НБУ відстає від світової економічної практики, керуючись застарілою концепцією інфляційного таргетування – економіст

Керівництво Національного Банку України поки відстає від сучасного рівня розуміння економіки і декларує теоретичну прихильність застарілим догмам інфляційного таргетування, пише в своїй статті для DT.UA доктор економічних наук Тетяна Унковська.

За її словами, після початку глобальної фінансової кризи світова спільнота, в цілому, визнала помилковість розуміння функції центрального банку як прямування до єдиної цілі – контролю інфляції. Після 2008 року світ прийшов до нової парадигми роботи центробанків – мультитаргетування, заснованому на принципі "Багато цілей – багато інструментів".

"Правління НБУ поки що відстає від сучасного рівня розуміння економіки та декларує застарілі догми щодо єдиної мети в межах інфляційного таргетування. На практиці справи є ще гіршими: монетарна політика, що проводиться сьогодні, - це дика суміш, з одного боку, непродуктивної емісії та командно-адміністративного викривлення ринку там, де потрібно було б спиратися на ринкові процеси, а з іншого - невикористання ефективних монетарних інструментів у тій сфері, де необхідно згладжувати ринкові дисбаланси", - констатує Унковська.

За її словами, в Україні вже третій рік тривають витратні для країни і шкідливі для грошово-кредитного ринку маніпуляції НБУ з депозитними сертифікатами за завищеними відсотковими ставками.

"Тобто НБУ, кажучи мовою цього регулятора, продовжує "успішно" конкурувати за ресурси з реальним сектором, "пилососити" гроші з економіки та виплачувати банкам - учасникам цих операцій високі проценти за рахунок емісії. Процес розгортається за висхідним трендом: у 2015 р. за такими непродуктивним для економіки оборотами пройшло 2849,2 млрд грн (відсоткові витрати НБУ - більш як 8 млрд грн); у 2016 р. - 2946,9 млрд грн (відсоткові витрати НБУ - близько 9 млрд грн). Такі величезні непродуктивні витрати державних грошей є неприпустимими в умовах війни, колапсу кредитування реального сектору та жорсткої економічної кризи", – йдеться в статті.

Унковська зазначає, що з початку нинішнього року тенденція тільки посилилася: щоденне залучення грошей на депсертифікати НБУ складало 30 млрд. грн. Зокрема 5 січня 2017 року - становило 30,3 млрд. грн. (19,9 млрд. грн. ДС овернайт за ставкою 12% і 10,4 млрд. - на 14 днів за ставкою 14%).

"Зрозуміло, що цене можна пояснити ніякою макроекономічною теорією (ані ліберальною, ані кейнсіанською), подібної світової практики використання таких високих ставок за мобілізаційними операціями в умовах колапсу кредитування економіки також не існує (!), а є специфічним винаходом наших "інвестиційних банкірів", що потрапили до НБУ", – зазначає економіст.

Автор вказує на те, що ці та багато інших помилок монетарної політики озвучувались експертами перед членами правління НБУ, однак теоретичні дискусії використовуються керівництвом регулятора для самопіару, а не корегування фінансової політики.

Детальніше про проблеми монетарної політики України читайте у статті Тетяни Унковської "Нова економічна стратегія для України" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".