Настав час знижувати ціни на сировину - Економіка - dt.ua

Настав час знижувати ціни на сировину

19 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 19 серпня-26 серпня

Світовий гірничо-металургійний комплекс нині перебуває в розбалансованому стані. Логічний ланцюжок руда—кокс—метал порушений...

Світовий гірничо-металургійний комплекс нині перебуває в розбалансованому стані. Логічний ланцюжок руда—кокс—метал порушений. Руда нині в дефіциті. Метал, навпаки, у надлишку. Попит і ціни на залізорудну сировину щороку зростають, на металопродукцію — падають.

Україна встановила свої правила гри, коли один власник має 300% рентабельності, а інший на нулях. Коли країна, одна з найбагатших за запасами руди, не може забезпечити сировиною свої металургійні підприємства. Коли вітчизняна металургія надмірно залежна від зовнішніх ринків збуту і будь-яке зниження світових цін може дестабілізувати роботу промисловості. Так, за останні два роки ціни на руду, кокс, брухт, метал спочатку зросли у два—три рази. Тепер вартість прокату впала на 30—35% (100—150 дол.), унаслідок чого ДМЗ ім. Петровського, Алчевський, Єнакіївський, Дніпродзержинський меткомбінати працюють нерентабельно, а Макіївський завод повністю зупинив свої потужності. Попри це, сировинники не квапляться знижувати свою рентабельність, проблеми сталеварів їх хвилюють мало.

Серйозність становища очевидна. Рішучих дій із врегулювання негативних моментів у галузі з боку Міністерства промислової політики України поки не видно. Хоча будь-яке зволікання державних мужів може обернутися серйозною кризою для країни.

Світові тенденції 2004 року

Відповідно до звіту Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН, 2004 року бурхливе зростання попиту стимулювало небачене збільшення світового виробництва сталі, внаслідок чого світова металургія вперше за останні 30 років вийшла на траєкторію стійкого розвитку.

Так, якщо 1970—2000 рр. абсолютне споживання сталі збільшилося всього на 1,2%, то за 2001—2004 рр. приріст становив близько 20%. Уперше за останні 30 років завантаження світових виробничих потужностей з виплавки сталі перевищило 80%. Переважна частина цього приросту припала на країни Азії, питома вага яких у світовому виробництві становила близько 48%. При цьому понад чверть світової виплавки сталі припадає на частку Китаю, котрий торік ще більше зміцнив свої позиції світового лідера в чорній металургії. Внесок Китаю в загальносвітовий річний приріст виплавки сталі становив близько 75%.

2004 року зростання світової економіки супроводжувалося нарощенням випуску металопродукції в більшості розвинених країн. Серед країн «вісімки» найвищий річний приріст показали чорна металургія Великобританії (8,9%), США (7,1%), Франції (6,6%). Новим великим виробником став, розширившись до 25 країн-членів, Європейський Союз, на частку якого припадає понад 19% світового виробництва сталі. У цілому дуже динамічно розвивалася чорна металургія країн СНД, де виплавка сталі зросла на 10,6%.

Головною тенденцією світового ринку торік було різке зростання цін — у 1,5—2 рази — практично на всі види сталевого прокату, котрий залишається найважливішим інвестиційним товаром. Серед головних чинників, які визначають зростання цін, експерти виділили ослаблення долара і збереження високих темпів зростання китайської економіки, котра, попри зростання власної виплавки сталі, поряд зі США стала найбільшим імпортером металопродукції. Сприятлива кон’юнктура світового ринку викликала збільшення споживання, дефіцит і зростання вартості основних виробничих ресурсів: залізорудної сировини, коксівного вугілля, електроенергії, що за підвищення вартості транспортування сировини ще більше «підігрівало» зростання цін на металопродукцію.

Певну роль зіграли масові закупівлі споживачами через побоювання виникнення дефіциту на ринку металопродукції в умовах нинішніх високих темпів економічного зростання. До додаткових чинників можна віднести також тривання процесів консолідації активів і потужностей у світовій чорній металургії та явне прагнення провідних компаній зберегти нинішній рівень світової кон’юнктури. Прикладом є створення транснаціональної мегакорпорації Mittal Steel (річна потужність близько 50 млн. тонн) у результаті злиття голландських компаній Ispat International та LNM Holding і американської International Steel Group (ISG).

Україна в загальному рейтингу країн—виробників металу посіла почесне сьоме місце. За даними Мінпромполітики, 2004 року наша країна виплавила 38,74 млн. тонн сталі, що на 4,9% вище від показників попереднього року. Металургійна галузь продовжує залишатися експортоорієнтованою. Так, 2004 року було експортовано 79,3% виготовленої продукції.

