Не платити! Доки правонаступник кредитної спілки письмово не підтвердить свого статусу нового кредитора

Поділитися
Ажіотаж навколо масової видачі населенню споживчих та інших кредитів, схоже, не спадає. Але якщо щ...

Ажіотаж навколо масової видачі населенню споживчих та інших кредитів, схоже, не спадає. Але якщо ще півроку тому йшлося про заманювання нових клієнтів високими ставками на депозити і роздачу кредитів усім без винятку — практично без документів та інших гарантій, то нині ажіотаж увійшов у нову фазу — карно-кримінальну…

…Великим був подив моєї подруги, коли, вирушивши вносити передостанній платіж за невеличкий споживчий кредит, вона виявила замкнені двері і приклеєне на них скотчем оголошення про те, що відділення кредитної спілки (КС) ліквідоване, а гроші боржникам рекомендовано перераховувати на новий розрахунковий рахунок.

Здивована тим, що кредитори не оповістили її в письмовій формі, жінка звірила банківські реквізити у своєму договорі з реквізитами в оголошенні й переконалася, що вони не мають нічого спільного...

Зрозуміло, що у спільному коридорі, в якому розміщувалася не тільки кредитна спілка, що виїхала, а й багато інших організацій, приклеїти оголошення могла будь-яка винахідлива людина, інакше кажучи — шахрай. З огляду на сумний досвід різноманітних фінансових пірамід і кількість аферистів на душу населення, подруга перераховувати свої кревні так і не зважилася.

Через місяць-два пролунав телефонний дзвінок — їй запропонували перерахувати борг на той самий загадковий рахунок, навіть не вказавши суму заборгованості й не підтвердивши своїх повноважень.

Розсудивши, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути, подруга вирушила у стольний град Київ, де, за словами таємничих кредиторів, містилося генеральне представництво кредитної спілки.

Далі події розвивалися, як у фільмі жахів. Виявивши перед входом у сумнівний підвал групу невтішних вкладників, відчайдушна провінціалка спробувала все з’ясувати з допомогою голови правління КС, але натомість потрапила під перехресний допит дуже неприємних осіб, котрі явно не збиралися випускати її з підвалу просто так. Для початку в жінки почали вимагати її договір (і тут закрався сумнів, що другого примірника договору представники КС не мають), а потім зажадали підписати нові зобов’язання, значно збільшивши суму заборгованості, зокрема тіло кредиту!

Жінка зрозуміла: на неї чинять психологічний вплив, вона — в руках людей, готових стягнути з неї гроші за будь-яку ціну. Сказавши, що забула договір удома, вона дивом вирвалася від них...

Опинившись удома, мандрівниця розшукала телефон податкової інспекції, в якій стояла на обліку кредитна спілка. Податковий інспектор повідомив, що проти цієї КС порушено справу про банкрутство і розпочалася процедура ліквідації. Пізніше в Інтернеті з’явилася інформація про порушення кримінальної справи.

Проте кредитори не вгамовувалися: тепер вони вимагали з боржниці абсолютно всю суму практично виплаченого кредиту, нарахувавши при цьому неймовірну пеню.

Світова криза чи афера?

Здавалося б, що може бути надійніше за систему кредитних спілок, суть роботи яких схожа на так звану касу взаємодопомоги часів СРСР?

У таких організаціях одні члени — вкладають свої гроші (під відсотки), інші — їх беруть (теж під відсотки). Усе прозоро й чесно.

До речі, у 1920-х роках у нашій країні було близько 3 тисяч аналогічних кооперативів, а в цілому кредитні спілки в різних країнах завжди орієнтувалися на середній клас, здатний вчасно повертати невеличкі грошові позички.

Прикметно, що перший закон про кредитні спілки з’явився у США в період Великої депресії, а нинішня фінансова криза стала причиною розвалу безлічі кредитних спілок як в Україні, так і за кордоном...

Перші кредитні спілки з’явилися в нашій країні в 1990-х. За даними Держфінпослуг — державної організації, яка регулює діяльність кредитних спілок, на кінець 2007 року в країні було зареєстровано близько восьмисот КС.

У самому Києві на цей час вкладниками КС є понад 50 тисяч громадян, які мають на депозитних рахунках близько 0,5 млрд. грн. Крім того, на банківських депозитних рахунках сьогодні розміщено до 300 млн. грн., які теж належать кредитним спілкам.

Чому ж така поширена і, здавалося б, надійна схема КС раптом почала руйнуватися, ніби картковий будиночок?

— Кредитні спілки у вигляді «надійного» вкладення грошей із калитки, а також надзвичайно великих відсотків стали новим уроком для тих, хто швидко забув повчальну історію «МММ» та інших фінансових пірамід, — вважає економіст Валерій Котлярський. — Серед засновників кредитних спілок виявилося чимало аферистів, тому крах більшості КС викликаний зовсім не фінансовою кризою. Вона позначається на кредитних спілках лише у вигляді безробіття, інфляції чи нестабільності фінансового ринку стосовно окремих його вкладників та позичальників. Найчастіше крах, здавалося б, надійного КС пов’язаний із від’їздом за кордон одного з його засновників, який прихопив із собою значну суму грошей. Тим, хто став або планує стати членом кредитної спілки, не зайве нагадати, що безплатний сир буває тільки в мишоловці. Нічого задарма КС не пропонують, їх суть — кредити й депозити під привабливіші, ніж у банку, відсотки. На сьогодні в КС ставки такі: від 30 до 50% річних за кредитами і від 20 до 30% за депозитами. Якщо умови КС здаються вам дуже вигідними — то щось тут не так...

Аби не потрапити до рук шахраїв, слід пам’ятати, що існує низка ознак, за якими можна визначити добросовісність засновників КС. Це передусім членство КС у профільній асоціації. В Україні таких асоціацій дві — Всеукраїнська асоціація кредитних спілок і Національна асоціація кредитних спілок України.

Банкрутство по-«голохвастовськи»

Для кредитних спілок навіть збанкрутувати — велика проблема. Стаття 1 Закону України «Про кредитні спілки» визначає КС як неприбуткові організації. Водночас Закон України «Про платоспроможність боржника або визнання його банкрутом» регулює процедуру ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності, до яких КС можна зарахувати лише з натяжкою. Але якщо кредитну спілку все-таки визнано банкрутом, це стає великим головним болем і для тих, хто вклав у неї кошти, і для тих, хто ці кошти позичав.

Процедура банкрутства досить тривала, і з часу її порушення на всі вимоги кредиторів накладається мораторій. Нарахування відсотків на депозити припиняється, і на час отримання жаданих коштів вони виявляться обгризеними інфляцією.

І хоча вклади пайовиків, відповідно до закону, не є власністю КС і на них не накладається арешт, розірвати депозитний договір буде не дуже просто: у КС може не виявитися коштів для виконання вимог усіх вкладників.

Не менш неприємне банкрутство кредитної спілки для її позичальника, оскільки філії або відділення КС закриваються, банківські рахунки можуть виявитися «замороженими», а ліквідація юридичної особи означає припинення зобов’язання, тобто дострокове розірвання договору. Людина опиняється в невизначеному становищі, — вона не знає, кому платити і чи потрібно взагалі це робити в цій ситуації.

— Про будь-які зміни умов кредитного договору, зокрема сторін, їхніх реквізитів тощо, сторона, в якій такі зміни відбулися, зобов’язана повідомити іншу сторону, — пояснює Михайло Можаєв, адвокат і керуючий партнер ЮФ «Можаєв і Партнери». — За відсутності належного повідомлення ризики настання негативних наслідків покладаються на сторону, яка не зробила такого повідомлення. У разі неотримання позичальником від нового кредитора (наприклад, правонаступника чи ліквідатора) листа з посиланням на правові підстави зміни сторони в зобов’язанні (кредитному договорі), з додачею документів, які підтверджують правовий статус нового кредитора, — підстави заміни кредитора в зобов’язанні (договори відступлення права вимоги і т.п.), позичальник не несе відповідальності за неналежне виконання умов договору, у тому числі з нарахування відсотків, пені, штрафів, збитків тощо.

Тому позичальникам рекомендуємо проводити будь-які операції зі сплати тіла кредиту і відсотків тільки після отримання від нового кредитора відповідних документів, що цілком відповідає ч. 2 ст. 517 ЦК України («Боржник має право не виконувати свого зобов’язання перед новим кредитором до надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав із зобов’язання»).

На жаль, сьогодні недобросовісні засновники КС нерідко намагаються вийти із прикрого становища за рахунок своїх боржників, нараховуючи їм немислиму пеню і безсоромно пояснюючи свої дії фінансовою кризою або зобов’язаннями перед вкладниками, хоча позичальники не винні ні в інфляції, ні в банкрутстві КС.

Ще страшніше, коли збанкрутіла кредитна спілка потрапляє до рук колекторської компанії, яка починає «вибивати» з невинних людей практично виплачені кредити.

— Якщо на позичальника «наїжджають» невідомі особи, у тому числі колекторські компанії, — каже Михайло Можаєв, — із приводу повернення кредиту і при цьому не надають жодних документів, слід звернутися до правоохоронних органів (МВС чи прокуратури) з відповідною заявою.

Отже, побачивши в метро або на рекламному щиті привабливе оголошення про надання кредиту на немислимо вигідних умовах, слід сім разів відміряти, перш ніж узяти бажані гроші.

До речі, сьогодні через кризу таких оголошень стає дедалі менше...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі