Німеччина добивається від ЄС поступок для Росії у питанні ЗВТ з Україною – FT

Німеччина намагається тиснути на Єврокомісію, щоб змусити її укласти угодою з Росією щодо створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною. Так Берлін хоче уникнути посилення напруги у відносинах з Москвою.

Про це сьогодні на сторінках Financial Times пишуть Алекс Баркер, Штефан Вагштиль і Роман Олеарчик. Зокрема, німецька сторона пропонує ЄС і Росії підписати спільну декларацію про інвестування, енергетичні концесії і створення більш інтегровану економічну зону від Атлантики до Тихого океану.

Про це, зокрема, писав міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у листі до єврокомісара з питань торгівлі Сесилії Мальстрьом. Таким чином, пропозиція Берліна демонструє, що політична чутливість до думки Росії щодо торговельної угоди між ЄС і Україною все ще існує на Заході. При цьому автори нагадують, що два роки тому відмова тодішнього українського президента Віктора Януковича від підписання угоди з Євросоюзом під тиском Росії спричинила протести.

Вчора Мальстрьом разом з українськими дипломатами намагалася переконати російську сторону, що українсько-європейська угода їй нічим не загрожує. Але результатів ці зусилля не дали і сторони розійшлися без будь-яких домовленостей. Міністр економіки Росії Олексій Улюкаєв перед вчорашньою зустріччю погрожував, що Москва "скасує всі торговельні привілеї" для українських компаній, якщо угода про ЗВТ запрацює з першого січня 2016 року, як заплановано.

Український міністр закордонних справ Павло Клімкін пояснив, що на переговорах щодо угоди Росія висунула "абсурдні" вимоги і пропозиції. А Штайнмаєр, оголосивши свою пропозицію про додаткову угоду з Москвою щодо ЗВТ між Україною і ЄС, підкреслив, що такої ж думки дотримується і канцлер Ангела Меркель. Однак рішення про тристоронню угоду за участю РФ фактично виконує вимогу Кремля, який хоче втручатися в зовнішню політику України.

"В контексті запропонованої декларації ми можемо відповісти на побажання Росії і тісніше обмінюватися поглядами на енергетику і інвестиції, навіть якщо вони ніяк не стосуються угоди України з ЄС", - йдеться у дипломатичному листі Штайнмаєра.

Він також додав, що пропозиція Берліна також може "створити перспективу співпраці між ЄС і ЄврАзЕС, яка б пов'язувалася на мирним процесом на Сході України". В цей же час, лист Штайнмаєра викликав обурення у країн Східної Європи і Балтії, які насторожено спостерігають за агресивною поведінкою Росії. Їхнє невдоволення зросло після того, як ще й президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запропонував Кремлю предметно вивчити області можливої співпраці між ЄС і ЄврАзЕС.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус наголосив, що пропозиція Юнкера не отримає підтримки усіх країн-учасниць Євросоюзу. Також він нагадав, що діють європейські санкції проти Росії, які ніяк не вписуються у пропозицію про економічну співпрацю з ЄврАзЕС.

Український дипломат Дмитро Кулеба також заявив, що Росію не можна "задобрювати якимись новими торговельними режимами".

"Європейцям не варто дозволяти обдурити себе російською стратегією. Мета Кремля полягає не втому, щоб добитися вільної торгівлі від Лісабону до Владивостоку. Його мета – поділити Європу між ЄС і Євразійським союзом на чолі з Росією, а також підпорядкувати собі Україну чи принаймні перетворити її на буфер", - сказав Кулеба.

Країни-учасниці ЄС із Східної Європи розглядають плани створення "енергетичного союзу" як спосіб позбутися залежності від російського газу. І пропозиція Штайнмаєра, на їхню думку, якраз суперечить цій меті. В цей же час, рішення, яке пропонує німецький міністр має і деякі позитивні для України сторони. Зокрема, він пропонує усім сторонам закріпити ключову роль України у транзиті російського газу в ЄС, а також дозволити їй вільно торгувати з усіма пострадянськими країнами навіть після початку дії ЗВТ з ЄС.

Вчора, після тристоронньої зустрічі, голова МЗС України Павло Клімкін розповів, що РФ запропонувала Україні ввести торгові санкції проти ЄС. Також РФ пропонує, щоб введення європейських стандартів в Україні було відстрочено на "довгий час". Всі ці вимоги неприйнятні для Києва.

Нагадаємо, 1 січня розпочнеться тимчасове виконання економічної частини угоди про асоціацію Україна-ЄС. Російська сторона має намір у відповідь запровадити торгові обмеження стосовно України.

20 листопада президент України Петро Порошенко заявив, що всі країни ЄС ратифікували євроасоціацію з Україною.

21 березня 2014 року Україна і ЄС підписали політичну частину євроасоціаціі. При цьому підписання економічної частини було відкладено. Потім Порошенко підписав угоду про асоціацію в повному обсязі 27 червня 2014 року.