Неслухняні ціни і принципові наміри - Економіка - dt.ua

Неслухняні ціни і принципові наміри

10 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 10 листопада-17 листопада

Опублікований у понеділок, 6 листопада, жовтневий індекс інфляції став доволі неприємним сюрпризом для уряду, який відзначає перші сто днів своєї роботи...

Опублікований у понеділок, 6 листопада, жовтневий індекс інфляції став доволі неприємним сюрпризом для уряду, який відзначає перші сто днів своєї роботи. Місячний показник у 2,6% у країні не спостерігався вже понад шість років. Це не тільки дало привід для чималої порції критики з боку опонентів нинішнього Кабміну, а й робить дуже сумнівною заяву прем’єра про те, що «головне, що вдалося зробити новому складу Кабінету міністрів за перші сто днів своєї роботи, — це стабілізувати економічну ситуацію в країні». Адже зі стабілізацією економічної ситуації нинішні дуже нестабільні ціни аж ніяк не стикуються.

Боротьба з інфляцією вже повернулася до пріоритетних напрямів, за якими «розпочалася активна робота». Але, враховуючи «важкість» прем’єрської руки, ця обставина не додає приводів для оптимізму.

Отже, нинішня жовтнева інфляція перевершила навіть свій аналог незабутнього жовтня 2004-го (2,2%). Який, нагадаємо, було зареєстровано після розпочатого урядом усе того ж пана Януковича одноразового підвищення пенсій перед президентськими виборами. Тільки за вересень і жовтень 2004 року зростання цін (4,6%) перевищило показник попередніх восьми місяців із початку року (3,8%).

Востаннє такий високий інфляційний показник (2,6%) було зареєстровано у вересні 2000-го, коли загалом за рік ціни споживчого ринку зросли на 25,8%. Пригадати такий само інфляційний жовтень ще складніше: востаннє протягом десятого місяця ціни підстрибували більше тільки лише в кризовому 1998-му.

Головна причина — збільшення тарифів на адміністративно регульовані послуги, темпи зростання яких у річному вимірі збільшилися до 41%. Якби тарифи не змінилися, споживчі ціни в жовтні зросли б усього на 1,7%.

Загальна споживча інфляція за десять місяців сягнула 8,7%, точнісінько зрівнявшись з орієнтиром, який у бюджеті-2006 було заплановано на весь рік. Тому більшість експертів погоджується, що цього року офіційні держкомстатівські показники зростання споживчих цін практично неминуче вийдуть за межі однозначних параметрів (до 10%). Причому можуть вийти і досить далеко, залякує дехто з них.

Але ж яку зворушливу картину вони малювали раніше! Усього 3,8% інфляції за дві третини року на тлі значного прискорення темпів зростання ВВП (у січні—вересні він зріс на 6,2%, тоді як у 2005-му — на 2,6%). Заколисані цією «красою» мінфінівські чиновники наприкінці вересня навіть знизили свій інфляційний прогноз. «10% не буде (таку цифру оголошував Мінфін раніше. — Ю.С.), цього року буде в межах 8,9—9,2%», — випромінював оптимізм і впевненість перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов.

І навіть після першого сигналу тривоги, яким стало опублікування даних про вересневу інфляцію (2%), урядові чиновники не надто тривожилися. «До кінця року залишатимемося в тому коридорі, який було визначено, — до 10%», — заспокоював громадськість місяць тому міністр економіки В.Макуха, заявляючи, що «економіка цілком утримується в межах прогнозних показників».

Не почув Кабмін і публічного попередження А.Гальчинського — одного з найавторитетніших у країні експертів із питань макроекономіки (до речі, віднедавна — радника пана Януковича), котрий ще після виходу у світ показників вересневої інфляції (2%) вказав на наявність небезпечної тенденції її прискорення. І порекомендував урядові й Національному банку «вжити заходів, які попередили б загрозу мультиплікації цієї тенденції». Серед іншого, експерт покартав уряд за таку «новацію» поданої на розгляд парламенту Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2007 рік, як відсутність глави про макроекономічну політику, в якій слід було визначити зокрема і заходи антиінфляційної політики.

Звідки така безтурботність у той час, як країну накрила величезна хвиля підвищення тарифів, що відпадалося понад п’ять років? Не почули? Недогляділи? Прохукали? Чи урядовим чиновникам було вигідно не боротися з інфляцією, яка хоч і знецінює доходи рідного населення, але водночас допомагає виконувати бюджет, про жалюгідний стан якого так багато говориться?

У будь-якому разі, саме на «товсту» обставину надзвичайної безтурботності «тонко натякнув» перший заступник голови президентського секретаріату Арсеній Яценюк, виступаючи в понеділок, 6 листопада, в ефірі телеканалу «1+1».

Нагадавши, що президент ще у вересні говорив про необхідність звернути увагу уряду на інфляційні процеси, він заявив, що «на жаль, сталося саме так, як прогнозували президент і секретаріат президента», і що «ми вже точно не матимемо однозначної інфляції».

І додав, що від цього постраждають насамперед макроекономічна стабільність держави і бюджет. «У разі, якщо інфляція буде близько 11%, а ми сьогодні так прогнозуємо на кінець поточного року», відповідно, наступного року вже не може бути й мови про 7,5% інфляції (цифра, закладена в бюджеті на 2007 рік). Отже, слід збільшувати доходи населення, компенсуючи інфляційний чинник, — такий, прямо скажемо, досить спірний рецепт озвучив пан Яценюк.

Пізніше з’явилася заява глави держави про те, що «зростання індексу споживчих цін у вересні має стати предметом посиленої уваги Кабінету міністрів і Національного банку до розвитку інфляційних процесів на кінець поточного року».

Президент вважає, йдеться в повідомленні, що є всі передумови для того, щоб утримати річну інфляцію на рівні не вище 10%. Для цього потрібно задіяти весь арсенал інструментів уряду, але при цьому адміністративний вплив на ціноутворення неприпустимий і в жодному разі не повинен застосовуватися.

Олії у вогонь підлив і екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник: у поширеному від його імені прес-релізі говориться, що «такий високий рівень зростання цін демонструє неспроможність уряду здійснювати адекватну економічну політику, зокрема щодо стримування інфляції». А в середу пан Пинзеник навіть провів спеціальну прес-конференцію, під час якої серед іншої критики на адресу Кабміну зазначив, що зростання інфляції за три місяці роботи Кабміну під керівництвом Януковича є одним із десяти кроків уряду, які «відкидають Україну назад в економічному і соціальному розвитку». Також екс-міністр озвучив прогноз, що до кінця року інфляція становитиме 14%.

Справедливості ради слід зазначити, що всі такі висловлювання мають неабияку піарівську складову. Публічна «робота над помилками» своїх опонентів — один із головних інструментів політичної боротьби, а «додаткове емоційне навантаження» — її невіддільний елемент, причому один із найменш образливих.

Поки те та се, 7 листопада на сайті Мінекономіки з’явився «Аналіз цінової ситуації на споживчому ринку в жовтні 2006 року», підготовлений відділом макроекономічного прогнозування цього відомства. Серед іншого, у ньому є прогноз, що «до кінця поточного року найімовірнішим є розвиток сценарію, за яким інфляція очікується на рівні 10—11% (грудень до грудня)».

Визнавши триваюче прискорення темпів інфляції в жовтні, у Мінекономіки його пояснили зростанням цін на енергоносії та прагненням місцевої влади відповідно збільшити ціни на житлово-комунальні послуги. «На відміну від минулих років, основний вплив на інфляцію справляє адміністративне підвищення цін (тарифів) на послуги», — сказано в повідомленні.

Проте не тільки ці чинники впливатимуть на інфляційні процеси до кінця року. Фахівці Мінекономіки називають ще і прискорене зростання цін у виробництві та розподілі електроенергії, газу і води, «зниження коштів на рахунках уряду наприкінці року» (читай — прискорене витрачання бюджетних коштів), а також можливе зростання інфляційних очікувань громадян через значне зростання тарифів ЖКГ.

Цікаво, що вже наступного дня агентство «Інтерфакс» поширило заяву міністра економіки про те, що його відомство поки що не переглядатиме прогнозу інфляції на 2006 рік, бо очікує уповільнення темпів зростання цін в останні місяці року під впливом зниження цін на пальне. «Поки що не будемо (переглядати)... Вже зараз піде деяке зниження цін. Тому не можу сказати, що ціни тепер зростатимуть — вони будуть знижуватися, тому що падають ціни на бензин і на інші пально-мастильні матеріали. У результаті ціни на транспорт, товари народного споживання знижуватимуться до певної міри», — сказав пан Макуха.

Окрім того, він вважає, що зниження цін на енергоносії дасть змогу зупинити зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.

«Хто вам сказав, що вони зростатимуть? Знову ж таки ціна на газ знижується, ціни на пально-мастильні матеріали знижуються. То за рахунок чого зростатимуть тарифи?» — запитував Володимир Олексійович.

Певне, пан міністр забув, що в передноворічні місяці інфляція традиційно прискорюється, у тому числі й через подорожчання продуктів харчування. І що на листопад—грудень планується збільшення житлово-комунальних тарифів у Києві, Донецьку, Сімферополі та інших містах. А либонь тільки київське підвищення в 3—3,5 разу, як свідчать результати виконаного в НБУ аналізу, додасть до загальнонаціонального індексу інфляції ще 0,7—0,8%.

Можливо, оптимізм міністра пов’язаний із появою днем раніше на урядовому порталі повідомлення, в якому Кабмін не тільки вкотре похвалив себе за те, що «внаслідок системної роботи, проведеної урядом, удалося знизити ціни на нафтопродукти». А й повідомив громадськості, що в зв’язку з цим (зниженням цін на нафтопродукти) уряд вивчає можливість відповідного зниження рівня цін на продовольчі та непродовольчі товари, транспортні та інші види послуг, тобто там, де нафтопродукти мають значну питому вагу в собівартості.

З урахуванням цього найближчим часом планується розробити механізми зниження тарифів на послуги міського, приміського та міжміського автомобільного сполучення, пасажирських залізничних і авіаційних перевезень, зменшення ціни на зріджений газ, вугілля та дрова, на утримання житла. Розглядається також можливість зниження не менш як на 2,5% рівня граничної надбавки до оптової ціни виробника на соціально значущі продукти харчування: борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, м’ясо, сири, масло й олію.

А в середу на брифінгу сам прем’єр заявив, що прогнозує зниження цін на транспортні послуги. «Ми вже звернулися до автоперевізників. У них сьогодні ці питання знаходяться в роботі, і в цьому питанні обов’язково буде позитив, тобто буде зниження цін», — підкреслив Янукович. І додав: «Воно буде невеликим, але це принципово для нас».

Отакі наміри. Цікаво, чи врахує уряд при розробці всіх цих заходів невдалий досвід своїх попередників із регулювання цін адміністративними методами? Втім, і у самого Віктора Януковича такий досвід є, і досить багатий. Тому хотілося б сподіватися, що цього разу Кабмін не поведеться, як слон у посудній крамниці, і ми не отримаємо ефекту, зворотного бажаному.

Хочеться також сподіватися, що не більш ніж качкою є інформація, «необережно» повідомлена «обізнаним чиновником Мінфіну» одному з ділових друкованих видань. Йдеться про те, що як варіант зниження інфляції в Кабміні розглядають спробу змусити Нацбанк піти на деяку девальвацію гривні. Її нібито можна мотивувати необхідністю вийти на закладений у бюджеті офіційний курс 5,1 грн./дол. У результаті зросте курс готівкового долара до рівня 5,15—5,2 грн./дол., після чого населення неминуче кинеться скуповувати валюту, позбавляючись гривні. А отже, відбудеться антиінфляційна стерилізація готівкової грошової маси.

Поінформоване джерело в Нацбанку запевнило кореспондента «ДТ», що такий варіант розвитку подій украй малоймовірний. По-перше, зараз для девальвації немає жодних фундаментальних передумов, про що свідчить у тому числі й стабільно позитивне сальдо купівлі валюти НБУ на міжбанківському ринку в останні місяці. А по-друге, з досвіду осені 2004-го в Нацбанку дуже добре пам’ятають, якою ціною доводиться гасити необережно спровоковану валютну паніку серед населення. І вже якщо НБУ не спасував перед парламентськими виборами, пожертвувавши на утримання курсу більш як два мільярди доларів із резервів, то зараз цього не станеться й поготів.

Заодно співрозмовник «ДТ» попросив нагадати співвітчизникам, що не слід піддаватися можливим сплескам ажіотажу. Оскільки на них зазвичай наживаються, уміло провокуючи і підігріваючи їх, спекулянти. А для панікуючих громадян скуповування валюти зазвичай обертається лише необдуманою втратою грошей.

 

Коментар експерта

Андрій РЕВЕНКО,
доктор економічних наук,
Інститут економіки та прогнозування
НАН України:

— Судячи з останніх заяв, у Мінекономіки вважають, що уряд зможе обмежити зростання індексу споживчих цін у листопаді та грудні, завдяки чому вдасться вкластися в початковий річний прогноз. Більш імовірний, на мій погляд, сценарій полягає в тому, що цього місяця інфляція зросте ще десь на 1,3—1,5%, у результаті чого акумульоване значення індексу перевищить 10% уже за результатами 11 місяців.

Саме по собі зниження цін на пально-мастильні матеріали мало вплине на показник споживчої інфляції, оскільки питома вага пального в індексі становить усього 0,7%, що більш як удвічі нижче від частки, наприклад, яєць, які подорожчали лише за жовтень більш як на 22%.

Викликає сумнів і можливість зниження рівня цін на продовольчі товари, транспортні й інші види послуг, у яких нафтопродукти мають значну питому вагу в собівартості. Для цього необхідний дуже тонко продуманий і відпрацьований інструментарій, а ним Кабмін сьогодні навряд чи володіє. До того ж частка витрат на ті види транспорту, на тарифи яких може впливати уряд, у загальній структурі споживчого кошика теж незначна. Тому їхнє можливе зниження перекриється, наприклад, вже оголошеним збільшенням із 1 листопада абонентської плати за користування послугами фіксованого зв’язку.

Ціни на плодоовочеву продукцію (картопля, свіжі овочі, фрукти), пік споживання якої припадає на літні місяці та питома вага якої в стандартному споживчому кошику досить висока, до зими традиційно значно підвищуються. Приміром, огірки й помідори уже зросли в ціні десь у півтора разу і до Нового року напевно подорожчають ще більше. Ринкові ціни в цьому разі в більшому ступені визначаються попитом, задовольняючи який, індивідуальні, роздрібні, та й оптові торговці завжди знаходять чимало способів обійти всілякі граничні надбавки. Не такий уже давній приклад — не вельми вдала спроба кабінету Тимошенко стримати зростання цін на м’ясо.

Можна розраховувати почасти на утримання цін лише на окремі види продовольчих товарів, що хоч якоюсь мірою піддаються регулюванню адміністративними методами, наприклад, на цукор. Однак у більшості випадків благі наміри буде дуже складно здійснити технічно.

Офіційна позиція НБУ

Прокоментувати інфляційні
прогнози і можливі заходи
для боротьби з інфляцією
«ДТ» попросило Національний банк України. Наводимо уривки з відповіді,
отриманої нами від прес-служби НБУ.

«Попередні оцінки НБУ стосовно інфляції в поточному році грунтувалися на більш оптимістичних припущеннях щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, оскільки в базовому сценарії урядового прогнозу закладалося їх підвищення приблизно на 50%. Фактичне збільшення за 10 місяців 2006 року вже становить 65%. Але за винятком цих тарифів, динаміка інфляції — як загальної, так і базової (яка більшою мірою перебуває у сфері впливу монетарної політики) — загалом утримується в рамках оцінок НБУ.

Однак нині очевидно, що загальний індекс споживчих цін зросте більш як на 10%. Так, за підсумками десяти місяців від початку року інфляція вже досягла 8,7%, а за два місяці, що залишилися до кінця року, зважаючи на сезонне зростання цін та проголошене подальше підвищення тарифів на послуги, які регулюються адміністративно, індекс споживчих цін додасть не менше 1,3%, а швидше за все, і значно більше.

Практично ж утримання інфляції в межах однозначного числа можливе лише за умови мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до кінця року.

НБУ постійно аналізує динаміку інфляційного розвитку і стурбований значним прискоренням інфляції. Крім того, показник базової інфляції, який є сигналом зростання інфляційного тиску з боку попиту та на який монетарні заходи мають досить великий вплив, у жовтні теж почав зростати. Це, зокрема, пов’язано з погіршенням інфляційних очікувань населення в результаті різкого збільшення тарифів на послуги.

Національний банк докладатиме зусиль для стримування інфляційного тиску шляхом використання власних інструментів грошово-кредитної і валютної політики, зокрема, підвищуючи роль процентної політики. Однак ефективна протидія розвитку інфляційних процесів у поточній ситуації більшою мірою залежить від структурної і регуляторної політики, особливо в частині ціноутворення послуг, які регулюються адміністративно».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво