НЕ ПЕРЕБУДОВА — ПОВНЕ ОМОЛОДЖЕННЯ ЗА ДЕВ’ЯТЬ МІСЯЦІВ У КРЕМЕНЧУЦІ З’ЯВИЛАСЯ НОВА ФАБРИКА. ТА Й СТАРА НЕ ЗНИКЛА...

Коли приблизно рік тому фабрику JT International у Кременчуці відвідало керівництво материнської компанії і розглянуло генеральний план її модернізації, мало хто вірив у реальність термінів, відпущених будівельникам. Треба сказати, підстави для сумнівів були вельми серйозні. Ну як, приміром, розгорнути на повну потужність сучасну будівельну індустрію, якщо фабрика знаходиться в межах міста, і місця для нового виробничого гіганта загальною площею 4 тис. «квадратів» взяти було просто ніде? От і доводилося будувати «поверх» старих приміщень. Проте виробництво продукції при цьому не тільки не зупинили, а навпаки, нарощували.

Нині про болісні сумніви щодо реалістичності проекту відкрито каже не тільки вище керівництво материнської компанії, як то Джон Меттерн, віце-президент JTI зі світового виробництва, або Нік Рінгер, президент JTI по СНД та країнах Балтії, а й Білгехан Анлаш, генеральний директор Кременчуцької тютюнової фабрики, який здійснював безпосереднє керівництво підприємством у період його омолодження. Нині вони можуть собі це дозволити, адже проект модернізації фабрики успішно завершено, що 18 квітня офіційно засвідчила церемонія з нагоди відкриття нових виробничих площ.

Грошей на український проект нові японські господарі не пошкодували, запевняючи, що працюють на перспективу. У цьому, схоже, головна відмінність нових власників — вони не чекають миттєвої віддачі. Колишня американська компанія-власник R.J. Reynolds не могла собі цього дозволити, хоча була на українському ринку понад шість років: її акціонери не давали й кроку ступити без негайного прибутку. Проте Japan Tobacco Inc., викупивши у 1999 році міжнародну частину бізнесу R.J. Reynolds, змінила стратегію. В результаті компанія лише за рік збільшила на українському ринку свою частку з 9 до 11%, заплативши при цьому до державної скарбниці близько 150 млн. грн. усіляких податків. Крім цього, підрозділи компанії встигли переїхати до нового офісу і докорінно модернізувати виробництво. Всього (з урахуванням реінвестицій) у вітчизняну економіку інвестовано біля 50 млн. доларів США. Тільки 2000 року компанія витратила 10 млн. доларів на розвиток бізнесу і розширення виробництва. В тому числі на проект модернізації фабрики — близько 4 мільйонів. У результаті крім сучасного цеху, в якому нині можна розмістити до 15 сигаретних ліній і три лінії з виробництва фільтрів, на фабриці з’явилася власна лабораторія контролю якості продукції, бойлерна станція, автономний промисловий генератор, що гарантує безперебійну роботу виробництва у випадку аварійного відключення електроенергії. Розширено складські приміщення, комп’ютеризовано технологічні процеси.

Вийшла дуже непогана фабрика, погоджуються спеціалісти, навіть якщо підходити до неї зі світовими мірками. Достатньо сказати, що із 20 виробничих підприємств, що належать JTI, фабрика в Кременчуці за обсягами виробництва поступається тільки трьом: у Санкт-Петербурзі (Росія), Трірі (Німеччина), Ізмірі (Туреччина). І даремно Кент Браун, віце-президент JTI з корпоративних питань, проводячи прес-конференцію, був такий скромний щодо продуктивності нового сигаретного цеху, так і не оприлюднивши у цифрах сьогоднішню виробничу потужність фабрики, мовляв, усе одно продукція вироблятиметься, виходячи саме з потреб ринку, а не проектної потужності устаткування. Проте неважко зрозуміти, що ця сама проектна потужність значно збільшилася — хіба під час відкриття сигаретного цеху не повідомлялося, що додатково встановлено ще п’ять виробничих ліній для випуску сигарет із фільтром? Тож можливості виробництва, за найскромнішими оцінками, перевищили 10-мільярдну планку річного випуску сигарет, навіть з урахуванням того, що зупинено частину ліній з виробництва безфільтрової продукції.

Фактично це означає, що компанія розвиває свій минулорічний успіх, концентруючись на виробництві сигарет у найдохіднішому сегменті ринку — середньоціновому, де впевнено почуваються марки Monte Carlo, Magna і Magna Classic. Компанія утримує непогані позиції й у вищих сегментах із марками Camel і Winston, що входять до п’ятірки світових марок, які найбільше продаються. У резерві поки що — міць головного бренду компанії — Mild Seven, що посідає друге місце у світі. За словами генерального директора «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» Кевіна Томлінсона, для українського ринку час Mild Seven ще не настав, хоча чекати залишилося не так довго: у сусідній Росії ці сигарети вже продаються.

Запас потужності Кременчуцької фабрики, напевно, пов’язаний не тільки з перспективами компанії на українському ринку, а й з експортом, куди й надалі планується спрямовувати близько третини виробленої продукції. Досі це непогано виходило: тільки минулого року було продано за межами України близько 3 млрд. шт. сигарет, завдяки чому «Джей Ті Інтернешнл Україна» стала лідером серед сигаретних компаній-експортерів. Менеджери запевняють, що вирішальну роль тут відіграла якість продукції. Проте не можна не зважити на ще один істотний момент — саме з 2000 року підрозділ «Джей Ті Інтернешнл» у Києві перестав бути просто офісом, відповідальним за розвиток українського ринку, а став регіональним. Іншими словами, силами українських співпрацівників компанія розвиває бізнес ще й у Закавказзі, продовжує утримувати експортні позиції в Росії, Білорусі, країнах Балтії та Середньої Азії. Наприклад, буквально за друге півріччя минулого року ринкова частка JTI у Закавказзі збільшилася з нуля до 10%. Дуже успішно здійснено запуск марки Magna Classic у Грузії та Вірменії. Там сигарети Magna Classic, виготовлені в Україні, — одні з найпопулярніших. Цікаво, що експорт «Джей Ті Інтернешнл Україна» до Грузії становить 30% усього українського експорту до цієї країни.

Японська Japan Tobacco Inc. сьогодні — це не тільки тютюновий бізнес, хоча він і забезпечує їй близько 69% усіх продажів. Компанія розвиває й інші бізнес-напрямки: фармацевтику, продукти харчування, нерухомість, сільське господарство, інженерне проектування. Не виключено, що ці напрямки або пов’язані з ними компанія розвиватиме і в Україні. Принаймні таку перспективу керівництво компанії має на увазі, визначивши український ринок одним із пріоритетних. Тільки б українська економіка не підвела.…

Білгехан Анлаш, генеральний директор «Джей Ті Інтернешнл Україна»:

— Хочу наголосити, що пріоритет номер один для нашої компанії — це якість. В Україні, так само як і в усьому світі, відповідність якості продукції очікуванням споживачів є для нас головним завданням. Тобто якість у розумінні JTI — це не тільки якість продукції, а й якість послуг, які ми надаємо клієнтам. Питанням якості приділяється важлива роль і в таких сферах, як умови праці персоналу, його мотивація і моральний комфорт. Для нас важлива якість наших відносин із клієнтами, постачальниками і всіма іншими зацікавленими сторонами.

У JTI — єдиний підхід до визначення критеріїв якості в усьому світі. Це означає, що якість сигарет, що виробляються в Україні, оцінюється точнісінько так само, як і якість продукції будь-якої з інших 19 фабрик компанії в усьому світі.

Зразки продукції нашої фабрики регулярно відправляються в дослідницьку лабораторію в Кельні. Маю сказати, що кожного разу ми одержуємо найвищу оцінку результатів нашої праці.