Незговірливий Герой - Економіка - dt.ua

Незговірливий Герой

13 травня, 2011, 14:07 Роздрукувати Випуск №17, 13 травня-20 травня

Влада продовжує переформатовувати агропромисловий бізнес під себе.

Влада продовжує переформатовувати агропромисловий бізнес під себе. Одні вже повністю «лягли» під неї, комусь вдалося переуступити чвертку своїх активів, у когось вициганили половину. Дехто ще пручається… Власне, АПК — це єдиний сектор економіки, допоки ніким із великих доконечно не узурпований. Можливо, через те, що робота у ньому впродовж кількох поколінь вважалася непрестижною, а над селянами здебільшого глузували.

Нинішня ж влада присягається АПК уквітчати-дезодорувати. Щоправда, у специфічний спосіб. Певні особи намагаються спрямувати в єдине річище доходи від монополізації експорту зерна, соняшникової олії, завтрашнього продажу державних (нічийних) земель, одноосібно присмоктатися до спиртового крана. Дивись, за одну каденцію можна стати найбагатшим чоловіком у Європі. При найбідніших селянах порівняно з тим же зарубіжжям…

Компанія «Нібулон» за 20 років своєї діяльності не те що під когось не «лягала» — вона ні перед ким навіть не прогиналася. Над нею ніколи не тріпотів стяг будь-чиєї політичної сили. І кожного, хто опиняється біля керівного керма, це, мабуть, дратує найбільше. Прийшлу владу вертикально інтегроване сільськогосподарське підприємство зацікавило передусім тим, що воно організувало повний виробничий і логістичний цикл «поле—лінійні елеватори—перевантажувальний термінал». Тобто «повний фарш» для експорту. Тому й спокуса заволодіти флагманом надміру велика і неприхована.

Після невдачі ідеологічно-виховних методів впливу влада нацькувала на компанію фіскальні органи. Але що ті могли нашкребти у підприємства, яке намагається вести чистий бізнес у брудній від корупції країні? 2008 року податкова міліція вже фабрикувала проти «Нібулона» кримінальну справу за нібито незаконне відкриття валютних рахунків за кордоном на підставі сфальсифікованих оперативниками матеріалів. Суд визнав факт фальсифікації, а прокуратура… винних не знайшла. Слідчий податкової міліції М., котрий виніс завідомо незаконну постанову, працює й донині.

Слідом за податківцями до дискредитації та умертвіння «Нібулона» підключилися правоохоронні органи та спецслужба. І тепер керівникові компанії Олексію Вадатурському, Герою України, котрий за свій вік з нуля вибудував успішний бізнес, не завдяки, а всупереч підтримці з боку держави, СБУ «шиє»… підривну діяльність і заводить контррозвідувальні справи.

Одні пов’язують початок війни чинної влади проти сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (ТОВ СП «Нібулон») із пожежею 24 липня 2010 року у робочому кабінеті Олексія Опанасовича. Є дві версії цієї НП: невстановлені палії і несправна електромережа. І хоча займання вдалося локалізувати, ремонтувати довелося весь офіс.

Другі схильні вважати, що всі шишки полетіли на ТОВ після того, як 16 вересня 2010 року компанію відвідав міністр аграрної політики та продовольства. Після його візиту на зерновому ринкові поповзли чутки про номінацію «Нібулона» на титул державного зерноекспортера. Компанію буквально «забомбили» дзвінками після того, як на одній із прес-конференцій депутат Інна Богословська заявила, що державі треба було би подарувати 25%, а то й більшу частку у статутному капіталі. Отоді заговорили і про зміну власника компанії…

Наївні вірили, що державі таки потрібна ота частка, а думаючі розцінили це як заздалегідь сплановану спробу недружнього поглинання «Нібулона» під приводом нібито захисту продовольчої безпеки країни.

Покаранням за непоступливість став дискримінаційний розподіл експортних зернових квот, за яким ТОВ не перепало й тонни. І хоча 30 березня 2011 року Миколаївський окружний адміністративний суд за позовом компанії визнав такі дії чинної влади протиправними і постановив скасувати рішення Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та МінАП, за яким безпідставно не була підтверджена спроможність «Нібулона», флагмана українського експорту (!), експортувати пшеницю та кукурудзу, поїзд уже пішов. Точніше, судна із зерном у трюмах привілейованих щасливчиків.

Треті як команду «фас» розцінюють заключні слова одного з віце-прем’єрів у розмові з Олексієм Вадатурським. Власне, останній сам напросився на зустріч із урядовцем. Причому прийшов не впорожні, а з чималим альбомом, у якому зафіксовані етапи реалізації масштабного інвестиційного проекту з відродження Дніпра та Південного Бугу як судноплавних транспортних артерій України.

«Не треба мені твій альбом! Я про тебе більше знаю, аніж ти сам про себе. Твоя діяльність завдає Україні економічної шкоди», — резюмував віце-прем’єр. «Чим? Тим, що я споруджую сучасні елеваторні термінали, загальна ємкість яких сьогодні в Україні менша 30 млн. тонн? Але ж ми націлюємося у найближчі роки на врожай 60—80 млн. тонн! Тим, що я залучаю іноземні кредити і замовляю спорудження буксирів і барж на Миколаївському заводі «Океан», забезпечуючи роботою 15-тисячну армію суднобудівників та будівельників, котрі з українського металу виготовляють плавзасоби та вивершують найсучасніші елеватори, транспортні термінали? І цей проект зміцнить економіку семи регіонів. Чи ви вважаєте, що Україна завиграшки може підібрати на дорозі півмільярда доларів інвестиційних коштів?»

«Твоя провина в тому, що ти розбудовуєш інфраструктуру на вивіз зерна з України» (до слова, ця фраза стане крилатою серед чиновників. — В.Ч.). — «Але ж Україна — експортоорієнтована держава! І наша місія — шляхом вільного експорту годувати зголоднілий світ. А за рахунок здешевлення експортної логістики найвіддаленіше агроформування зможе вигідно спродати за кордон лишки збіжжя». — «Ми тобою ще займемося…»

Подейкують, мігранти із парламентської опозиції, аби вислужитися, навушничали, що Олексій Вадатурський нібито «відстебнув» на президентську кампанію Юлії Тимошенко 270 млн. грн. Така фінансова щедрість бізнесмена також могла автоматично перемістити його прізвище у список «чужих».

Як на мій кріпацький розум, він міг би за значно меншу суму давно вже стати депутатом Верховної Ради. Не уточнюватиму, у списках якої саме політичної сили. Принаймні не БЮТ, оскільки і за попереднього уряду його батожили вздовж і впоперек. Чого вартий, приміром, чиновницький «полон» судна Preventer. Через свавілля керівництва Миколаївського морського торгового порту та Мінтрансзв’язку балкеру п’ять місяців перешкоджали пристати до причалу ТОВ СП «Нібулон». У результаті протиправних дій компанія втратила 120 млн. грн.

А так звані тушки, котрі за попередньої влади активно «розчленовували» вітчизняний морський господарський комплекс, донесли до президента та його оточення плітки про «купівлю» Вадатурським звання Героя України за 250 тис. дол. Я іще зрозумів би юнацький максималізм, бажання замолоду хизуватися зірочкою на грудях. А так сивий чоловік, котрого на Заході за все зроблене в Україні стрічають як Героя капіталізму, виклепав власне життя самотужки. Хіба що під щасливою селянською зіркою на небі…

Не без участі згадуваних перебіжчиків та корумпованих функціонерів під надуманим приводом підготовки до рейдерського захоплення державного порту було організовано справжню атаку на Антимонопольний комітет України, який став на захист економічної конкуренції у морській галузі та на зерновому ринку і виявив грубі порушення антимонопольного законодавства з боку Міністерства транспорту та зв’язку, Миколаївського морського порту та його капітана.

Власне, перелічені версії — лише припущення. Натомість доведеним фактом, який має на меті повністю стриножити діяльність «Нібулона», є порушена СБУ кримінальна справа нібито за фактом закінченого замаху на привласнення чужого майна у великих розмірах службовими особами ТОВ. Якщо простіше, йдеться про начебто незаконне відшкодування ПДВ, чим влада протягом довгих років докоряє усім зернотрейдерам.

У «Нібулона» — 4124 постачальники зерна. Хтось із цих контрагентів працює у першому ешелоні, хтось — у другій ланці поставки, треті, приміром, скуповуючи у фермерів по дві-десять тонн збіжжя, формують 25-тонну партію на потужний КамАЗ…

Ніде правди діти, до цієї когорти посередників затісуються паршиві вівці — фірмочки-контори з ознаками фіктивності. Вони — іржа аграрного бізнесу, осередки готівкових розрахунків, від яких потерпають як аграрії, так і зернотрейдери. Безумовно, боротися зі злісними порушниками чинного законодавства треба всім миром.

Податківці, через три роки (!!!) замість тридцяти календарних днів за законодавством, виявляючи у довгому ланцюжку відносин підозрілий суб’єкт підприємницької діяльності (СПД), починають рухатися у зворотному напрямку — до кінцевого покупця. Мета одна: всі угоди між останнім і нечистою на руку фірмою визнати фіктивними, а отже, будь-що не відшкодовувати експортерові ПДВ з бюджету.

Причому податковий інспектор оформляє на підозрілий СПД лише, увага, акт: без санкцій за його фінансові порушення (!), без будь-яких коригувань податкових зобов’язань, змін у звітності. Навіть утішає зловмисника: ти не переживай! Тобі ніщо не загрожує. Податківці у відносинах з експортерами оперують дефініцією «вигодонабувач» або «набувач податкової вигоди». За нею крайнє — СП «Нібулон», от нехай і захищається у суді.

Якщо, скажімо, товарообіг між «Нібулоном» і компанією N становить 1000 грн., а N з іншими вторгував 5000 грн. і з цієї суми «конвертував» у готівку 20 грн., то податкові органи знімають із «Нібулона» сплачену на рахунок у N тисячу гривень. Виходить, кандьор сповна розсьорбує лише набувач податкової вигоди.

Улітку 2008 року до Миколаївського офісу ТОВ СП «Нібулон» завітав Олексій С., 1989 року народження, із бажанням співпрацювати. Представився засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «С.». Співробітники відділу з торгівлі зерном, до слова, випускниці-відмінниці одного з престижних вишів, у присутності громадянина С. встановили його особу, звірили його паспортні дані, перевірили реєстраційні документи з податкової та статистичної служб. При ньому ж зробили завірені копії оригінальних документів, які С. скріпив принесеною печаткою і власноруч розписався.

А те, що працівники «Нібулона» зробили далі, можна розцінити навіть як перевищення ними службових повноважень. Вони зачитали майбутньому партнерові низку статей Кримінального кодексу, під які можуть підпадати дії недбалих постачальників. Пояснили письмово, під чим Олексій С. власноруч підписався. Лише після цих формальностей СП уклало із ним договір про торговельно-закупівельну діяльність.

На підставі цього договору ТОВ «С.» упродовж серпня-вересня 2008 року поставило «Нібулону» сільгосппродукції на загальну суму 867222 грн. 54 коп. Олексій С. транспортував зерно для «Нібулона» на сертифіковані зернові склади, у тому числі на Миколаївський і Новополтавський комбінати хлібопродуктів.

ТОВ «Нібулон» подало до фіскальних органів податкову декларацію, в якій задекларувало до відшкодування із державного бюджету ПДВ на суму 144 537 грн. 09 коп. за придбані у ТОВ «С.» пшеницю, ячмінь і ріпак на загальну суму 867 222 грн. 54 коп. Після двох місяців співпраці стежки-доріжки обох компаній розійшлися з незалежних від них причин.

Пізніше працівники «Нібулона» довідалися, що ТОВ «С.» вчасно не здало податкової декларації. Дізнались із запізненням, оскільки податкова порушила встановлені законом строки проведення перевірки.

2 грудня 2008 року генеральний директор Олексій Вадатурський у зверненні до учасників зернового ринку, розміщеному на сайті компанії, публічно закликав легалізувати зерновий ринок, всіляко протидіяти тінізації аграрного сектора економіки (мовою оригіналу):

«…поскольку наше предприятие серьезно занимается развитием своего бизнеса, мы испытываем внимание к себе со стороны органов власти, правоохранительных, налоговых и других контролирующих органов. Мы постоянно подвергаемся различным проверкам, ощущаем постоянное недоверие со стороны этих органов. Существуют попытки неправомерного возбуждения уголовных дел против наших сотрудников.

Нас обвиняют в содействии работе фирм с признаками «фиктивности». Нередко руководители этих фирм, понимая, что с нами непрозрачно работать нельзя, приспосабливаются работать с «фиктивными» фирмами во втором-третьем звеньях цепочки поставщиков… Об этих негативных проявлениях мною неоднократно сообщалось самым высшим руководителям ГНА Украины и ГНА в Николаевской области. Это я буду делать и впредь».

Далі — список штрафників із дев’яти компаній (ТОВ «Дилен», ТОВ «Атлант Лайт», ТОВ «АгроВікторія», ТОВ «Макош», ПП «Монте Негро», ТОВ «Тритон ЛТД», ФГ «Сана», ТОВ «Агро-Колос Плюс»), серед яких — і ТОВ «С.» Олексія С. Аби убезпечитися від несумлінних партнерів, «Нібулон» посилив вимоги до документів для укладання договорів поставки зернових та олійних культур, розширив їх перелік як для юридичних, так і для фізичних осіб.

І хоч куди Герой України писав, хоч до кого звертався, жодних запобіжних заходів до несумлінних підприємців не вжили. Либонь, таке «прикриття» було вигідно комусь, тільки не «Нібулону».

«Мы все должны убедиться, что сельхозпроизводитель реализовал товар и оформил надлежащие документы. Не делая этого и допуская в цепочке поставщиков теневые схемы, в которых участвуют фирмы-банкроты, фирмы, у которых отменена государственная регистрация или она отсутствует по юридическому адресу, мы тем самым вызываем недоверие друг к другу. Мы должны общими усилиями очиститься от тех предприятий, которые будоражат зерновой рынок. Проявите в этом деле принципиальность, честность и порядочность».

5 травня 2009 року керівник «Нібулона» освіжив на інтернет-порталі «чорний список» постачальників. З-поміж 19 компаній знову надибуємо на вже знайоме підприємство «С.». І хоча перелік цих підприємств надали податківці, Олексій Вадатурський вважає, що список був би коротшим, якби фіскальні органи вжили усіх заходів, передбачених чинним законодавством України, з попередження, недопущення, вчасного виявлення та припинення діяльності фіктивних підприємств.

«Несмотря на то, что налоговым органам известно о деятельности таких фирм, меры к ним принимаются лишь спустя пять-шесть месяцев. И во многом по причине именно такого несвоевременного реагирования органов налоговой службы по обнаружению фиктивных схем и принятию эффективных мер по их недопущению количество предприятий-«однодневок» увеличивается», — резюмував Олексій Вадатурський.

Гадаєте, місцеві податківці зраділи, знайшовши в особі великого бюджетоутворюючого підприємства Миколаєва партнера у боротьбі з «підпільниками-Кіндратами» в аграрній сфері? Чиновники спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві (СДПІ по роботі з ВПП) провели невиїзну документальну перевірку звітних декларацій з ПДВ за вересень-жовтень 2008 року щодо дотримання ТОВ СП «Нібулон» вимог податкового законодавства з ПДВ. І в акті від 12 лютого 2009 року зазначили, зокрема, що сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 144 537,09 грн., сформована за результатами господарських операцій з ТОВ «С.», «Нібулоном» заявлена нібито неправомірно і тому виплаті, на думку податкової, не підлягає. З огляду на непрозору діяльність ТОВ «С.».

Такий доволі легковажний вердикт змусив керівництво ТОВ СП «Нібулон» оскаржити дії фіскалів у суді. Та й вибір у компанії доволі куций: не оскаржуєш рішення податкової у суді, отже, погоджуєшся з тим, що порушив закон, тим самим «підвівши» керівника під кримінальну відповідальність. 27 липня 2009 року Господарський суд Миколаївської області постановив: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 12 лютого 2009 року. Суд дійшов висновку, що коли постачальники ТОВ СП «Нібулон» та їх контрагенти не виконують зобов’язань зі сплати податку до бюджету, то негативні наслідки (відповідальність) мають наставати лише для порушників.

Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення сумлінного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування.
І, власне, за Законом «Про систему оподаткування» «Нібулона» як платникові податків не надано право вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення ними своєї господарської діяльності. У тому числі щодо реєстрації як платника податків, ведення реєстрів податкового та бухгалтерського обліку, переліку своїх постачальників і покупців тощо.

Господарська діяльність між «Нібулоном» і ТОВ «С.» була чітко задокументована: договори поставок з додатками, накладні, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, рахунки-фактури, платіжні доручення. Вони вповні підтверджують реальність господарських операцій, фактичне виконання здійсненого правочину, право «Нібулона» на податковий кредит й отримання бюджетного відшкодування за розрахунками між ним та безпосереднім постачальником.

Зрозуміло, що такий поворот не влаштував податківців. Спершу вони оскаржили рішення Господарського суду в Одеському апеляційному адміністративному суді, а пізніше — у Вищому адміністративному суді України. Однак обидві інстанції касаційні скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві залишили без задоволення. Остання надія — на Верховний суд України — також вивітрилася разом із відмовою в оскарженні.

Фіскали, замітаючи сліди тих, хто «кришував» ТОВ «С.», вчепилися за ще одну соломинку: поставили під сумнів законність державної реєстрації ТОВ «С.». Потай від «Нібулона», хоча він має бути третьою стороною у цій справі, причому потерпілою з фінансової точки зору, вони подали позов до суду. Однак і без нього зрозуміла абсурдність домагань. Адже податкова свого часу власноруч видала громадянину С. свідоцтво про реєстрацію ТОВ «С.» платником податків та свідоцтво платника ПДВ. І при цьому нічого протизаконного не вбачила. А через кілька років прозріла!

Проте Миколаївський окружний адміністративний суд, з яким погодився і Одеський апеляційний адміністративний суд, розібрався в ситуації і відхилив усі аргументи позивача, котрий у прихований спосіб хотів відігратися на «Нібулоні».

Отже, кількома судовими рішеннями, які набрали законної сили і є чинними, підтверджено законність господарських операцій між ТОВ СП «Нібулон» і ТОВ «С.» і законність декларування експортером бюджетного відшкодування ПДВ. За фактом нібито протиправних дій посадових осіб компанії при формуванні податкового кредиту за операціями з ТОВ органи податкової міліції та прокуратури, включаючи Генеральну, неодноразово проводили дослідчі перевірки, які закінчувалися нічим. Тому винесли прикінцеву постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

Суто з державницької позиції, я став би на захист податківців за умови, якби вони самі були кришталево чистими і сумлінно дотримувалися чинного законодавства. Зрозуміло, що СП «Нібулон» — не якась там фірмочка з директором і головним бухгалтером в одній особі, квартирою-офісом і факсом-відповідачем. Солідне підприємство з численними філіями у регіонах, із 4,5 тис. працюючих, які вирощують сільськогосподарську продукцію, будують український флот, споруджують новітні елеватори. Тут обертаються чималі кошти і товарні запаси. Отже, податківці розглядають його як добротне фінансове поле для пастьби.

Півбіди, якщо вони, хоч із запізненням, надішлють вам, платникові податків, рекомендованого листа, в якому зазначать підстави запрошення, дату і час, коли здійснюватимуть документальну невиїзну перевірку. А то приходиш, навіть не знаючи, що аналізуватимуть, які документи (податкові декларації, звіти або інші), у якому порядку, які саме операції та звітні періоди. Та ще й проводять документальну перевірку з порушенням встановленого законом терміну, на що двічі податківцям вказувала прокуратура м. Миколаєва.

Однак і ці обов’язки видаються СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві морочливими. Набагато простіше зменшувати бюджетне відшкодування ПДВ на підставі службових записок оперативних співробітників, що грунтуються виключно на неофіційних даних автоматизованого зіставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Тобто, не перевіряючи відповідних суб’єктів господарювання, без актів таких перевірок і податкових повідомлень-рішень, прийнятих щодо порушників податкового законодавства.

У дещо схожий спосіб влада, щоби респектабельно виглядати перед МВФ, у ніч з 30 на 31 березня фіктивно зменшила свої боргові зобов’язання перед реальним сектором з відшкодування ПДВ на мільярди гривень.

Близько дев’ятої ранку перед дверима одного окружного адміністративного суду статечний дядечко відбирав у відвідувачів, що виходили з приміщення, якісь папірці. Вивідав: напередодні податківці наказали керівникам підприємств подати позови до суду на… неправомірні дії податкової. Мовляв, вона зволікає і не повертає ПДВ суб’єктам підприємницької діяльності.

Ага, не повертають? Отже, сума ПДВ із категорії «прострочена», за яку МВФ шпетить уряд, перекочовує в іншу — «нез’ясована», про яку МВФ і не здогадується. Тобто підприємці, йдучи назустріч податковій, очевидну заборгованість з ПДВ нібито добровільно, власноруч поставили під сумнів. А дядечко при вході одразу знімав копії з рішень суду, аби хутко внести корективи у базу даних платників податків і мерщій прозвітувати перед Києвом.

Не знаю, законослухняні нібулонівці займали чергу перед своїм адміністративним судом звечора чи встигли оформити відповідні папери зранку, і яку саме суму просили «заморозити». Податкова і без цього роками затримує їм відшкодування ПДВ. Переважно через підозру контрагентів «Нібулона» у фіктивності. А таких серед 4124 постачальників, на думку податкової, аж 260, або трохи більше 6% від загальної кількості.

Щоправда, це лише суб’єктивне припущення службових осіб. Бо нікчемність правочину має бути встановлена у судовому порядку. А таких документальних підтверджень СДПІ по роботі з ВПП у
м. Миколаєві не має. До того ж Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не дає права органам ДПА визначати правочини між суб’єктами господарювання нікчемними на підставі лише власних рішень та ще й у позасудовому порядку, уникаючи контролю з боку судової влади.

Власне, я також можу припустити, що саме за участі попереднього керівництва податкової служби були зареєстровані оті 260 фіктивних підприємств. Через них збували тіньове зерно, власниками якого часто-густо були працівники місцевих державних адміністрацій, органів прокуратури, міліції, землевпорядники, сільські голови, котрі у різні способи обробляли не обліковані гектари ріллі.

Це збіжжя не обов’язково прямувало до голодної Африки — на «своїх» млинах його перетворювали на борошно, з якого на «своїх» пекарнях випікали хліб і спродували населенню за не обліковану готівку прямо з хлібних будок на колесах у довколишніх селах. Запитайте фахівців, і вони вам скажуть: майже половину хлібобулочних виробів виробляють «у тіні».

Отже, ДПА та правоохоронні органи потурають цим осередкам прихованих доходів. А коли те чи інше підприємство «з ознаками фіктивності» раптом «засвічується», намагаються звинуватити в усіх гріхах суб’єкта господарської діяльності, який мав необачність зав’язати з тим бізнес-контакти.

Ні, ви їх породили, ви й усувайте! Однак більшість із згаданих 260, скажемо так, сумнівних підприємств і досі перебувають у списках податкової служби як «благонадійні». На офіційному сайті ДПА України є інтерактивний розділ «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Цілісіньку годину, вводячи код ЄДРПОУ і найменування фірм, винних у неповерненні податківцями ПДВ ТОВ СП «Нібулон», намагався хоч одну з них виявити у чорному списку. Марно!

Сайт видавав завчене: щодо платника не надходила інформація про — перебування юридичної особи в процесі припинення; набрання законної сили судовим рішенням про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством; порушення провадження у справі про банкрутство, визнання юридичної особи банкрутом; державну реєстрацію припинення юридичної особи; відсутність за місцезнаходженням; непідтвердження відомостей.

Це означає, що з доброї волі ДПА жукуваті підприємці продовжують підводити під монастир тих, хто сповідує прозору діяльність в аграрному секторі. Очевидно, двох подань прокурора міста Миколаєва на ім’я голови ДПА у Миколаївській області, датованих 9 жовтня 2009 року та 27 вересня 2010 року, — про усунення порушень вимог Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про податок на додану вартість», причин цих порушень та умов, що їм сприяють, — замало, щоби навести лад у цьому підрозділі.

Прокурор пропонував керівництву ДПА притягти до дисциплінарної відповідальності службових осіб СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, податкової міліції, котрі допускають очевидні порушення податкового законодавства, неякісно проводять дослідчі перевірки. А це, у свою чергу, призводить до прийняття необгрунтованих рішень про відмову у порушенні кримінальних справ, затягування перевірок, уникнення винних осіб від відповідальності, завдання матеріальної шкоди державі.

Однак і надалі чиновники СДПІ по роботі з ВПП продовжують вдаватися до «припущень» і «суб’єктивних суджень». Чим це може відгукнутися для сумлінного платника податків, засвідчує задавнена історія із ТОВ «С.».

В управлінні Служби безпеки України в Миколаївській області її переінакшили по-своєму. Тут не «припускали», як податківці, а порушили кримінальну справу нібито за фактом закінченого замаху на привласнення чужого майна у великих розмірах службовими особами ТОВ СП «Нібулон». Чужим майном виступають уже згадувані 144?537,09 грн. — сума бюджетного відшкодування ПДВ. До речі, й досі не виплаченого. Такою сумою сьогоднішнього чиновника навряд чи зацікавиш.

Колишнього засновника, директора і головного бухгалтера ТОВ «С.» Олексія С. працівники спецслужби розшукали у місцях позбавлення волі, де він відбуває строк за скоєний злочин, не пов’язаний із попередньою діяльністю. На півтора сторінках засуджений, напевне, не без підказки оперативника, спростував будь-які господарські зв’язки і правочини з «Нібулоном». Як кажуть на зоні, вдарився у повне «отрицалово»!

З його слів, він не реєстрував компанії, розрахункових рахунків у банках не відкривав, печатки не виготовляв, жодних документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.» (договорів, накладних, податкових накладних, платіжних доручень, карток зі зразками підписів та інше) не підписував, взаємовідносин з ТОВ СП «Нібулон» не мав, грошових коштів з розрахункових рахунків ТОВ «С.» не знімав, ніякої господарської діяльності не здійснював та не уповноважував будь-кого здійснювати її від свого імені.

За версією громадянина С., 2008 року він познайомився з якимось Сергієм, котрий за грошову винагороду запропонував йому стати засновником і директором ТОВ «С.». Олексій С. погодився і передав Сергієві паспорт і податковий ідентифікаційний номер, які той повернув після зняття ксерокопій. Сергій сам зареєстрував на громадянина С. ТОВ «С.» і згодом запропонував поїхати до Миколаєва підписати деякі документи, змісту яких Олексій С. начебто не розумів. В обласному центрі у філії Промінвестбанку та в офісі ТОВ СП «Нібулон» громадянин С. підписав якісь документи.

Але як кореспондується сказане громадянином С. із тими діями, які насправді відбувалися в офісі «Нібулона»? Із ретельною перевіркою особи при свідках, установчих документів, ознайомленням зі статтями Кримінального кодексу, власноручним підписом у розписці про наслідки шахрайства… Виходить, можна легко засумніватися і в рішеннях трьох інстанцій адміністративних судів, які повністю спростували висновки податківців про нібито фіктивність господарських операцій між ТОВ «С.» та «Нібулоном». Причому саме в рамках адміністративного процесу були проаналізовані тисячі первинних, облікових та звітних документів, що підтверджують реальність і товарність відносин між двома суб’єктами господарювання.

Коли районний суд почав розгляд скарги на постанову про порушення СБУ кримінальної справи, усі присутні в залі засідань зрозуміли: правосуддя буде недовгим і передбачуваним. Залишивши, як і очікувалося, в силі постанову органу дізнання, суд «не помітив», що дослідчої перевірки як такої правоохоронні органи взагалі не проводили. Справу порушили на підставі лише самого акта податкової інспекції, спростованого у судовому порядку.

Заплющив на це очі й апеляційний суд. Після судового засідання працівники підприємства, на чиїх очах відбувалося так зване правосуддя, були відверто шоковані «дивацтвами» місцевих служителів Феміди. На очі молодих дівчат – працівників відділу закупок, навернулись сльози: якщо вже Герой України, керівник потужного підприємства, не може «достукатись» до правосуддя, то на що сподіватися пересічним українцям?!

Я розумію, що в правовій державі рішення Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України аж ніяк не перешкоджають порушенню кримінальної справи. Щодо «Нібулона», то оперативники спецслужби, покликаної боротися зі шпигунами та терористами, завели не тривіальну оперативно-розшукову справу, а контррозвідувальну. І веде її Департамент контррозвідувального захисту економіки держави СБУ. А її керівництво листом ще й підганяє СП «Нібулон» надати його надсекретному відомству необхідні документи. Чи, може, під прикриттям кримінальної справи бізнесмен переслідує бізнесмена? Хто наразі активно цікавиться аграрним бізнесом?

Власне, я думав, що контррозвідники покликані протидіяти іноземним спецслужбам на теренах України. Принаймні ефективніше, аніж у випадку з викраденням ізраїльськими спецслужбами палестинця Дірара Абусісі на нашій території. Чи задля вияву і відвернення злочинів проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, у сфері боротьби з проявами тероризму, при загрозі ядерній безпеці… Чи я не тих книжок начитався? Якщо в рамках контррозвідувальної справи щодо «Нібулона» оперативники перелопатять навіть усе зерно, то замість слідів «Аль-Каїди» знайдуть хіба що вогнища клопа-черепашки.

Хто відстежує розвиток аграрного комплексу України, той напевно пам’ятає 1992 рік. Самостійна Україна на глиняних ногах, розгардіяш у сільському господарств… Олексій Вадатурський привіз з Угорщини насіннєвий матеріал: зерно — одне в одне, каліброване, у фірмових мішечках з яскравою рекламою. Продав керівникам сільгосппідприємств — нехай тішаться високим урожаєм.

Пізніше співробітники СБУ вимагали від покупців — керівників КПС компромат на Вадатурського. «Напишеш — не будеш із ним розраховуватися!» І ті писали: замість насіння він привіз… сміття, я зазнав збитків…

Йому вручили повістку і запросили до СБУ, де він десять діб поспіль відповідав на запитання слідчого. А СБУ з телеекранів урочисто рапортувала: ми розкрили злочинне угруповання на чолі з Вадатурським, яке завдало Україні економічних збитків.

На дванадцятий день слідчий СБУ з особливо важливих справ зачитав Вадатурському постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. І от дежавю через 19 років!

Обласні та столичні чиновники всі в один голос радять Олексію Опанасовичу пробиватися на прийом до президента. Обіцяли навіть організувати таку зустріч. Мовляв, лише він може у цій справі поставити крапку!

У «Нібулоні» переконані, що кільце навколо компанії змикають за спиною президента. І це ніщо інше, як спроба дискредитувати главу держави і вибудувану ним вертикаль влади. Хотів би в це повірити і я.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво