Неймовірні пригоди «янкі» у Краматорську

На словах українські чиновники, аж до вищих керівників, дуже хочуть залучити інвестиції в галузь ЖКГ і обіцяють створювати найпривабливіші умови для охочих вкладати гроші в комуналку.

Так, під час Київського інвестиційного форуму голова міської адміністрації Олександр Попов відкрито визнав, що без коштів приватних інвесторів реалізація масштабних проектів неможлива. І мінімальна потреба в інвестиціях - 50 млрд. грн.

Екс-міністр комунального господарства Олексій Кучеренко навів такі дані: за опитуваннями, 50% жителів України очікують, що комунальні проблеми вирішить держава. І відразу розкритикував ці очікування суспільства. «Потрібні інвестиції, але туди, де ними будуть розпоряджатися нормально. Це можливо тільки з допомогою ефективного власника», - наголосив він.

Нинішній міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк гаряче підтримав своїх колишніх і діючих колег. «ЖКГ - це рудимент старої соціалістичної системи, який є найбільш зарегульованим, який не реформувався всі ці роки. Доти, доки система комунального господарства не стане чиїмось бізнесом, вона, як і раніше, занепадатиме», - заявив керівник Мінрегіонбуду.

Однак земляк пана Близнюка, мер Краматорська Геннадій Костюков робить усе можливе, щоб відбити у будь-кого бажання займатися таким бізнесом. Це місто примітне тим, що саме тут майже всю комуналку віддали у приватні руки, і муніципалітет мав шанси показати приклад ефективного перетворення «рудимента» на «бізнес».

Проте за короткий час градоначальник розсварився з усіма великими інвесторами, які погодилися свого часу взяти в управління комунальні підприємства міста. Виявивши при цьому найвищий ступінь політкоректності і космополітизму - постраждали як росіяни з московського НДІ КВОВ (Науково-дослідного інституту комунального водопостачання і очистки води), так і американці з компанії Contour Global, які викупили 60-відсоткову частку «Краматорськтеплоенерго».

Так, саме на інвесторів зі США міська влада намагалася перекласти відповідальність за лютневу «битву з морозами». Нагадаємо, тоді в центрі Краматорська школи, лікарні, дитячі садки і кілька сотень житлових будинків залишилися без опалення через аварії на теплових мережах. Готовність житлових організацій до позаштатних ситуацій виявилася настільки низькою, що тепло, яке безперебійно поставлялося місцевою ТЕЦ, не доходило до споживачів, попри всі зусилля спішно прибулих із Донецька працівників негайно створеного оперативного штабу. Наслідки тих подій городяни відчувають досі.

Жителі міста відповідальність за все, що сталося, поклали на свого мера. «Саме очолювана вами міська влада цілком програла лютневу битву в «льодовиковий період», коли при вашому «мудрому» керівництві в зоні аварії опинилися 191 житловий будинок та інші об’єкти центральної частини міста… Пенсіонери, люди похилого віку дотепер продовжують усувати наслідки опалювальної аварії у своїх квартирах, хоча ви постаралися відрапортувати нагору своєму начальству, що наслідки аварії героїчно усунуто власними силами… Скільки ще часу нам накажете терпіти ваше зневажливе ставлення до нагальних, життєво важливих проблем міста? Просимо - підіть з відповідальної посади міського голови з власної волі без вибачень перед народом!» - написали Геннадію Костюкову, зокрема, члени організації ветеранів Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ). Голова ветеранського товариства Адольф Сіріца особисто вручив це послання керівнику муніципалітету.

Однак той, зібравши сесію міської ради, обвинуватив у всьому американців, які взяли в управління Краматорську ТЕЦ. Contour Global звинуватили в невиконанні своїх зобов’язань перед містом і небажанні ділитися прибутком з муніципалітетом. Втім, під час тригодинного обговорення пролунали і більш кумедні претензії - один із депутатів, Віктор Панков, заявив, що американці «хочуть нажитися на краматорчанах» (очевидно, народний обранець плутає інвестора зі спонсором).

За результатами дебатів було прийняте офіційне рішення, в якому теж є кілька цікавих пасажів. Депутати, наприклад, вирішили, що співробітництво з CG «не є прикладом інноваційного іноземного інвестування в енергетичний сектор економіки України, а також не відповідає досягнутим у 2006 році домовленостям (які, на жаль, не були викладені письмово)». Крім того, бізнесменів зі США обвинуватили у невиконанні укладеного 2008 року Меморандуму про наміри - цей рамковий документ передбачав у подальшому будівництво нового блока Краматорської ТЕЦ і загальні вкладення на суму 400 млн. дол.

Старший віце-президент Contour Global Алекс Краковський, який негайно прибув на «розбір польотів», у коментарях для ЗМІ заявив, що висунуті претензії справедливими не вважає.

«Ніяких усних домовленостей у 2006 році не було. Ви можете собі уявити, що багатомільйонні інвестиції залучаються в такій формі, під слово честі? У нас є проекти в Руанді, Того, Латинській Америці - і ніде так не робиться! Якщо влада Краматорська вважає за можливе в усній формі укладати інвестиційні договори, це свідчить тільки про її професіоналізм у роботі з інвесторами. Так само, як і меморандум - це протокол про наміри, а не обов’язковий для виконання контракт. Так, у нас справді були такі плани, і вони під загрозою зриву, оскільки взаєморозуміння з владою чомусь більше немає», - заявив пан Краковський.

За п’ять років участі американської компанії в «Краматорськтеплоенерго» сумарні інвестиції становили близько 31 млн. дол. Крім того, користуючись своїми зв’язками з урядовими агентствами США, представники Contour Global залучили для модернізації теплопостачання в Краматорську кілька грантів за програмами USAID. Нарешті, під час лютневих подій за рахунок «Краматорськтеплоенерго» закуповувалися матеріали для заморожених будинків (сума допомоги становила 250 тис. грн.).

Додамо, що місто, до того ж, увесь цей час справно одержувало орендну плату за передане спільному підприємству майно - обладнання станції і теплотраси. До тарифу цієї суми не включали, тож за п’ять років утворилася «тарифна різниця» в 68 млн. грн.

Згідно із затвердженою програмою американці готові були вкладати гроші в теплопостачання Краматорська десять років.

«Однак місто самоусунулося від участі в роботі спільного підприємства і при цьому заважає нам управляти «Краматорськтеплоенерго». Через них ми дотепер не можемо провести збори, навіть щоб розподілити прибуток за 2010 рік. Навіщо вони це роблять? Я не знаю. Моє запрошення до переговорів і пошуку компромісів залишається в силі», - каже Алекс Краковський.

За його словами, якщо влада Краматорська твердо вирішила розірвати відносини з інвесторами, це обійдеться місцевому бюджету недешево - доведеться відшкодувати вкладені 136 млн. грн. (17 млн. дол.), а також виплатити 68 млн. грн. «різниці в тарифах» - компенсації за стримування тарифів на тепло та гарячу воду нижче собівартості. І це без урахування втраченого прибутку.

Неприємності американців у Краматорську наочно показують причини падіння привабливості України для бізнесменів, зазначеного експертами. Так, нещодавно директор зі зв’язків з іноземними інвесторами SCM (корпорації Ріната Ахметова) Джок Мендоза Вілсон констатував, що зупинка реформ і погіршення міжнародного іміджу негативно позначилися на інвестиційному кліматі.

«Усе починалося непогано, але рік тому реформи втратили і напрям, і швидкість», - вважає пан Вілсон.

Як показує практика, роль місцевої влади при цьому величезна. Так, поруч із Краматорськом, чий «інвестиційний клімат» описано вище (як результат - левова частка капіталовкладень припадає на власні кошти тутешніх підприємств і бюджет), перебуває місто Артемівськ, де розмістили виробничі майданчики кілька великих зарубіжних компаній.

І це свідчить про те, що до єдиних і стабільних правил на цьому полі Україні ще дуже далеко.