НАЦБАНК ОДЕРЖАВ РАДУ Й ПОРАДУ - Економіка - dt.ua

НАЦБАНК ОДЕРЖАВ РАДУ Й ПОРАДУ

24 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 24 листопада-1 грудня

Минулого тижня новостворена рада Національного банку обрала собі заступника голови й затвердила тимчасовий регламент роботи...

Минулого тижня новостворена рада Національного банку обрала собі заступника голови й затвердила тимчасовий регламент роботи. Вже з наступного засідання рада почне впливати на центральний банк — планується провести процедуру затвердження правління. Проте саме правління поки що дуже спокійне. Понад рік проживши зі страхом появи ради, НБУ тепер готовий з нею дружити. Річ у тому, що весь цей час спочатку Віктор Ющенко, а згодом Володимир Стельмах мудро діяли в напрямку ослаблення свого нового органу управління.

Загроза троянського коня нависла над Нацбанком торік у червні. Тоді Верховна Рада, перебуваючи під враженням від звіту своєї комісії про управління банком золотовалютними резервами, ухвалила дуже неприємний для НБУ закон. ВР не лише створила в Нацбанку новий керівний орган, а й зробила його головним, підпорядкувавши правління раді. Фактично Нацбанку загрожувала втрата незалежності, оскільки, відповідно до закону, рада формується парламентом і Президентом. Приміром, до складу ради відразу ввійшли двоє представників Компартії, погляди якої на економічну політику в Нацбанку вважають застарілими.

У результаті, НБУ виліз із шкіри. За час, що минув, він зробив усе можливе, аби подолати цю загрозу. Передусім керівництво пішло до Леоніда Кучми й заручилося його підтримкою. Президент не став ветувати закон, але фактично блокував набрання ним чинності. Він запропонував Раді змінити формулювання й урізати повноваження й силу ради, відмовившись, поки це не буде зроблено, призначати свою половину ради. До складу ради мали увійти 14 чоловік, але ввійшло тільки семеро призначених парламентом: Валерій Альошин, Сергій Буряк, Станіслав Гуренко, Микола Кравченко, Петро Порошенко, Федір Шпиг та Ігор Юшко. У травні цього року парламент вивів комуністів, котрі втратили впливовість, зі складу ради, замінивши їх Юлією Тимошенко й Ігорем Плужниковим. Проте це нічого не змінило, і парламентська половина ради навіть не збиралася.

Тактика спрацювала, і Верховна Рада, вплив Банкової на яку цього року до того ж підвищився, влітку змінила закон. Її липневі поправки позбавили раду НБУ статусу вищого органу управління. Плюс склад ради збільшився до 15 чоловік за рахунок включення до неї голови Національного банку.

НБУ спробував розвинути успіх, запропонувавши Кучмі зробити нову поправку. Згідно з нею, голова банку повинен автоматично ставати не лише членом ради, а й очолювати її. Проте Президент вирішив, що це вже занадто, і в серпні підписав поправки, а в жовтні призначив свою сімку. Двомісячна затримка, за словами прес-секретаря Президента Олександра Мартиненка, була пов’язана з ретельним добором кандидатів. У свою половину ради Кучма вибрав міністра фінансів Ігоря Мітюкова, своїх радників Анатолія Гальчинського та Сергія Осику, віце-президента Укрсиббанку Ернеста Галієва, главу Чернігівської обладміністрації Миколу Бутка та двох народних депутатів — Валерія Хорошковського та Ігоря Шарова.

П’ять тижнів тому рада зібралася в Президента, щоб обрати голову. Вибори принесли Нацбанку ще одну удачу: переміг найприйнятніший кандидат — Гальчинський. Власне, його й висунув голова НБУ Володимир Стельмах. Причому, Стельмах спочатку порадився з членами правління й одержав одноголосне «так». Тепер Гальчинський уже на повну силу займається своєю новою роботою і про Стельмаха говорить як про партнера.

Він вигідний для правління Нацбанку тим, що відрізняється від інших можливих кандидатів: нинішній голова ради не пов’язаний із бізнесом, зокрема банківським, як Буряк, Шпиг, Юшко, Хорошковський, Порошенко, Плужников та Галієв. Йому нічого ділити з Національним банком, як Мітюкову й Тимошенко. Зрештою, він не настільки впливовий і агресивний, як більшість інших членів ради. Як науковець, радник Президента щиро переймається проблемами економічної теорії, він написав товсту книгу про теорію грошей і продовжує викладацьку роботу. Оскільки докторську дисертацію Анатолій Степанович захищав на тему «Грошові відносини сучасного капіталізму», ясно, наскільки він близький до нинішніх проблем НБУ.

Гальчинський — людина солідна й шанована. Третього листопада Стельмах із підкресленою повагою приніс в адміністрацію Президента букет — поздоровляти свого висуванця з 65-річчям. Проте, за великим рахунком, побоювання перебільшені: орієнтованість перших дій Гальчинського показує, що шансів на «безболісну» раду на чолі з ним в НБУ багато.

По-перше, головним завданням ради її керівник вважає не введення своїх людей до правління чи роздачу вказівок, як їй працювати, а формування грошово-кредитної політики. Ніякої політики нині ніхто не формує, Нацбанк майже «зі стелі» дає цифри Раді, а вся політика — у голові його менеджерів. Гальчинський хоче, щоб усе було зафіксовано на папері й потім акуратно виконувалося — на радість журналістам та фінансовим аналітикам. Це не принципово для НБУ, тим паче, що погляди голови ради дуже близькі до поточних дій банку. Гальчинський цілком підтримує орієнтацію Нацбанку на низьку інфляцію, вимагаючи навіть посилити грошово-кредитну політику. Він уже написав спікерові ВР Плющу лист із проханням не вимагати від НБУ 800 млн. гривень у бюджет-2001, бо це емісія грошей. Так само, як і Стельмах, який бачить курс наступного року сильним, Гальчинський виступає за подальшу ревальвацію реального курсу гривні, пропонуючи не йти на повідку в сировинних експортерів, а розвивати технологічні галузі. Найголовніше — він реально боїться проявів у раді будь- якого лобізму з корпоративним чи політичним підгрунтям.

Не можна сказати, що зміна закону та вдалі вибори голови ради цілком зняли в НБУ головний біль. Історія входження в Нацбанк нового управлінського органу, який формується центрами великої політики, тільки почалася. Однак поки що вищі менеджери Центрального банку успішно нейтралізують ризики, уникаючи біполярності банку.

Анатолій ГАЛЬЧИНСЬКИЙ:

«НАШ ПЕРШИЙ ПРИНЦИП — НЕ НАШКОДЬ»

— Чим мусить стати рада Національного банку?

— У законі про НБУ говориться, що рада разом із правлінням є керівними органами Національного банку. Дуже важливо, що загалом-то ініціатива створення ради виходила з Національного банку. Увесь сенс у тому, що грошово-кредитну політику, її основи затверджувала Верховна Рада. Ви розумієте, що 450 депутатів займатися цим питанням професійно не могли. З огляду на це і постало питання про створення ради. Це абсолютно цивілізований підхід. Я недавно зустрічався з представниками МВФ і почав їм пояснювати, що це ініціатива не Президента чи Кабінету міністрів, а Національного банку, а мене перебили і сказали, що це загалом світова практика.

Вважаю, що цей крок посилює незалежність Національного банку, незалежність проведення грошово-кредитної політики. Її формування, її реалізація таким чином набирає більшого професіоналізму, ніж якби ці питання вирішувалися в сесійній залі, де виникають різні колізії, присутні різні інтереси. Досі Національний банк фактично не визначав грошово-кредитної політики. Показник інфляції обраховує Кабмін, а НБУ суто механічно підраховував грошові агрегати, а потім де-факто працював інакше, виходячи з кон’юнктури. Так відбувається й нині. І якщо ми не змінимо це становище, функція ради зведеться нанівець. Національний банк нікуди не дінеться, ми жорстко контролюватимемо цю політику. Більше того, він тільки виграє. А в державі з’явиться грошово- кредитна політика.

— Тобто ви хочете, аби розробку та контроль над грошово-кредитною політикою здійснювала винятково рада?

— Ми зобов’язані це робити, ми будемо це робити в повному обсязі. Закон дуже симпатичний, і ми зараз ведемо підготовчу роботу, як реалізувати абсолютно кожне його положення. Йдеться, по- перше, про розробку та контроль над здійсненням грошово-кредитної політики, по-друге, про моніторинг її впливу на соціально-економічні процеси, по-третє, про комплекс кадрових питань, по- четверте, про кошторис, по-п’яте, про аудит. Ми не торкаємося проблем банківського нагляду. Але деякі питання, пов’язані з грошово-кредитною політикою, скажімо, норма резервування — це наше питання.

— По суті, ви збираєтеся брати участь у формуванні всієї політики НБУ?

— Проблема не в тому, хочемо ми чи не хочемо. А зможемо чи не зможемо. Сьогодні переді мною та радою стоїть питання — не нашкодити. Банк працює, працює стабільно, ефективно, а тут прийшли 15 хлопців і починають втручатися. Ні, я про це говорив на першому засіданні: наш перший принцип — не нашкодь.

— До речі, про принцип. Яким чином ви інтегруватиметеся в Нацбанк, де люди працюють довго і вважають себе професіоналами? У раду либонь прийшли люди дуже близькі до банківської системи, але ж вони ніколи не працювали в центральному банку.

— Перш ніж внести зміни до закону, якими скорочено повноваження ради, тут, у мене в кабінеті, разом зі Стельмахом і Юшком ми докладно відпрацьовували нові формулювання, і суперечності, закладені в початковому варіанті, було знято. Суперечностей у правовому полі немає, це вже велике досягнення. Тепер як організувати роботу, як кваліфіковано інтегруватися? Ну, по-перше, оскільки не всі члени ради є 100-відсотковими професіоналами, ми нині створюємо апарат ради. З огляду на те, що заробітна плата в НБУ досить пристойна, ми можемо взяти професіоналів. Ми стягнемо всіх людей, котрі можуть серйозно, а головне — кваліфіковано працювати. Ми домовилися з МВФ, що вони допоможуть у підготовці людей.

— До ради ввійшли люди, котрі, з одного боку, представляють партії, а з іншого — бізнес- групи, зокрема конкретні банки. Як ви розв’язуватимете проблему того, що вони можуть використовувати службове становище (а працюють вони безоплатно), аби допомагати своєму бізнесу?

— Було б абсолютно некоректно з мого боку, якби я, не маючи жодних фактів, говорив про це. За законом рада не втручається й ніколи не втручатиметься в діяльність окремих банків. Про це було сказано на першому засіданні, і з цим усі погодилися. Тоді ж постало питання про Ощадний банк. Йшлося про використання кредитів для енергоринку під ненадійну заставу під тиском уряду. Але ми фактично відмовилися розглядати це питання, передали на правління банку. І я хочу сказати читачам, щоб до нас не зверталися. Бо нас уже просять розглянути, що правління НБУ вчинило некоректно з якимось банком. Це не наше поле діяльності.

— Щоб бути дійовим органом, вам потрібно забезпечити мир усередині ради?

— Це дуже серйозне питання — єдність усередині ради, її професіоналізм. Уся проблема — рада формувалася на політичній основі. Особливо Верховною Радою. А це повинен бути на 100% деполітизований орган, який не піддається політичному впливові. Знадобилося три засідання, щоб обрати заступника. Деякі питання ми вирішували 6 проти 5. Життя покаже, чи вдасться налагодити ефективну роботу.

— А як ви працюватимете з Президентом і Верховною Радою, які вас призначили?

— Я виходжу з того, що ми зобов’язані інформувати про свою діяльність, не більше.

— Тобто ви плануєте бути незалежними?

— Президент і Верховна Рада делегували нам ці функції. Інша річ, що вони можуть призупинити діяльність ради, відкликати членів. Скажімо, у разі провалу грошово-кредитної політики. Але цілі наші абсолютно збігаються зі стратегією Президента. Основа національного ринку — це сильна грошова одиниця, сталий валютний курс. Не думаю, що Президент втручатиметься в роботу ради.

— У вас нині добрі стосунки зі Стельмахом, він вас запропонував на цю посаду, зрештою. Але ж однаково виникатимуть суперечності. Як ви їх плануєте залагоджувати?

— Було так: я пропонував Стельмаха, а він запропонував мене. Суперечності будуть, без сумніву. Як залагоджуватимемо? Життя покаже. Я думаю, на основі конструктивізму. Нам нічого ділити, ми — структура Національного банку. Інша справа — питання механізмів. Звичайно, це буде непросто. Тож ми не поспішаємо. Поки що в нас не виникає проблем зі Стельмахом. Там є розуміння того, що це не імпровізація, що це визначено законом.

— З чого ви почнете?

— По-перше, ми укомплектуємо штат. Після ухвалення бюджету внесемо зміни в модель грошової політики, уже представленої Національним банком. Власне, з цього й почнеться робота. На наступному засіданні у грудні затверджуватимемо правління. Ця ініціатива йде від голови НБУ. Є новий закон, нова рада, правління слід затвердити — інакше, відповідно до нового закону, воно нелегітимне.

Єгор СОБОЛЄВ
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво