Навіщо фізичним особам юридичні підприємства?

Фахівці констатують: український бізнес значно збіднів. Зменшилися його дохідність і прибутковість, а що стосується господарських товариств — то за останній рік їх в Україні не лише не побільшало, а й позначилася негативна тенденція до їх зменшення. Саме цим і продиктоване бажання владних структур спростити умови для заснування нових юридичних осіб і вирівнювання ситуації.

Влада будь-що прагне довести інвесторам, що ситуація з малим і середнім бізнесом в Україні не така вже й пропаща. Для цього вона ініціює низку заходів, які до підприємницької діяльності мають хіба що дотичний характер. Один із них — внесення змін до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», що полягають у зменшенні вимог до розміру статутного капіталу для ТзОВ зі 100 до однієї мінімальної зар­плати. Законопроект уже пройшов перше читання у Верховній Раді.

На думку міністра економіки Богдана Данилишина, це значно спростить відкриття юридичних підприємств в Україні, а також підвищить інвестиційну привабливість країни.

До діяльності в цьому напрямі уряд підштовхує останній звіт, підготовлений Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією. У ньому Україна за рівнем свободи у веденні бізнесу посідає аж 128-ме місце з-поміж 181 країни світу.

Як зазначив міністр економіки, зменшивши статутний капітал до однієї мінімальної зарплати і вдвічі скоротивши кількість процедур (відкриття підприємництва) та терміни їх проходження, Україна за показником відкриття бізнесу могла б переміститися зі 128-го на 35-те місце. Це підвищило б відповідний рейтинг і створило б умови в Україні для залучення інвестицій.

Справді, світова практика формування статутного капіталу трохи ліберальніша, ніж це заведено в Україні. Приміром, у сусідній Польщі створити статутний фонд юридичній особі — що в трамваї проїхатись. Але, щоб займатися бізнесом, потрібно, як мінімум, мати профільну освіту.

В Україні поки що ніхто таких умов не ставить. 625 грн. мінімальної зарплати — і ПП чи ТОВ готове. А що далі?

На перший погляд, зменшення статутного капіталу дасть можливість зареєструватися більшій кількості юридичних осіб. Із внесенням поправок до Закону «Про господарські товариства» створити юридичне підприємство могтиме навіть безробітний.

Зате власники та керівники вже наявних підприємств переконані: зменшення величини статутного капіталу нічого бізнесові не дасть. Щоб стимулювали підприємництво, потрібен комплекс кроків.

— Ініціатива уряду йде зовсім не з того боку, і особисто я за намірами зменшення статутного фонду при створенні підприємств істотного ефекту не бачу, — каже директор фірми «Єва» Володимир Щербина. — У час економічної кризи питання реєстрації нових суб’єктів підприємницької діяльності — не першої черговості. Значно важливіше — питання виживання тих, які вже працюють. А їх життєдіяльність — це, власне, цивілізовані відносини з контрольними органами, помірні суми податків і доступність використання результатів діяльності. Вони ж далекі від досконалості. Один із прикладів — недавня ініціатива уряду щодо складання реєстру власників, директорів і головних бухгалтерів суб’єктів підприємницької діяльності. Мотивація проста —це допоможе уряду адмініструвати податки. А яким чином він збирається це робити, як не у звичний спосіб, — тиснути на цих осіб?

— Швидше за все, від влади слід чекати чогось поганого, а чого — поки що невідомо, — каже інший львівський підприємець, який попросив не називати його прізвища. — Ситуація для бізнесу стає дедалі більш несприятливою. Курс долара знову росте, придбати імпортні матеріали — дедалі складніше. Ціни на продукцію також зростають, а прибутки — падають. Багато бізнесменів, які раніше заснували більше одного підприємства, тепер стягують їх в одне, мінімізуючи витрати. Ще одна перешкода для бізнесу — надмірна активність податкових служб. Варто дати оголошення в газеті, як наступного дня їхні працівники будуть на підприємстві з якоюсь перевіркою. Тому у пресі краще не «світитися».

— Наміри уряду зменшити розмір статутного капіталу — це дуже маленький позитив, — вважає директор фірми «Формула» Теодор Дяків. — Набагато важливіші, ніж сам фактор реєстрації підприємств, — проблема їх функціонування, стосунки з контрольними органами. Мета започаткування бізнесу — отримання прибутку. Так записано в кожному статуті, незалежно від його організаційно-правової форми. Але отримати прибуток на рахунок підприємства — одна річ, і зовсім інша — у кишеню засновника. Сума податків, які треба заплатити, не виправдовує ні коштів, ні зусиль засновників. Розмір статутного фонду, практично, не впливає на зобов’язання суб’єктів перед своїми партнерами, з якими вони укладають ділові договори. Якщо власник не планує когось кинути, то ні для нього, ні для партнера не має значення розмір статутного фонду. Якщо ж такі плани є, то навіть зі статутним фондом у 10 млн. грн. він укладе договір (якщо партнер випадково це пропустить) на 100 млн. грн. і… кине! І жоден статутний фонд не порятує. До того ж існує безліч способів оминути цей момент.

Корінь справи в тому, що підприємці бачать ризик. І якщо хтось має наміри здійснювати ризикові операції, то він реєструє такий суб’єкт підприємництва, який якомога менше відповідає своїм майном.

— Головне — не те, чим відповідає людина у майновому плані, — переконаний Теодор Дяків, — а те, чим вона відповідає у плані своєї діяльності на ринку. Якщо вона один раз підведе, продасть неякісну продукцію — з нею більше ніхто не захоче мати справу. І не знадобляться жодні зусилля з боку дер­жави, щоб примусити це підприємство нормально працювати. Врешті-решт, для юридичних і фізичних осіб ніхто не скасовував цивільну відповідальність. Розмір статутного фонду — це адміністративна категорія, яка мало про що каже. Підприємець може зареєструвати у статутному фонді одну суму, а потім вивести її. Держава повинна розуміти, що для бізнесу це не визначальний момент, визначальними є умови його здійснення.

Коментар

Зіновій Бермес, президент Асоціації роботодавців Львівщини:

— Розвиток ситуації залежить від того, куди держава надумала загнати бізнес. Підвищення платежів, соціальних внесків привело до виникнення спрощеної системи оподаткування, тепер ситуація в державі потребує встановлення певної рівноваги. Але зниження статутного фонду при заснуванні підприємств механічно не приведе до їх зростання. Найкраща мотивація до цього — це насамперед можливість виживання у тій чи іншій формі оподаткування. Якщо держава змінить умови оподаткування, то юридичні особи також зможуть працювати на спрощеній системі. У будь-якому разі, необхідно підняти планку оподаткування єдиним податком. Сьогодні фізичні особи можуть працювати у пільгових умовах оподаткування при обороті 0,5 млн. грн., а юридичні — 1 млн. грн. Цього явно замало, цей поріг слід підняти.