Новий цикл у житті металургії

Якщо минулий рік залишив яскравий слід в історії металургії, то тенденції першого півріччя цього року свідчать про настання чорної смуги для галузі. У житті металургів настав новий цикл — «період низьких цін». Винуватець — Китай, який продовжує трансформувати ринок металу. Країна, котра торік була головним споживачем сталі, перетворилася на головного експортера. Надвиробництво металу досягло гранично допустимих обсягів, причому зовсім непропорційно до попиту на сталь. Так, у січні—травні світове виробництво сталі зросло на 8,1% до 456,7 млн. тонн порівняно з аналогічним періодом 2004 року, при цьому за перші п’ять місяців Китай випустив 136,2 млн. тонн сталі, або на 27,4% більше, аніж у січні—травні 2004-го. Піднебесна почала наповнювати зовнішні ринки дешевою продукцією, пропозиція перевищила попит, і відбулося невблаганне падіння цін. Наприклад, на плоский прокат вони впали в середньому на 100—120 дол. на тонні, також помітно знизилася вартість заготовки та довгомірного сталевого прокату.

Металургійні компанії західних країн оголосили про скорочення виробництва сталі внаслідок падіння попиту, спровокованого зниженням темпів економічного зростання і переповненням ринків непроданою продукцією. Ця ситуація порушила ритмічну роботу навіть такого металургійного гіганта, як Mittal Steel: на своїх східноєвропейських заводах компанія зупинила три доменні печі, розраховуючи на зменшення випуску сталі в третьому кварталі на 360 тис. тонн. До аналогічних заходів удаються й інші сталеливарні компанії в США та Західної Європи.

Такі тенденції розвитку галузі змушують виробників шукати нових споживачів металу. Одним із можливих кандидатів останнім часом називають Індію — країну, порівнянну з Китаєм за населенням, економікою та потребами у металі. Саме Індії пророкують стати новим осередком зростання світової металургії. За даними МІЧС, у січні—вересні 2004 року в Індії було вироблено усього 23,7 млн. тонн сталі, а за показниками споживання металу на душу населення країна посідає одне з останніх місць у світі. Правда, щоб замінити Китай у ролі нової «чорної діри» для чорної металургії, країні доведеться всерйоз поборотися з бідністю.

Що відбувається на ринку України?

Сьогоднішня зміна світової кон’юнктури на ринку металу серйозно вдарила і по вітчизняній металургії, вразливим місцем якої є надмірна залежність від зовнішніх ринків збуту, що вже позначилося на показниках обсягів промислової продукції. Так, у травні цього року вони зменшилися на 4,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 3,7% порівняно з квітневими показниками цього року. У червні порівняно з квітнем середньодобове виробництво чавуну зменшилося на 16,8%, сталі — на 16%, прокату — на 13,7%. Зростання собівартості продукції та скорочення ринків збуту змусили металургійний комбінат ім. Ілліча, «Донецьксталь», Дніпровський меткомбінат зупинити частину доменних печей. Через світову кризу рентабельність меткомбінатів опустилася нижче 20%. Поглибили проблему ще й рудокопи, які не квапляться адекватно знижувати ціни на свою продукцію. Зростання цін у грудні минулого року відносно 2003-го на концентрат становило близько 220%, на котуни — 290%, на аглоруду — 190%, на брухт — на 230%.

Однак при цьому не слід забувати, що зниження виробництва металопродукції логічно викликає зменшення споживання залізорудної сировини та коксу. Експорт цієї продукції також зменшується, а запаси руди й вугілля на складах виробників зростають. Як було зазначено на нараді балансової комісії гірничо-металургійного комплексу (ГМК), що відбулася 13 липня в Дніпропетровську, на 1 липня на складах ГЗК накопичилося 2,02 млн. тонн мобільної сировини: котунів — 500 тис. тонн, аглоруди — 370 тис. тонн, концентрату — 990 тис. тонн. У червні залишки на складах збільшилися на 550 тис. тонн, а найбільше затоварені готовою продукцією — Південний ГЗК (350 тис. тонн) та Інгулецький ГЗК (330 тис. тонн).

Зіштовхнувшись із надвиробництвом, ГЗК змушені згортати виробництво. Особливо ускладнилася діяльність Південного ГЗК та Криворізького залізорудного комбінату. Ще одним тривожним сигналом для галузі стали спроби деяких меткомбінатів не оплачувати вже поставлену сировину в надії збити ціну.

«Рятувальний круг» спробував кинути уряд. Наприкінці червня Кабінет міністрів провів засідання за участю керівників ГМК, де було прийнято низку рішень, спрямованих на забезпечення стабільної роботи підприємств гірничо-металургійного комплексу. Зокрема було вирішено підготувати пропозиції, покликані стимулювати переоснащення основних фондів підприємств ГМК, забезпечити їм незмінні тарифи на газ, електроенергію та залізничні перевезення.

Можливо, для того, щоб не допустити кризи в країні, поточний рік необхідно ознаменувати повною консолідацією галузі. Руку допомоги в гірничо-металургійному комплексі повинні простягнути не тільки власті, а й виробники один одному. Як то кажуть, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Власникам залізорудних комбінатів необхідно переглянути цінову політику, зробити її більш гнучкою. І такі позитивні приклади вже є. Талановитий керівник Юхим Звягільський сьогодні, можна сказати, став першовідкривачем у питаннях врегулювання проблеми в галузі. Він поставляє коксівне вугілля металургійним підприємствам, із якими працює, за більш доступними цінами. І цей крок може стати відправною точкою в розвитку нових підходів у взаємовідносинах між сировинниками та виробничниками.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво