте дефіцит фінансових коштів усе ще не поповнено.

«Реалізована ЄБРР Програ­ма підвищення енергоефективності в Україні (ППЕЕУ) спрямована на розв’язання проблеми енергомісткості економіки України, яка більш як утричі перевищує середній рівень у ЄС», — свідчать інформаційні бюлетені, які роздали учасникам форуму.

У рамках програми з загальним обсягом фінансування 100 млн. євро створено кредитний механізм для фінансування проектів малих і середніх підприємств приватного сектора з підвищення енергоефективності або освоєння поновлюваних джерел енергії. Основним партнером програми обрано державний Укрексімбанк (уперше за весь час роботи ЄБРР в Україні). Банки й підприємства, що беруть участь у ППЕЕУ, проходять безплатний енергетичний аудит та одержують експертне сприяння в питаннях проектного фінансування. Кошти на ці цілі надходять від Агентства міжнародної співпраці з метою розвитку Швеції й міністерства фінансів Австрії.

Три українські компанії — «Івано-Франківськцемент», Харківсь­кий хлібозавод «Салтовський» і Цюрупинський паперовий комбінат — під час форуму оголосили переможцями спеціального конкурсу із впровадження найкращих енергозберігаючих проектів (Energy Efficiency Excellency Awards Completion).

Ці три компанії одержували фінансування через банки — партнери ЄБРР з ППЕЕУ: Укрексімбанк і Кредитпромбанк. Укрексімбанк, своєю чергою, було відзначено ЄБРР за «Найкращу угода з фінансування експорту 2007 року» (Best Export Finance Transaction in 2007).

— Ми підтримуємо добрі відносини і співпрацюємо в рамках різних програм і проектів із міжнародними установами, такими як Світовий банк, МФК, ЄБРР, — коментує цей факт голова правління Укрексімбанку Віктор Капустін. — Причому ключовим для налагодження практичної співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку для нас став 2007-й. Торік ми уклали з ЄБРР дві угоди, приєднавшись до Програми сприяння торгівлі (Trade Facilitation Program — TFP) і Програми підвищення енергоефективності.

Підтвердженням успішності цієї співпраці стало нещодавнє визнання авторитетним виданням Trade & Forfeiting Review (TFR) «Угодою року-2007» угоди з доекспортного фінансування, організованої Укрексімбанком у рамках Програми сприяння торгівлі ЄБРР разом із банком Sumitomo Mitsui Banking Corporation. Йшлося про рідкісну поки що для країн СНД угоду з доекспортного фінансування важкої промисловості, що теж було відзначено.

Звичайно, нам приємно, що нас відзначив тепер і Європейський банк розвитку, як і те, що два наші клієнти опинилися серед трьох переможців іншого конкурсу ЄБРР.

Укрексімбанк відповідає за реалізацію найбільш значущої частини здійснюваної ЄБРР в Україні Програми з підвищення енергоефективності. Завдяки цьому проектові українські компанії мають можливість одержувати на реалізацію інвестпроектів зі зниження енергоспоживання довгострокові (на термін до семи років) субкредити до 5 млн. дол. У його рамках ми підписали кредитну угоду на суму 50 млн. дол.

Учасників програми ми відбираємо за погодженими з ЄБРР критеріями серед кредитоспроможних українських приватних компаній. Найважливішою умовою є також якість реалізованого проекту, тобто його комерційна ефективність.

Наскільки мені відомо, у самому Європейському банку реконструкції та розвитку вважають дуже успішними результати, досягнуті в реалізації програми з підвищення енергоефективності в Україні. І вже готується програма, що прийде на зміну пілотному проекту.

Для нас як державного банку надзвичайно важливо брати участь у таких програмах, особливо з урахуванням викликів, які стоять нині перед нашою країною на тлі глобального подорожчання енергоресурсів і в контексті посилення конкуренції після вступу України до СОТ.